ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
24.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1219/23
до Виробничого торговельно-роздрібного товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Обіс", м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Марганецької міської ради, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором оренди міського комунального майна №009/19-1 від 05.08.2019 у розмірі 69 778,13 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Секретар судового засідання Голігорова Т.І.
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Виробничого торговельно-роздрібного товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Обіс" заборгованість в сумі 69 778,13 грн за договором оренди міського комунального майна № 009/19-1 від 05.08.2019, а також просить стягнути судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 69 778,13 грн перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором № 009/19-1 від 05.08.2019 щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за користування міського комунального майна - нежитлового приміщення, загальною площею 242,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Марганець, вул. Єдності, 164.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 28.04.2023 о 11:40 год., та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Марганецької міської ради.
Однак, при виготовленні зазначеної ухвали, в резолютивній частині допущено описку щодо дати судового засідання та строку подання документів, а саме в пункті 3 замість "Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 28.03.2023 о 11:40 год." зазначено "Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 28.04.2023 о 11:40 год." та в пункті 5 замість "позивачу у строк до 28.03.2023, відповідачу у строк до 20.03.2023 та третій особі у строк до 20.03.2023" зазначено "позивачу у строк до 17.04.2023, відповідачу у строк до 31.03.2023 та третій особі у строк до 31.03.2023".
Ухвалою Господарського суд Дніпропетровської області від 13.03.2023 виправлено описки в пунктах 3 та 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 по справі № 904/1219/23, а саме в частині зазначення дати підготовчого судового засідання та строку надання документів та викладено їх в в новій редакції.
Представники сторін у підготовче судове засідання 28.03.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2023 підготовче судове засідання відкладено на 03.05.2023 о 11:20 год.
Представники сторін у підготовче судове засідання 03.05.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2023 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 11.06.2023 включно та підготовче судове засідання відкладено на 24.05.2023 о 11:20 год.
Представники сторін своїх повноважних представників для участі в підготовче судове засідання 24.05.2023 не забезпечили.
Процесуальні документи по даній справі направлялися позивачеві поштовим зв`язком та на електронну пошту, яка була вказана у позовній заяві, а саме: irbmmtg2021@ukr.net, яка згідно з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є офіційною.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвали суду направлялася позивачеві на електронну адресу зазначеної в позовній заяві та поштовим зв`язком, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та рекомендованим повідомленнями про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, останній явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 28.03.2023, 03.05.2023 та 24.05.2023, не забезпечив, будь-яких заяв із зазначенням причин такої неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не направив.
Ухвала суду від 03.03.2023 про відкладення судового засідання та призначення підготовчого засідання у справі № 904/1219/23 на 24.05.2023, направлена на адресу позивача поштовим зв`язком та отримана останнім 16.05.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
За правовими висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 20.01.2023 року по справі №465/6147/18 якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статтями 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
За умовами частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зі змісту положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вказані норми не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.
Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.
За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, повідомленого про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 1, 2 ст. 202, ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Комунального підприємства "Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади"до Виробничого торговельно-роздрібного товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Обіс" про стягнення заборгованості за договором оренди міського комунального майна №009/19-1 від 05.08.2019 у розмірі 69 778,13 грн - залишити без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 24.05.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 24.05.2023.
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2023 |
Оприлюднено | 30.05.2023 |
Номер документу | 111091513 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні