ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2023 р. Справа№ 917/814/16 (910/21129/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Доманської М.Л.
за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С.
представники учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року
у справі №917/814/16(910/21129/21) (суддя Яковенко А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компутерра-Сервіс"
до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
про стягнення 100 784,54 грн.
в межах справи №917/814/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк
України"
до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з ПрАТ "АвтоКрАЗ" на користь ТОВ "Компутерра-Сервіс" заборгованість у розмірі 84027,72 грн., 3% річних у розмірі 5075,24 грн., інфляційних втрат у розмірі 11681,58 грн. і судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "АвтоКрАЗ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 075,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 681,58 грн. та ухвалити нове, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 року апеляційну скаргу ПрАТ "АвтоКраЗ" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "АвтоКрАЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №917/814/16(910/21129/21) за позовом ТОВ "Компутерра-Сервіс" до ПрАТ "АвтоКрАЗ" про стягнення 100 784,54 грн. в межах справи №917/814/16 за заявою ПАТ "Державний ощадний банк України" до ПрАТ "АвтоКрАЗ" про банкрутство.
17.04.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №917/814/16(910/21129/21)/2398/2023 від 17.04.2023 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 19.04.2023 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "АвтоКрАЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 18.05.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання 18.05.2023 року не з`явився, подавши до дати судового засідання клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Представники відповідача в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України шляхом направлення копії ухвали суду від 19.04.2023 року про відкриття апеляційного провадження на електронну адресу відповідача, докази чого долучено до матеріалів справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
18.05.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у даній справі в оскаржуваній відповідачем частині - залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії розпорядження майном боржника перебуває справа №917/814/16 про банкрутство ПрАТ "АвтоКрАЗ", провадження у якій відкрито 24.09.2018 року за заявою ПАТ "Державний ощадний банк України".
У грудні 2021 ТОВ "Компутерра-Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "АвтоКрАЗ" про стягнення 100 784,54 грн. за Договором №290819/1/357/19 про надання послуг від 06.09.2019 року, у тому числі: 84 027,72 грн. основного боргу за надані послуги, 5 075,24 грн. 3% річних, 11 681,58 грн. інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором надання послуг.
За наслідками розгляду заявлених вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ПрАТ "АвтоКрАЗ" на користь ТОВ "Компутерра-Сервіс" заборгованість у розмірі 84 027,72 грн., 3% річних у розмірі 5 075,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 11 681,58 грн. і судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Приймаючи дане рішення місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, які підтверджені відповідними доказами.
Як було встановлено судом першої інстанції, 06.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компутерра-Сервіс" (виконавець) та ПрАТ "АвтоКрАЗ" (замовник) укладено договір №290819-1/№357/19 надання послуг, відповідно до якого виконавець надає замовникові, визначені в п. 1.2-1.3 цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги. (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 1.2. Договору виконавець за погодженням із замовником розміщує у приміщенні замовника власне обладнання (Додаток 2) з метою виконання замовником копіювальних та друкарських операцій, встановлення якого в приміщеннях замовника оформлюється Актом встановлення обладнання (Додаток 3), що підписується сторонами.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що виконавець забезпечує функціонування обладнання, що включає в себе надання всіх необхідних для надання послуг витратних матеріалів і запасних частин, окрім паперу, а також усунення несправностей обладнання відповідно до вимог до порядку Сервісного обслуговування.
Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погодили наступну вартість копії та мінімальної вартості послуги у відповідності до фактичного об`єму:
Таблиця №1
Пакет виробництва копій А4 за один календарний місяцьМінімальна вартість пакету, грн. з ПДВЦіна кожної монохромної копії виготовленої понад розмір пакету, грн. з ПДВЦіна кожної сканкопії понад розмір пакету, грн. з ПДВ17 960,100,20300,00Оплата здійснюється згідно показників лічильників, але не менше мінімального платежу. В вартість пакету входить 58 000 монохромних копій.Згідно п. 2.4 Договору розрахунок за обслуговування здійснюється замовником щомісяця протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт, який направляється виконавцем до 5 числа кожного календарного місяця. У випадку наявності обґрунтованих зауважень до відповідного Акту виконаних робіт або вартості послуг, зазначеного в ньому. Замовник має направити виконавцю лист із викладенням зауважень. Ненаправлення такого листа протягом 5 робочих днів з дати отримання акту, вважається погодженням виконавця з даними, наведеними в акті та Акт вважається підписаним.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і до 01.04.2020. Надання послуг починається з моменту підписання Сторонами першого Акту встановлення обладнання.
З матеріалів справи вбачається, що сторони узгодили Додатки №1, №2, №3 до цього Договору щодо порядку сервісного обслуговування, переліку обладнання, яке надається замовнику виконавцем, затверджений сторонами зразок Акту встановлення обладнання.
На виконання вимог Договору 06.09.2019 сторонами було підписано Акт передачі обладнання №20190924-2.
Судом першої інстанції також встановлено, що наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджується надання позивачем та прийняття відповідачем відповідних послуг за Договором в період з 06.09.2019 по 30.01.2020 на загальну суму 84 027,72грн., а саме:
- К-00000452 від 27.09.2019 на суму 18 252,60 грн.;
- К-00000522 від 30.10.2019 на суму 18 106,50 грн.;
- К-00000584 від 28.11.2019 на суму 15 859,68 грн.;
- К-00000055 від 30.01.2020 на суму 31 808,94 грн.
Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять підписи від імені ТОВ "Компутерра-Сервіс" та ПрАТ "АвтоКрАЗ" та скріплені печатками сторін. Згідно цих актів, сторонами претензій одна до одної не мають.
Таким чином, вказаними актами підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з надання послуг відповідачу на загальну суму 84 027,72 грн.,
З урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 2.4 Договору, відповідач повинен був оплатити надані йому послуги:
- за актом К-00000452 від 27.09.2019 на суму 18 252,60 грн. до 04.10.2019;
- за актом К-00000522 від 30.10.2019 на суму 18 106,50 грн. до 06.11.2019;
- за актом К-00000584 від 28.11.2019 на суму 15 859,68 грн. до 05.12.2019;
- за актом К-00000055 від 30.01.2020 на суму 31 808,94 грн. до 07.02.2020;
Разом з тим, на дату розгляду справи в суді першої інстанції доказів сплати відповідачем на користь позивача коштів за надані послуги відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних у загальному розмірі 84027,72 грн. матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки ПрАТ "АвтоКрАЗ" не виконано своїх зобов`язань за укладеним договором, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 84 027,72 грн. заборгованості.
Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням ПрАТ "АвтоКрАЗ" грошових зобов`язань за договором надання послуг №290819-1/№357/19 від 06.09.2019 позивачем заявлено, а судом першої інстанції задоволено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 075,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 681,58 грн., нарахованих у загальний період з 06.09.2019 по 13.12.2021 по кожному неоплаченому акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, відповідач не заперечує наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 84 027,72 грн. і не оскаржує вказане рішення в зазначеній частині, однак зазначає, що воно прийнято без врахування судом першої інстанції факту перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі та у судовій процедурі банкрутства, що спричинило затримку розрахунку з позивачем, а тому, посилаючись на ст.233 ГК України, просить суд скасувати вказане рішення в частині стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат.
Оскільки доводи та вимоги скаржника фактично зводяться до незгоди з рішенням суду в частині стягнення з ПрАТ "АвтоКрАЗ" 3% річних у розмірі 5075,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11681,58 грн., то у відповідності до ст.269 ГПК України оскаржуване рішення суду першої інстанції від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21) переглядається лише в зазначеній частині. В іншій частині рішення не переглядається.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення судового рішення в оскаржуваній відповідачем частині, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування такого рішення з огляду на наступне.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, заборгованість ПрАТ "АвтоКрАЗ" перед позивачем за договором надання послуг №290819-1/№357/19 від 06.09.2019 становить 84 027,72 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за цим договором позивачем нараховано 3% річних у розмірі 5 075,24 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 681,58 грн., нарахованих у загальний період з 06.09.2019 по 13.12.2021 по кожному неоплаченому акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у встановлений Договором строк відповідач свого грошового зобов`язання з оплати одержаних послуг не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно п. 6.1. укладеного між сторонами договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням умов цього договору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, при розгляді справи в суді першої інстанції ПрАТ "АвтоКрАЗ" не навело жодних обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.
Отже, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку про те, що вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними.
При цьому, колегією суддів відхиляються посилання скаржника на ст. 233 ГК України,як на підставу для скасування рішення суду в оскаржуваній частині.
Так, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, яке пов`язане з наявністю виняткових обставин, вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Разом з цим, в постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
З наведеного вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. (Аналогічна правова позиції викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 26.01.2022 року у справі №910/4094/21).
При цьому, слід також зауважити, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Подібні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі №902/855/18).
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач до суду першої інстанції відзиву на позов не надав та, маючи достатньо для цього часу, про зменшення штрафних санкцій не клопотав.
Більш того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою та заявляючи вимоги про скасування рішення в частині задоволення заявлених позивачем вимог щодо інфляційних втрат та 3% річних, скаржником не надано жодних належних, допустимих, достовірних і вірогідних доказів на підтвердження власної позиції, з якими законодавство пов`язує можливість суду зменшити відповідні нарахування, не доведено в даному випадку винятковості обставин, які позбавляють боржника виконати свої зобов`язання з оплати наявної заборгованості, яка виникла у відповідача, як і не доведено суду наявності причинно-наслідкового зв`язку між порушенням стосовно відповідача провадження у справі про банкрутство та неможливістю боржника погасити відповідну заборгованість.
При цьому, проаналізувавши доводи відповідача та дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що порушення справи про банкрутство боржника не є винятковою обставиною для зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне та неповне погашення заборгованості у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України, при цьому заявлена позивачем до стягнення сума не є значною та надмірно великою порівняно із збитками позивача, виходячи із загальних засад, передбачених ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримуючись принципу розумного балансу інтересів сторін, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Компутерра-Сервіс" в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 5 075,24 грн., інфляційних втрат у розмірі 11 681,58 грн.
Отже, судом в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 075,24 грн. 3% річних та 11 681,58 грн. інфляційних втрат прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення у зазначеній вище частині не вбачається.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року у справі №917/814/16(910/21129/21) в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 075,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 681,58 грн. залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.
4.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 25.05.2023 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
М.Л. Доманська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2023 |
Оприлюднено | 30.05.2023 |
Номер документу | 111090900 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні