Рішення

від 24.05.2023 по справі 160/5650/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року Справа № 160/5650/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеса Придніпров`я" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колеса Придніпров`я" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці з вимогами з урахуванням уточнення від 31 березня 2023 року:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів UA807000/2023/000098/2 від 10.03.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000111.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "Колеса Придніпров`я" з метою митного оформлення товарів подало до Харківської митниці електронну митну декларацію № 23UA807200002521U7 від 03.03.2023 р., а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.05.2023 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що вимога позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000111 від 10.03.2023 р. є неналежним та неправильним способом захисту прав позивача, оскільки скасування оскаржуваної картки відмови не поновлюватиме митну декларацію, за якою було вперше заявлено до митого оформлення товар позивача, бо цей товар вже оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг за іншою митною декларацією. При перевірці поданої ТОВ "Колеса Придніпров`я" митної декларації № UA807200/2023/002281, а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС: товар №1 6,16 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,61 дол. США/кг, що підтверджується витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження та ін. Вказано, що під час митного оформлення не було надано специфікацію як невід`ємну частину договору (контракту), яка відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, є документом який підтверджує митну вартість товарів; в експортній митній декларації та Т1 №23PL322080NS5Q7ZR7 (без перекладу) зазначено код товару, який не відповідає коду товару зазначеному у МД. Вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA807000/2023/000098/2 від 10.03.2023 р., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000111 від 10.03.2023 р. винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колеса Придніпров`я» та компанією XIAMEN SUNRISE GROUP CO. LTD (Китай) укладено зовнішньо-економічний контракт № 1511 від 15.11.2022 року на поставку сталевих колес для вантажної, сільськогосподарської техніки, для індустріальної техніки та легкового транспорту (товар).

Відповідно до пункту 1.4 контракту поставка товару здійснюється партіями. Ціна, кількість, країна походження конкретної партії товару визначається в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

Кількість товару, що постачається за даним контрактом має відповідати специфікації на контракту партію товару (пункт 2.1 контракту).

Умови поставки товару визначаються в специфікації на контракту партію товару (пункт 3.2 контракту).

Відповідно до пункту 4.1 контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США та вказується у специфікаціях на кожну партію товару.

До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію № 1А від 03.01.2023 року, за якою погоджено поставку товару у кількості 2520 одиниць, за ціною 9,50 доларів США, загальною вартістю 23940,00 доларів США.

Згідно складеної проформи інвойсу № SRW20221130 від 18.11.2022 року, постачанню підлягає товар у кількості 5040 одиниць, за ціною 9,50 доларів США, загальною вартістю 47880,00 доларів США.

Згідно комерційного інвойсу № RS2212421A від 04.01.2023 року постачанню підлягає товар у кількості 2520 одиниць, за ціною 9,50 доларів США, загальною вартістю 23940,00 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару «частини моторних транспортних засобів - колеса ходові сталеві, 13*5,0 2520 шт., торговельна марка XIAMEN SUNRISE GROUP» позивачем було подано відповідачу митну декларацію № 23UA807200002281U2 від 03.03.2023 року з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: контракт № 1511 від 15.11.2022 року, рахунок-проформа (invoice) № SRW20221130 від 18.11.2022 року, рахунок-фактура (Commercial invoice) № RS2212421A від 04.01.2023 року, коносамент (House bill of lading) №ZM2310051 від 03.01.2023 року, автотранспортна накладна № 781811 від 21.02.2023 року, платіжні документи від 09.12.2022 року та від 20.12.2022 року.

Митна вартість товару ТОВ відповідальністю «Колеса Придніпров`я» визначена за основним методом - за ціною договору.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000098/2 від 10.03.2023 року, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервним, та скориговано загальну вартість товару з 23940,00 до 108662,40 доларів США.

Обставини прийняття вказаного рішення:

1. наявні розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості: у експортної митної декларації та Т1 №23PL322080NS5Q7ZR7 (без перекладу) зазначено код товару, який не відповідає коду товару зазначеному у МД;

2. прайс-лист не надано;

3. в п. 4.3 контракту № 1511 зазначено що вартість товару зазначено у специфікаціях, але в пакеті документів цей документ відсутній, тобто не включено всі складові митної вартості;

4. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

5. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

6. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

7. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000111.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що під час митного оформлення були надані в тому числі документ «Dispatch note model T1» № 23PL322080NS5Q7ZR7 від 21.02.2023 року (без перекладу), що за своїм змістом є супровідним документом. Також було надано експортну митну декларацію № 370820230000013919 від 09.01.2023 року.

Проте суд зауважує, що наведені документи, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів. Отже доводи щодо недоліків таких документів судом відхиляються.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивачем було надано контракт № 1511 від 15.11.2022 року, а також інвойс № RS2212421A від 04.01.2023 року, за яким постачанню підлягає товар у кількості 2520 одиниць, за ціною 9,50 доларів США, загальною вартістю 23940,00 доларів США.

При цьому, суд вказує, що інвойс (англ. invoice) чи накладна у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Як вже судом зазначалось, пунктом 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, в даному випадку інвойс № RS2212421A від 04.01.2023 року є ідентифікуючим товар документом, за яким здійснена поставка товару.

Щодо доводів відповідача про ненадання прайс-листа, інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару суд вказує, що наведені документи, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, отже доводи щодо їх ненадання є безпідставними.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням № UA807000/2023/000098/2 від 10.03.2023 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеса Придніпров`я" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 11447,53 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1450 від 28.03.2023 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 11447,53 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеса Придніпров`я" (вул.Любарського, буд.93, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 43817525) до Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16-А, м.Харків, 61003, ІК ВП в ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці UA807000/2023/000098/2 від 10.03.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000111.

Стягнути з Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16-А, м.Харків, 61003, ІК ВП в ЄДРПОУ 44017626) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеса Придніпров`я" (вул.Любарського, буд.93, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 43817525) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 11447,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 травня 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков