Постанова

від 23.05.2023 по справі 911/1772/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа№ 911/1772/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.05.2023 у справі №911/1772/22 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Згурівської селищної ради

на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023, повний текст якого складений 28.02.2023

у справі № 911/1772/22 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Згурівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скло-Україна»

про стягнення 285 560,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 266 696,14 грн., нарахованої за період з 03.11.2021 по 16.08.2022 включно за умовами договору оренди земельної ділянки шляхом аукціону від 03.08.2017, посвідченого державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області 03.08.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 1821, а також інфляційних втрат в сумі 15 405,19 грн. та 3 % річних в сумі 3 459,08 грн.

В суді першої інстанції відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 позов задоволений частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 158 081,00 грн. боргу, 2 490,50 грн. 3% річних, 11 243,16 грн. інфляційних втрат та 2 577,22 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:

- після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду), а тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві;

- користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України;

- з огляду на те, що спірний договір оренди земельної ділянки є розірваним з 01.07.2022 грошове зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати за умовами договору припинились саме 01.07.2022, відтак обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати нарахованої за загальний період з 03.11.2021 по 30.06.2022 включно.

Водночас суд першої інстанції не у повній мірі погодився з виконаним позивачем розрахунком орендної плати у якому позивач виходив з того, що річний розмір орендної плати становить 3,405 % від актуальної у відповідний період нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а не від розміру грошової оцінки, погодженої сторонами у спірному договорі.

Вказане, за висновками суду першої інстанції, суперечить як погодженим сторонами у договорі умовам (п. 9 - річний розмір орендної плати становить 239 113,88 грн.; п. 14 - зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема є підставою для перегляду раз на рік розміру орендної плати; п. 37 - зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку), так і положенням чинного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; ст. 654 ЦК України - зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; ст. 30 Закону України «Про оренду землі» - зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку), за змістом яких відповідна зміна умов спірного договору має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, проте позивачем додаткових угод до договору про зміну розміру орендної плати не надано.

Суд першої інстанції зауважив позивачу на тому, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, проте зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

З огляду на вказані обставини суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення орендної плати за період з 03.11.2021 по 30.06.2022, виходячи з розміру річної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка погоджена сторонами у спірному договорі, та, з огляду на вказане, також частково задовольнив позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Згурівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 та ухвалити нове рішення, яким стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Скло-Україна» на користь Згурівської селищної ради заборгованість у сумі 222 300,87 грн., інфляційні втрати в сумі 31 913,33 грн. та 3% річних в сумі 3 313,76 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 3 862,78 грн.

У апеляційній скарзі апелянт погодився із судом першої інстанції в частині того, що при подачі позовної заяви ним неправильно застосовані норми матеріального права щодо дати припинення спірного договору оренди за рішенням суду, і в результаті цього позивачем неправильно вказаний період, за який він має право стягнути заборгованість зі сплати орендної плати, вказавши, що так як рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у справі №911/3280/21, яким розірвано спірний договір оренди земельної ділянки, набрало законної сили 01.07.2022, зобов`язання сторін з вказаним договором є припиненими з 01.07.2022 у зв`язку з чим обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості за період з 03.11.2021 по 30.06.2022 включно.

При цьому апелянт зазначив, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права в частині розрахунку розміру щомісячного платежу зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки шляхом аукціону від 03.08.2017, що потягло за собою невірний розрахунок суми заборгованості.

У обґрунтування вказаних тверджень апелянт послався на наступне:

- якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі);

- при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а розміром орендної плати за земельну ділянку комунальної власності є саме відсоток від нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки, а не грошова сума. Обов`язкового внесення змін до договору оренди у випадку зміни розміру нормативної грошової ставки земельної ділянки законом не вимагається;

- суд першої інстанції помилково вважає, що сторони спірного договору повинні були керуватись пунктом 14 цього договору, яким передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, адже розмір орендної плати це відсоток, а відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку оскарження вищевказаного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023, справу № 911/1772/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 911/1772/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/1772/22.

20.04.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 задоволено клопотання Згурівської селищної ради про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 та поновлено апелянту вказаний строк, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Згурівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2023 об 11:30 год.

Станом на 23.05.2022 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

03.08.2017 позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки шляхом аукціону, який посвідчений державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області 03.08.2017 та зареєстрований в реєстрі за № 1821 (далі Договір), в п. 1 якого погодили, що за наслідком проведених торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки (протокол від 03.08.2017 №084.17, затвердженого селищним головою селища Згурівка, Згурівського району, Київської області Ткачуком П.І.), договору про придбання на аукціоні №А.84.17 права оренди землі, укладеному 03.08.2017, керуючись ст.ст.124-128, 134-137 ЗК України, рішенням Згурівської селищної ради від 02.06.2017 року №575-20-VII «Про надання дозволу на проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки площею 4,8623 га по вулиці Східна, 2-а» орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:04:009:0001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переправної, машинобудівної та іншої промисловості (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення) площею 4,8623 га, яка знаходиться на території Згурівської селищної ради, Згурівського району, Київської області (в межах населеного пункту) за адресою: селище Згурівка, вулиця Східна, земельна ділянка номер 2-а, Київська область (далі земельна ділянка), яка належить територіальній громаді смт. Згурівка.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 022 437,02 грн.

Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 3,405 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної уповноваженим органом на день укладення та посвідчення договору за один рік оренди, що становить 239 113,88 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації (індексів інфляції), визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.п. 9, 10 Договору).

Згідно з п. 8 Договору його укладено на 8 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата буде сплачуватись орендодавцю щомісячно рівними частинами не пізніше 30 числа кожного місяця. Орендна плата за період з 03.08.2017 по 02.08.2018 року в розмірі 239 113,88 грн. сплачена в день проведення аукціону, в тому числі 205 113,83 грн. за оренду земельної ділянки, 23 466,35 грн. винагорода за послуги по проведенню аукціону; 10 533,65 грн. гарантійний внесок.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених ПК України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; і інших випадках, передбачених законом (п. 14 Договору).

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у справі № 911/3280/21 за позовом Згурівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скло-Україна» Договір розірвано та стягнуто з відповідача на користь позивача 607 784,15 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 20 727,49 грн. 3% річних, 50 200,18 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2018 по 02.11.2021 та 12450 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення в апеляційному та касаційному порядку оскаржено не було, а відтак, відповідно до приписів ст. 241 ГПК України, набрало законної сили 01.07.2022.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Отже, законодавством передбачено, що правовим наслідком розірвання договору є відсутність договору як підстави, з якою закон пов`язує здійснення прав і виконання обов`язків сторонами за договором, а відтак, зобов`язання сторін, які виникли на підставі договору припиняються.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, так як Договір є розірваним з 01.07.2022, з його розірванням припинилось як договірне зобов`язання на підставах, встановлених у такому договорі, так і права та обов`язки сторін договірних зобов`язань.

Згідно з п. 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, про що складається відповідний акт передачі земельної ділянки за підписом обох сторін.

Акта прийому-передачі щодо повернення відповідачем позивачу земельної ділянки матеріали справи не містять, проте 16.08.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення: 64552302) здійснено державну реєстрацію припинення права відповідача оренди земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 307872018 від 19.08.2022.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач, посилаючись на те, що право оренди відповідача за Договором припинено 16.08.2022, а отже відповідач фактично користувався земельною ділянкою кадастровий номер 3221955100:04:009:0001 до 16.08.2022 не сплачуючи орендну плату, просить стягнути 266 696,14 грн. заборгованості з орендної плати, нарахованої за загальний період з 03.11.2021 по 16.08.2022 (тобто починаючи з дати до якої орендну плату стягнуто у справі № 911/3280/21 до дати державної реєстрації припинення права відповідача оренди земельної ділянки - примітка суду). Також позивач просить стягнути і нараховані за несвоєчасне виконання обов`язку по сплаті орендної плати інфляційні втрати в сумі 15 405,19 грн. та 3 % річних в сумі 3 459,08 грн.

Суд першої інстанції при розгляді позову:

- встановив, що так як Договір є розірваним з 01.07.2022 грошове зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати за умовами договору припинились саме 01.07.2022, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати нарахованої за загальний період з 03.11.2021 по 30.06.2022 включно;

- визнав, що позивачем неправильно визначено суму заявлено до стягнення орендної плати, так як позивач виходить з того, що річний розмір орендної плати становить 3,405 % від актуальної у відповідний період нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а не від розміру грошової оцінки, погодженої сторонами у Договорі, проте, при розрахунку орендної плати слід виходити саме з розміру річної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка погоджена сторонами Договорі;

- частково задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення орендної плати за період з 03.11.2021 по 30.06.2022 виходячи з розміру річної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка погоджена сторонами у спірному договорі та, з огляду на вказане, також частково задовольнив позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції позивачем оскаржується лише щодо висновків суду першої інстанції про те, що при розрахунку орендної плати слід виходити саме з розміру річної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка погоджена сторонами Договорі, а відтак, враховуючи, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 01.07.2022 по 16.08.2022 включно та, відповідно, сум 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на вказану суму основного боргу апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 01.07.2022 по 16.08.2022 включно та, відповідно, сум 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на вказану суму основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

У Договорі сторонами погоджено, що орендна плата становить 3,405 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної уповноваженим органом на день укладення та посвідчення договору за один рік оренди, що становить 239 113,88 грн. (п. 9), а зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема є підставою для перегляду раз на рік розміру орендної плати (п. 14).

При цьому відповідно до п. 37 Договору зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, у Договорі сторони встановили, що річний розмір орендної плати становить 239 113,88 грн., а зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду раз на рік розміру орендної плати.

При цьому, слід зазначити про те, що умови Договору не визначають, що зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично вносить зміни до Договору , а п. 51 Договору встановлює, що додаткові угоди, договори про внесення змін до Договору, додатки до нього мають юридичну силу, якщо вони укладені у тій же саме формі, що й Договір.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту

За змістом статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З огляду на вказані обставини колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зміна або розірвання Договору допускається або за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення додаткової угоди або у судовому порядку, проте як доказів укладення додаткових угод до Договору про зміну розміру орендної плати, так і наявності відповідного судового рішення про внесення змін до Договору матеріли справи не містять.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, проте зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

За таких обставин суд першої інстанції, цілком вірно, встановивши, що щомісячний платіж з сплати орендної плати становить 19 926,16 грн. (239113,88 грн./12), задовольнив позовні вимоги про стягнення орендної плати за період з 03.11.2021 по 30.06.2022 в сумі 158 081,00 грн., а саме: орендна плата за 28 днів листопада 2021 року 18 597,88 грн., орендна плата з 01.12.2021 по 30.06.2022 139 483,12 грн. (19926,16 грн. х 7). Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати, нарахованої за період з 03.11.2021 по 30.06.2022 в сумі 158 081,00 грн., позивач відповідно до положень ст. 625 ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань інфляційні втрати та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.

Водночас, з огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, частковому задоволенню за розрахунком суду підлягають і позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 11 243,16 грн. та 3 % річних в сумі 2 490,50 грн. 3% річних. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 у оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Згурівської селищної ради задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Згурівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі № 911/1772/22.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1772/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік