Рішення

від 25.05.2023 по справі 910/1539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2023Справа № 910/1539/23

За позовомВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-ТЕКС"простягнення 350 001,00 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі також - позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Текс" (далі також - відповідач, ТОВ "Терра-Текс") про стягнення пені за порушення строків поставки товару в розмірі 350 001,00 грн.

Відповідно до ухвали суду від 13.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/1539/23, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду про відкриття від 13.02.2023 була надіслана за адресою відповідача, яка міститься у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала від 13.02.2023 у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 13.02.2023.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра-Текс" (як постачальником) було укладено договір № 293/ВЗЗ-2022 (далі також - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього договору. Код ДК 021:2015-18110000-3 - Формений одяг.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору складає 38 740 000,00 грн.

У розділі 4 договору сторони погодили порядок здійснення оплати та встановили, що розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість продукції (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника на відповідній видатковій накладній.

Як передбачено пунктами 5.1.,5.2. договору, дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомлення про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 13 договору. Передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А.

З наведеного вбачається, що сторони у договорі визначили місце виконання.

Крім того, відповідно до п. 10.1. договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022.

Як вбачається з доводів позивача, 25.07.2022 на виконання умов договору він надав під особистий підпис представнику відповідача заявку від 25.07.2022 № 78/8/2-1097 про необхідність поставки товару (костюм літній польовий) в загальній кількості 20 000,00 грн до 30.11.2022.

Однак, як стверджує позивач, визначений заявкою замовника від 25.07.2022 № 78/8/2-1097 товар було поставлено постачальником із порушенням строків поставки.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві доводів не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 293/ВЗЗ-2022 від 22.06.2022, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже було вказано вище, 25.07.2022 позивачем було надано відповідачу заявку від 25.07.2022 № 78/8/2-1097 про необхідність поставки товару (костюм літній польовий) в загальній кількості 20 000,00 грн до 30.11.2022.

Товар за цією заявкою відповідач поставив у наступні строки:

- 2 300 комплектів вартістю 3 427 000,00 грн - 14.12.2022;

- 2 000 комплектів вартістю 2 980 000,00 грн - 15.12.2022;

- 2 000 комплектів вартістю 2 980 000,00 грн - 16.12.2022;

- 2 500 комплектів вартістю 3 725 000, 00 грн - 19.12.2022;

- 2 500 комплектів вартістю 3 725 000, 00 грн - 19.12.2022;

- 3 000 комплектів вартістю 4 470 000,00 грн - 20.12.2022.

З наведеного вбачається, що відповідачем не дотримано строків поставки, передбачених заявкою від 25.07.2022.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.3. договору, за порушення строку поставки товару зазначеного у п. 5.1. цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку за договором щодо поставки замовленого товару не виконано, чим допущено прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив. Відповідно, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання (або за весь період прострочення) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 350 001,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність порушення зобов`язань за договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-ТЕКС" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 7, офіс 38, код ЄДРПОУ 44555917) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) пеню в розмірі 350 001,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 250,01 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко