Рішення

від 24.05.2023 по справі 910/8000/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2023Справа № 910/8000/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантре"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Фаворитбуд"

про стягнення 241587,09 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Фаворитбуд" (далі - Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантре" (далі - Позивач) авансового платежу у сумі 204068,77 грн відповідно до умов Договору підряду №01/09-1 від 01.09.2020, а також нараховані штрафні санкції, разом у сумі 37518,32 грн (12185,38 грн пені, 5345,60 грн 3% річних, 19987,34 грн інфляційних втрат) за невиконання Відповідачем свого зобов`язання перерахувати авансовий платіж.

На обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що у порушення умов договору підряду №01/09-1 від 01.09.2020 Відповідач, як замовник робіт, не виконав свої зобов`язання з перерахування Позивачу попередньої оплати.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на день відкриття провадження у справі (м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139).

Із залученого до матеріалів справи листа, у якому Відповідачу направлялася копія ухвали суду, убачається, що даний лист було повернуто суду поштою у зв`язку з тим, що працівникам пошти не вдалося вручити листи Відповідачу, позаяк адресат відсутній за вказаною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду Відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого Відповідача.

Відтак, Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином. Відповідна позиція також викладена у постанові Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23).

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 між Відповідачем як замовником та Позивачем як підрядником було укладено договір підряду № 01/09-1 (далі - Договір), за умовами якого підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати та здати замовнику роботи, а саме: влаштування вентфасаду, 1-й поверх на об`єкті: Будівництво житлового кварталу багатоквартирної забудови з неповним комплексом обслуговування на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:002:1991 за адресою: Київська область, Гніденська сільська рада, урочище "Млинове", вул. Осіння, 6 (ІІ черга - будинок № 6).

Підрядник проводить роботи згідно їх переліку та характеристиками відповідно до договірної ціни та проектної документації, а замовник їх приймає, що засвідчується складанням акта приймання-виконаних робіт шляхом підписання його сторонами (п. 2.1 Договору). Підрядник приступає до виконання робіт не пізніше двох робочих днів з моменту підписання договору (п. 2.7 Договору). Передача-приймання робіт підтверджується підписанням сторонами актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату (п. 4.7 Договору).

Загальна вартість робіт за договором складає 460066,62 грн (п. 3.1 Договору). Платежі за цим договором здійснюються шляхом банківського переказу замовником відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі рахунку підрядника (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачені види платежів, які здійснюються замовником, та порядок їх здійснення: авансові платежі - на умовах, викладених в п. 4.3 Договору; платежі по завершених роботах - відповідно до підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт.

Протягом 10 банківських днів з дати підписання цього договору та отримання від підрядника відповідного рахунку на оплату, замовник перераховує на банківський рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі не менше 70%. Для здійснення платежів за цим договором підрядник надає замовнику рахунок, який надається підрядником замовнику не менш ніж за 3 робочих дня до дати їх оплати (п. 4.3 Договору). Оплата належно виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату (п. 4.6 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до повного його виконання включно з гарантійними зобов`язаннями (п. 13.1 Договору).

Правомірність Договору судом наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Також у додатку № 1 сторони погодили договірну ціну виконання робіт, що становить 460066,62 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Зі змісту ст. 854 ЦК України вбачається, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Аванс - це грошова сума, яка перераховується згідно з договором наперед, в рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи які мають бути виконані в майбутньому, при цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Так, Позивач зазначає, що умовами Договору на Відповідача покладено обов`язок з попередньої оплати робіт шляхом внесення авансового платежу у розмірі 70% від вартості робіт за Договором, тобто, у сумі 322046,63 грн. Однак, Відповідачем 02.09.2020 було сплачено лише 117977,86 грн на підтвердження чого Позивачем надано відповідну виписку за рахунками.

Позивач зауважує, що повна сплата авансового платежу не впливає на початок виконання робіт підрядником, оскільки за умовами Договору обов`язок Позивача розпочати роботи не залежить від обов`язку Відповідача оплатити аванс.

Позивач звернувся до Відповідача із претензією №29/03-2 від 29.03.2021 у якій просив оплатити частину не сплаченого авансу, однак останнім дану вимогу не було виконано, що стало підставою для звернення із даним позовом.

Перевіряючи вказані доводи позивача, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 4.3 Договору передбачений обов`язок замовника перерахувати підряднику авансовий платіж у розмірі 70%, що становить 322046,63 грн протягом 10 банківських днів з дати підписання цього договору (01.09.2020) та отримання від підрядника відповідного рахунку на оплату.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 23.01.2018 у справі № 910/9472/17, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 07.02.2018 у справі № 910/49/17, наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє замовника від обов`язку сплатити авансовий платіж у порядку, встановленому договором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Таким чином, Відповідач за умовами Договору зобов`язаний був здійснити авансовий платіж у погодженому сторонами розмірі у строки встановлені п. 4.3 Договору - протягом 10 банківський днів з дати підписання цього Договору, тобто, до 15.09.2020 включно.

Як вбачається з наданих Позивачем пояснень та банківської виписки, Відповідач перерахував Позивачу 02.09.2020 лише 117977,86 грн, тоді як несплаченими лишилось 204068,77 грн авансу.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Матеріали справи не містять доказів відмови Відповідачем від Договору, його розірвання чи визнання недійсним. Строк дії Договору відповідно до п. 13.1 діє до повного його виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу про що вказано у ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі. Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 20 ГК України де вказано, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що Позивачем обрано належний спосіб захисту відповідно до наведених норм Закону.

Станом на день ухвалення рішення матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем усієї суми авансу.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 854 ЦК України та пункту 4.3 Договору, а також вищевказані положення статей 11, 16 ЦК України та статті 20 ГК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову щодо стягнення несплаченої Відповідачем частини авансу за Договором у сумі 204068,77 грн.

Позивачем також нараховано на суму несплаченого авансу 5345,60 грн 3% річних (нараховані у період з 16.09.2020 по 31.07.2021), 19987,34 грн інфляційних втрат (нараховані у період з жовтня 2020 по червень 2021) та 12185,38 грн пені (нараховані у період з 16.09.2020 по 15.03.2020).

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, тому у разі прострочення боржника перед кредитором щодо виконання зобов`язання нараховуються 3% річних від простроченої суми згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що ж стосується заявленої до стягнення Позивачем суми пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Разом з тим, Позивачем не надано жодного обґрунтування на якій підставі ним було здійснено нарахування пені, оскільки за умовами Договору сторони не погоджувати такий вид відповідальності, як нарахування пені за невиконання замовником обов`язку з оплати авансу. Натомість, у п. 7.11 Договору сторони погодили нарахування пені за порушення строку оплати прийнятих робіт. Однак даний спір стосується саме несплати Відповідачем авансового платежу, питання щодо виконання/передачі-приймання робіт не є предметом даного спору.

Враховуючи наведене, позовна вимога щодо стягнення пені задоволенню не підлягає.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, враховуючи часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 86, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Фаворитбуд" (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, офіс 107; ідентифікаційний код 40796026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантре" (61000, м. Харків, вул. Данилевського, будинок 39; ідентифікаційний код 40249600) 204068 (двісті чотири тисячі шістдесят вісім) грн 77 коп. авансового платежу, 19987 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 34 коп. інфляційних втрат, 5345 (п`ять тисяч триста сорок п`ять) грн 60 коп. 3% річних, а також 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн 02 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.