Ухвала

від 22.05.2023 по справі 947/38777/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/789/23

Справа № 947/38777/20 1-кс/947/4872/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали кримінального провадження № 12020161250000559 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.04.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою слідчогосудді частковозадоволено клопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_9 та застосовано запобіжний західу видітримання підвартою до 17.06.2023 року включно в межах строку досудового розслідування щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, відносно якого на розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.259 КК України та Приморського районного суду м. Одеси кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави в межах 3 726 (три тисячі сімсот двадцять шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 000 584 (десять мільйонів п`ятсот вісімдесят чотири) гривень.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , не погоджуючись з рішенням слідчого судді, мотивує свої доводи тим, що всі ризики перелічені в ухвалі слідчого судді є припущеннями, які не підтверджуються жодними доказами. Зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні не підтверджено інкриміновану суму матеріальних збитків. Крім того, при обранні запобіжного заходу, враховуючи положення п.7 ч.1 ст.178 КПК України, суд не врахував майновий стан ОСОБА_8 , який не працює та не має постійного доходу.

А тому визначена сума застави є необґрунтованою та непомірно великою для ОСОБА_8 .. Посилаючись на сталу практику ЄСПЛ, захисник указує на те, що ризики не повинні оцінювати абстрактно, вони мають оцінюватися з урахуванням ряду інших факторів, які можуть або підтвердити їх існування, або доведуть, що така можливість є настільки великою, але мають підтверджуватися фактичними даними. Вважає, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. На думку захисника, деякі з ризиків можуть мати місце під час досудового розслідування, однак вони не можуть впливати на доцільність саме тримання під вартою, і можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Позиції сторін

Захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Клопотання про обов`язкову участь підозрюваного ОСОБА_8 в апеляційному розгляді від нього до суду не надходило.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Мотиви апеляційного суду.

У відповідності до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами п.3 і 4ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Цих вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано в повній мірі.

З клопотання слідчого та наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що

що 04.12.2020 між ТОВ «РИСОІЛ Україна» код ЄДРПОУ 41041279 (Покупець) та ТОВ «АГРОФІРМА «ДИТЯТКИ» (Продавець) укладено договір поставки №Р20-270 (далі Договір поставки). Для перевезення Товару ТОВ «РИСОІЛ-УКРАЇНА» залучено компанію-перевізника ТОВ «ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ» (далі Перевізник) за договором перевезення автомобільним транспортом № 2605/20 від 26.05.2020 (далі - Договір перевезення).

З метою фактичного виконання умов вказаних договорів менеджер ТОВ «РИСОІЛ-УКРАЇНА» ОСОБА_10 встановив зв`язок з менеджером Перевізника - ТОВ «ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ» ОСОБА_11 , який в свою чергу за допомогою посередника, ОСОБА_12 , підшукував транспортні засоби та водіїв, які мали здійснювати перевезення.

ОСОБА_8 , будучи обізнаним в сфері купівлі-продажу сільськогосподарських культур, повідомив ОСОБА_13 завідомо неправдиві відомості з приводу наявності транспортних засобів та водіїв, яких можливо залучити для перевезення (доставки) вантажу (зернові, олійні культури та продукти їх переробки) ТОВ «РИСОІЛ-УКРАЇНА». В свою чергу, ОСОБА_14 надала вказані відомості представнику ТОВ «ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ», в результаті чого представники ТОВ «ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ» та ТОВ «РИСОІЛ-УКРАЇНА» погодилися на умови перевезення вантажу транспортними засобами, наданими останнім.

Так, ОСОБА_8 залучив до перевезення належного ТОВ «РИСОІЛ-УКРАЇНА» зерна кукурудзи наступні транспортні засоби: транспортний засіб DAF FX 95.480, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_15 ; транспортний засіб RENO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , водій якого ОСОБА_16 ; транспортний засіб МАН TGА 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , водій якого ОСОБА_17 ; транспортний засіб МАН TGА 18.480, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , водій якого ОСОБА_18 ; транспортний засіб VOLVO FM 12, державний реєстраційний номер НОМЕР_9 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_10 , водій якого ОСОБА_19 ; транспортний засіб МАН TGХ 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_11 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , водій якого ОСОБА_20 ; та за домовленістю із ФОП ОСОБА_21 залучено транспортний засіб VOLVO FН 13.400, державний реєстраційний номер НОМЕР_13 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_14 , водій якого ОСОБА_22 .

В подальшому, 09.12.2020, більш точний час, в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, після прибуття вищезазначених транспортних засобів на територію зернового складу ТОВ «Елеватор «Зернотрейд», завантажились зерном кукурудзи, серед яких транспортний засіб марки «DAF FX 95.480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_15 , завантажився зерном кукурудзи вагою 36,3 тони.

Використовуючи інформацію щодо договірних відносин ТОВ «РИСОІЛ-УКРАЇНА», ОСОБА_8 отримав від невстановленої на даний час досудовим розслідуванням, особи заповнені офіційні документи товарно-транспортні накладні, в яких містились відомості про завантаження транспортних засобів: DAF FX 95.480 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , RENO державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , МАН TGА 18.440 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , МАН TGА 18.480 державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , VOLVO FM 12 державний реєстраційний номер НОМЕР_9 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_10 , МАН TGХ 18.440 державний реєстраційний номер НОМЕР_11 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , VOLVO FН 13.400 державний реєстраційний номер НОМЕР_13 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_14 .

Так, ОСОБА_8 ймовірно використав підроблені товарно-транспортні накладні на товар, з внесеними недостовірними відомостями до них, з метою отримання шахрайським шляхом зерна кукурудзи, належного згідно Договору ТОВ «РИСОІЛ Україна».

В подальшому, під час транспортування вказаного зерна кукурудзи, служба безпеки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», отримавши відомості щодо злочинних дій ОСОБА_8 , здійснила превентивні заходи щодо незаконного заволодіння належного майна ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», зустрівши для супроводу завантажені зерном транспортні засоби, крім автомобіля марки «DAF FX 95.480» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під управлінням водія ОСОБА_15 , який завантажений зерном кукурудзи загальною вагою 36,3 тони до пункту розвантаження згідно вищезазначеного Договору поставки не прибув, та здійснив розвантаження іншій особі у невстановленому місці та час.

Таким чином, внаслідок шахрайських дій ОСОБА_8 заволодів зерном кукурудзи загальною вагою 36,3 тони, вартість якої складає 237.765 грн., виходячи з розрахунку 6550 грн. за 1 тонну, чим спричинив ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» матеріальний збиток на суму 237.765 гривень, що у відповідності до п. 2 примітки до ст. 185, 186, 189, 190 КК України, є значною шкодою.

ОСОБА_21 , будучи введеним в оману та не знаючи про дійсні наміри ОСОБА_8 , погодився на укладення усного договору купівлі зерна кукурудзи, виходячи із вартості 1 тони зерна 5200 гривень. За вимогою ОСОБА_21 , транспортування вказаного зерна повинен був здійснювати водій ОСОБА_22 на вантажному автомобілі марки «VOLVO FН 13.400», державний номерний знак НОМЕР_13 , з напівпричепом НОМЕР_14 . З цією метою, ОСОБА_21 передав ОСОБА_22 належні йому грошові кошти у готівковій формі в сумі 148000 грн. та 100 доларів США.

В подальшому, 09.12.2020, більш точний час, в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, після прибуття ОСОБА_22 на вантажному автомобілі марки «VOLVO FН 13.400» державний номерний знак НОМЕР_13 , з напівпричепом НОМЕР_14 , за вказаною ОСОБА_8 адресою, а саме на територію зернового складу ТОВ «Елеватор «Зернотрейд» завантажився зерном кукурудзи вагою 29,3 тони та повідомив ОСОБА_21 про завантаження товаром зерном кукурудзи, на що отримав від останнього вказівку про передачу ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 148000 грн. та 100 доларів США.

В цей же час, ОСОБА_8 , перебуваючи на території зернового складу ТОВ «Елеватор «Зернотрейд», реалізуючи свій злочинний умисел, отримав від ОСОБА_23 грошові кошти, належні ОСОБА_21 , в сумі 148000 грн. та 100 доларів США в якості розрахунку за продане ним зерно кукурудзи, згідно усного договору з ОСОБА_21 .

