Ухвала

від 23.05.2023 по справі 320/18044/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

23 травня 2023 року 320/18044/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ТОВ «Електрум Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось із заявою про забезпечення позову ТОВ «Електрум Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

-зупинити дію рішення ДПС України від 24.04.2023 №9981/6/99-00-06-01-05-06 «Про результати розгляду скарги» у частині зобов?язати ГУ ДПС у м. Києві вжити заходів відповідно до вимог п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;

-заборонити ГУ ДПС у м. Києві проведення позапланової документальної перевірки TОВ «ЕЛЕКТРУМ УКРАЇНА» згідно з п.п. 78.1.12 ПК України з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від?ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак дій посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві, суд зазначає, що таке, в цьому випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

На підтвердження протиправності дій Головного управління ДПС в м. Києві щодо предмету заявленого спору, позивач не надав суду жодного доказу.

Таким чином, у разі забезпечення цього позову шляхом вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПС України від 24.04.2023 №9981/6/99-00-06-01-05-06 «Про результати розгляду скарги» у частині зобов?язати ГУ ДПС у м. Києві вжити заходів відповідно до вимог п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).

Метою забезпечення позову є невідкладне реагування суду задля запобіганню можливого порушення прав позивача та можливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).

У матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Що стосується заборони ГУ ДПС в м. Києві проведення позапланової документальної перевірки TОВ «ЕЛЕКТРУМ УКРАЇНА» згідно з п.п. 78.1.12 ПК України з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від?ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Отже, чинним податковим законодавством чітко визначені повноваження податкового органу в сфері податкового контролю, який може здійснюватися у вигляді проведення перевірок, за результатами яких у разі виявлення порушень контролюючий орган складає акт.

Проведення перевірок суб`єктів господарювання віднесено до повноважень податкових органів.

Суд зазначає, що частиною 3 ст.118 КАС України визначено право суду в рамках вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

При цьому суд зазначає, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повноважень адміністративного суду в рамках вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позбавляти суб`єкта владних повноважень наданих йому чинним законодавством яких-небудь повноважень, втручатися в такі повноваження або обмежувати його в реалізації ним владної компетенції.

Отже, суд при вжитті заходів забезпечення адміністративного позову виходить з того, що владні управлінські функції суб`єкта владних повноважень не можуть бути змінені або обмежені судом, оскільки вони передбачені законом.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову є нічим іншим як вручанням у діяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві та перешкоджанням виконання його повноважень та обов`язків, визначених чинним податковим законодавством.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги, заявлені позивачем у цьому клопотанні, не узгоджуються з цілями, на які направлено вжиття заходів забезпечення позову, а отже доводи позивача в обґрунтування клопотання про забезпечення позову на думку суду є припущенням того, що права та інтереси позивача можуть бути порушені.

Суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не може бути заходом втручання у здійснення податковим органом функцій податкового контролю, а отже, вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою.

Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 256 КАС України суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ «ЕЛЕКТРУМ УКРАЇНА» - відмовити.

Надіслати (видати) копію ухвали учасникам справи та заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Леонтович А.М.