Ухвала

від 18.05.2023 по справі 947/22672/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2056/23

Справа № 947/22672/21

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18.05.2023 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

заінтересовані особи: Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року у складі судді Куриленко О.М.,

встановив:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт на право приватної власності на земельну IV - ОД № 019658 від 29.03.1999 року, виданий виконкомом Одеської міської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

В своїй заяві послалася на те, що вона є власником земельної ділянки, загальною площею 0,0696 га розташованої на території АДРЕСА_2 , однак, в Державному акті серії ІV-ОД № 019658 від 29.03.1999 року її прізвище не відповідає її паспортним даним, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту задоволено та встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії IV - ОД № 019658 віл 29.03.1999 року, виданий виконкомом Одеської міської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 , як особа, яка не приймала участі в розгляді справи, однак вважає, що прийнятим рішенням вирішено його права та законні інтереси, звернувся до суду апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник ні в заяві, ні під час судового засідання не вказала, з якою метою вона просить встановити зазначені нею факти та які юридичні наслідки вони для неї породжують. Зазначила лише про невідповідність даних паспорта з даними в державному акті на земельну ділянку. Матеріали справи не містять жодного доказу, що заявниця зверталась до відповідно органу про виправлення помилки, або їй було відмовлено. Також судом не дотримано вимоги ст. 42 ЦПК України про склад осіб, які братимуть участь у справі. Вважає, що прийнятим рішенням вирішено про його права та обов`язки, оскільки 25 вересня 2021 року між ним та ОСОБА_3 , земельна ділянка якого межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 , було укладено попередній договір купівлі продажу земельної ділянки, загальною площею 0,053 га, кадастровий номер: 5110136900:38:027:0017, по АДРЕСА_3 . Під час оформлення документів та технічної документації було виявлено, що межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , загальною площею 0, 0696 га, яка розташована по АДРЕСА_2 накладені на межі земельної ділянки, загальною площею 0, 053 га, кадастровий номер: 5110136900:38:027:0017, по АДРЕСА_3 , яка є предметом договору купівлі-продажу, за яким він є покупцем. Тому вважає, що безумовним є той факт, що оскаржуваним рішенням вирішено його права та покладено на нього певні обов`язки у майбутньому.

02.12.2021 ОСОБА_1 надала суду відзив на апеляційну скаргу та просить суд в задоволені апеляційної скарги відмовити та залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що апелянт не є належною особою, оскільки рішення не зачіпає його права та обов`язки, так як останній не є власником сусідньої земельної ділянки та не надав суду копію попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки, власником є інша особа.

Представник Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між суб`єктом апеляційного оскарження і сторонами спору не може братися до уваги.

Зі справи вбачається, що на підставі рішення виконкому №344 від 21.03.1998 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.0696 га., що розташована на території АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

29 березня 1999 року на підставі вказаного рішення останній було видано Державний акт на право приватної власності на землю Серії ІV-ОД № 019658.

Проте, згідно з паспортом гр. України серії НОМЕР_2 , виданого 18 червня 2001 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, прізвище, ім`я та по-батькові в написанні українською мовою заявника є « ОСОБА_1 ».

Підставою для звернення до суду з даною заявою слугувало невірно зазначене прізвища заявниці у Державному акті на право власності на землю.

Апелянт вважає, що встановлення факту, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 порушує його права як покупця земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою заявника та межі якої частково накладені на межі земельної ділянки, яка є предметом договору купівлі-продажу, за яким ОСОБА_2 є покупцем.

Проте, вирішення заяви про встановлення зазначеного юридичного факту не впливає на встановлення меж земельної ділянки, які були узгоджені Державним актом від 29 березня 1999 року, а тому права ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням не порушені.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2007 року підлягає закриттю.

Керуючись ст. 362 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 24.05.2023.

Головуючий:

Судді: