Рішення

від 24.05.2023 по справі 620/2995/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/2995/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-КОМ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-КОМ" (далі позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.11.2022 №5106/25010700.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки результати перевірки не ґрунтуються на аналізі наданих первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій між Товариством та його контрагентами. Вказує, що надані документи щодо взаємовідносин Товариства з контрагентами відповідають домовленостям сторін, зафіксованим у договорах, і за своїм змістом засвідчують факти передачі від постачальника до покупця товару (робіт, послуг), тобто свідчать про здійснення конкретних господарських операцій, при цьому, ці документи також відповідають і вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Вказує, що господарські операції були здійснені в межах господарської діяльності товариства, яке переслідувало ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що в свою чергу, вказує на реальне настання для нього правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами. Також позивач зазначає про порушення положень податкового законодавства, які були допущені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області щодо початку проведення перевірки, в процесі її проведення та під час оформлення її результатів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем в межах встановленого судом строку подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Щодо правомірності проведення перевірки зазначає наступне. Так, керуючись п.п.191.1.6. п. 191.1 ст.191, п.п.20.1.4. ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято наказ від 20.09.2022 № 1029-п про проведення позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість з 27.09.2022, тривалістю 5 робочих днів, 27.09.2022 з метою проведення позапланової виїзної перевірки та вручення копії наказу про проведення перевірки був здійснений виїзд за податковою адресою ТОВ ВЕКТОР-КОМ 17500, Чернігівська область, м. Прилуки вул. 1 Козача буд, 56. В результаті встановлено відсутність посадових осіб за місцезнаходженням підприємства, а саме: директора Фіялчука Олександра Олександровича, про даний факт повідомив ОСОБА_1 начальник безпеки ТОВ ВЕКТОР-КОМ. Таким чином, у відповідності до п.1.4.5 наказу «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» складено акт про відсутність посадових осіб ТОВ Вектор-Ком від 28.09.2022 №306/07/40501009. З направленнями на проведення перевірки ознайомлено 28.09.2022 ТОВ Вектор-Ком за довіреністю від 27.09.2022 ОСОБА_1 з наданням копії наказу про проведення перевірки від 20.09.2022 №1029-п. Копію наказу про продовження терміну проведення перевірки від 29.09.2022 №1123-п вручено 03.10.2022. Перевірка проводилася з 28.09.2022 по 05.10.2022. Таким чином, законний представник ТОВ ВЕКТОР-КОМ Чалий Юрій Васильович, розписавшись у направлені на перевірку про пред`явлення йому направлення та вручення копії наказів, у відповідності до положень п.81.1 ст.81 ПКУ фактично допустив контролюючий орган до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВЕКТОР-КОМ. Щодо суті встановлених при проведенні перевірки порушень відповідач зазначає, що позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість у листопаді 2021 року від ТОВ "Торговий Дім "Інтерелектро" (код ЄДРПОУ 40914220) на загальну суму податку на додану вартість 1071500 грн. Однак, за результатами досліджених первинних документів встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, нереальності виробництва власним трудовим і виробничим ресурсом, документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення ТОВ ВЕКТОР-КОМ по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий Дім "Інтерелектро".

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.

Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 та від 24.04.2023 відмовлено у клопотаннях про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-КОМ зареєстроване в якості юридичної особи та взято на податковий облік, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с.20).

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-КОМ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 12.10.2022 № 3417/07/40501009 (т. 1 а.с.96-116).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ВЕКТОР-КОМ», оскільки останнім завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2022 року на суму 1000000,00 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що у ВН від від 01.11.2021 №826 на загальну суму 4200 000 грн, в т.ч. ПДВ 700 000 грн, підписи не розшифровані, тому не можливо ідентифікувати осіб, що здійснювали дані операції. В ПН від 01.11.2021 №7 на суму 4200000 грн, в т.ч. ПДВ 700000 грн, товар «Проволочно-волочильна лінія (волочильний стан), модель ТІ5-8/25 холодного волочіння», в графі 3.2 відсутня ознака імпорту. На перевірку не було надано ТТН на перевезення товару, тому не можливо підтвердити факт отримання товару. Перевіркою встановлено, що у ВН від 22.11.2022 №849 на загальну суму 1800000 грн, ПДВ 300 000 грн товар - Лінія бронестрічкообмотки YL-710 в кількості 1 шт, не можливо ідентифікувати осіб, що підписували видаткову накладну, що порушує ч.1 і ч.2 ст. 9 Закону №996. На перевірку не було надано ТТН, що підтверджували б транспортування товару. Разом з цим, при обстеженні не встановлено наявність лінії бронестрічкообмотки YL-710 на балансі підприємства та в наявності. Відповідно до інвентаризаційного опису товар Лінія бронестрічкообмотки YL-710 в кількості 1 шт. на підприємстві даний товар не обліковується, що свідчить про нереальність господарської операції.

На вказаний акт позивачем було подано заперечення № 1 від 26.10.2022 (т. 1 а.с.82-91), за результатами розгляду яких контролюючим органом надано відповідь від 10.11.2022 № 9413/6/25-01-07-02-06 (т. 1 а.с.61-77), згідно якої заперечення позивача задоволено не було.

На підставі акту перевірки та відповіді на заперечення відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 14.11.2022 № 5106/25010700, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1000000,00 грн (т. 1 а.с.58-59).

Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 08.02.2023 № 3095/6/99-00-06-01-05-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с.34-38, 42-54).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п. 78.4. ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виходячи із положень п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Узагальнюючи вище викладене, слід зауважити, що документальна позапланова виїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Таким чином, з викладеного вбачається, що право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку, адже з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, наведеними нормами встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання чого, може бути належною підставою проведення перевірки та фіксування відповідним актом її результатів.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Так, як встановлено судом 20.09.2022 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області згідно Наказу №1029-п було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість відносно ТОВ "ВЕКТОР-КОМ". Датою початку проведення перевірки визначено 27.09.2022, тривалість проведення перевірки встановлено 5 робочих днів, місцем проведення перевірки визначено адресу платника податків ТОВ "ВЕКТОР-КОМ": 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. 1 Козача, буд. 56.

28.09.2022 уповноваженому представнику ТОВ "ВЕКТОР-КОМ" в приміщенні Головного управління ДПС у Чернігівській області, за адресую: м. Чернігів, вул. Реміснична, 11, інспектором Головного управління ДПС у Чернігівській області було вручено наказ від 20.09.2022 про початок проведення перевірки з 27.09.2022, про що зазначено в акті перевірки.

Тобто, даний наказ від 20.09.2022 вручено за місцем знаходження відповідача, а не за податковою адресую платника податків ТОВ "ВЕКТОР-КОМ", у свою чергу його вручення відбулось після початку проведення перевірки.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області процедури проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕКТОР-КОМ».

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом тринадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), така господарська операція може вважатися не підтвердженою.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення відповідних зобов`язань до витрат підприємства.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕЛЕКТРО» було надано суду відповідний договір поставки №25/10-1А від 25.10.2021, видаткову накладну №826 від 01.11.2021, платіжне доручення №137 від 03.11.2021, декларацію про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту безпеки машин, сертифікат експертизи, договір поставки №19/10-Б-2021 від 19.10.2021, видаткову накладну №849 від 22.11.2021, платіжні доручення від 17.01.2022 №248-250, від 18.01.2022 №253-255 (т. 1 а.с.186-197).

Також позивачем надано договір оренди обладнання №ВК010217-ОБ від 01.02.2017, акти приймання-передавання обладнання від 01.02.2017, від 01.03.2017, від 01.04.2017, від 01.05.2017, від 01.08.2017, від 01.04.2019, додаткові угоди № 1 до вказаного договору від 01.03.2017, № 2 від 01.04.2017, №3 від 01.05.2017, №3/1 від 02.05.2017, №4 від 01.07.2017, № 5 від 01.08.2017, № 6 від 01.11.2017, №7 від 01.12.2017, №7/В від 31.12.2017, № 8 від 01.01.2018, № 9 від 01.02.2018, №10 від 01.06.2018, № 11 від 01.07.2018, № 12 від 01.11.2018, № 13 від 07.12.2018, № 14 від 01.04.2019, акт приймання-передавання (повернення) обладнання від 31.12.2017 (т. 2 а.с.26-56).

Також позивачем надано договір №ВК010217-Н оренди нежитлового приміщення від 01.02.2017, додаткові угоди до нього та акти приймання-передачі (т. 2 а.с.57-73).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Також, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарської операції позивача з ТОВ "Торговий Дім "Інтерелектро", яка мала місце у перевіряємому періоді.

Не підтвердження руху товару по ланцюгу базується лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента позивача з третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

При цьому, наявність помилок в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити, визначені законом.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеним договорам з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, суд зазначає, що висновки про відсутність у контрагента трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС та податкової інформації, наданої іншим контролюючим органом, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі № 826/11267/16, від 02.06.2020 у справі № 620/1024/19, від 30.06.2020 у справі № 440/2/426/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі № 804/625/16, від 25.02.2021 у справі № 810/256/18, від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних (ТТН) щодо транспортування товару, то суд зазначає, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Крім того, ТТН не міститься в переліку первинних документів, які дають право на формування податкового кредиту. Отже, ТТН не є первинним бухгалтерським документом у відношеннях Постачальник-Покупець для цілей податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 813/552/15, від 19.01.2021 у справі № 825/1641/17, від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16.

В даному випадку, оцінюючи в сукупності з іншими документами та обставинами проведених господарських операцій, факт відсутності ТТН не дає підстави погодитися з доводами податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України, вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-КОМ необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-КОМ підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-КОМ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від14.11.2022 №5106/25010700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-КОМ" судовий збір в розмірі 15000,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-КОМ", вул. 1 Козача, буд.56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 40501009.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Повний текст рішення суду складено 24.05.2023.

Суддя О.М. Тихоненко