Після чого, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_22 рухатись до раніше обумовленого за усною домовленістю з ОСОБА_21 місця розвантаження, а саме до Одеського морського торгового порту, розташованого в м. Одесі.

Так, на території для паркування транспортних засобів, розташованої за адресою: Одеська область, Біляєвський район, с. Усатове, пров. Урядовий, 65, транспортний засіб VOLVO FН 13.400 державний реєстраційний номер НОМЕР_13 з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_14 , завантаженим зерном кукурудзи, був зупинений співробітниками ТОВ «РИСОІЛ Україна» для подальшого перевантаження на користь товариства, таким чином ОСОБА_21 замовлений у ОСОБА_8 товар не отримав, та з метою досягнення свого злочинного умислу, ОСОБА_8 грошові кошти ОСОБА_21 за незаконно продане зерно кукурудзи не повернув, внаслідок чого ОСОБА_8 повторно умисно та незаконно заволодів належними ОСОБА_21 грошовими коштами в сумі 148000 грн. та 100 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 09.12.2021 дорівнює 2721,67 грн.), чим спричинив останньому матеріальний збиток на загальну суму у розмірі 150.721,67 грн., що у відповідності до п. 2 примітки до ст.185, 186, 189, 190 КК України, є значною шкодою.

Крім того, на початку червня 2021 року, ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_24 , голову селянського фермерського господарства «ЛІТА», в наявності покупця в особі ТОВ «Агро-цвіт-2012» (ЄДРПОУ 37823845), яке насправді не укладало будь-яких угод з ОСОБА_8 та не мало наміру щодо купівлі зерна ячменя або пшениці у СФГ «ЛІТА».

На зазначену пропозицію ОСОБА_24 погодився, будучи необізнаним про дійсні наміри ОСОБА_8 та введеним в оману, отримав від останнього проект договору купівлі-продажу №151-015-2П від 16.07.2021 щодо продажу ТОВ «Агро-цвіт-2012» зерна ячменя на загальну суму 1.276.000 грн. із розрахунку 6380 грн. за тону.

ОСОБА_8 реалізовуючи свій злочинний умисел, для розвантаження зерна ячменя та пшениці третій невстановленій досудовим розслідуванням особі з метою отримання грошових коштів за рахунок незаконної реалізації товару, належного СФГ «ЛІТА», вказав водіям вказаних транспортних засобів прибути до невстановленого на теперішній час досудовим розслідуванням місця розвантаження.

Внаслідок вказаних злочинних дій, ОСОБА_8 спричинив СФГ «ЛІТА» матеріальний збиток на загальну суму 2.756.396,48 гривень, що у відповідності до п.4 примітки до ст.185, 186, 189, 190 КК України, є особливо великим розміром спричинення шкоди.

Крім того, не пізніше 17.09.2021, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, у невстановленому на теперішній час досудовим розслідуванням місці ОСОБА_8 з метою підроблення офіційного документу договору купівлі-продажу, із зазначенням відомостей про ТОВ «Агро-цвіт-2012» (ЄДРПОУ 37823845), як покупця товару, придбав у невстановленої особи печатку вказаного підприємства, з метою посвідчення дійсності підроблених договорів та бланків товарно-транспортних накладних, які повинні підтвердити фіктивний факт відвантаження товару.

Не пізніше 17.09.2021, більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 , використовуючи інформацію щодо ТОВ «Землі України», предмету продажу товару, а також бланк товарно-транспортної накладної, створив офіційний документ договір купівлі-продажу №151-015-2П від 20.09.2021, в якому містились недостовірні відомості щодо покупця товару в особі ТОВ «Агро-цвіт-2012» (ЄДРПОУ 37823845), поставивши особисто відбиток печатки, підпис від імені директора вказаного підприємства та дані про товар.

В подальшому, не пізніше 17.09.2021, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_25 будучи необізнаним про дійсні наміри ОСОБА_8 , введений ним в оману, погодився на пропозицію ОСОБА_8 , та перебуваючи в м. Одеса, точна адреса досудовим розслідуванням не встановлена, отримав від останнього договір купівлі-продажу №151-015-2П від 20.09.2021 року щодо придбання насіння соняшника на загальну суму 10.075.000 грн., з недостовірними відомостями щодо покупця товару в особі ТОВ «Агро-цвіт-2012».

