ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" травня 2023 р. Cправа № 902/555/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ БУД-2020" (вул. Героїв Майдану, 194а, офіс 234, м. Чернівці, 58013)
до: Опорного закладу Теплицької селищної ради "Теплицька загальноосвітня школа I-III ступенів № 1" (вул. Незалежності, буд. 2, смт. Теплик, Вінницька обл., 23800)
про стягнення 1 050 691, 00 гривень
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.
Представники сторін не з`явились
В С Т А Н О В И В :
24.04.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІІВЕРСАЛ БУД-2020"звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Опорного закладу Теплицької селищної ради "Теплицька загальноосвітня школа I-III ступенів № 1" про стягнення 1 050 691, 00 гривень.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/555/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 27.04.2023 відкрити провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 23.05.2023.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з`явився, водночас в матеріалах справи міститься клопотання зміст якого фактично зводиться до розгляду справи за відсутності уповноваженого представника.
Представник відповідача не з`явився, при цьому судом взято до уваги заяву уповноваженого представник про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначається: 29.07.2022 між Опорним закладом Теплицької селищної ради "Теплицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1" та ТОВ «Універсал Буд-2020» укладено договір № 01/22-09Г про закупівлю робіт. Предметом договору було виконання будівельних робіт погоджених між сторонами. За доводами позивача ним було повністю виконано будівельні роботи на загальну суму 1 050 691,00 грн, що підтверджується відповідним актом приймання виконання будівельних робіт. Натомість відповідачем не здійснено оплату, що і стало підставою позову.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 29.07.2022 між Опорним закладом Теплицької селищної ради "Теплицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1" (Замовник) та ТОВ «Універсал Буд-2020» укладено договір про закупівлю робіт № 01 /22-09Г про закупівлю робіт.
За даним договором Підрядник зобов`язався за завданням Замовника, відповідно до проектної (проектно-кошторисної) документації Замовника та умов Договору, на свій ризик виконати та здати в установлений Договору підряду строк закінчені будівельні роботи - Реконструкція спор типового майданчику з улаштуванням штучного покриття по вулиці Незалежності в смт Теплик (ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 45454000-4 - Реконструкція) (№ оголошення UА-2022-06-27-004325-а), а Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) прийняти від Підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (при наявності фінансування) (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.2 договору підряду об`єкт будівництва: Реконструкція спортивного майданчику. Місце розташування об`єкта будівництва:Україна, Вінницька область, Гайсинський район, смт.Теплик, вул. Незалежності, 20.
Згідно із пунктом 1.3. договору підряду склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації у порядку, визначеному чинним законодавством.
За умовами пункту 2.1 договору підряду в редакції додаткової угоди №3 від 13.12.2022 Підрядник розпочинає виконання робіт після укладення договору і повинен завершити виконання робіт до 30.04.2022 року. Виконання робіт (строки початку та закінчення робіт) проводиться за погодженням із Замовником з виділеними коштами.
Початок виконання робіт (види робіт, розділи робіт) Підрядник обов`язково погоджує із Замовником.
Ціна договору (договірна ціна) робіт визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є не від`ємною частиною Договору (додаток №2). є твердою і складає 1 888 000,00 гри без ПДВ. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від фактичного фінансування (пункт 3.1 договору підряду).
При цьому, фінансування робіт здійснюється Замовником поетапно, згідно із виділеними коштами (пункт 12.1 договору підряду). Замовник зобов`язаний узгоджувані з 1 Підрядником уточнений план фінансування (пункт 12.2 договору підряду).
У відповідності до пункту 12.3 договору підряду бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 (частина 1) Бюджетного кодексу України. Фінансування робіт здійснюється Замовником по мірі надходження бюджетних коштів.
Сторони погодили у пункті 13.1 договору підряду, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися платежами в міру виконання робі і на підставі акту приймання виконаних робіт по формі №1 КБ-2в. довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №1КБ-3, підписаними уповноваженими представниками Сторін, а також рахунку на оплату робіт, протягом 14 днів з моменту їх підписання (у разі наявності фінансування).
Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робі т, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику. Замовник протягом 5-ти робочих днів зобов`язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або письмово обґрунтувати причини відмови віл їх підписання. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок та строків їх виконання (пункт 13.2 договору підряду).
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат Підрядника підтверджених відповідними доказами (пункт 13.3 договору підряду).
Як слідує з матеріалів справи, 12.08.2022 між сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року форми № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року форми № КБ-3, за яким визнали, що Підрядник виконав, а Замовник прийняв роботи на суму 1 050 190,00 грн.
З урахуванням встановленого положення пункту 13.1 договору підряду Замовник був зобов`язаний сплатити вартість таких робіт в строк по 26.12.2022, проте не виконав свого зобов`язання.
З огляду на вищевикладене, позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-864 ЦК України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ст. 837 ЦК України).
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. З цього положення випливає, що законодавець поклав активний обов`язок щодо прийняття робіт саме на замовника, а підрядник при цьому звільняється від відповідальності за прострочення в здачі робіт, яке виникле з причин, що залежать від замовника.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як уже зазначалось судом, сторони договору погодили у пункті 13.1 договору підряду, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися платежами в міру виконання робі і на підставі акту приймання виконаних робіт по формі №1 КБ-2в. довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №1КБ-3, підписаними уповноваженими представниками Сторін, а також рахунку на оплату робіт, протягом 14 днів з моменту їх підписання (у разі наявності фінансування).
Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику. Замовник протягом 5-ти робочих днів зобов`язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або письмово обґрунтувати причини відмови віл їх підписання. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок та строків їх виконання (пункт 13.2 договору підряду).
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат Підрядника. підтверджених відповідними доказами (пункт 13.3 договору підряду).
Так, 12.08.2022 між сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року форми № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року форми № КБ-3 на суму 1 050 691,00 грн
Суд зазначає, що з урахуванням умов погодженого між сторонами договору (п.13.1) підряду Замовник був зобов`язаний сплатити вартість таких робіт в строк по 26.12.2022.
Відповідач за виконані роботи не розрахувався внаслідок чого в останнього наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 1 050 691,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Опорного закладу Теплицької селищної ради "Теплицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1" (вул. Незалежності, буд. 20, смт. Теплик, Вінницька обл., 23800, код ЄДРПОУ 25918992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Буд-2020" (вул. Героїв Майдану, 194а, офіс 234, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 43373313) 1 050 691,00 грн заборгованості та 15 760,37 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси: позивача - bud-2020@ukr.net, відповідача - zakupivliznz1@ukr.net.
Повне рішення складено 25 травня 2023 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Героїв Майдану, 194а, офіс 234, м. Чернівці, 58013)
3 - відповідачу (вул. Незалежності, буд. 2, смт. Теплик, Вінницька обл., 23800)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2023 |
Оприлюднено | 30.05.2023 |
Номер документу | 111091348 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Яремчук Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні