Ухвала

від 24.05.2023 по справі 465/3639/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3639/23

2/465/2307/23

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

24.05.2023 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Києво-Святошинського(Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Франківського районного суду м.Львова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ФНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Києво-Святошинського(Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність передання справи за підсудністю, виходячи з наступного.

У статті 124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Параграфом 3глави 2 ЦПК Українивизначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Згідно з положеньЦПК Україниіснує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України) та альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України). Так, в силу вимог ч.2ст.27 ЦПК України- позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Частиною 12статті 28ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Як вбачається, в даному випадку, пред`являючи вказаний позов до суду, позивач скористався наданим правом стосовно підсудності справи за вибором позивача, обравши альтернативну підсудність, у відповідності до положень ч. 12ст. 28 ЦПК України- за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

Так, згідно положень п. 3 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цьогоЗакону, серед іншого, примусовому виконанню підлягають рішення, на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

З аналізу даної норми закону вбачається, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місце вчинення виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.

Так, Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконаннясудового рішенняє місцепровадження виконавчихдій зйого примусовоговиконання.Такі виконавчідії провадятьсяза місцемпроживання боржника,місцем йогоперебування,роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Доказів того, що виконання виконавчого напису здійснюється на території Франківського району м.Львова матеріали справи не містять.

Із інформації про виконавчого провадження, отриманої 15.05.2023 року 14:08 долученої до позовної заяви встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської областіІльчишин Л.В. винесено постанову по ВП №67669697 від 03.02.2022 року, про передачу виконавчого провадження на виконання до підприємства, установи, організації та відповідно до якої звернено стягнення на доходи боржника, тобто вказану постанову було направлено до виконання за місцем роботи боржника, а саме ТОВ «СЕРВІС ЄВРО ЦЕНТР»(код ЄДРПОУ 40245234) за адресою: м. Хмельницький вул. Прибузька, буд. 3/1А.

Згідно з ст.192ЦК України і абз.1 ст.1Закону України«Про оплатупраці» у їх сукупності, заробітна плата є майном.

Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса вчиняються за місцем роботи ОСОБА_1 , тобто за місцезнаходженням ТОВ «СЕРВІС ЄВРО ЦЕНТР»( м. Хмельницький вул. Прибузька, буд. 3/1А), що територіально належить до територій м. Хмельницький.

Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що місцем виконання виконавчого напису територіально не відноситься до юрисдикції Франківського районного суду м.Львова.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Разом з позовною заявою позивач надав суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який ним оскаржується.

Пунктом 2 ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З огляду на те, що позов пред`явлено з порушенням правил підсудності, тому й заява про забезпечення позову, пред`явлена одночасно з позовом, з урахуванням приписів п.2 ч.1ст.152 ЦПК Українипідлягає розгляду саме судом, до підсудності якого віднесено вирішення цього спору.

Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК Українипередбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК Українипередача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Приймаючи до уваги, що звертаючись до суду позивач визначає підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису, суд вважає за необхідне передати справу разом із заявою про забезпечення позову для розгляду за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, який уповноважений на розгляд даної справи у відповідності до ч.12 ст.28 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст. 4, 27, 28, 31, 32, 152, 187, 260, 261,354ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Києво-Святошинського(Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову передати за підсудністю на розгляд Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи з одного суду до іншого, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скаргине пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складанні повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартинишин М.О.