Рішення

від 17.05.2023 по справі 710/1182/21

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1182/21 Провадження № 2/710/133/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сивоконя С.С.

за участі секретаря судового засідання - Глущенко О.Ю.,

учасники процесу:

представник позивача - прокурор Звенигородської окружної прокуратури Бондарчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОР-К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

30.07.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов згаданий позов, в якому позивач просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №710875 виданий 29.03.2010 на ім`я ОСОБА_1 . Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1 ) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер 7125780400:06:001:0358 (рішення від 22.07.2019 індексний номер 47889505, номер запису про право власності 32494914), припинивши право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Витребувати у Фермерського господарства «Дрибас Анатолія Степановича» (код ЄДРПОУ - 39795365) на користь держави в особі Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га, кадастровий номер 7125780400:06:001:0358.

В подальшому позивач змінив предмет позову та просив вважати позовні вимоги наступні: витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358; усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 шляхом скасування державної реєстрації права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОР-К» з одночасним припиненням речових прав, номер запису про інше речове право 47526478, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 64412515 від 06.08.2022.

Аргументи учасників сторін.

Первісні позовні вимоги позивач обґрунтовує свій позов наступним.

Звенигородською окружною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42019251230000122 від 08.08.2019, №12020250300000358 від 05.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушення передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, встановлено, незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 площею 2,00 га сільськогосподарського призначення, розпорядником якої на час її вибуття із власності держави було Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області. Власником цієї земельної ділянки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даний час є ОСОБА_2 . Право власності зареєстровано 19.07.2019 під номером 32494914.

Разом з тим, за даними досудового розслідування вищевказаній особі земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Шполянською районною державною адміністрацією відповідне розпорядження не приймалось, а Державний акт на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК №710875 є підробленим.

У ході проведення спеціалістами відділу у Шполянському районі ГУ ДГК у Черкаській області збору вихідних даних для інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення щодо земель Антонівської сільської ради встановлено, що до Державного земельного кадастру (далі ДЗК) внесено відомості про земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельних ділянках, які підлягали інвентаризації, всього до ДЗК внесено відомості про 35 земельних ділянок серед яких є і земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 площею 2 га сільськогосподарського призначення.

Вказані земельні ділянки за обліковими даними ГУ ДГК у Черкаській області віднесено до земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Землевпорядна документація на зазначені земельні ділянки не розроблялася та на зберіганні у відділі у Шполянському районі ГУ ДГК у Черкаській області відсутня.

Також вищевказані земельні ділянки внесені до ДЗК реєстратором відділу у Шполянському районі ГУ ДГК Черкаський області, заявки на їх реєстрацію подано онлайн та одним із документів, на підставі яких внесено відомості до ДЗК, є державні акти на право власності на земельні ділянки.

Розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 №142, земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 не надавалася.

Позивач зазначив, що а ні Шполянською районною державною адміністрацією, а ні Антонівською сільською радою, а ні Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області рішення, розпорядження, накази щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району не приймалися.

Також, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020250300000358 установлено, що ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 не звертався та жодну особу на проведення реєстрації права власності не уповноважував.

ОСОБА_1 з питанням отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району у 2010 році не займався та до уповноважених органів влади з даного приводу не звертався. Отже ОСОБА_1 отримав земельну ділянку у власність з порушенням визначеної процедури.

Прокуратурою 06.01.2021 скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020250300000358 від 05.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. ст. 358 КК України (відомості про яке виділені з кримінального проваджені №42019251230000122 від 08.08.2019).

Таким чином, внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулося порушення інтересів держави, а тому державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню недійсним.

Оскільки за результатами досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що уповноваженим державою органом рішення про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки площею 2,00 га не приймалось, - установлений законом порядок набуття права власності на земельну ділянку не дотримано.

Внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулось порушення інтересів держави, права власності Українського народу на землю. Правовідносини, пов`язані з протиправним вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний , публічний інтерес.

Спірна земельна ділянка до її незаконного набуття ОСОБА_1 перебувала у державній власності та на цей час має бути витребувана на користь Лип`янської сільської ради.

Крім того було встановлено, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 зареєстровано право користування (право оренди) 07.10.2019 за ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.08.2019 б/н. Відтак земельна ділянка підлягає витребуванню у ФГ « Дрибас Анатолія Степановича », як така що набута у неналежного власника, а від дійсного власника - держави, земельна ділянка вибула без його волі.

Ураховуючи той факт, що Лип`янською сільською радою самостійно позов не пред`явлено, це є підставою вважати її бездіяльність, як уповноваженого органу очевидною, а наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури - належно обґрунтованими.

У заяві про зміну предмету позову в обґрунтування зазначено. Після скерування до суду позову та відкриття провадження у справі, прокурору стало відомо, що на підставі додаткової угоди від 02.08.2022 розірвано договір оренди від 01.08.2019, укладений між ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» та ОСОБА_1 . В подальшому, а саме 06.08.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко І.С. здійснено державну реєстрацію речового права, а саме - права оренди за ТОВ «ОР-К» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 (номер запису про інше речове право 47526478). Підставою державної реєстрації права оренди є договір оренди землі від 04.08.2022, укладений між ТОВ «ОР- К» та ОСОБА_1 . У зв`язку з цим виникла необхідність внести зміни до позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подавав.

Від Лип`янської сільської ради було подано відзив в якому було прохання повернути позовну заяву прокурору. В подальшому було подано заяву в якій позовні вимоги були підтримані в повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області письмових пояснень не надходило.

Від ТОВ «ОР- К» відзиву на позовну заяву не надходило.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.09.2021 було відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.11.2021 у задоволенні клопотання представника Лип`янської сільської ради адвоката Бабіч Т.Г. про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.11.2021 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.09.2022 заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову, задоволено. Вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту; заборонити державним кадастровим реєстраторам, які перебувають у підпорядкуванні Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.10.2022 замінено неналежного відповідача Фермерське господарство "Дрибас Анатолій Степанович" на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОР-К».

Представник прокуратури наполягала у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Від Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника. Позов підтримано в повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області представник до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «ОР- К», до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

У судовому засіданні встановлено.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.12.2020 року 05.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12020250300000358 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст. 358 КК України за фактом того, що невстановлена особа використовуючи завідомо підроблені документи - державні акти на право власності на земельні ділянки, подавши їх на реєстрацію державному реєстратору речових прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності та права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я третіх осіб внаслідок чого земельні ділянки державної власності для ведення особистого селянського господарства незаконно вибули із державної власності та за ч.4 ст. 358 КК України за фактом того, що невстановлена особа підробила державні акти на право власності на земельні ділянки та договори оренди землі з метою реєстрації права власності та користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту, внаслідок чого земельні ділянки незаконно вибули з державної власності та право власності на них було зареєстровано за третіми особами та у подальшому земельні ділянки передані в оренду фермерському господарству. (а.с. 13-15 том.1).

Відповідно до постанови начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури про виділення матеріалів досудового розслідування від 05.10.2020 року було виділено із матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420192512300000122 від 08.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 365-2, ч.1 ст. 367, ч.1 ст.15, ч.2. ст. 192 КК України, матеріали кримінальних правопорушень за фактами вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 та ч.4 ст. 358, ч.1 ст.15, ч.2 ст. 192 КК України. (а.с. 16-18 том.1).

Відповідно до листа від 02.08.2019 за вих.№ 10-23-0.6-5652/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області направило повідомлення на адреси Управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України, Управління служби безпеки України в Черкаській області, Прокуратуру Черкаської області, Головне Управління національної поліції в Черкаській області про те, що за інформацією відділу у Шполянському районі Головного управління у ході проведення робіт з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності ( за межами населеного пункту), що розташовані на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області були виявлені земельні ділянки, реєстрація яких була здійснена з порушенням земельного законодавства. На підставі онлайн заявок, які надійшли через електронний сервіс, була здійснена державна реєстрація земельних ділянок зокрема з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358. У пакеті поданих документів були наявні державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які були видані на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 № 142. Проте, в ході внутрішньої співпраці з Шполянською районною державною адміністрацією було встановлено, що на підставі вказаного розпорядження було передано у власність земельні ділянки іншим громадянам та з іншим цільовим призначенням. Крім того, спеціалістами Відділу у Шполянському районі Головного управління було встановлено відсутність записів про реєстрацію вказаних державних актів в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю, а також архівні копії державних актів та документації із землеустрою ( а.с.27-28 том.1).

Відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯК №710875, виданого 29.03.2010 на підставі розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 22.03.2010 № 142, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,0000 га, з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту ( а.с.29 том.1).

Листом від 29.08.2019 на запит Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 09.08.2019, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надало відомості аналогічні змісту повідомлення від 02.08.2019 за вих.№ 10-23-0.6-5652/2-19. (а.с. 32-33 том.1).

Листом від 21.08.2019 №01-39/1869 на запит Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 04.08.2019 №38/4-542 Шполянська районна державна адміністрація Черкаської області надала завірену копію розпорядження від 22.03.2010 №142 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок». (а.с. 41том.1).

Відповідно до розпорядження першого заступника голови Шполянської районної державної адміністрації №142 від 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області та передано на постійне зберігання у відділ Держкомзему у Шполянському районі. Передано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області громадянам згідно з додатком. В додатку до цього розпорядження зазначено список громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність, зокрема: ОСОБА_4 , № ділянки НОМЕР_2, площа - 3,55 га, ОСОБА_5 , № ділянки НОМЕР_3, площа ділянки - 3,65 га; ОСОБА_5 , № ділянки НОМЕР_4, площа ділянки - 3,87 га, ОСОБА_6 , номер ділянки НОМЕР_5, площа ділянки 3,66 га, ОСОБА_7 , номер ділянки НОМЕР_6. площа ділянки 3,96 га. (а.с. 42-43 том.1).

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.08.2020 року було вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження у тому числі копії документів про реєстрацію іншого речового про реєстрацію права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:006:001:0358. (а.с. 62-64 том.1).

Відповідно до відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 22.07.2019, ідентифікатор пошуку 174688867 державним реєстратором виконавчого комітету Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області 19.07.2019 року зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності № 35088544, кадастровий номер 7125780400:06:001:0358. (а.с. 65 том.1).

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2019 № 47889505 державний реєстратор прав на нерухоме майно Чепур Тетяна Олексіївна, виконавчий комітет Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 19.07.2019 за реєстраційним номером 35088544, яку подав ОСОБА_2 , вирішила провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер 71255780400:06:001:0358 за суб`єктом. (а.с.66 том.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 174690131 від 22.07.2019 земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:06:001:0358, площею 2,00 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Дата державної реєстрації 19.07.2019, підстава виникнення права власності - державний акт на право власності на землю, серія ЯК 710875, виданий 29.03.2010, видавник: відділ Держкомзему у Шполянському районі, номер запису про право власності: 32494914. Державний реєстратор - Чепур Тетяна Олексіївна, виконавчий комітет Лип`янської сільської ради, Шполянського району, Черкаської області (а.с.69 том.1).

Відповідно до заяви № 36290086 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) ОСОБА_8 07.10.2019 звернувся за реєстрацією права користування на земельну ділянку із кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, до державного реєстратора Звенигородської міської ради. (а.с.70 том.1).

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.10.2019 № 49096801 державний реєстратор прав на нерухоме майно Бунденков Олександр Юрійович, виконавчий комітет Звенигородської міської ради Черкаської області, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 07.10.2019 за реєстраційним номером 36290086, яку подав ОСОБА_8 , вирішив провести державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку, кадастровий номер 71255780400:06:001:0358 за суб`єктом: Фермерське господарство « Дрибас Анатолій Степанович ». (а.с.74 том.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 184245178 від 09.10.2019 на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:06:001:0358, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1877446571257, 07.10.2019 року зареєстровано інше речове право, номер запису про інше речове право - 33607627, підстава виникнення - договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.08.2019, видавник Фермерське господарство «Дрибас Анатолій Степанович», ОСОБА_2 . Строк дії 20 років. Орендар - Фермерське господарство «Дрибас Анатолія Степановича», орендодавець - ОСОБА_2 (а.с. 78 том.1)

Листом від 24.12.2019 № 617/414-19-0.360 на запит Смілянської місцевої прокуратури , відповідно якого серед іншого запитувалась інформація щодо державного акту ЯК №710875, Відділ у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомив, що інформація щодо обліку, виготовлення та видачі запитуваних державних актів, архівні примірники державних актів, записи про державну реєстрацію запитуваних державних актів у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на право користування землею, договорів оренди у Відділі відсутні ( а.с.81-84 том.1).

Згідно відповіді Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 10.01.2020 № 01-39/2867, на запит прокурора від 20.12.2019 № 33/4-987 вих. 19, заяв (клопотань) від осіб, зазначених у запиті від 10.12.2019 №33/4-906 вих19), про надання їм у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району до райдержадміністрації у 2010 році, чи в інший час не надходило; розпоряджень Шполянська райдержадміністрація про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою та про затвердження такої документації із землеустрою щодо земельних ділянок та осіб, які зазначені в запиті, у 2010 році та у інший час не приймалось. (а.с. 86 том.1).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.07.2021 №10-23-0.2-4173/2-21 на лист Звенигородської окружної прокуратури від 17.06.2021 №50-843 вих.21 за інформацією Відділу у Шполянському районі Головного управління до моменту формування ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру 7125780400:06:001:0358, земельна ділянка знаходилась в складі масиву загальною площею 12,9 га і перебувала в користуванні жителів с. Антонівка для ведення особистих селянських господарств, без оформлення правовстановлюючих документів. Зазначений масив належав до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Місце знаходження земельної ділянки - Шполянський район Антонівська сільська рада, за межами населених пунктів. За складом угідь належала до ріллі. Головним управлінням не видався наказ про надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, кадастровий номер 7125780400:06:001:0358 для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Антонівської сільської ради Звенигородського (Шполянського) району Черкаської області. (а.с. 91 том.1).

У відповіді Лип`янської сільської ради від 09.07.2021 № 02-22/2018 на запит Звенигородської окружної прокуратури від 06.07.2021 №50-959 вих.21, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 знаходилась у державній власності за межами населеного пункту, до передачі у власність, та входила до Антонівської сільської ради. Антонівська сільська рада та Лип`янська сільська рада не приймали і не погоджували рішення про надання у приватну власність вказаної земельної ділянки. Сільська рада не володіє інформацією щодо незаконності набуття у власність вказаної земельної ділянки. Лип`янська сільська рада не зверталась до суду із відповідними заявами оскільки не володіла інформацією щодо незаконного отримання земельної ділянки для ведення ОСГ гр. ОСОБА_1 (а.с. 95 том.1).

Листом Звенигородської окружної прокуратури від 27.07.2021 року №50-1124 вих.21 повідомлялось Лип`янську сільську раду про те що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до Шполянського районного суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 , ФГ «Дрибас Анатолія Степановича», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки. (а.с. 100-101 том.1).

Відповідно до наказу Генерального прокурора Венедіктової І., від 17.02.2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» , було затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. (а.с. 142 том.1).

Відповідно до наказу Генерального прокурора Венедіктової І., від 17.02.2021 року №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021 року. (а.с. 143 том.1).

Згідно з договором про надання правової допомоги від 15.02.2021 який укладений між адвокатом Бабіч Тетяною Григорівною та Лип`янською сільською радою Звенигородського району Черкаської області (клієнтом), предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Згідно з п. 2.1.2 цього договору адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника та захисника, які передбачені Цивільнм процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Податковим Кодексом України. Відповідно до п.3.1 цього договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року. Згідно з п. 4.2 та 4.3 цього договору гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору. Фактична вартість правової допомоги встановлюється актом приймання - передачі наданих послуг. (а.с.4-6 том.2).

Відповідно до ордера від 11.10.2022 року серія СА №1017343 виданого адвокатом Бабіч Тетяною Григорівною, остання на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 15.02.2021 року представляє інтереси Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області у Шполянському районному суді Черкаської області. (а.с. 7 том.2).

Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №385 від 22.11.2010, Бабіч Тетяна Григорівна має право на здійснення адвокатської діяльності. (а.с. 8 том.2).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Суд, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурори, у тому числі прокурори - стажисти окружних прокуратур мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Пунктом 2 розділу І Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 24 квітня 2020 року № 200, встановлено, що службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Таким чином, повноваження прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в цивільному процесі, підтверджуються службовим посвідченням.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 704/1233/17.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Звернення з позовом до суду саме Звенигородської окружної прокуратури зумовлено тим, що орган місцевого самоврядування - Лип`янська сільська рада Звенигородського району Черкаської області самостійно не зверталась до суду із заявами про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером № 7125780400:06:001:0349. Про що було зазначено Лип`янською сільською радою у відповіді від 24.06.2022 №02-22/531 на запит Звенигородської окружної прокуратури від 17.06.2022 року №50-926вих12.

Відповідно до п.3, 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», від 06.09.2012 № 5245-VI, який набув чинності з 01.01.2013 року, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. У державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Відповідно до п.7 цього ж Закону України з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 28 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 року, у редакції від 24.07.2021 року, чинній на момент звернення прокуратури до суду (30.07.2021), землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-IX , було внесено зміни до Земельного кодексу України було внесено зміни, зокрема було доповнено розділ Х перехідних положень п.24. Відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом, (тобто з 27.05.2021), землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); оборони; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Спірна земельна ділянка розташована за адресою: Черкаська область, Шполянський район, Антонівська сільська рада, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Інформація про земельну ділянку міститься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с. 68, 87-88 том.1).

Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 зазначив таке: «Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів».

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Такі правові позиції містять у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 року (справа № 826/16659/15).

Відповідно до адміністративно - територіального устрою Черкаської області станом 2010 рік до складу Шполянського району входило с. Антонівка.

Разом з тим, відповідно постанови Верховної ради України від 17.07.2020 року № 807-IX « Про утворення та ліквідацію районів» у Черкаській області утворено Звенигородський район (з адміністративним центром у місті Звенигородка) у складі територій Бужанської сільської, Ватутінської міської, Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катеринопільської селищної, Лип`янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської сільської, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шполянської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно додатку №1 до розпорядження Кабінету міністрів України від 16 грудня 2020 р. №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Шполянська райдержадміністрація підлягає реорганізації шляхом приєднання до Звенигородської райдержадміністрації.

Відповідно п.3 Розпорядження установлено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.

Відповідно до абз. 3 п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1. Відповідно до згаданого додатку 1 до цього розпорядження Шполянська райдержадміністрація була реорганізована шляхом приєднання до Звенигородської райдержадміністрації.

Відповідно до п.6,7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, у разі відсутності райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району, до території якого включаються ліквідовані райони, утворення відповідної райдержадміністрації здійснюється шляхом утворення нової юридичної особи публічного права з подальшим приєднанням до неї райдержадміністрацій ліквідованих районів, території яких було включено до складу відповідного новоутвореного району. Перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації); у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Черкаської області.

Згідно з додатком до цього розпорядження до складу Лип`янської територіальної громади увійшла територія села Антонівської територіальної громади Шполянського району.

Дійсно, на дату, яка зазначена у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯК №710875 від 29.03.2010 року, право розпоряджатися спірною земельною належало Шполянській районній державній адміністрації. Проте на момент звернення до суду, Шполянська районна державна адміністрація була реорганізована та припинила своє існування як юридична особа. Цей факт є загальновідомим та не потребує додаткового доказування у відповідності до ч.3 ст. 82 ЦПК України. В свою чергу Антонівська сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до складу Лип`янської сільської ради Звенигородського району.

Земельна ділянка, яка є предметом спору знаходиться в адміністративних межах Антонівської сільської ради за межами населеного пункту. Отже, з 27.05.2021 органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою, є Лип`янська сільська рада.

Звенигородська окружна прокуратура листом від 17.06.2021 року №50-843. вих.21., проінформувала Головне управління Держеокадастру у Черкаській області про факт незаконного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки в межах земель, які входять до складу Лип`янської громади. Проте Головне управління обмежене в можливості подачі позовних заяв, оскільки недостатньо фінансування. (а.с. 89-91 том.1).

Звенигородська окружна прокуратура листом від 06.07.2021 року №50-959 вих21, проінформувала Лип`янську сільську раду про факт незаконного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки в межах земель, які входять до складу Лип`янської громади. Проте Лип`янська сільська рада не ініціювала подання позову щодо повернення спірної земельної ділянки до комунальної власності, оскільки не володіла інформацією щодо незаконного отримання земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 92-95 том.1).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Отже, звернення Звенигородської окружної прокуратури до суду в інтересах Лип`янської сільської ради Звенигородського району є правомірним. Правосуб`єктність сторін визначена правильно. Лип`янська сільська рада Звенигородського району Черкаської області є тим суб`єктом, чиї права та законні інтереси є порушеними та підлягають захисту.

Щодо набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до п. а) ч.1 ст. 17 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. а). ч.3 ст. 122 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-XIV, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч.1,2 ст. 126 Земельного Кодексу України у редакції від 16.03.2010 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ч.1,3 ст. 116 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 6 ст. 118 ЗК України в редакції від 16.03.2010 року громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до п.1.1., 1.4, 1.12, 1.15, 1.16 Розділу І, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №43 від 04.05.99 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 р за № 354/3647, в редакції від 06.04.2009 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 22.03.2010 року право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом: на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів. Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: - виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду; заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Пунктам 2.9., 2.14. розділу ІІ цієї Інструкції встановлено, що заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки. Державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів та голова місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3.1 - 3.4, розділу ІІІ цієї Інструкції Державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Порядок зберігання державних актів наведений у пунктах 4.1., 4.2. розділу ІV Інструкції, відповідно до яких власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного використання. Другий примірник державного акта або договору зберігається у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Відповідно до п. 1,2, 1,5 Розділу І «Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №325 від 22.06.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2009 року за № 735/16751, в редакції від 22.06.2009 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року, бланки державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою (далі - бланки) є бланками документів суворого обліку.

Державні акти на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою (далі - державні акти) заповнюються у двох примірниках, один з яких видається землевласнику або землекористувачу, а інший, з нанесеною у лівому верхньому кутку першої сторінки відміткою "архівний" та відповідною документацією із землеустрою, залишається на зберіганні відповідно у Головному управлінні Держкомзему у місті Києві, місті Севастополі, управлінні (відділі) Держкомзему у районі (місті), міжрайонному, міжміському, міськрайонному управлінні (відділі) Держкомзему (далі - територіальні органи Держкомзему).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV в редакції станом від 10.12.2009 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

Відповідно до ст. 25 цього Закону, видами документації із землеустрою є зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 56 цього Закону технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об`єднання земельних ділянок, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Відповідно до ч.4 ст. 32 цього Закону розробники документації із землеустрою зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Відповідно до п. 1-3, 6, 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року №1553 в редакції станом на 26.07.2006, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року, державний фонд документації із землеустрою (далі - Державний фонд) формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами. Документація із землеустрою, включена до Державного фонду, є державною власністю і не може передаватись у приватну власність. Державний фонд складається з: Головного фонду документації із землеустрою (далі - Головний фонд); регіональних фондів документації із землеустрою (далі - регіональні фонди) - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; місцевих фондів документації із землеустрою (далі - місцеві фонди) - адміністративних районів та міст обласного значення. Місцевий фонд створюється, формується і ведеться районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему. Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевому рівні. Залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт до: Головного фонду - із землеустрою, проведеного на загальнодержавному рівні; регіонального фонду - із землеустрою, проведеного на регіональному рівні; місцевого фонду - із землеустрою, проведеного на місцевому рівні. Передача документації із землеустрою здійснюється згідно з актом приймання-передачі встановленої форми, який складається у двох примірниках за зразком згідно з додатком 1.

Як вбачається із розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 року №142, яке записане як підстава для видачі Державного акта на земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 , було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Передано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області громадянам згідно з додатком. В додатку до цього розпорядження зазначено список громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність, зокрема: ОСОБА_4 , № ділянки НОМЕР_2, площа - 3,55 га, ОСОБА_5 , № ділянки НОМЕР_3, площа ділянки - 3,65 га; ОСОБА_5 , № ділянки НОМЕР_4, площа ділянки - 3,87 га, ОСОБА_6 , номер ділянки НОМЕР_5, площа ділянки 3,66 га, ОСОБА_7 , номер ділянки НОМЕР_6. площа ділянки 3,96 га. (а.с. 42-43 том.1). Тобто серед переліку громадян, яким надавалися у приватну власність земельні ділянки на підставі згаданого розпорядження прізвище, ім`я, по батькові - ОСОБА_1 відсутнє.

Крім того жодних рішень про надання земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_1 не приймалось ні Лип`янською сільською радою, а ні Антонівською сільською радою.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала покази про те, що працює на посаді державного реєстратора речових прав із 2014 року. Так, 19 липня 2019 року до неї звернулися особи, які називали себе учасниками АТО, із питанням щодо перенесення інформації із Державного земельного кадастру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки. Свідок прийняла подані документи та перевірила їх на відповідність чинному законодавству, документи відповідали наявній інформації у Державному земельному кадастрі, після чого внесла інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Учасники АТО подавали свої документи у супроводі ОСОБА_11 , оскільки свідок попросила, щоб документи заносив хтось один, бо осіб було багато. У пакеті документів були: Державні акти на землю, витяги з ДЗК, копії паспортів. Державні акти були датовані 2010 роком. Було зареєстровано 33 земельні ділянки. Свідок не пам`ятає, чи був серед заявників ОСОБА_1 . Земельні ділянки розташовувалися на території Антонівської сільської ради. Державні акти на землю були блакитного кольору, акти нового зразка. Землевпорядна документація була виготовлена у 2009 році. До Державного земельного кадастру інформація була внесена у 2019 році. ОСОБА_1 не звертався із заявою щодо оформлення права оренди земельної ділянки.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала покази про те, що її викликали до прокуратури для надання свідчень відносно підписання свідком державних актів на землю. Свідок працювала на посаді державного реєстратора у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії «ЦентрДЗК» починаючи із 2005 року до 31.10.2010 року. До обов`язків свідка, на цій посаді входило, реєстрація державних актів та договорів оренди, видача державних актів. Державна реєстрація державних актів відбувалася шляхом перенесення відомостей ( прізвища, імені та по батькові особи власника, площі ділянки, цільового призначення, серії та номера державного акта) із державного акта до Книги записів державних актів та договорів оренди. Реєстрація здійснювалась за заявою власника. Після реєстрації в Книзі, та в обох екземплярах державних актів свідок проставляла реєстраційний номер, зазначала свої ініціали та ставила підпис. Після чого один бланк державного акту видавався власнику під підпис у Книзі реєстрації державних актів, а інший екземпляр зберігався у архіві Шполянського відділу Черкаської регіональної філії. У 2010 році розпорядниками земель державної форми власності за межами населених пункті були районні державні адміністрації. Спочатку видавалося розпорядження, потім виготовлялась відповідна технічна документація, під час проходження експертизи Головне управління земельних ресурсів передавало Шполянському відділу бланки державних актів на землю. У 2010 році приходили листи від Головного управління земельних ресурсів про втрату бланків державних актів. При реєстрації свідок перевіряла бланки тих державних актів які нею видавалися із тими, які вважалися втраченими. По процедурі спочатку виготовлялась документація на землю, а потім видавався державний акт. У технічній документації мав бути документ на підставі якого земельна ділянка передавалася у власність.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надав покази про те, що надавав послуги із засівання сільськогосподарських культур однособіникам, фермерам. В тому числі надавав такі послуги ОСОБА_13 . Під час однієї із розмов від цієї особи свідок дізнався, що вона займається допомогою учасникам АТО в отриманні земельних ділянок у розмірі 2 га. В подальшому у 2019- 2020 роках йому було запропоновано взяти землю в оренду, земля належала на праві власності учасникам АТО. Свідку були надані для підпису готові договори оренди. Через деякий час до свідка почали телефонувати жителі с. Антоновка, та повідомили, що земельні ділянки які він отримав в оренду були у їхньому користуванні під городами. Після цього свідком було підготовлено додаткові угоди про розірвання договорів оренди та передано пакет документів ОСОБА_13 . Підписанням договорів з боку свідка займався директор господарства, за прямою вказівкою свідка. Орендна плата за земельні ділянки не виплачувалася, ніхто із власників не звертався за отриманням оренди. Свідок не заперечує щодо розірвання договору оренди землі. Крім того зазначив, що земельні ділянки ним не обробляються, що на них росте йому не відомо. Земельні ділянки йому фактично не були передані.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав покази про те, що працює у структурі Держгеокадастру із 1993 року. У 2019 році, липні місяці, виконуючи свої посадові обов`язки працюючи із публічною кадастровою картою свідок виявив підозрілі на його думку земельні ділянки по Антонівській сільській раді Шполянського району, у тому числі земельну ділянку ОСОБА_1 . Свідка насторожило той факт, що їхнє розміщення на карті не відповідало правилам проектування ділянок. Крім того ці землі мали бути державної власності, а вони виявилися у приватній власності. Виявивши що земельні ділянки були зареєстровані в державному кадастрі, свідок звернувся до кадастрового реєстратора для з`ясування обставин реєстрації. При спілкуванні з кадастровим реєстратором свідок вияснив, що заявки на реєстрацію земельних ділянок в тому числі і на земельну ділянку ОСОБА_1 надходили в електронній формі, до заявок додавалася сканована копія державного акта. Свідок встановив, що державний акт був виданий на підставі розпорядження адміністрації. Знайшовши в архіві адміністрації розпорядження яке вказане в державному акті, свідок з`ясував, що розпорядження стосується зовсім інших людей та площ землі, цільових призначень, прізвище ОСОБА_15 , серед них відсутнє. Крім того свідок зазначив, що не було виявлено архівного примірника державного акта. У книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності за той час, ні по даті, ні по номеру Державного акта, ні по прізвищу особи, відомостей свідок не знайшов. Крім того на земельну ділянку має бути розроблена проектна документація, яка також відсутня у архіві Держгеокадастру. Виявивши такі обставини, свідок написав доповідну записку на Головне управління Держгеокадастру.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав покази про те, що у 2019 році працював головним спеціалістом у відділі Держгеокадастру у Шполянському районі. На той період проводилася інвентаризація земель, які перебували у державній власності та знаходилися на території створених ОТГ у Шполянському районі Черкаської області. На публічній кадастровій карті було виявлено факт внесення відомостей про реєстрацію права власності на масив земель державної власності, а саме на території Антонівської сільської ради. Щодо встановленого факту було повідомлено керівництво. У свою чергу керівництво надало додатки, які містили інформацію, на підставі чого власне і були внесені відомості про реєстрацію права власності на землю. При проведенні аналізу копій державних актів, які були у додатках наданих керівництвом, встановлено відсутність у відділі архівних примірників. Свідок пам`ятає прізвище ОСОБА_15 серед прізвищ, які були записані у виявлених Державних актах. У Книзі записів реєстрації Державних актів, записи про виявлені державні акти та їх осіб, на яких ці акти були видані, відсутні. При дослідженні розпорядження, яке записане у виявлених Державних актах, встановлено, що розпорядження видане відносно інших осіб, ніж ті, які записані у актах та інше цільове призначення, прізвище ОСОБА_15 , серед переліку осіб, відсутнє. Про встановлені факти було повідомлено керівництво. У Книзі реєстрації Державних актів, не було виявлено записів щодо реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_1 . Це може свідчити про те, що Державний акт був не зареєстрований. Земельна документація на земельну ділянку на ОСОБА_1 у відділі Держгеокадастру не було, архівні примірники Державного акта на ОСОБА_1 також відсутні. Свідок не памятає, чи звертався ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру із питань виділення йому земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що працював державним кадастровим реєстратором відділу у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Приблизно у 2020 році у липні місяці, до відділу шляхом взаємодії електронних сервісів від сертифікованого інженера землевпорядника надійшли заяви на державну реєстрації земельних ділянок у кількості 33-35 заяв, які були подані онлайн із електронним цифровим підписом. Кожна заява надійшла окремо із пакетом документів. Прізвище землевпорядника не пам`ятає. До кожної із заяв були прикріплені державні акти на землю. Чи була заява від ОСОБА_1 свідок не пам`ятає. Заявниками були фізичні особи на яких були видані державні акти. Державні акти були видані до 2013 року. За наявності державних актів вимоги перевіряти наявність технічної документації, на підставі якої ці державні акти були видані, не перевірялось. Земельні ділянки знаходились на території Антонівської сільської ради. Велика кількість земельних ділянок була одним масивом. Розглянувши подані заяви свідок здійснив реєстрацію земельних ділянок відповідно до поданих документів. Через два - три дні надійшла скарга на ці реєстраційні дії, від кого надійшла скарга сказати не може. Після того виявилося, що ці державні акти не видавалися. У подальшому перевірялося рішення Шполянської райдержадміністрації, при перевірці виявлено, що прізвища людей, зазначених у державних актах були відсутні у відповідному розпорядженні адміністрації. Також перевірялась Книга записів реєстрації державних актів.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснила, що у той час більше 150 осіб учасників АТО надавали свідку документи, довіреності для оформлення права власності на земельні ділянки у розмірі 2 га. Це було приблизно три років назад, точної дати не пам`ятає. Допомога свідка полягала у оформленні права власності на землю учасникам АТО. Серед знайомих свідка було багато учасників АТО, які самостійно ішли до нотаріуса, виписували довіреність на свідка та передавали їй відповідний пакет документів для подачі заявок на оформлення земельних ділянок. Чи був серед заявників ОСОБА_1 свідок не пам`ятає. Свідок маючи довіреності від учасників АТО зверталася до сільських рад, орендарів в межах Шполянського району, для пошуку вільних земельних ділянок для передачі земельних ділянок учасникам АТО. Потім передавала зібраний пакет документів до Держгеокадастру у Черкаській області, для прийняття відповідного рішення. Держгеокадастр відмовляв у видачі земельних ділянок. Оскільки дії свідка не дали позитивного результату вона звернулася за допомогою до ОСОБА_20 , якій і передала весь пакет документів на земельні ділянки тих осіб котрим вона допомагала. Серед пакету документів були договори оренди землі, які заповнені лише стороною орендодавця в тому числі підписані. Попередньо свідок всіх повідомила про передачу документів іншій особі. Що відбувалося далі свідку не відомо. Також повідомила, що не має жодного відношення до видачі державного акта на землю на ім`я ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, площею 2 га, на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯК №710875, який виданий 29.03.2010 Відділом Держкомзему Шполянському районі на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 № 142. Державна реєстрація права приватної власності була здійснена 19.07.2019. Докази звернення ОСОБА_1 до Шполянської районної державної адміністрації, уповноваженої розпоряджатися землями державної власності відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 118 ЗК України (станом на час видання державного акту серії ЯК № 710875) в межах відповідного району, із заявою про передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності, відсутні. Розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 № 142, надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам, серед яких прізвище відповідача ОСОБА_1 відсутнє.

Судом встановлено, що зазначене по батькові « ОСОБА_21 » замість « ОСОБА_22 » в документах та відомостях щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358, здійснене державним реєстратором помилково.

Ураховуючи встановлені обставини справи суд робить висновок, що спірна земельна ділянка вибула із державної власності без дотримання норм земельного законодавства, чинних на дату переходу права власності до ОСОБА_1 , тобто незаконно.

Згідно ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, (захист власності), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефектиний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способам захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно д оч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Пунктом 19 , Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», передбачено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Пункт 23 згаданої постанови пленуму, передбачено, що відповідно до статті 387 ЦК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

В той же час суд звертає увагу, що в абз.2 п.21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», в якій зазначено, що у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2034/16 від 01.01.19 звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є необхідним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/614/19 від 11.02.2020 року зазначено, що позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі стверджувати, зокрема, про незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють юридичних наслідків, на які вони спрямовані.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року (провадження № 6-2407цс15)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 904/9212/21 від 25.04.2023 року.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року (провадження № 6-2407цс15)).

Верховний Суд у справі № 372/4225/19 від 01.06.2022 року зазначив, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 183/1617/16 від 14.11.2018 виснувала про те, що визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 922/2060/20 від 05.08.2022 року

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині витребування земельної ділянки підлягають задоволенню.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (Стаття 77 ЦПК України).

Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема статтею 229, унормовано порядок дослідження доказів: 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. 2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до ст. 230 ЦПК України передбачений порядок допиту свідків, а ст. 233 ЦПК України визначає порядок та підстави для оголошення показань свідків, зокрема, у разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки, докази, надані позивачем, зокрема протоколи допиту свідків (а.с. 34-49 та 44-61, том 1), зібрані не в порядку статті 233 ЦПК України та свідки в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, тому суд не бере такі до уваги.

Також на підтвердження обставин позову позивачем надано копію обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020250300000358 від 05.10.2020 (а.с.19-25, том 1), однак обвинувальний акт відповідно до ст.82 ЦПК України не є обов`язковим для суду, тому суд вважає такий доказ є неналежним.

Щодо іншої позовної вимоги, суд зазначає наступне.

Згідно з п.а, ч.1 ст. 90 ЗК України в редакції станом на 10.07.2022 року, яка була чинною на дату укладання договору оренди землі від 04.08.2022 року, право передавати земельну ділянку в оренду належить власнику.

Відповідно до ч.4. ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі», в редакції станом на 07.04.2022 року, яка була чинною на дату реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «ОР-К» -06.08.2022 року орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до ч.5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Судом встановлено, що 06.08.2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, було зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі б/н 04.08.2022 року між ТОВ «ОР-К» та ОСОБА_2 номер запису про інше речове право: 33607627.(а.с. 202-203 том.2).

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 перейшла у власність відповідача ОСОБА_1 незаконно, та підлягає витребуванню на користь Лип`янської сільської ради, позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди та ТОВ «ОР-К» є похідною вимогою.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2350/18 (914/608/20) від 21.12.2022 року зробила висновок (п.131-133), що порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV. Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем. При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 199/8324/19 від 13.07.2022 року виснувала про наступне. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)). Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18). Такий позов ОСОБА_1 не був заявлений, а одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, що передбачено у пункті 5 частини третьої статті 2 та статті 13 ЦПК України, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IVправо власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача права володіння майном; відсутність або наявність в особи права володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Ураховуючи викладене позовна вимога про усунення перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358 шляхом скасування державної реєстрації права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОР-К» з одночасним припиненням речових прав, номер запису про інше речове право 47526478, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 64412515 від 06.08.2022, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено 6810,00 грн, судового збору за три позовні вимоги не майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням №1223 від 19.07.2021, крім того сплачено судовий збір у сумі 1240,50 грн за забезпечення позову, що підтверджується квитанцією №1521 від 15.09.2022 року.

Оскільки позов задовольняється частково, а саме одна позовна вимога, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 3510,00 грн.

Керуючись ст. 41, 131-1 Конституції України ст.ст.16, 182, 317, 319, 321, 373-374, 387, 388, 391, 400, 792 ЦК України, ст. 90, 124, 152 ЗК України, ст. 4, 6, 17 Закону України «Про оренду землі», ст.4, 12, 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 12, 13, 56, 76-82, 89, 141, 142, 158, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду не відомі, на користь Лип`янської сільської ради (код ЄДРПОУ - 26323522, вул. І. Гончара, 1/а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0358.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду не відомі, на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ - 02911119), юридична адреса: бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір в розмірі 3510,00 грн ( три тисячі п`ятсот десять гривень 00 копійок).

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 21.09.2022 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Шполянського

районного суду Черкаської області С.С. Сивокінь

(рішення в повному обсязі складене 24.05.2023)