Рішення

від 24.05.2023 по справі 910/946/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2023Справа № 910/946/23

За позовомПриватного підприємства "ТТ-Нафта"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "АЛЬТЕКО"простягнення 519 625,54 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ТТ-Нафта" (далі також - позивач, ПП "ТТ-Нафта") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" (далі також - відповідач, ТОВ "ТПК "Альтеко") про стягнення заборгованості за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу товарів № 1196В від 30.06.2021 в розмірі 386 958,89 грн, інфляційних втрат в розмірі 115 781,90 грн, 3% річних в розмірі 16 884,75 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/946/23, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду про відкриття була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення у зв`язку із відсутністю адресата за названою адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2023.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2023 між Приватним підприємством "ТТ-Нафта" (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "АЛЬТЕКО" (як покупцем) було укладено договір № 1196В купівлі-продажу товарів (далі також договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність (поставляти) покупцеві товари з використання паливної картки на АЗС, а покупець зобов`язується приймати товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі та додатках (додаткових угодах) до нього. Отримання товарів покупцем здійснюється через держателів паливних карток.

Згідно з п. 2.2. договору, з метою належного виконання покупцем умов цього договору щодо замовлення та отримання товарів, продавець, на період дії договору, забезпечує покупця паливними картками в необхідній покупцю кількості. Видача ПК покупцю здійснюється за адресою продавця на підставі звернення покупця. Покупець не набуває права власності на отримані паливні картки, не вправі використовувати їх в інших цілях, не пов`язаних з виконанням цього договору і зобов`язується повернути паливні картки після припинення поставок товарів за цим договором.

У розділі 3 договору сторони погодили, що передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється експлуатантом АЗС цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС POS-терміналу, касового апарата, при умові: пред`явлення покупцем (його уповноваженою особою/повіреним) Держателю ПК, документа підтверджуючого особу повіреного та зазначення правильного номеру ПК/найменування покупця, номера транспортного засобу покупця. Кількість товарів, які відпускаються на АЗС обираються покупцем (повіреним) самостійно, в межах виду/марки та ліміту товару, закріпленого за конкретною ПК. Передача товарів покупцю (повіреному) здійснюється лише за умови фактичної наявності товарів на АЗС на момент проведення операції, шляхом заправки автотранспортних засобів.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна на товар, на протязі дії даного договору, є динамічною та може змінюватись (визначатись та корегуватись) продавцем в односторонньому порядку, залежно від зміни ціни на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні, стосовно курсів іноземних валют, збільшення розмірів податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо.

Згідно з п.п. 9.1.-9.2. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 9.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, а в частині оплати - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається із доводів позивача, він передав у власність відповідача паливно-мастильні матеріали на загальну суму 491 942,09 грн, однак, відповідач оплатив наданий товар лише частково. Не оплаченими станом на дату розгляду справи залишаються видаткові накладні № РН-0007948 від 31.07.2021 на суму 385 538,81 грн та № РН-0009340 від 31.08.2021 на суму 1 420,08 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві доводів не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 1196В від 30.06.2021, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що позивач поставив на користь відповідача товар за договором на загальну суму 491 942,09 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-0006863 від 30.06.2021 на суму 104 983,20 грн;

- № РН-0007948 від 31.07.2021 на суму 385 538,81 грн;

- № РН-0009340 від 31.08.2021 на суму 1 420,08 грн.

Копії відповідних видаткових накладних наявні у матеріалах справи. Всі накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до платіжного доручення № 410 від 16.07.2021 відповідач частково сплатив за поставний товар 104 983,20 грн.

Наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 386 958,89 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів оплати товару на вказану суму, у зв`язку з чим позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім наведеного розміру заборгованості позивачем заявлено до стягнення 115 781,90 грн інфляційних втрат та 16 884,75 грн 3% річних за загальний період з 01.08.2021 по 13.01.2023.

Пунктами 4.3., 4.8. договору передбачено, що кожна окрема партія товарів, що поставляється за цим договором, оплачується покупцем за домовленістю з продавцем, з відстрочкою платежу. Оплата здійснюється після отримання та підписання накладних.

Отже, обов`язок відповідача з оплати коштів за поставлений за договором товар настав.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 16 884,75 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, а розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 115 781,90 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "ТТ-Нафта" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" (02055, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30, офіс 640; код ЄДРПОУ 42656486) на користь Приватного підприємства "ТТ-Нафта" (14000, м. Чернігів, вул. Робоча, 6; код ЄДРПОУ 37021932) заборгованість в розмірі 386 958,89 грн, інфляційні втрати в розмірі 115 781,90 грн, 3% річних 16 884,75 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 794,39 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко