Рішення

від 16.05.2023 по справі 906/297/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/297/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (м.Житомир)

до Громадської організації "Садівничих товариств Тетерівський масив" (с.Буки Житомирського району Житомирської області)

про стягнення 864 504,74грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Громадської організації "Садівничих товариств Тетерівський масив" 864504,74грн заборгованості, яка виникла на підставі договору №07-1212 від 21.12.2018 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №07-1212 від 21.12.2018 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині оплати електричної енергії.

Ухвалою суду від 15.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.04.2023.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2023 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 16.05.2023.

Позивач в адресованому господарському суду клопотанні від 16.05.2023 просив справу розглядати без участі представника; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, ухвали Господарського суду Житомирської області від 15.03.2023 та від 17.04.2023 направлялась відповідачу на адресу, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул.Лесі Українки, 1, с.Буки, Житомирський район, Житомирська область, 12423), повернуті органом поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.115-117;123-125).

Крім того, 21.04.2023 на сайті Судової влади України розміщено оголошення про повідомлення відповідача про розгляд справи №906/297/23 Господарським судом Житомирської області.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, тому не може свідчити про неправомірність його дій (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах КГС у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав.

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник/позивач) та Громадською організацією "Садівничих товариств Тетерівський масив" (споживач/відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №07-1212 (а.с.11-14).

Згідно п.1.1 Договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що умови надання універсальних послуг споживачу повинні передбачати наступне:

ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору (пункт 3.3 Договору).

Згідно п.3.4 Договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1 Договору).

Згідно п. 5.5. Договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Відповідно до пункту 5.8 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 Договору сторони обумовили, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно пункту 5.10 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони домовились, що споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору відповідачем у період з жовтня 2020 по січень 2023 спожито електричну енергію на загальну суму 3499075,44грн, на оплату якої позивачем виставлялися відповідні рахунки та акти приймання-передачі (а.с.22-78). Вказані рахунки було вручено споживачу, про що свідчить відповідні відмітки, які міститься на них, а акти приймання - передачі до договору про постачання електричної енергії підписані представниками постачальника і споживача та скріплені печатками товариств.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання щодо своєчасної оплати виставленого рахунку за постачання електроенергії вчасно та в повному обсязі не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за постачання електричної енергії в загальній сумі 864504,74грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з енергопостачання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією №1-УП, який укладено шляхом підписання відповідачем 21.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з 01.01.19.

Згідно із ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виставлялись рахунки на оплату за постачання електричної енергії за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у передбачені договором строки відповідачем не було оплачено в повному обсязі надані послуги постачання електроенергії за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті вартості отриманої електричної енергії на підставі договору №07-1212 від 21.12.2018 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 864504,74грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2023, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, у яких відповідач визнав наявну заборгованість у загальному розмірі 864504,74грн (а.с.79).

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 864504,74грн.

Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" до Громадської організації "Садівничих товариств Тетерівський масив" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Садівничих товариств Тетерівський масив" (вул.Лесі Українки, 1, с.Буки, Житомирський район, Житомирська область, 12423, код ЄДРПОУ 38273299)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (1003, м.Житомир, майдан Перемоги,10, код ЄДРПОУ 42095943):

- 864504,74грн основного боргу за спожиту електроенергію;

- 12967,57грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.05.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам (рек)