Рішення

від 15.05.2023 по справі 910/12353/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/12353/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, ідентифікаційний код 00480862)

до Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" (223028, Республіка Білорусь, Мінська обл., Мінський р-н, Ждановічський с/с, аг. Ждановічі, вул. Звьоздна, 19А-5, прим. 5-2, ідентифікаційний код 37615469)

про стягнення 13 125, 36 доларів США (еквівалент 479 976, 04 грн),

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" з позовом до Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" про стягнення заборгованості в розмірі 13 125, 36 доларів США (еквівалент 479 976, 04 грн), яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов контракту № ЕХР-486/17 від 16.11.2017.

В обґрунтування позовних вимоги позивач вказує, що Акціонерним товариством "Київмедпрепарат" було виконано договірні зобов`язання з поставки товару, згідно специфікацією № 37 від 23.11.2021 до Контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США, що відповідає умовам СІР, а саме передав товар перевізнику, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) № 785986.

Товар пройшов митну процедуру в Україні, про що свідчить електронна декларація № UA100380/2021/046813.

Таким чином, позивач вказує, що оплата за товар, поставлений згідно cпецифікації № 37 до контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США повинна була бути здійснена протягом 80 (вісімдесяти) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) № 785986, а саме, починаючи з 29.11.2021, тобто, до 16.02.2022.

Однак, позивач вказує, що в порушення умов контракту покупець не виконав своїх зобов`язань в повному обсязі і своєчасно не здійснив повну оплату за поставлений товар.

У відповіді на відзив позивач вказує, що як на момент подання позовної заяви, так й на момент даної відповіді, кошти за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 37 від 23.11.2021 до Контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США на валютний рахунок AT "Київмедпрепарат" для закриття вищезазначеної заборгованості, не надходили, що підтверджується довідкою банку від 09.11.2022 та від 19.04.2023.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що Іноземним товариством з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" 10.02.2022 було здійснено оплату за поставлений товар відповідно до специфікації № 37 від 23.11.2021 в сумі 13 125, 36 доларів США згідно платіжного доручення № 125.

Також відповідач зазначає, що позивач, як до, так й після введення воєнного стану на території України не звертався до відповідача для переговорів щодо умов виконання контракту.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, оскільки відповідач - Іноземне товариство з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" є нерезидентом України та знаходиться на території Республіки Білорусь, суд звернувся до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Justice of the Republic of Belarus (ul. Kollektornaya, 10220048, Minsk, Belarus) з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року відповідачу - Іноземному товариству з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" (223028, Республіка Білорусь, Мінська обл., Мінський р-н, Ждановічський с/с, аг. Ждановічі, вул. Звьоздна, 19А-5, прим. 5-2, ідентифікаційний код 37615469) копію ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі № 910/12353/22 та копію позовної заяви з додатками.

У зв`язку із цим провадження у справі № 910/12353/22 було зупинено до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (Ministry of Justice of the Republic of Belarus) на судове доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів Іноземному товариству з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс".

13.02.2023 до Господарського суду міста Києва від Міністерства закордонних справ України надійшов лист щодо направлення листа Господарського суду з додатками каналами.

17.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" надійшов відзив на позовну наяву.

20.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд поновити строк на його подання.

У свою чергу суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем відзиву на позовну заяву, адже, відзив був направлений відповідачем на електронну адресу позивача, то за таких обставин, в контексті викладеного у суду відсутні підстави вважати, що відповідь на відзив подана позивачем з пропуском строку. А відтак, відповідь на відзив є такою, що подана у визначений судом строк.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки до суду надійшов відзив на позовну заяву, то за таких обставин, ухвалою суду від 15.05.2023 було поновлено провадження у справі № 910/12353/22.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.11.2017 між Акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (продавець) та Іноземним товариством з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" (покупець) був укладений контракт № ЕХР-486/17 за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю на умовах, в обсягах і в порядку, передбаченому даним контрактом, медикаменти, надалі "Товар" згідно разових специфікацій, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно п. 1.2. контракту покупець зобов`язується оплатити товар згідно разових специфікацій до даного контракту.

Кількість, ціни, асортимент і строк оплати зазначаються в разових специфікаціях на кожну партію товару окремо (п.1.3. контракту).

Згідно п. 2.1., 2.2. контракту орієнтовна вартість контракту складає 3 000 000, 00 доларів СШ : складається із сум всіх разових специфікацій. Валюта платежу - долари США.

В п. 3.1. контракту сторонами погоджено, що товар поставляється на умовах (СІР) - Мінськ, станція призначення: ПТО № 06529 "Колядичи-Авто", республіка Білорусь, м. Мінськ, промвузол Колядичи, вул. Бабушкина, 39.

Товар поставляється покупцю шляхом передачі перевізнику товару, не пізніше терміну і на умовах поставки, обумовлених в даному контракті і разовій специфікації. Поставка є здійсненою з дати передачі товару перевізнику (п. 4.3. контракту).

У відповідності до п. 5.1. контракту оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м. Києві.

Пунктом 14.2. контракту сторони передбачили угоду сторін про підсудність справи Господарському суду міста Києва.

Додатковою угодою № 1 від 07.05.2019 сторони змінили п. 5.1. в наступній редакції: "Оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 80 (вісімдесят) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної і CMR) в м. Києві.".

Згідно додаткової угоди № 3 від 01.11.2019 сторони погодили термін дії контракту до 31.12.2022 року.

Специфікацією № 37 від 23.11.2021 до контракту, AT "Київмедпрепарат" та ИООО "Интерфармакс" домовились про поставку товару на суму 13 125, 36 доларів США.

23.11.2021 на підставі специфікації № 37 виставлено Інвойс № ЕХР-486/17-37 на суму 13 125, 36 доларів США.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару, згідно специфікації № 37 від 23.11.2021 до контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021, на загальну суму 13 125, 36 доларів США, що відповідає умовам СІР, зокрема, передав товар перевізнику, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) № 785986.

Згідно міжнародної транспортної накладної (CMR) № 785986 на виконання своїх зобов`язань за контрактом, 29.11.2021 продавець здійснив передачу товару перевізнику згідно специфікації № 37 від 23.11.2021 до контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-387 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США.

Дата складання міжнародної транспортної накладної (CMR) № 785986 - 29.11.2021.

Товар пройшов митну процедуру в Україні, про що свідчить електронна декларація № UA100380/2021 /046813, копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином, оплата за товар, поставлений згідно специфікації № 37 до контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.05.2019 повинна була бути здійснена протягом 80 (вісімдесят) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) № 785986, а саме, починаючи з 29.11.2021, тобто, до 16.02.2022.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що за твердженнями позивача, відповідачем було порушено умови контракту та не виконано своїх зобов`язань не здійснив повну оплату за поставлений товар.

У свою чергу суд вказує, що означені обставини потребують встановленню або ж спростуванню в ході розгляду даної справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту № ЕХР-486/17 від 16.11.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 13 125, 36 доларів США згідно Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021, що відповідає умовам СІР та підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) № 785986.

Означеного факту відповідачем не заперечується та не спростовується.

Більш того, відповідач у відзиві не заперечує факту отримання товару.

Натомість, відповідач зазначає, що ним було здійснено оплату товару поставлену згідно до специфікації № 37 від 23.11.2021 - 10.02.2022 в сумі 13 125, 36 доларів США згідно платіжного доручення № 125.

Однак, як про це вказує позивач та чого у свою чергу не було спростовано відповідачем, кошти за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 37 від 23.11.2021 до контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США на валютний рахунок AT "Київмедпрепарат" для закриття вищезазначеної заборгованості, не надходили, що підтверджується довідкою банку від 09.11.2022 та від 19.04.2023, яка міститься в матеріалах справи.

Статтею 49 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 914/1027/16 нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов`язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов`язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов`язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.

Зобов`язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд неналежне виконання зобов`язання відповідачем.".

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/9619/19 "57. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 57.1. Разом з тим, зобов`язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у статті 526 ЦК України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов`язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 58. Відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

59. Верховний Суд зазначає, що моментом фактичного виконання зобов`язання є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок кредитора.

60. При цьому, як вірно зазначає апеляційний господарський суд, меморіальний ордер не є доказом саме зарахування суми грошових коштів на рахунок отримувача, а є доказом списання коштів відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".".

Отже, з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про платіжні послуги" ініціатором платіжної операції може бути:

1) платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції);

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом:

1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок.

Таким чином, надане відповідачем платіжне доручення не є доказом саме зарахування суми грошових коштів на рахунок отримувача, а є лише доказом списання коштів з рахунку боржника.

В той час, відповідачем не доведено обставин перерахування коштів на поточний рахунок позивача в порядку, визначеному Законом України "Про платіжні послуги" та зарахування спірної суми на такий поточний рахунок позивача.

Отже, за відсутності доказів зарахування коштів на рахунок AT "Київмедпрепарат" або видачі їх йому готівкою, суд відхиляє твердження відповідача щодо здійснення ним оплати поставлений позивачем товару.

Натомість позивач надав дві довідки банку, які свідчать, що кошти за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 37 від 23.11.2021 до контракту, Інвойсу № ЕХР-486/17-37 від 23.11.2021 на загальну суму 13 125, 36 доларів США на валютний рахунок AT "Київмедпрепарат" для закриття вищезазначеної заборгованості.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та відповідно не надав суду доказів зарахування коштів на рахунок AT "Київмедпрепарат" або видачі їх йому готівкою, то за таких обстави, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контракту № ЕХР-486/17 від 16.11.2017 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення оплати за поставлений позивачем товар, суд дійшов висновку про обґрунтованість позивних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" - задовольнити.

2. Стягнути з Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю "Интерфармакс" (223028, Республіка Білорусь, Мінська обл., Мінський р-н, Ждановічський с/с, аг. Ждановічі, вул. Звьоздна, 19А-5, прим. 5-2, ідентифікаційний код 37615469) на користь Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, ідентифікаційний код 00480862) заборгованість в розмірі 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п`ят) доларів США 36 центів (479 976 грн. 04 коп. згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 08.11.2022 року (1 долар - 36, 5686 грн.) та судовий збір в сумі 7 199 (сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 64 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.05.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