Вирок

від 24.05.2023 по справі 528/601/23

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/601/23

В И Р О К

Іменем України

24 травня 2023 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202217558000316, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.12.2022 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, на утриманні осіб не маючий, не є особою з інвалідністю, депутатом не являється, військовозобов`язаного, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , стрілець відділення охорони взводу охорони, участі в АТО та ООС не брав, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , відповідно до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 01 вересня 2022 року № 85-РС призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 та з 07 вересня 2022 року він прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків.

Наприкінці грудня 2022 року (точної дати встановити не виявилося за можливе) солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у відрядженні під час виконання обов`язків військової служби, у АДРЕСА_2 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, посягаючи на суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, для власних потреб без мети збуту, за допомогою інтернет мережі замовив сильнодіючу психотропну речовину PVP. Вказане замовлення в подальшому 30 грудня 2022 року було доставлено до відділення «Нової Пошти» в м. Гребінка Полтавської область, за адресою: м. Гребінка, вул. Миру 46.

В подальшому, ОСОБА_4 , 30 грудня 2022 року, близько о 09 год. 35 хв. в м. Гребінка, Лубенського району Полтавської області, по вул. Миру, 46, в приміщенні відділення «Нової пошти» діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, посягаючи на суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, для власних потреб без мети збуту, отримав посилку в якій знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина PVP.

30 грудня 2022 року, близько о 10 год. 05 хв., в ході проведення огляду ОСОБА_4 , в м. Гребінка, Лубенського району Полтавської області, поруч з приміщенням по вул. Миру, 46, добровільно видав посилку (картонну коробку) в якій знаходився полімерний пакет з речовиною в кристалічному стані, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/117-23/57-НЗПРАП від 05.01.2023 є особливо небезпечною психотропною речовиною - РVР, масою 8,39091 г.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме в незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, відповідно до ч.6 ст.22 КПК України, створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, в судовому засіданні на запитання передбачені ст.348 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і викладеному в обвинувальному акті від 24.12.2023 року визнає повністю, не заперечував щодо обставин його вчинення, а саме місця, дати, часу та способу, щиро розкаявся.

Крім того в судовому засіданні ОСОБА_4 надав наступні покази: так 25.12.2022 року з метою особистого вживання психотропної речовини «PVP», він за допомогою інтернет-додатку «telegram», зв`язався з оператором «каналу», в якого вже раніше замовляв психотропну речовину, та здійснив замовлення 10 грам психотропної речовини «PVP», оплативши того ж дня 3500,00 грн. шляхом перерахунку коштів на банківську картку вказану оператором. Дане замовлення він мав особисто отримати у відділенні служби доставки «Нової пошти». 28.12.2022 року на телефон він отримав повідомлення, що на адресу 1- го відділення «Нової пошти» прямує посилка. 30.12.2022 року близько 9-00 год, він прибув на відділення «Нової пошти», за адресою: вул.Миру, в.м.Гребінка, де на своє ім`я отримав посилку, а саме коробку, в якій була психотропна речовина. Взявши її, він попрямував до автомобіля на якому приїхав. В цей час до нього підійшли працівники патрульної поліції, які сказали, що в них є інформація, що в нього в посилці містяться заборонені речовини, а саме наркотичні засоби, в цей час він відкинув посилку на підлогу. Працівники поліції запропонували йому добровільно видати зміст посилки, на що він погодився. Після чого приїхала слідча оперативна група та експерт, які проводили слідчі дії та виявили в посилці психотропні речовини. Після чого, його повезли в лікарню, де він пройшов огляд, який не виявив в нього ознак наркотичного сп`яніння. Він усвідомлював, що вчиняє незаконні протиправні дії, йому відомо, що речовина «PVP» є сильнодіючою психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Прокурор Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яке передбачене ч.2 ст.309 КК України і обставини якого викладені в обвинувальному акті від 24.04.2023 року, та беручи до уваги думки: прокурора, обвинуваченого, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд з`ясував, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив учасникам розгляду даного кримінального провадження, що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Виходячи з аналізу норм частини 1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати.

При судовому розгляді кримінальної справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, питання, визначені ч.1 ст.368 КПК України, вирішуються судом.

При встановлених обставинах, оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання його винуватим, зважаючи на повне визнання ним вини під час судового розгляду.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як дії, які виразилися незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Так, відповідно до ст.2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку № 2, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (1-фелін- 2-піролідин-1 -іл-пентан-1 -он), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг якого заборонено.

Загальна маса особливо небезпечної психотропної речовини PVP, що була виявлена в ОСОБА_4 , в кристалічному стані становить 8,39091 г, що згідно Наказу МОЗ України № 280 від 15.05.2015 року «Зміни до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, та невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2000 року за № 512/4733 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 року № 634)» - відноситься до великих розмірів (понад 1,5 г).

Відповідно до наведених таблиць, ОСОБА_4 придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено PVP (1-фелін- 2-піролідин-1 -іл-пентан-1 -он) без мети збуту у великих розмірах. Це означає, що дії ОСОБА_4 мають ознаку незаконності. ОСОБА_4 це було відомо, він усвідомлював суспільно небезпечний характер власних дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки, але бажав їх настання з метою подальшого особистого вживання. Це підтверджує наявність в його діях виключно прямого умислу, а також те, що він не мав на меті збут наркотичних засобів. Вчинене ним кримінальне правопорушення є закінченими. ОСОБА_4 досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Тому суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно вчинив умисні дії, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.

З цього приводу у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, відповідно до ст.12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України кваліфікується, як нетяжкий злочин.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_4 поводив себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Щодо обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 . З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого органом досудового розслідування не встановлено та прокурором в судовому засіданні не наведено. Щодо наявності пом`якшуючих його відповідальність обставин, судом, у відповідності до ст. 66 КК України визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно вимог ч.1 ст.19 КК України ОСОБА_4 є осудною, оскільки осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Судом в повному об`ємі вивчена особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання якого, відсутня негативна характеристика, заяви і скарг на його поведінку не надходило.

Згідно довідки КНП СОР «Обласна спеціалізовна лікарня у м.Глухів», ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.01.2023 року та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.09.2021, ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони військової частини. Має посередню характеристику по місцю проходження військової служби. Медичних протипоказань не має.

З даних вимоги вбачається, що ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Також враховано відсутність сім`ї та утриманців. Крім того, обвинувачений не є депутатом чи інвалідом.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченій, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останньої до скоєного нею.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставин його вчинення, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, позицію обвинуваченого, який щиро розкаявся, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 за вчинення нетяжкого злочину належить призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді мінімального покарання в межах санкції статті інкримінованому йому злочину, а саме штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Підстав для застосування до обвинуваченого більш тяжкого покарання чи менш тяжкого, з врахуванням тяжкості скоєного, його особи та відсутності обтяжуючих обставин, суд не знаходить.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у вигляді вартості проведення експертиз наркотичних засобів, психотропний речовин, їх аналогів або прекурсорів на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом також не встановлено.

Керуючись: ст. 22, ст.100, 122, 124, ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст.50, 56, 65-67, ч. 2 ст. 309 КК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт гр.України серія НОМЕР_4 ) на користь держави судові витрати на проведення експертиз наркотичних засобів, психотропний речовин, їх аналогів або прекурсорів в сумі 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 68 коп.

Речові докази:

- речовину білого кольору в кристалоподібному стані, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною - РVР, масою 8,39091 г., та знаходиться на на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області знищити;

- два опечатані паперові конверти, в кожному з яких знаходиться компакт-диск марки «Hp» DVD-R з фото та відеозаписом, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинувачуваному та прокурору.

Суддя М. Вітківський