Надалі, в період з 17.09.2021 по 26.09.2021, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_8 з орендованих ТОВ «Землі України» полів, розташованих біля сел Заводівка, Чижове, Михайло-Олександрівське, Стрюкове Березівського району Одеської області, насіння соняшника загальною вагою 505 тон збиралось та одразу завантажувалось в вантажні автомобілі, надані ОСОБА_8 , які прямували на ваговий контроль, розташований на території підприємства, розташованого в смт. Березівка Одеської області, звідки за безпосередньою усною вказівкою ОСОБА_8 прямували у невстановлене місце розвантаження.

Не пізніше 26.09.2021, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 , використовуючи інформацію щодо ТОВ «Землі України», предмету продажу товару, даних транспортних засобів та водіїв, що ними керують, створив особисто офіційні документи товарно-транспортні накладні, в яких містились недостовірні відомості щодо покупця товару в особі ТОВ «Агро-цвіт-2012» (ЄДРПОУ 37823845), з наявним відбитком печатки та підписом від імені директора вказаного підприємства, а також недостовірних відомостей щодо вантажоотримувача в особі «Кернел ТОВ УСТЯ АГРО» та пункту розвантаження «УЧИ».

ОСОБА_8 , заздалегідь не маючи наміру розраховуватись в повному обсязі за належне ТОВ «Землі України» насіння соняшника, запевнив ОСОБА_26 у поетапному розрахунку за вказаний товар після його відвантаження третім особам, надаючи останньому офіційні документи товарно-транспортні накладні, які містили недостовірні відомості щодо покупця товару в особі ТОВ «Агро-цвіт-2012», штампу печатки та підпису від імені директора вказаного підприємства, створивши таким чином у ОСОБА_26 уяву про виконання своїх зобов`язань, однак не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, та в подальшому неоплаченим насінням соняшнику ТОВ «Землі України» вагою у розмірі 334 тони та загальною вартістю 6.134.464,44 гривень з розрахунку 18.366,66 грн. за 1 тонну, розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вказаних злочинних дій, ОСОБА_8 спричинив ТОВ «Землі України» матеріальний збиток на загальну суму 6.134.464,44 гривень, що у відповідності до п.4 примітки до ст.185, 186, 189, 190 КК України, є особливо великим розміром спричинення шкоди.

Так, приблизно 20 грудня 2021 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_27 , являючись приватним підприємцем в сфері купівлі-продажу зернових культур, отримав від знайомих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 усні відомості, щодо купівлі за вигідною ціною у третьої особи, якою виявився ОСОБА_8 , насіння соняшника, яке в подальшому можливо перепродати ТОВ «Віатрейд» (ЄДРПОУ 44500339).

ОСОБА_27 , який не був обізнаний про дійсні наміри ОСОБА_8 та був введений ним в оману, не укладавши будь-яких договорів та не зустрічаючись безпосередньо з ОСОБА_8 для обговорення умов купівлі насіння соняшника, наділив усно ОСОБА_28 та ОСОБА_29 повноваженнями укласти угоду з ОСОБА_8 про купівлю насіння соняшника на загальну суму 1.840.000 гривень, зазначивши, що товар необхідно поставити для ТОВ «Віатрейд» у Морський торгівельний порт «Чорноморськ» Одеської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , усвідомлюючи шахрайський характер своїх дій, переслідуючи мету власної наживи, заздалегідь не маючи наміру продати та поставити товар ОСОБА_27 , за раніше обумовленими умовами здійснення ОСОБА_27 оплати за придбання товару, 25.12.2021 о 20.00 годині, перебуваючи на в`їзді у с. Великодолинське Одеського району Одеської області, надав ОСОБА_28 та ОСОБА_29 виготовлені у невстановлений час та місці невстановленим досудовим розслідуванням шляхом товарно-транспортні накладні №015781 від 24.12.2021, №015783 від 24.12.2021 щодо поставки насіння соняшника для замовника ТОВ «Віатрейд», які містили недійсні роздруковані електроні документи з відомостями про в`їзд у Морський торгівельний порт «Чорноморськ» Одеської області вантажних автомобілів із зазначенням недостовірних відомостей відповідно: транспортного засобу «DAF» державний реєстраційний номер НОМЕР_15 , ваги завантаженого насіння соняшника у розмірі 24,260 тон, та транспортного засобу «RENO» державний реєстраційний номер НОМЕР_16 , ваги завантаженого насіння соняшника у розмірі 23,150 тон.

В свою чергу, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_8 , повідомили ОСОБА_27 про отримання від ОСОБА_8 зазначених товарно-транспортних накладних на насіння, на що ОСОБА_27 з метою виконання свої зобов`язань щодо усної домовленості з ОСОБА_8 , передав належні йому грошові кошти ОСОБА_28 та ОСОБА_29 у готівковій формі в сумі 793.200 гривні, які останні передали ОСОБА_8 25.12.2021 о 22.00 годині, перебуваючи на парковці гіпермакету «Епіцентр», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 1.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , 27.12.2021 у вечірній час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , надав ОСОБА_28 та ОСОБА_29 товарно-транспортні накладні №015777 від 26.12.2021, №015778 від 26.12.2021, №015779 від 26.12.2021 щодо поставки насіння соняшника для замовника ТОВ «Віатрейд», які містили недійсні роздруковані електроні документи з відомостями про в`їзд у Морський торгівельний порт «Чорноморськ» Одеської області вантажних автомобілів із зазначенням недостовірних відомостей відповідно: транспортного засобу «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_17 , ваги завантаженого насіння соняшника у розмірі 26,510 тон, транспортного засобу «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_18 , ваги завантаженого насіння соняшника у розмірі 23,980 тон, та транспортного засобу «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_19 , ваги завантаженого насіння соняшника у розмірі 26,350 тон.

В свою чергу, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_8 , повідомили ОСОБА_27 про отримання від ОСОБА_8 товарно-транспортних накладних на насіння, на що ОСОБА_27 з метою виконання своїх зобов`язань щодо усної домовленості з ОСОБА_8 , запевнив останнього про розрахунок після вихідного дня. Однак ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , будучи необізнаними про дійсні наміри ОСОБА_8 та введеними в оману, в цей же час та місці передали ОСОБА_8 у готівковій формі частину грошових коштів ОСОБА_27 в сумі 1.300 доларів США.

В подальшому, 28.12.2021, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_27 з метою виконання своїх зобов`язань щодо усної домовленості з ОСОБА_8 , передав належні йому грошові кошти ОСОБА_28 та ОСОБА_29 у готівковій формі в сумі 400.000 гривень та 5.000 доларів США, які ОСОБА_28 та ОСОБА_29 25.12.2021 о 20.00 годині, перебуваючи на розі вул. М`ясоїдовської та вул. Розумовського в м. Одесі, передали за згодою ОСОБА_8 його довіреній особі, анкетні дані якої в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим.

Однак ТОВ «Віатрейд» замовлений за зобов`язаннями ОСОБА_8 товар не отримало, внаслідок чого останній заволодів грошовими коштами ОСОБА_27 в сумі 1.193.200 гривень, 1.300 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27.12.2021 складає 47.528 грн., та 4.000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.12.2021 складає 108.920 грн., спричинивши ОСОБА_27 матеріальний збиток на загальну суму 1.349.648 грн., що у відповідності до п.4 примітки до ст.185, 186, 189, 190 КК України, є особливо великим розміром спричинення шкоди.

Так, приблизно на початку червня 2022 року, не пізніше 14.06.2022, ОСОБА_30 , який займається купівлею-продажем сільськогосподарських культур, отримав рекомендації щодо ОСОБА_8 , як особи, яка здійснює посередницькі послуги в сфері купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.

В свою чергу, ОСОБА_8 , отримавши усно від ОСОБА_30 відомості про необхідність продажу останнім насіння соняшника, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, не будучи підприємцем та не представляючи будь-яке підприємство, та з метою створення хибного міркування щодо своєї порядності та чесності, здійснив перепродаж належного ОСОБА_30 насіння соняшника загальною вагою 275 тон, тим самим увійшов у довіру до ОСОБА_31 .

В подальшому, ОСОБА_8 , маючи від ОСОБА_30 відомості щодо наявного у останнього великого об`єму насіння соняшника та зерна ячменя, продовжуючи свій прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, запропонував ОСОБА_30 свої послуги у перепродажу вказаного товару, які насправді не мав наміру виконувати.

В період з 30.06.2022 по 11.07.2022, зерно ячменя загальною вагою 1532,9 тони, яке зберігалось на зерносховищі, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_8 завантажувалось в вантажні автомобілі, надані останнім, які у супроводі ОСОБА_30 прибували для перевантаження біля с. Ліски Одеського району Одеської області, точне місце розташування в ході досудового розслідування не встановлено.

В подальшому, з вказаного місця перевантаження насіння соняшника та зерно ячменя завантажувалось в вантажні автомобілі, надані ОСОБА_8 , за безпосередньою усною вказівкою ОСОБА_8 прямували у невстановлене місце розвантаження.

З метою посилення хибних міркувань ОСОБА_30 в дійсності намірів щодо розрахунку за продане останнім насіння соняшника та зерно ячменя, ОСОБА_8 , зображуючи певні труднощі при перепродажу вказаного товару, здійснював поетапний частковий розрахунок, однак не виконав свої зобов`язання в повному обсязі оплату насінням соняшнику вагою у розмірі 1930 тони та загальною вартістю 35.288.699 гривень з розрахунку 18.284,3 грн. за 1 тонну, та зерна ячменя вагою у розмірі 1532 тони та загальною вартістю 9.529.521,18 гривень з розрахунку 6.216,662 грн. за 1 тонну, якими розпорядився на власний розсуд, не розрахувавшись з ОСОБА_30 на загальну суму 951493 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 16.07.2022 складає 35014942,4 грн.

20.04.2023 року ОСОБА_8 органом досудового розслідування було затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.2 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому;

- ч. 2 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому;

- ч. 4 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно в особливо великих розмірах;

- ч.2 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: співучасть підроблення офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи і яке надає права з метою його використання іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- ч.3 ст.358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: підроблення офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи і яке надає права з метою його використання іншою особою, вчинене повторно;

- ч.4 ст.358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документу.

Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та наданими до клопотання доказами, а саме: протоколи допитів потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_32 , ОСОБА_26 , ОСОБА_33 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , які зазначили, що до вчинення вказаного злочину причетний саме ОСОБА_8 , з яким вони особисто спілкувались, та який ввів їх в оману під приводом купівлі-продажу зернових культур, внаслідок чого заволодів товаром або переданими для придбання товару грошовими коштами; протоколидопитів в якості свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 та інших свідків, які зустрічались з ОСОБА_8 з приводу виконання умов поставки товару, та фактами вивезення товару зазначили, про виконання вантажного рейсу за вказівкою ОСОБА_8 , а у разі заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 - підтвердили відсутність свого перебування у місці, зазначених у наданих Яворським ТТН, та невиконання рейсів, вказаних у ТТН;протоколи впізнання пофотознімкам за участю свідків,протокологляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено та вилучено транспортний засіб вантажний автомобіль Volvo FH д/н НОМЕР_13 з завантаженим причепом зерном кукурудзи, та протоколом додатково огляду місця події в ході якого оглянуто вищевказаний транспортний засіб, та зважено його;лист-відповідь ТОВ «Агро-цвіт-2012»щодо заперечення укладанняз СФГ «ЛІТА» та ТОВ «Землі України» будь-яких угод, та про відсутність будь-якого виду трудових відносин з ОСОБА_8 ; лист-відповідьТОВ «ВІАТРЕЙД»про надання ОСОБА_27 . ТТН на закупівлю товару насіння соняшника, однак за наданими ТТН товар не був поставлений, тому ніякої оплати не проводилось,та про відсутність будь-якого виду трудових відносин з ОСОБА_8 ; лист-відповідьдо ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» про відсутність поставки за вказаними у запиті номерами ТТНта про відсутність будь-якого виду трудових відносин з ОСОБА_8 ; платіжні доручення, податкові накладні ТОВ «Землі України» зі звітом про продаж насіння соняшника, банківською роздруківкою з наявними частковими нарахуваннями від ОСОБА_8 з посиланням на договір купівлі-продажу; судові товарознавчіекспертизи експертна спеціальність 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання», які підтвердили суми завданого збитку; оглянуті і долучені до матеріалів кримінального провадження печатки, які згідно свідчень свідка використовувались ОСОБА_8 для створення неправдивим відомостей в ТТН та інші процесуальними документами слідчих дій в їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя врахував те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею встановлено, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази, наявні в матеріалах кримінального провадження, є вагомими та такими, що об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованими йому злочинами.

Аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_8 дає підстави вважати, що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності (пов`язаності) даної особи з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями.

Отже, на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя правильно встановив, що долучені матеріали кримінального провадження є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 ,

При цьому слідчий суддя правильно акцентував увагу на те, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

А тому доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та недоведеність розміру матеріальної шкоді, є безпідставними, оскільки обставини вчинення злочинів певною особою та розмір шкоди підлягають доказуванню у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Так, на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду) вказує те, що ОСОБА_8 підозрюється у тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке відповідно ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, та з огляду на тяжкість покарання, яке передбачено за вчинення такого злочину, на переконання слідчого судді, може свідчити про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

За фактичними обставинами вказаного кримінального провадження органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 обізнаний в сфері купівлі-продажу сільськогосподарських культур й відповідно розуміється у відповідній документації, яка має важливе значення для встановлення фактичних обставин ймовірного вчинення інкримінованих останньому кримінальних правопорушень.

Крім того, слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_8 на наразі обґрунтовано підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: співучасть підроблення офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи і яке надає права з метою його використання іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.3 ст.358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: підроблення офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи і яке надає права з метою його використання іншою особою, вчинене повторно; ч.4 ст.358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документу, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_8 з метою уникнення можливих негативних наслідків кримінально-правового характеру може вжити заходів щодо приховування, спотворення або знищення вищенаведених документів, що суттєво ускладнить забезпечення досягнення завдань кримінального провадження.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя встановив наявність існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_8 на потерпілих та свідків в рамках даного кримінального провадження.

На наявність цього ризику вказує те, що на сьогодні підозра, яка повідомлена ОСОБА_8 , у тому числі ґрунтується на показаннях потерпілих та свідків. При цьому у випадку подальшого скерування обвинувального акта щодо ОСОБА_8 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст.225, 615 КПК України).

З огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на наразі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , процесуальні джерела доказів у виді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що, на переконання слідчого судді, додатково підтверджує правильність доводів сторони обвинувачення відносно існування наведеного ризику.

Відтак, існує ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_8 на потерпілих та свідків та потерпілих в рамках цього кримінального провадження.

Крім того, слідчий врахував і те, що відносно ОСОБА_8 на розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.259 КК України та Приморського районного суду м. Одеси кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, що ймовірно свідчить про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов до переконання, що в рамках цього кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_8 або продовження ним кримінального правопорушення, в якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України.).

Водночас, слідчий суддя, не прийняв до уваги твердження сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_8 оголошено у розшук в рамках іншого кримінального провадження, оскільки прокурором в судовому засіданні не було доведено та документально підтверджено такі обставини.

Тому, взявши до уваги вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя зазначив, що інкриміновані за обставинами вказаного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_8 кримінальні правопорушення в обов`язковому порядку вимагають від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя дійде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (абзац 1 ч.3 ст.183 КПК України).

Зважаючи на фактичні обставини кримінального провадження, встановлені в ході розгляду клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, в результаті яких, інкримінованими йому діями, ймовірно було спричинено майнової шкоди на загальну суму 10 626 000 гривень, а також ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя зазначив, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_8 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

З урахуванням установленої шкоди діями підозрюваного у розмірі 10 626 000 грн, а також встановлених ризиків та обставин при яких підозрюваним скоєнні кримінальні правопорушення,на думку слідчого судді, можливо вважати виключним випадком.

За таких обставин, беручи до уваги ймовірний розмір майнової шкоди, який міг бути спричинений за обставинами даного кримінального провадження (з огляду на інкриміновані підозрюваному дії), а також з огляду на встановленні в судовому засіданні ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно визначити заставу у розмірі 3 726 (трьох тисяч сімсот двадцять шість) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 000 584 гривень, яка, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів з огляду на таке.

Зі змісту матеріалів справи випливає, що під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу слідчий суддя перевірив сукупність наявних доказів, якими доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

За результатами перевірки матеріалів кримінального провадження суд апеляційної інстанції встановив, що наведені стороною обвинувачення докази із розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_8 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.

Зазначене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Що ж до доводів апелянта про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та визнаних наявними слідчим суддею, колегія суддів підкреслює наступне.

Ризиком у контексті кримінального провадження єпевна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов`язковою доведеність вчинення особою активних дій.

Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.

За результатами перевірки ухвали суду першої інстанції судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_8 та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Колегія суддів наголошує, що будь-який більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст.5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддяврахував всіобставини,передбачені ст.178КПК Українита увідповідності доположень даноїнорми ухваливобґрунтоване тазаконне рішення.

Як убачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_8 офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, наразі притягується до кримінальної відповідальності ще за вчинення інших злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.259 КК України, які перебувають на розгляді у судах першої інстанції м. Одеси, що вказує на його схильність до вчинення злочинів та ставить під сумнів наявність у нього міцних соціальних зв`язків та в свою чергу не може слугувати запорукою запобігання ризиків, визнаних слідчим суддею доведеними, здатними забезпечити його належну процесуальну поведінку в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Апеляційний суд вважає, що у вказаній справі суспільний інтерес превалює над приватним інтересом ОСОБА_8 .

А тому доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов`язує застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає непереконливими.

Що ж до доводів апелянта про завідомо непомірний розмір застави для підозрюваного ОСОБА_8 , то вони є непереконливими з огляду на таке.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч.5 ст.182 КПК України мінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров`я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Слідчий суддя з урахуванням обставин підозри ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення проти власності, високого ступеню встановлених ризиків, відсутності у нього міцним соціальних зв`язків за місцем досудового розслідування, визначив, що лише застава в розмірі 3 726 (трьох тисяч сімсот двадцять шість), що становить 10 000 584 гривень, в повній мірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у разі порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри ОСОБА_8 ,у томучислівчиненні особливо тяжкого злочину, розмір попередньої завданої шкоди в результаті його вчинення (10 626 000 грн.), а також сталу практику ЄСПЛ, відповідно до якої застава має бути здатна забезпечити належну процесуальну поведінку особи та має визнаватися виправданою ступенем довіри до перспективи її втрати як стримуючого засобу, не будучи вочевидь непомірною, але відбиваючи бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочинів, ризику втечі тощо.

А тому доводи апелянта про недоведеність розміру завданих збитків є безпідставними, оскільки врахуванню підлягають і попередні матеріальні збитки, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Зважаючи на відомості про особу підозрюваного ОСОБА_8 , з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та встановлених ризиків, колегія суддів дійшла висновку, що в даному кримінальному провадженні розмір застави, визначений слідчим суддею, буде діяти як достатній стримуючий фактор, здатний запобігти можливій протиправній поведінці підозрюваного ОСОБА_8 під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечить належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обставини, на які посилається захисник, а саме, що ОСОБА_8 не працює та має постійного доходу, не є підставою для зменшення розміру застави.

Виходячи з висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі доведеності вини у вчиненні кримінальних правопорушень, його негативну репутацію як особи, щодо якої на розгляді у судах м. Одеси перебувають інші кримінальні провадження за вчинення умисних злочинів, відсутності у нього міцних соціальних зв`язків, колегія суддів не знаходить підстав для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, як про це ставить питання апелянт.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді є вмотивованою і обґрунтованою, постановленою у відповідності до вимог закону й на підставі об`єктивно з`ясованих обставин провадження, а тому відсутні правові підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ..

Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 405,407,409,422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.04.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17.06.2023 року із визначенням застави щодо ОСОБА_8 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4