Рішення

від 18.05.2023 по справі 910/2150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2023Справа № 910/2150/23Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповіда льністю "Міропласт" (49083, місто Дніпро, вулиця Собінова, будинок 1)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мека Тулс" (04212, місто Київ, вулиця Героїв полку "Азов", будинок 12)простягнення 3 874 600 грн 41 коп.Представники сторінвід позивача:не з`явилисьвід відповідача:не з`явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мека Тулс" про стягнення 3 874 600 грн 41 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору № 00039/17 від 20.10.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 3 874 600 грн 41 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/2150/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.04.2023.

12.04.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу та підтримання позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 08.05.2023.

08.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання рол розгляд справи без участі учасника судового процесу та підтримання позовних вимог.

У підготовчому засіданні 08.05.2023 суд, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.05.2023.

В судове засідання 18.05.2023 представники сторін не з`явились про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 18.05.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міропласт" (позивач у справі, продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мека Тулс" (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір № 00039/17, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити товар в асортименті, кількості, якості, у строки, зазначені у замовленнях покупця, які є його невід`ємною частиною та узгоджені за допомогою електронної пошти.

Згідно з пунктом 3.4 договору покупець оплачує поставлений товар протягом 10 робочих днів з дати рахунку.

У відповідності до пунктів 4.1 договору сторонами погоджено, що датою поставки партії товару вважається дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної, ТТН та іншого товаросупровідного документа, наданого для підпису в момент прийому-передачі товару.

Згідно з пунктом 4.2 договору перехід права власності та всіх ризиків на товар відбувається у момент підписання представником покупця видаткової накладної та ТТН на товар.

Продавець надає покупцю наступні документи на товар: рахунок; видаткову накладну; ТТН (у разі доставки транспортом продавця); сертифікат якості на партію товару, що поставляється, виданий виробником; висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи (пункт 4.3 договору).

Умовами пункту 5.1 договору визначено, що товар вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю, якщо кількість відповідає даним, зазначеним у товаросупровідних документах, підписаних обома сторонами.

Відповідно до пункту 8.1. договором цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, а в частині зобов`язань сторін за цим Договором до повного їх виконання. Договір вважається пролонгованим на такий самий строк і на тих самих умовах, якщо за 15 (п`ятнадцять) днів до закінчення строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло письмової заяви про його припинення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору № 00039/17 від 20.10.2017 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято передбачений договором товар на загальну суму 4 050 048 грн 00 коп., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін видатковими накладними № 002810012 від 28.10.2021 на суму 943 142 грн 00 коп., № 002911003 від 29.11.2021 на суму 920 986 грн 00 коп., № 002912013 від 29.12.2021 на суму 771 984 грн 00 коп. та № 003101014 від 31.01.2022, податковими накладеними та рахунками-фактури.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору № 00039/17 від 20.10.2017 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 874 600 грн 41 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 3 874 600 грн 41 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором № 00039/17 від 20.10.2017, та факту наявності заборгованості за отриманий товар у розмірі 3 874 600 грн 41 коп.., вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю "Мека Тулс" ( 04212, місто Київ, вулиця Героїв полку "Азов", будинок 12, ідентифікаційний код 38827348) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю "Міропласт" (49083, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Собінова, будинок 1, ідентифікаційний код 34230288) 3 874 600 (три мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі шістсот) грн 41 коп. та 58 119 (п`ятдесят вісім тисяч сто дев`ятнадцять) грн 01 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 25.05.2023

Суддя Н.Плотницька