Постанова

від 25.05.2023 по справі 904/2550/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2550/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 (повний текст складено та підписано 30.01.2023 суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/2550/22

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Жовті Води

до Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг м. Дніпро

про стягнення пені в розмірі 79391грн.38коп. та 15% річних в розмірі 834грн.40коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг м. Дніпро

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Жовті Води

про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 4786грн.55коп., 3% річних в розмірі 480грн.20коп., пені в розмірі 1232грн.86коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг з позовом про стягнення пені в розмірі 79391грн.38коп. та 15% річних в розмірі 834грн.40коп.

У зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю Коприг просить визнати недійсним пункт 7.3 договору №12с/124/53-142-01-21-01484 від 30.07.2021, укладеного між сторонами, та стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом суму інфляційних втрат у розмірі 4786грн.55коп., 3% річних у розмірі 480грн.20коп., пеню у розмірі 1232грн.86коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22 позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Жовті Води до Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг м. Дніпро про стягнення пені в розмірі 79391грн.38коп. та 15% річних в розмірі 834грн.40коп. задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 15% річних в розмірі 834грн.40коп. у зв`язку з відсутністю предмету спору. Зменшено розмір пені на 60% з 79391грн.38коп. до 31756грн.55коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом пеню в розмірі 31756грн.56коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг м. Дніпро до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом м. Жовті Води про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 4786грн.55коп., 3% річних в розмірі 480грн.20коп., пені в розмірі 1232грн.86коп. задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг суму інфляційних втрат в розмірі 3921грн.23коп., 3% річних в розмірі 299грн.70коп., пеню в розмірі 658грн.44коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1862грн.53коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Коприг (далі постачальник) та Відокремленим підрозділом Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі покупець) був укладений договір №12с/124/53-142-01-21-01484 від 30.07.2021 (далі договір від 30.07.2021). У специфікації та технічній специфікації, що є додатками №1 та №2 до договору від 30.07.2021 сторони погодили найменування товару, його характеристики та кількість, термін поставки та суму.

На виконання пункту 4.2 договору від 30.07.2021 (в первісній редакції) платіжним дорученням №16568 від 11.08.2021 покупець сплатив суму попередньої оплати в розмірі 41436грн.

Відповідно до видаткової накладної №7491 від 18.10.2021 постачальник поставив покупцю товар на суму 82872грн. Проходження (оформлення) вхідного контролю відбулось 22.10.2021.

Платіжним дорученням №17942 від 18.04.2022 покупець сплатив решту суми в розмірі 41436грн.

На адресу постачальника направлялась претензія покупця №12-07/3189 від 22.10.2021 з вимогами про здійснення поставки продукції за договором від 30.07.2021, сплати пені у розмірі 95302грн.80коп. та процентів річних у розмірі 391грн.65коп.

У відповіді на претензію №1 від 04.11.2021 постачальник вказав про часткову незгоду із претензією, оскільки розмір пені 95302грн.80коп. складає 115% від вартості товару (82872грн.) або 138% від вартості товару (без ПДВ). Постачальник також повідомив про згоду сплатити проценти, штраф у розмірі 7% вартості товару та пеню з розрахунку 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення в загальному розмірі 8015грн.87коп.

Платіжним дорученням №270 від 10.11.2021 постачальник перерахував покупцю суму 8015грн.87коп. для сплати штрафних санкцій.

З огляду на положення специфікації (в редакції додаткової угоди №1 від 17.09.2021), товар мав бути поставлений в строк до 30.09.2021включно. Фактично товар поставлений 22.10.2021.

На підставі пункту 7.3 договору від 30.07.2021 позивач за первісним позовом нарахував пеню в розмірі 87015грн.60коп. з 01.10.2021 по 21.10.2021. Сплачену відповідачем за первісним позовом платіжним дорученням №270 від 10.11.2021 суму в розмірі 7624грн.22коп., позивач за первісним позовом спрямував на часткове погашення суми пені.

У зв`язку з цим позивач за зустрічним позовом просив стягнути пеню в розмірі 79391грн.38коп. (87015грн.60коп. - 7624грн.22коп.), визнана судом такою, що розрахована правомірно.

З огляду на неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, беручи до уваги те, що право зменшити розмір санкцій є дискреційними повноваженнями місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 60% з 79391грн.38коп. до 31756грн.55коп.

На підставі пункту 7.3 договору від 30.07.2021 позивач також нарахував суму 15%річних в розмірі 1226грн.05коп. (41436 х 15% х 72дн (11.08.2021 21.10.2021)) / 365дн х 100%), при цьому, сплачену відповідачем за первісним позовом платіжним дорученням №270 від 10.11.2021 суму в розмірі 391грн.65коп. позивач за первісним позовом спрямував на часткове погашення суми 15%річних, в зв`язку із чим, позивач за зустрічним позовом просив стягнути 15%річних в розмірі 834грн.40коп. (87015грн.60коп. - 7624грн.22коп.).

За результатами перевірки складеного розрахунку 15%річних суд не виявив помилок. Сума 15%річних в розмірі 834грн.40коп. визнана судом першої інстанції такою, що розрахована правомірно, яку, в свою чергу, відповідач за первісним позовом сплатив згідно платіжного доручення №331 від 30.08.2022р., що, в свою чергу, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, стало підставою для закриття провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмету спору.Враховуючи викладене, на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача за первісним позовом зі сплати судового збору в розмірі 2481грн. Покладено на відповідача за первісним позовом.

На підставі пункту 7.2 договору від 30.07.2021 позивач за зустрічним позовом, стверджуючи про порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов`язання зі своєчасної оплати товару, нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1232грн.86коп. з 27.12.2021 по 18.04.2022. З огляду на дату проходження (оформлення) вхідного контролю (22.10.2021 на видатковій накладній №7491 від 18.10.2021), місцевий господарський суд дійшов висновку, що товар мав бути оплачений до 19.01.2022включно. Відповідно, належний період для нарахування пені становить з 19.02.2022 по 17.04.2022., відповідно, такими, що підлягають задоволенню визнані вимоги про стягнення пені в розмірі 658грн.44коп. В задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 574грн.42коп, місцевий господарський суд відмовив. Оскільки позивач за зустрічним позовом помилково визначив строк оплати вартості товару, належним періодом для нарахування 3% річних є з 20.01.2022 по 17.04.2022., місцевим господарським судом визнано такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 299грн.70коп. В задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 180грн.30коп. відмовлено. Відповідно, належним періодом для нарахування інфляційної складової місцевим господарським судом визнано період лютий квітень 2022року, та інфляційні витрати у розмірі 3921грн.23коп. В задоволенні решти частини вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 865грн.32коп., місцевий господарський суд відмовив.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Коприг подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції про стягнення пені в розмірі 79 391,38 коп. та 15% річних в розмірі 834,40 коп. зменшивши розмір пені до 7624,22 грн.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:

- погоджуючись із встановленими місцевим господарським судом обставинами справи та висновками щодо правовідносин які склалися між сторонами справи, відповідач не погоджується із розміром стягнутої пені, адже навіть при зменшенні пені на 60% розмір стягнутої пені залишився непомірно великим із розмірами основного зобов`язання.

Так розмір стягнутої із позивача пені складає 31756,56 грн. При цьому у добровільному порядку відповідач сплатив позивачеві пеню в розмірі 7624,22 грн. Тобто загальний розмір пені складає 31756,56 + 7624,22 = 39380,78 грн.

Якщо врахувати, що розмір основного зобов`язання складав 82872,00 грн. (із врахуванням податку на додану вартість), то пеня склала 47,5%. Якщо згадати, що у вартості поставленого відповідачем товару врахована сума податку на додану вартість, яка складає 20%, а ПДВ є податковим зобов`язанням відповідача та вираховується із доходу, то вартість пені складатиме 57%.

- Відповідач вважає, що навіть із урахуванням зменшення місцевим господарським судом розміру пені на 60% її остаточний розмір не відповідає засадам розумності та справедливості.

- враховуючи, що порушенням строку поставки позивачеві не було завдано жодних збитків, відповідач вважає що таким розміром пені не було досягнуто справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача. Ну думку відповідача, розмір пені є таким що забезпечує додатковий дохід позивачу, а не компенсацію та стимулювання.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом вказує, що:

- Позивач (за первісним позовом) на підставі п.7.3 договору нарахував пеню у розмірі 79 391,38 грн. (з урахуванням раніше сплаченої суми) за період з 01.10.2021 по 21.10.2021.

За результатами перевірки складеного ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «АтаМ» ДП «НАЕК «Енергоатом» розрахунку пені Господарський суд Дніпропетровської області не виявив помилок, сума пені розрахована правомірно (стор.8 рішення суду).

- вимога Позивача (за первісним позовом) щодо сплати неустойки (пені) та розмір пені заявленої до стягнення відповідає нормам чинного законодавства та умовам договору.

- ТОВ «Коприг» не довів існування виняткових обставин, які б мали істотне значення для розгляду питання зменшення нені до 7 624,22 грн.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Іванова О.Г.

Ухвалою суду від 23.02.2023 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/2000/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22 відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

01.03.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/2550/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2023 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 3 721,50 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22;

- докази направлення апеляційної скарги з додатками на адресу позивача за первісним позовом, листом з описом вкладення;

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 21.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Коприг (далі постачальник) та Відокремленим підрозділом Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі покупець) був укладений договір №12с/124/53-142-01-21-01484 від 30.07.2021 (далі договір від 30.07.2021).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 договору від 30.07.2021 постачальник зобов`язався поставити покупцеві електромагнітні клапани з роз`ємами (далі - продукція, код ДК 021:2015:42130000-9: арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої), а покупець - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених договором. Умови договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010".

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки визначені в специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною даного договору.

Обсяг закупівлі продукції можуть бути зменшені залежно від реально виділеного фінансування видатків.

Пунктом 2.1 договору від 30.07.2021 визначено, що продукція, що постачається по своїй якості, технічним параметрам та комплектності повинна відповідати технічній специфікації на товар (додаток №2, що є невід`ємного частиною даного договору), діючим стандартам, ТУ, підтверджуватися технічними паспортами і відповідати нормативно-технічній документації, виданої підприємством-виробником (паспорт або сертифікат якості або свідоцтво про виготовлення) та умовам договору.

В пунктах 3.1 3.4 договору від 30.07.2021 сторони визначили, що ціна за одиницю продукції встановлена в національній валюті України та вказується у специфікації до договору (додаток №1), що є його невід`ємною частиною.

Ціна договору становить 69060грн. (без ПДВ). Загальна сума договору 82872грн. (з ПДВ).

В ціну продукції включені витрати, пов`язані з виготовленням, випробуваннями, прийманням продукції, маркуванням, упаковкою і доставкою покупцю.

Ціна на продукцію може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.1 договору від 30.07.2021 покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.2 договору від 30.07.2021 (в первісні редакції) було визначено, що продукція оплачується покупцем шляхом передплати - 50%, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку наданого постачальником.

Згідно з додатковою угодою №1 від 17.09.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору від 30.07.2021 в новій редакції: «покупець зобов`язаний оплатити продукцію по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 60 банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку наданого постачальником».

Пунктами 2, 3 додаткової угоди передбачено, що ця угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору від 30.07.2021. Всі інші умови договору, що не відносяться до даної додаткової угоди залишаються без змін.

Згідно з пунктом 4.3 договору від 30.07.2021 покупець зобов`язаний провести остаточний розрахунок за продукцію протягом 25 банківських днів з моменту проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю, відповідно до виробничих документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на потомний рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку-фактури наданого постачальником. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем проходження (оформлення) вхідного контролю (штамп ВТК на видатковій накладній) на придатну продукцію.

В пунктах 5.1, 5.2, 5.9 договору від 30.07.2021 визначено, що строк поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з покупцем, допускається дострокова поставка продукції та поставка продукції партіями за умови письмової згоди покупця.

Поставка продукції згідно специфікації здійснюється на умовах (DDP) - м. Жовті Води, Дніпропетровської обл., вул. Гагаріна, 4 згідно правил Інкотермс 2010. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.

Право власності на продукцію набувається покупцем з моменту успішного проходження вхідних контролів, що підтверджується відповідними актами на придатну продукцію.

Згідно з пунктами 7.2 договору від 30.07.2021 у разі порушення покупцем більше ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення оплати, починаючи з 31-го календарного дня.

За порушення зазначених строків поставки або недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 5% вартості продукції, з якої допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Уразі порушення постачальником строків поставки продукції, передбачених даним договором, за який покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцю 15% річних від суми грошових коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати (день здійснення списання коштів з рахунку покупця) і до дня фактичної поставки продукції чи дня повернення грошових коштів.

Відповідно до пункту 10.1 договору від 30.07.2021 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) і діє по 25.12.2021, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених договором, договір діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію.

Пунктами 12.1-12.2 договору від 30.07.2021 визначено, що додатком №1 є специфікація та додатком №2 є технічна специфікація.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

У специфікації та технічній специфікації, що є додатками №1 та №2 до договору від 30.07.2021 сторони погодили найменування товару, його характеристики та кількість, термін поставки та суму.

Відповідно до специфікації (додаток №1) (в первісній редакції), строк (термін) поставки товарів - 31.08.2021.

Додатковою угодою №1 від 17.09.2021 до договору від 30.07.2021 сторони продовжили строк виконання зобов`язань щодо передання продукції, виклавши додаток №1 (специфікація) в новій редакції. Строк (термін) поставки товарів - 30.09.2021.

На виконання пункту 4.2 договору від 30.07.2021 (в первісній редакції) платіжним дорученням №16568 від 11.08.2021 покупець сплатив суму попередньої оплати в розмірі 41436грн.

Відповідно до видаткової накладної №7491 від 18.10.2021 постачальник поставив покупцю товар на суму 82872грн. Проходження (оформлення) вхідного контролю відбулось 22.10.2021.

Платіжним дорученням №17942 від 18.04.2022 покупець сплатив решту суми в розмірі 41436грн.

На адресу постачальника направлялась претензія покупця №12-07/3189 від 22.10.2021 з вимогами про здійснення поставки продукції за договором від 30.07.2021, сплати пені у розмірі 95302грн.80коп. та процентів річних у розмірі 391грн.65коп.

У відповіді на претензію №1 від 04.11.2021 постачальник вказав про часткову незгоду із претензією, оскільки розмір пені 95302грн.80коп. складає 115% від вартості товару (82872грн.) або 138% від вартості товару (без ПДВ). Постачальник також повідомив про згоду сплатити проценти, штраф у розмірі 7% вартості товару та пеню з розрахунку 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення в загальному розмірі 8015грн.87коп.

Платіжним дорученням №270 від 10.11.2021 постачальник перерахував покупцю суму 8015грн.87коп. для сплати штрафних санкцій.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 31756грн.55коп з заявлених до стягнення 79 391,38 коп.

У відзиві на позовну заяву ДГІ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВГІ «АтаМ» ДП «НАЕК «Енергоатом», ТОВ «Коприг» просив зменшити пеню за договором №12с/124/53- 142-01-21-01484 від 30.07.2021 до 7 624,22 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 1ТІК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд мас право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. З ст. 551 ЦК України.

Так, згідно з ч. З ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

ТОВ «Коприг» не довів існування виняткових обставин, які б мали істотне значення для розгляду питання зменшення нені до 7 624,22 грн.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. З ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст. 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсуті підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Суде постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.1 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справ 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071 від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справ 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.202( 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі 904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру неустойки є праї суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідка оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та досліджеі доказів.

У вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до ув; майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкґ зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий ст сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання г. зменшення пені.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повин виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконан договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санки фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнеш відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільно кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобо, договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а справедливість, добросовісність та розумність.

Колегія суддів поголжується з доводами Позивача за первісним позовома в частині того, що , реалізуючи свої дискрецій повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо праї зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, судом першої інстани забезпечено баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстав справи та не допущено фактичного звільнення від сплати без належних нравови підстав. Таке рішення суду відповідає правовій позиції викладеній, зокрема, в постаної Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги в частині : « Якщо врахувати, що розмір основного зобов`язання складав 82872,00 грн. (із врахуванням податку на додану вартість), то пеня склала 47,5%. Якщо згадати, що у вартості поставленого відповідачем товару врахована сума податку на додану вартість, яка складає 20%, а ПДВ є податковим зобов`язанням відповідача та вираховується із доходу, то вартість пені складатиме 57%.

Як вже зазначав відповідач у відзиві згідно нормі ч. 1 ст. 233 ЦК України, а саме: «У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу».

Так само за нормою ч. 3 ст. 509 ЦК України: «Зобов`язання має ґрунтуватися на засадахдобросовісності розумності та справедливості».

Відповідач вважає, що навіть із урахуванням зменшення місцевим господарським судом розміру пені на 60% її остаточний розмір не відповідає засадам розумності та справедливості.

А, враховуючи, що порушенням строку поставки позивачеві не було завдано жодних збитків, відповідач вважає що таким розміром пені не було досягнуто справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача. Ну думку відповідача, розмір пені є таким що забезпечує додатковий дохід позивачу, а не компенсацію та стимулювання...

На момент подання цієї апеляційної скарги позивач не отримував копію оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 253-254, 256-259 ГПК України, -

Змінити рішення від 18.01.2023 року господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2550/22 за позовною заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до товариства з обмеженою відповідальністю «Коприг» про стягнення пені в розмірі 79391 грн. 38 коп. та 15% річних в розмірі 834 грн.40 коп. зменшивши розмір пені до 7624,22 грн….» не несуть в собі аргументації, яка б мала бути врахована судом апеляційної інстанції на предмет наявності незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо), в зв`язку із чим відхиляються як необгрунтовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,50 грн. (а.с.190) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Коприг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023 у справі №904/2550/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 721,50 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Коприг (49000, м. Дніпро, проспект О.Поля, буд. 107-Г, кімн. 209, код ЄДРПОУ 33718667).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяС.Г. Антонік

СуддяО.Г. Іванов