КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит лізинг», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування на повітряне судно (вертоліт) державний знак НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1, модель Agusta A109E, рік виготовлення 2006, власником якого є СП ТОВ «Фтак Лізинг» код ЄДРПОУ 31113529, експлуатантом якого є ТОВ «Авіакомпанія «Зет-АЕРО» код ЄДРПОУ 36426649 та опосередкованим власником якого є підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; із забороною службовим/посадовим особам та працівникам СП ТОВ «Фтак Лізинг» код ЄДРПОУ 31113529, ТОВ «Авіакомпанія «Зет-АЕРО» код ЄДРПОУ 36426649 їх представникам за дорученням або іншим особам використовувати, розпоряджатися або будь-яким чином відчужувати вищевказане повітряне судно (вертоліт); із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного повітряного судна (вертольоту).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит лізинг», подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, не відповідає принципу законності, є безпідставною та необґрунтованою.
Висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, про підконтрольність ОСОБА_7 СП ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг», яке має у власності повітряне судно (вертоліт) державний знак НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1, модель AgustaA109E, рік виготовлення 2006, ґрунтуються тільки на припущеннях, жодних належних доказів на підтвердження зазначених у клопотанні та ухвалі слідчого судді обставин не надано.
В даному кримінальному провадженні, в рамках якого внесено клопотання про арешт майна, підозру у вчиненні кримінального правопорушення повідомлено особам, які не мають до майна та управління СП ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг» жодного стосунку, не причетні до його набуття та використання. Номер гелікоптеру присвоєно Державіаслужбою України, тому посилання в ухвалі слідчого судді на збіг абревіатури номерних знаків гелікоптера з літерами прізвища підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , як свідчення опосередкованого володіння останнього і арешт на цій підставі майна юридичної особи, яка не має відношення до вказаного кримінального провадження, є, на думку автора апеляційної скарги, надуманими.
СП ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг» зареєстроване 11.08.2000 року. Основний вид діяльності - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. Останні десять років, окрім основного виду діяльності - надання в оренду гелікоптера, підприємство є офіційним представником компанії Microsoft та продає, впроваджує її продукти на українському ринку, є платником податку, діючим підприємством, роботодавцем, який сплачує своїм працівникам офіційну заробітну плату.
Накладений на зазначене вище майно арешт, спричиняє його власнику суттєвої матеріальної шкоди, яка, у випадку залишення ухвали слідчого судді без змін, стане непоправною і повністю знецінить як попередню роботу по обслуговуванню судна так і зусилля органу досудового розслідування, оскільки таке судно не буде мати жодної ринкової власності як для власника майна, так і для можливих цілей кримінального провадження.
Також, автор апеляційної скарги звертає увагу апеляційного суду і на безпідставність посилання слідчого судді в оскаржуваному рішенні на те, що СП ТОВ «ФтаК лізинг» контролює ОСОБА_7 через засновника підприємства - ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега». Таке твердження є бездоказовим припущенням прокурора і слідчого судді, оскільки доля цієї компанії в статутному капіталі апелянта становить 0,023%, як і доля четвертого засновника - ОСОБА_8 , які не впливають та не впливали на діяльність компанії, не мають жодного стосунку до майна підприємства - гелікоптера та до його набуття.
Таким чином, вказаний гелікоптер не був і не міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, внесеного в ЄРДР за № 62019000000000890 від 14.06.2019 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, оскільки виготовлений у 2005 році і переданий його попереднім власником - юридичною особою Британських Віргінських Островів - засновником до статутного фонду СП ТОВ «ФтаК лізинг» у 2005 році, не може зберігати сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі бути предметом або об`єктом кримінально протиправних дій та набутий кримінально протиправним шляхом або отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст.ст. 170 - 173 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи, що розгляд клопотання органу досудового розслідування проводився без повідомлення СП ТОВ «ФтаК лізинг», про наявність оскаржуваного рішення директору підприємства стало відомо з листа слідчого, отриманого 27.03.2023, тому строк на оскарження припадає на період з 28.03.2023 по 01.04.2023, в який апеляційна скарга і була направлена поштовим відправленням.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а її апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000890 від 14.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
28.02.2022 року прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотання про арешт майна, із забороною відчуження, розпорядження та користування повітряним судном (вертоліт) державний знак НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1 , модель Agusta A109E, рік виготовлення 2006, власником якого є СП ТОВ «Фтак Лізинг» код ЄДРПОУ 31113529, експлуатантом якого є ТОВ «Авіакомпанія «Зет-АЕРО» код ЄДРПОУ 36426649 та опосередкованим власником якого є підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; із забороною службовим/посадовим особам та працівникам СП ТОВ «Фтак Лізинг» код ЄДРПОУ 31113529, ТОВ «Авіакомпанія «Зет-АЕРО» код ЄДРПОУ 36426649 їх представникам за дорученням або іншим особам використовувати, розпоряджатися або будь-яким чином відчужувати вищевказане повітряне судно (вертоліт); із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного повітряного судна (вертольоту).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року клопотання прокурора задоволено частково.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя та орган досудового розслідування дотримались.
Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд клопотання сторони обвинувачення про арешт майна та арешту цього майна.
Так, в наданих на обґрунтування матеріалах міститься копія письмового повідомлення про підозру, складеного 27.09.2019 слідчим другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором третього відділу процесуального другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , в рамках кримінального провадження № 62019000000000890 від 14.06.2019 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Санкція ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_7 , передбачає покарання у виді позбавленням волі та додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України - гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.
Як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, з чим погоджується і колегія суддів, у зв`язку з тим, що майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , може бути джерелом для забезпечення можливої конфіскації майна, забезпечення цивільного позову, а також вказане майно є таким що відповідає вимогам для застосування спеціальної конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на таке майно.
При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування на повітряне судно (вертоліт) державний знак НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1, модель Agusta A109E, рік виготовлення 2006, власником якого є СП ТОВ «Фтак Лізинг» код ЄДРПОУ 31113529, експлуатантом якого є ТОВ «Авіакомпанія «Зет-АЕРО» код ЄДРПОУ 36426649 та опосередкованим власником якого є підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; із забороною службовим/посадовим особам та працівникам СП ТОВ «Фтак Лізинг» код ЄДРПОУ 31113529, ТОВ «Авіакомпанія «Зет-АЕРО» код ЄДРПОУ 36426649 їх представникам за дорученням або іншим особам використовувати, розпоряджатися або будь-яким чином відчужувати вищевказане повітряне судно (вертоліт); із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного повітряного судна (вертольоту), - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит лізинг», - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11-сс/824/2543/2023 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2023 |
Оприлюднено | 26.05.2023 |
Номер документу | 111072300 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні