Рішення

від 25.05.2023 по справі 904/822/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023м. ДніпроСправа № 904/822/23За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС РЕСТ ГРУП"

про стягнення 200 956,99 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 200 956, 99 грн.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану в позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930021121616 з відміткою "орг. не зарегистрирована ".

Відповідно до ч. 7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами (доказами).

Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2022 сторони уклали Договір поставки № 020522/1 (далі Договір), за п. 1.1. якого у відповідності з умовами цього Договору, Постачальник (Позивач) зобов`язується передати (поставити) Покупцю (Відповідачеві) товар за його замовленням, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що вказані в розрахунках-фактури до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на встановлених у цьому Договорі умовах.

Рахунки-фактури, а також підписані представниками сторін накладні прирівнюються до специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору).

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, кількість товару та його комплектність, ціна, загальна вартість зазначаються у рахунках-фактурах за замовленням Покупця (п. 1.3. Договору).

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на базових умовах поставки у відповідності з Правилами Інкотермс в редакції 2010 року з урахуванням внутрішнього характеру Договору:

СРТ, склад Покупця. Постачання товару може здійснюватися на інших умовах, які погоджені сторонами у відповідній специфікації (рахунку-фактурі) до даного Договору (п.3.1. Договору).

Термін постачання товару визначається сторонами у відповідній специфікації (рахунку-фактурі) до даного Договору, але не перевищує 3 робочі дні (п. 3.2. Договору).

Датою поставки товару за даним Договором є дата переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця. Право власності на товар та ризик випадкового знищення товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару з товаросупровідними документами, зазначеними в даному Договорі. Передача товару фіксується шляхом проставлення відмітки про його отримання на екземплярі видаткової накладної/товарно-транспортної накладної, уповноваженим представником Покупця (п.3.3. Договору).

Загальна сума Договору визначається сукупною вартістю товару, який постачається за даним Договором (п. 4.1. Договору).

Оплата за товар здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактури (п. 4.3. Договору).

Умови оплати: вартість товару, що постачається за даним Договором, покупець сплачує Постачальнику протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару (п. 4.4. Договору).

У разі порушення умов даного Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 6.1. Договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня 2022 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків по цьому Договору. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від проведення взаєморозрахунків по виконаних до припинення Договору зобов`язаннях, а також від оплати штрафних санкцій (якщо такі будуть нараховану) за пропущення зобов`язань за Договором (п. 8.1. Договору).

Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 370 956,99 грн., що підтверджується видатковими накладними: № А0000001021 від 25.05.2022 на суму 12 845,21 грн., № 2 від 26.05.2022 на суму 42 097,98 грн., № 3 від 30.05.2022 на суму 2 148,80 грн., № 4 від 01.06.2022 на суму 97 061,07 грн., № 5 від 06.06.2022 на суму 127 863,66 грн., № 6 від 13.06.2022 на суму 86 207,87 грн., № 12 від 20.06.2022 на суму 2 732,40 грн. та ТТН: № РА000000 від 25.05.2022 на суму 12 845,21 грн., № Р2 від 26.05.2022 на суму 42 097,98 грн., № Р3 від 30.05.2022 на суму 2 148,80 грн., № Р4 від 01.06.2022 на суму 97 061,07 грн., № Р5 від 06.06.2022 на суму 127 863,66 грн., № Р6 від 13.06.2022 на суму 86 207,87 грн., № Р12 від 20.06.2022 на суму 2 732,40 грн., підписаними сторонами без заперечень.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки на оплату: № А000000987 від 25.05.2022 на суму 12 845,21 грн., № 2 від 26.05.2022 на суму 42 097,98 грн., № 3 від 30.05.2022 на суму 2 148,80 грн., № 4 від 01.06.2022 на суму 97 061,07 грн., № 5 від 06.06.2022 на суму 127 863,66 грн., № 6 від 13.06.2022 на суму 86 207,87 грн., № 12 від 20.06.2022 на суму 2 732,40 грн.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 170 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 251 від 23.06.2022.

Сторони підписали Акт звірки, відповідно до якого борг Відповідача станом на 30.06.2022 становить 200 956,99 грн.

За даними Позивача, борг Відповідача за поставлений товар становив 200 956,99 грн.

30.12.2022 Позивач направив Відповідачеві вимогу по Договору № 020522/1 на суму у розмірі 200 956,99 грн., у якій просив перерахувати протягом 7 ми календарних днів 200 956,99 грн.

За даними Позивача, зазначена вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є виконання умов договору, період прострочки виконання зобов`язання Відповідачем, обґрунтованість стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував, надані Позивачем докази не заперечує.

З наданих до матеріалів справи документів (доказів), вбачається, що 02.05.2022 сторони уклали Договір поставки № 020522/1, за п. 1.1. якого у відповідності з умовами цього Договору, Постачальник зобов`язується передати (поставити) Покупцю товар за його замовленням, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що вказані в розрахунках-фактури до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на встановлених у цьому Договорі умовах.

Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 370 956,99 грн., що підтверджується видатковими накладними: № А0000001021 від 25.05.2022 на суму 12 845,21 грн., № 2 від 26.05.2022 на суму 42 097,98 грн., № 3 від 30.05.2022 на суму 2 148,80 грн., № 4 від 01.06.2022 на суму 97 061,07 грн., № 5 від 06.06.2022 на суму 127 863,66 грн., № 6 від 13.06.2022 на суму 86 207,87 грн., № 12 від 20.06.2022 на суму 2 732,40 грн. та ТТН: № РА000000 від 25.05.2022 на суму 12 845,21 грн., № Р2 від 26.05.2022 на суму 42 097,98 грн., № Р3 від 30.05.2022 на суму 2 148,80 грн., № Р4 від 01.06.2022 на суму 97 061,07 грн., № Р5 від 06.06.2022 на суму 127 863,66 грн., № Р6 від 13.06.2022 на суму 86 207,87 грн., № Р12 від 20.06.2022 на суму 2 732,40 грн., підписаними сторонами без заперечень. Поставка товару також підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 4.4. Договору Покупець сплачує Постачальнику протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Строк оплати за поставлений товар настав.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 170 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 251 від 23.06.2022.

Сторони підписали Акт звірки, відповідно до якого борг Відповідача перед Позивачем станом на 30.06.2022 становить 200 956,99 грн.

За даними Позивача, Відповідач суму боргу не сплатив.

Відповідач твердження Позивача про наявність боргу не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 1 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження надання правничої допомоги Позивач до позову додав: Договір № ДГ-0000009 про надання правничої допомоги від 02.12.2022, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011, платіжну інструкцію № 18 від 19.12.2022 на суму 1 500,00 грн.

За договором про надання правничої допомоги № ДГ-0000009 від 02.12.2022 (далі Договір № ДГ-0000009), Клієнт (ФОП ОСОБА_1 ) доручає, а Адвокатське бюро (Адвокатське бюро "Олега Попкова") приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а саме: вивчення документів щодо суті спору; вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції; складання вимог та позовної заяви в інтересах клієнта за позовом до ТОВ "СЕРВІС РЕСТ ГРУП" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 020522/1.

Правову допомогу, що надається Адвокатським бюро, Клієнт оплачує в гривнях. Вартість винагороди (гонорар) складає загалом 1 500,00 грн., а саме: 200,00 грн. вивчення документів щодо суті спору 300,00 грн. складання вимоги, 1 000,00 грн. складання позовної заяви (п. 4.1. Договору № ДГ-0000009).

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної з сторін. Акт надається Клієнту Адвокатським бюро засобами електронного зв`язку або поштою. На письмову вимогу Клієнта, адвокатське бюро може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією. Акт про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією. Акт про надання правової допомоги вважається підписаними, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.4. Договору № ДГ-0000009).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та укладений на строк до винесення рішення суду першої інстанції по справі (п. 7.1. Договору № ДГ-0000009).

02.12.2022 сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011, відповідно до якого Фірма надала Клієнту наступні послуги:

- складання вимог 300,00 грн.

- складання позовної заяви 1 000,00 грн.

- визначення документів щодо суті спору 200,00 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг згідно Договору № ДГ-0000009, Позивач надав копію платіжної інструкції № 18 від 19.12.2022 на суму 1 500,00 грн.

Відповідно до п.3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 127 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вивчивши наданий Позивачем акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), з урахуванням матеріалів справи її категорії та складності, суд дійшов висновку, що послуга, зазначена як складання вимоги 1 шт. 300,00 грн. є необов`язковою та не є правничою допомогою, оскільки не потребує спеціальних фахових знань в галузі права, враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд вважає, що стягненню з Відповідача підлягають 1 200,00 грн. витрат на правничу допомогу, решта витрат не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС РЕСТ ГРУП" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 30-В, прим. 205, код 41855197) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 200 956,99 грн. боргу, 3 014,35 грн. судового боргу, 1 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Суддя С.Г. Юзіков