Постанова

від 24.05.2023 по справі 481/561/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.05.23

22-ц/812/529/23

Єдиний номер справи 481/561/22

Провадження 22-ц812/529/23 Головуючий по 1 інстанції Уманська О.В.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2023р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.

секретар судового засідання Колосова О.М.,

за участі: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 березня 2023р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 простягнення втрат від інфляції та також трьох процентів річних,

встановила:

В липні 2022р. ТОВ «Кредитні ініціативи» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення 15535,50 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та 39695,74 грн. інфляційних втрат.

Позивач зазначав, що 06.04.2007р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1403/0407/71-024, відповідно до умов якого остання отримала 11270 дол. США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20.04.2007р. укладено іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 .

28.11.2012р. між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено договір факторингу.

28.11.2012р. між ТОВ Факторинговою компанією "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, за умовами якого останнє набуло права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі і за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13.08.2013р. по справі №481/1032/13-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 1403/0407/71-024 від 06.04.2007 року, яка станом на 01.03.2013 року складала 172616,67 грн. шляхом проведення прилюдних торгів.

Посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором в розмірі 172616,67 грн. відповідачка не погасила, позивач на підставі ст.625 ЦК просив стягнути 15535,50 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з грудня 2018р. по грудень 2021р. та 39695,74 грн. інфляційних втрат за період з січня 2019р. по листопад 2021р.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 березня 2023р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційнійскарзі ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на незаконність рішення суду, просило його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 06.04.2007р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1403/0407/71-024, відповідно до умов якого остання отримала 11270 дол. США під 13% річних, які зобов`язалася повернути до 06 квівтня 2022р.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20.04.2007р. між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

28.11.2012р. між ПАТ "Сведбанк", як правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу.

28.11.2012р. між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі і за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Станом на 01.03.2013р. ОСОБА_1 мала прострочену заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) - 9727 дол. США та 5024,27 дол. США по процентам за користування кредитом.

17.04.2013р. та повторно 23.04.2013р. кредитором направлені відповідачці вимоги про усунення порушень шляхом сплати всієї суми заборгованості з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, які виконані не були.

Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13.08.2013р. по справі №481/1032/13-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 1403/0407/71-024 від 06.04.2007р., яка станом на 01.03.2013р. склала 172616,67грн.

За даними Новобузького ВДВС у Баштанському районі Миколаївської області виконавчий лист №481/1032/13-ц від 20.09.2013р. про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1403/0407/71-024 від 06.04.2007р., боржником за яким є ОСОБА_1 , а стягувачем ТОВ "Кредитні ініціативи", двічі перебував на виконанні:

-виконавче провадження 44589114 завершене 20.08.2015р. у зв`язку з неможливістю з`ясувати місце проживання боржника, а виконавчий лист повернено стягувачеві. Строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання 20.08.2016 р;

-виконавче провадження 49280381 завершене 14.06.2016р. у зв`язку з неможливістю з`ясувати місце проживання боржника, а виконавчий лист повернено стягувачеві. Строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання 14.06.2017 р.

В подальшому ТОВ "Кредитні ініціативи" не зверталось до виконавчої служби для примусового виконання вказаного судового рішення.

З`ясувавши, що строк виконання зобов`язань відповідачки по кредитному договору було змінено, у зв`язку з чим строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості розпочався на тридцятий день з дня отримання вимог про дострокове повернення кредиту в цілому та зверненням ТОВ «Кредитні ініціативи» з позовом до суду про звернення стягнення на майно закінчився 05.06.2016р., строк пред`явлення до виконання рішення суду про звернення стягнення на майно закінчився 15.06.2017р., а вимог про стягнення задавненої вимоги (основної заборгованості) позивачем не пред`явлено, то суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав, передбачених ст.625 ЦК для задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі щодо невірного застосування норм матеріального права є безпідставними.

Конструкціяст.625 ЦКщодо нарахування 3%річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності (ч.1ст.267 ЦК).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ст.625 ЦК).

Не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності (п.4 ч.1 ст.602 ЦК).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності свідчить про наступне.

Натуральним зобов`язання є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, оскільки боржник заявив про застосування позовної давності і яка застосована судом, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном.

Задавненим зобов`язанням є зобов`язання, в якому стосовно задавненої вимоги спливла позовна давність, кредитор не пред`являє в судовому порядку позову про захист задавненої вимоги і боржник відповідно не заявив про застосування до неї позовної давності.

Законодавець в п.4 ч.1ст.602 ЦКпередбачає заборону для зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності в задавненому зобов`язанні для охорони інтересів боржника. Сплив позовної давності при пред`явленій позовній вимозі кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності. Зарахування, яке є по своїй суті замінником належного виконання зобов`язання, не має створювати механізм обходу заборони передбаченої в п.4 ч.1ст.602 ЦК. Така заборона стосується випадку, коли кредитор ініціює зарахування за задавненою вимогою. У такому разі кредитор за допомогою зарахування може обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору в межах пред`явленої позовної вимоги кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, і яка дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності.

Аналогічний підхід для охорони інтересів боржника при задавненому зобов`язанні має бути й стосовно 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу в задавненому зобов`язанні.

Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності.

Пред`явлення тільки позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3% річних та інфляційні втрати недопустимо, оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовну давність, а кредитору надає можливість обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності.

Таке тлумачення норм матеріального права дано в постанові Верховного Суду від 23.11.2022р., справа 285/3536/20, а тому суд вірно застосував правову позицію касаційної інстанції, висловлену у подібних правовідносинах й до даного спору.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" залишити без задоволення, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 березня 2023р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2023р.

Головуючий: Судді: