Рішення

від 22.05.2023 по справі 756/3138/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.05.2023 Справа № 756/3138/22

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/3138/22

Провадження №2/756/869/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря Колесник А.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Калмикова А.В.,

представника відповідача

ОСОБА_2 адвоката Зимогорова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Білилівська сільська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, поновлення строку подання заяви на вступ на спадщину та визнання права на спадщину, -

УСТАНОВИВ:

У травні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про встановлення факту постійного спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 з 10.12.2005 по день відкриття спадщини. Крім того, просила визначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадкового майна померлого ОСОБА_3 та визнати за позивачем право на спадкування за законом після померлого на нерухоме майно.

Вимоги позову обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач 29.03.2021 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Чикишина М.М. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено та запропоновано звернутись до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В той же час, ОСОБА_2 , будучи племінницею ОСОБА_3 , прийняла спадщину після його смерті.

Позивач вважає себе належним спадкоємцем, оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов`язки. Таким чином, вона має право на спадкування за законом, як спадкоємець четвертої черги, об`єктів нерухомого майна після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.07.2022 від представника відповідача Київської міської ради - Харитонова М.С. надійшов відзив на позовну заяву. Зі змісту якого вбачається, що з урахуванням існування спору між спадкоємцями щодо майна померлого ОСОБА_3 , можливе рішення суду не може вплинути на права та обов`язки Київської міської ради. Тому, представник відповідача просив ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника.

21.09.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Зимогорова О.С., де він просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

Вказував, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту постійного спільного проживання позивача із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Також, у матеріалах справи відсутні відомості про поважність причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, таким чином, вимога про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про визнання за позивачем права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 зазначив таке. Відповідач ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_3 та відповідно спадкоємицею другої черги за правом представлення. 30.12.2021 після збігу шестимісячного терміну, встановленого законом для прийняття спадщини, та за відсутністю інших спадкоємців першої та другої черги, ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкову масу. Таким чином, з урахуванням положень законодавства, за наявності спадкоємця другої черги, який прийняв спадщину, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права на спадкування за законом.

У свою чергу, 06.10.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого ОСОБА_1 заперечувала проти обставин викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву. Крім того, звертала увагу суду на те, що відповідач ОСОБА_2 за життя померлого ОСОБА_3 , не спілкувалась з ним, жодної допомоги не надавала, участі у лікуванні та догляді не приймала.

Ухвалою Оболонського районного суд м. Києва від 26.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Білилівська сільська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, поновлення строку подання заяви на вступ на спадщину та визнання права на спадщинудо судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калмиков А.В. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в частині встановлення факту постійного спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 з 10.12.2005 по 25.02.2021 та визнання за ОСОБА_1 права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . Вимогу про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадкового майна померлого ОСОБА_3 , не підтримав, просив не розглядати з підстав того, що позивач у визначені законодавством строки звертався із відповідною заявою про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію свого представника, крім того, зазначила, що вважає рівними свої права та права ОСОБА_2 на отримання спадщини за законом.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Зимогоров О.С у судовому засіданні зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , просив відмовити у їх задоволенні.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.

Заслухавши вступне слово учасників, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 25.02.2021, виданого Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Після його смерті відкрилась спадщина на майно, що за життя належало спадкодавцеві, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогою, зокрема, про встановлення факту постійного спільного проживання із ОСОБА_3 з 10.12.2005 по 25.02.2021.Метою звернення заявника до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.

На підтвердження вказаної обставини, позивач зазначав наявність у неї усіх особистих документів померлого ОСОБА_3 , а саме: свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 виданого 05.09.1981 Білилівською сільською радою Ружинського району Житомирської обл., паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 ; картки фізичної особи - платника податків виданої 01.07.2004 ДПІ у Оболонському районі м. Києва, свідоцтво про смерть дружини ОСОБА_3 , Серія НОМЕР_4 виданого 11.12.2017 відділом державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_5 від 14.02.2004, що посвідчує право власності ОСОБА_7 , свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 . Серія НОМЕР_7 від 19.06.2018, Серія НОМЕР_8 від 19.08.2018, свідоцтво про право власності ОСОБА_3 . Серія НОМЕР_9 від 19.06.2018, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.12-15,18,19,22,24).

Окрім того, позивач надала довідку ЖБК «Кристал-21», спільні фотографії та ксерокопії квитанцій з аптек.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила суду, що здійснювала постійний догляд за померлим в той час як перебувала в місті Києві, вела з ним спільний побут, готувала їжу, сплачувала частину витрат на оплату комунальних послуг, в той же час, фактично постійно проживала за адресою своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 , оскільки у неї там проживає родина.

В судовому засіданні сторона позивача не змогла повідомити, якими спільними правами та обов`язками були пов`язані позивач та спадкодавець. Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано також не було.

Разом з цим, в процесі розгляду справи сторона позивача визнала той факт, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом другої черги після майна померлого ОСОБА_3 .

У судовому засіданні, яке мало місце 11.05.2023 судом був допитаний свідок ОСОБА_6 . Зі змісту наданих нею показів убачається, що позивач ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 після смерті його дружини, готувала, купувала продукти, тощо. Після того, як у ОСОБА_3 стався інсульт, батьки позивача перевезли його до себе та доглядали, а згодом здійснили поховання.

У судовому засіданні, що відбулося 11.05.2023 судом був допитаний свідок ОСОБА_5 . Зі змісту наданих нею показів убачається, щопозивач ОСОБА_1 після смерті дружини ОСОБА_3 проживала разом з ним та доглядала його після хвороби.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 76, 77 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд звертає увагу на те, що факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, повинні підтверджуватися належними та допустимими доказами, які підтверджують ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла його ремонті тощо.

Вказані обставини не можуть бути встановлені лише на показах свідків та спільних світлинах.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено з покликанням на належні, допустимі та достовірні докази, факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За приписами ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно с. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1261 ЦК України).

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У частині 2 ст. 1258 ЦК України зазначено, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу

З матеріалів справи убачається, що 23.06.2021 за заявою ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №2/2021 відносно майна померлого ОСОБА_3 .

Згідно відомостей, що містяться у вказаній спадковій справі, ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 за правом представлення, як племінниця спадкодавця, успадкувавши ту частку спадщини, яка належала б за законом її батьку (братові спадкодавця), якби він був живий на час відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_2 , при прийнятті спадщини, скористалась своїм правом спадкування за законом, як спадкоємець другої черги.

З огляду на викладене, з урахуванням тієї обставини, що можливе встановлення факту спільного проживання позивача з ОСОБА_3 могло надати їй право на спадкування за законому четверту чергу, то за наявності спадкоємця другої черги, встановлення такого факту не породжує для ОСОБА_1 жодних правових наслідків.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калмиков А.В. не підтримав вимогу про визначення строку достатнього для подання заяви про прийняття спадкового майна померлого ОСОБА_3 , позивач позицію представника підтримала.

Із матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що 29.03.2021 ОСОБА_1 зверталась із заявою про прийняття спадщини до відповідного органу нотаріату за місцем відкриття спадщини, вказана заява була зареєстрована в реєстрі за № 241 (а.с.33).

Враховуючи не підтримання позивачем зазначеної вище вимоги, то суд не убачає підстав для її задоволення.

Окрім зазначеного, як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, суди відкривають провадження в такій справи у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особи відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).

Отже, відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, якою є Київська міська рада.

Те саме стосується вимог про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем з метою прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Київська міська рада не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, тому підстав для задоволення вимог до вказаного відповідача, підстав немає.

Стосовно вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на спадкування майна померлого ОСОБА_3 , а саме:квартири АДРЕСА_1 та будинка розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Сторона позивача у судовому засідання не змогла належним чином мотивувати саме зазначену вище заявлену позовну вимогу, так як і не змогла зазначити норму права, якою вона керувала при зверненні до суду.

Суд вказану вимогу розцінює як похідну від вимоги про встановлення факту постійного проживання, яка задоволенню не підлягає з підстав, зазначених вище.

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 прийнята в установленому законом порядку, право власності на нерухоме майно набула ОСОБА_2 , отже, фактично, спадкової маси, в розумінні норм чинного законодавства не існує, оскільки вона перетворилася у особисте майно спадкоємця.

З огляду на викладене, з урахуванням обрання неефективного способу захисту, недоведеності обставин, на які позивач посилався як на підставу задоволення заявлених вимог, звернення позову до неналежного відповідача, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші наявні в матеріалах справи докази та твердження учасників, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), ОСОБА_2 (дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, адреса проживання невідомо), третя особа: Білилівська сільська рада (13642, Житомирська обл., с. Білилівка, вул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 04344736) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, поновлення строку подання заяви на вступ на спадщину та визнання права на спадщину - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 22.05.2023.

Суддя: Олексій ДИБА