Рішення

від 25.05.2023 по справі 643/3248/22

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3248/22

Провадження № 2/643/97/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 року м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого-судді: Афанасьєва В.О., розглянувши у приміщенні Московського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Салтівської окружної прокуратури м.Харкова, яка діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Державний реєстратор Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним правочинів,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Р.Скуратович звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить:

-скасувати рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Харківського Зеленого Валентина Вікторовича про державну реєстрацію, індексний номер: 50361556, обєкту нерухомого майна № 1993896063101, а саме: нежитлові будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності.

-визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. № 524 на підставі рішення від 20.02.2020 №51247817, недійсним, з одночасною реєстрацією припинення речового права на майно;

-визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. № 621 на підставі рішення від 25.02.2020 №51319219, недійсним, з одночасною реєстрацією припинення речового права на майно.

Позов обґрунтовано тим, що 18.12.2019р. державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесено відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 . За даними Державного реєстру підставою виникнення права власності був технічний паспорт б/н та довідка №3162, які видані 17.12.2019р. ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентарізації». Реєстрація вказаного об`єкту нерухомого майна проведена державним реєстратором на підставі п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127. Проте, оспорюване рішення було прийняте державним реєстратором всупереч вказаної правової норми, якою передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992р., подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Крім того, рішенням Харківської міської ради від 06.07.2011р. №325/11 затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова. Отже, з урахуванням положень цього порядку належним документом, який би підтверджував присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, може бути рішення виконкому Харківської міської ради або довідка (витяг) з Єдиного адресного реєстру міста Харкова, а не довідка ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентарізації». Документи, подані ОСОБА_1 державному реєстратору не відповідали вимогам законодавства, а отже, не підлягало реєстрації право власності на нерухоме майно.

20.02.2020 1/2 частки нежитлової будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були продані.

Також, 25.02.202 1/2 частки нежитлової будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були продані.

Так, відповідно до ст.18Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Зокрема, положеннями ч.2 ст.5вказаного Закону визначено: якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Проте, своїм рішенням державний реєстратор фактично легалізував самочинне будівництво на території міста Харкова, яке проведено на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності. Такими діями державного реєстратора порушено інтереси громади міста Харкова в особі Харківської міської ради. Також порушено інтереси держави в особі Харківської міської ради щодо реалізації прав законного власника та розпорядника спірної земельної ділянки, отримання від неї корисних властивостей тощо, оскільки вказаним органом місцевого самоврядування не приймалося рішення про надання відповідної земельної ділянки у власність або користування, а отже, вона перебуває у власності громади міста Харкова.

Отже, за ОСОБА_1 було незаконно зареєстроване право власності на вказаний об`єкт самочинного будівництва внаслідок прийняття спірного рішення державним реєстратором. Таким чином, державна реєстрація права приватної власності на об`єкт нерухомого майна №1993896063101 підлягає скасуванню. Крім того, 20.02.2020р. та 25.02.2020р. ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договори купівлі-продажу №524 та №621, які були посвідчені приватним нотаріусом Малаховою Г.І. Але, оскільки ОСОБА_1 не набув права власності на зазначене нерухоме майно у встановленому законом порядку, вищевказані договори купівлі-продажу суперечать вимогам чинного цивільного законодавства та мають бути визнані недійсними.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін чи в порядку загального позовного провадження не надходило.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Відповідачами у встановлений строк та станом на момент прийняття рішення по справі не надано відзиву на позовну заяву та доказів, котрими підтверджуються заперечення проти позову.

Пояснення третьої особи на позовну заяву також не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.12.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне бюро з технічної інвентарізації» видало ОСОБА_1 довідку №3162 про обстеження об`єкту нерухомого майна, про те, що нежитлова будівля літ «Е-1» по АДРЕСА_1 , дійсно відповідає таким характеристикам: нежитлова будівля літ. «Е-1», матеріал стін будівлі: ОСБ, загальною площею 22,6 кв.м, поверховість: 1 (а.с.33,34).

У вказаній довідці зазначено про відсутність побудованого (перепланованого чи реконструйованого) самочинно.

17.12.2019р. ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентарізації» за замовленням ОСОБА_1 виготовило технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 має загальну площу 22,6 кв.м. (а.с.35-40).

При цьому, як зазначено у технічному паспорті, рік спорудження будівлі: 1991.

Як вбачається з Інформаційної довідки №294935954 від 17.01.2022р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлова будівля літ «Е-1» загальною площею 22,6 кв.м., розташована по АДРЕСА_1 , має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1993896063101 з датою державної реєстрації: 25.02.2020р. (а.с.21-23)

Згідно з цією Інформаційною довідкою відомості про цей об`єкт нерухомого майна було внесено до Реєстру 18.12.2019р. державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим В.В., індексний номер рішення: 50361556.

Підставою для державної реєстрації зазначено довідку №3162, видану 17.12.2019р. ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентарізації», та технічний паспорт б/н, виданий 17.15.2019р. ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентарізації».

Власником зазначено ОСОБА_1 .

Кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташоване вищевказаний об`єкт нерухомого майна, не зазначено.

20.02.2020р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №524 (а.с.24-25).

Предметом цього договору була продаж ОСОБА_1 вищезазначеній фізичній особі 1/2 (однієї другої) частки нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суму 41476,50 грн.

Крім того, 25.02.2020р., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №623 (а.с.26-27).

Предметом цього договору була продаж ОСОБА_1 вищезазначеній фізичній особі 1/2 (однієї другої) частки нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суму 41476,50 грн.

Відповідно до вищевказаної Інформаційної довідки на підставі цих двох договорів купівлі-продажу державний реєстратор приватний нотаріус Харківського МНО Малахова Г.І. здійснила державну реєстрацію права власності на об`єкти вказаних правочинів (тобто на кожну з 1/2 (однієї другої) частки спірного нерухомого майна) за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За результатами розгляду листів Харківської обласної прокуратури від 24.11.2021р. щодо реєстрації речових прав, у тому числі, на нежитлову будівлю літ. «Е-1» за адресою: АДРЕСА_1 , Департамент територіального контролю Харківської міської ради направив відповідь від 28.12.2021р. на ім`я заступника керівника Салтівської окружної прокуратури про відсутність документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації права власності на зазначену нежитлову будівлю.

Салтівська окружна прокуратура надіслала повідомлення до Харківської міської ради в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», в якому зазначила про факт державної реєстрації 20.12.2019р. державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим В.В. права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі документів, які містять відомості, що не відповідають вимогам законодавства, а також про подальше відчуження ОСОБА_1 спірного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та державну реєстрацію права власності на це майно за вказаними фізичними особами. Також прокуратура повідомляла про те, що нею будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з відповідним позовом до суду з метою скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення співвідповідачем ОСОБА_1 будівництва спірної будівлі відповідно до вимог чинного законодавства та введення її в експлуатацію.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази присвоєння спірній будівлі адреси у встановленому законодавством порядку.

Отже, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що співвідповідачем ОСОБА_1 було самочинно побудовано об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

20.12.2019р. державний реєстратор Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений В.В. прийняв рішення №50361556 про державну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна з порушенням вимог закону, а саме, на підставі документів, які не передбачені законом як правовстановлюючі для проведення такої реєстраційної дії.

Таким чином, в подальшому, незважаючи на наявність вищезазначеного спірного рішення про державну реєстрацію права власності, ОСОБА_1 не набув права власності на спірну будівлю, а тому не мав права здійснювати її відчуження на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів від 20.02.2020р. та 25.02.2020р.

Так, статтею 328 Цивільного кодексуУкраїни передбачено,що правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.376ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.1 ст.9Закону України«Про архітектурнудіяльність» Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України"Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому об`єктами архітектурної діяльності (об`єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів (стаття 1 вказаного Закону).

Положеннями частини 1 статті 34Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» передбачено, що Замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України"Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно зч.2цієї статті34 зазначені участині першій цієї статтідокументи,що надають право навиконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджено Постановою КМУвід 07.06.2017р.№406 та, як вбачається з його змісту, будівництво нового об`єкту нерухомого майна (як спірна будівля) не відноситься до такого виключення.

Механізм прийняттяв експлуатаціюзакінчених будівництвомоб`єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою КМУ від 13.04.2011р. №461.

Так, згідно з п.3 цього Порядку №461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Положеннями пункту 3-1 Порядку №461 визначено, що документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;

2) у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Як визначено п.11 Порядку №461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється (п.12 Порядку №461).

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (п.13 Порядку №461).

Таким чином, одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких може виникати та бути зареєстроване право власності на новостворене нерухоме майно згідно з п.14 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є така зареєстрована декларація або сертифікат.

В той же час, спірне рішення про державну реєстрацію права власності на спірну будівлю за ОСОБА_1 було прийнято державним реєстратором не на підставі таких документів.

Так, згідно з п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено Постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127, Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбаченихЗаконом УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком.

Положеннями пункту 41 цього Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Так, присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова, врегульовано відповідним Порядком, який затверджений рішенням сесії Харківської міської ради від 06.07.2011р. №325/11, в редакції рішення ХМР від 19.12.2018р. №1366/18.

Так, згідно з п.1.5 цього Порядку адреса об`єкта нерухомого майна після проведення процедури присвоєння, зміни або анулювання підлягає реєстрації у Єдиному адресному реєстрі міста Харкова.

Відповідно до п.1.9 цього Порядку присвоєння, зміна та анулювання адрес житлових будинків, будівель, споруд, квартир, нежитлових приміщень здійснюється на підставі наказу Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (далі - Департамент містобудування).

Наказ про присвоєння, зміну або анулювання адреси об`єкта нерухомості погоджується з керівником Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та керівником відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (п.1.10).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів дотримання такої процедури щодо спірного об`єкту нерухомого майна.

Отже, у державного реєстратора були відсутні передбачені законодавством підстави для проведення ним 18.12.2019р. державної реєстрації права власності на спірну будівлю, яка є самочинним будівництвом, за ОСОБА_1 .

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля.

В той же час Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2018р. у справі №910/15993/16 дійшов наступного висновку: якщо об`єкт нерухомості, за спірною адресою збудований на земельній ділянці, що не була належним чином відведена відповідачеві для цієї мети, а також без дозвільних документів, які надають право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту, без введення в експлуатацію спірного об`єкту нерухомості, то в силу частини 2 статті 376Цивільного кодексуУкраїни право власності у відповідача або інших осіб не виникало. Відтак, таке неіснуюче право щодо об`єкта нерухомості не породжує й прав власника щодо розпорядження майном, зокрема, продажу третім особам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23.06.2020р. у справі №680/214/16-ц вказала на наступне. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором абозакономпередбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно дозаконупідлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України). Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному дляпідтвердженняправа власності, а самостійного значення длявиникненняправа власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держававизнає та підтверджуєправо власностіза наявності інших юридичних фактів, передбаченихзакономяк необхідних длявиникненнятакого права. Зміст приписів статті 376ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (див. постанову від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33)).

Також, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 14.03.2018р. у справі №1326/4579/2021, відповідно до статей 328 та 329ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.За змістом зазначених норм матеріального права особа (фізична або юридична), яка набула право на майно від іншої особи, є власником новоствореного нерухомого майна як об`єкта цивільного обороту лише у разі, коли їй було передано прийняте до експлуатації в порядку, визначеному законодавством, новостворене нерухоме майно, а у разі необхідності його реєстрації також майно, яке зареєстроване за цією особою як нерухоме майно. В іншому випадку особа може передати іншій особі лише матеріали, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, вищевказані правочини договори купівлі-продажу від 20.02.2020р. та від 25.02.2020р. між співвідповідачами є недійсними.

Так, згідно з ч.1 ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

В свою чергу, частиною 1 статті 203ЦК України передбачен, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначено у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам

Інших органів державної владиУкраїни,органів владиАвтономної РеспублікиКрим увипадках ів межах,встановлених КонституцієюУкраїни та законом,а такожморальним засадамсуспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Таким чином, до спірних договорів від 20.02.2020р. та 25.02.2020р. застосовуються правові наслідки недійсності правочинів, які передбачені статтею 215 ЦК України.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує у відповідності дост. 141 ЦПК України, якою визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,43,49,76-78,81,141, 258-259,263,264,265,273,352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Харківського Зеленого Валентина Вікторовича про державну реєстрацію, індексний номер: 50361556, обєкту нерухомого майна № 1993896063101, а саме: нежитлові будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності.

Визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. № 524 на підставі рішення від 20.02.2020 №51247817, недійсним, з одночасною реєстрацією припинення речового права на майно;

Визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, літ. «Е-1», загальною площею 22,6 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. № 621 на підставі рішення від 25.02.2020 №51319219, недійсним, з одночасною реєстрацією припинення речового права на майно.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в розмірі 7443,00 грн. по 2481,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Салтівська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області, м.Харків, вул.Маршала Батицького, 23, в інтересах Держави в особі Харківської міської ради, м.Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, м.Харків, м-н Конституції, 7, Демартаменту земельних відносин Харківської міської ради, м.Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 7.

Відповідачі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, 62144, Харківська область, Богодухівський район, с.Крисине, вул. Робоча, 1а.

Суддя В.О. Афанасьєв