Рішення

від 24.05.2023 по справі 420/7159/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7159/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

24 травня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №420/7159/23 по справі за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» (с.Марціянове, Іванівський район, Одеська область, 67210) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2023 року Одеським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі №420/7159/23, яким задоволено адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 8347767/13912501 вiд 28.02.2023 p., №8395065/13912501 вiд 09.03.2023 p.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» № 1 від 16.02.2023р., № 2 від 04.03.2023р. - днем надіслання до реєстру

Стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» (Код ЄДРПОУ: 13912501, місцезнаходження: 67210, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Марціянове) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

19.05.2023р. до суду надійшла заява представника позивача ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) на користь Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» (Код ЄДРПОУ: 13912501, місцезнаходження: 67210, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Марціянове) судові витрати, що складаються з вартості професійної правничої допомоги за загальну суму 12000 (дванадцять тисяч) гривень у провадженні за адміністративним позовом СФГ «ВОЛЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України у справі №420/7159/23.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з позовною заявою позивачем подавалася заява про стягнення судових витрат з відповідача, але судом при прийнятті судового рішення не вирішено питання стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.

За правилами частини п`ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності: учасників справи лише двоє, кількість доказів, що підлягають оцінці, незначна, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Судом встановлено, що 24.03.2023 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Еврон» укладено договір про надання правничої допомоги №25.

Оскільки договір про надання правової допомоги не визначає погодинну оплату часу адвоката, між СФГ «ВОЛЯ» та Адвокатським об`єднанням «ЕВРНОН» було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 25 від 24.05.2023 р. із встановленням фіксованого розміру гонорару адвоката, відповідно до пункту першого якої Сторонами погоджено, що за - надання правової допомоги під час розгляду справи за позовною заявою до ГУ ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним/скасування рішень/зобов`язання вчинити певні дії, у суді першої інстанції, Клієнт зобов`язується сплатити гонорар у розмірі 12000 гривень.

Згідно п. 1.1 вказаної Додаткової угоди Сторонами погоджено, що гонорар за надання правової допомоги буде сплачений Клієнтом на розрахунковий рахунок АО «Еврон».

Пунктом 2 вищевказаної Додаткової угоди зазначено, що за результатами надання правової допомоги, між Адвокатом та Клієнтом складається акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до додаткової угоди позивачем сплачено АО «Еврон» 12000 грн. витрат на правничу допомогу, що підтверджується платіжною інструкцією №35.

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.

Крім того відповідачем надано вмотивовані заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 12000,00 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь кожного з позивачів понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 3000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241-247, 252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» (Код ЄДРПОУ: 13912501, місцезнаходження: 67210, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Марціянове) понесені ним судові витрати по сплаті послуг на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ 44069166).

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства «ВОЛЯ» (Код ЄДРПОУ: 13912501, місцезнаходження: 67210, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Марціянове) понесені ним судові витрати по сплаті послуг на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393).

В задоволенні решти заяви відмовити.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.С. Єфіменко