Рішення

від 25.04.2023 по справі 478/360/23

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/360/23 Пров. №2/478/100/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретарясудового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні в приміщені суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в грудні 2008 році його бабуся, - ОСОБА_2 , яка мала у власності на підставі державного акту земельну ділянку, уклала з СТОВ «Відродження» договір оренди належної їй земельної ділянки. Договір було укладено строком на п`ять років. Вказаний договір було зареєстровано у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 27.02.2009 року за № 040901600291. Відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» та умов договору, термін дії договору скінчився 27.02.2014 році. Зі слів його бабусі новий договір вона із СТОВ «Відродження» не переукладала, проте товариство після закінчення строку дії договору оренди землі продовжувало використовувати земельну ділянку, без пролонгації договору оренди землі та оформлення договірних відносин, за що сплачувало їй належні грошові кошти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Згідно заповіту спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 був її онук (позивач). Спадщина, на яку було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складалось із земельної ділянки, площею 6,3177 га з кадастровим номером 4823655100:09:000:0087. Після оформлення спадкових прав, право власності на вказану земельну ділянку перейшло до позивача. Право власності за позивачем на земельну ділянку з кадастровим номером 4823655100:09:000:0087 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2020 року.

Після оформлення спадкових прав (права власності на вказану земельну ділянку), позивач неодноразово звертався до керівництва СТОВ «Відродження» про повернення йому вказаної земельної ділянки, проте, після закінчення терміну дії договору оренди землі та припинення орендних відносин, за відсутності у відповідача права на користування спірною земельною ділянкою, товариство продовжувало використовувати вказану земельну ділянку.

Після офіційного (письмового) звернення до керівництва СТОВ «Відродження» з приводу повернення належної позивачу земельної ділянки, представники товариства повідомили, що вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі, укладеного 01.12.2008 року, зареєстрованому в державному реєстрі за № 040901600291, була передана товариству в оренду на строк 49 років та надали йому фотокопію вказаного договору оренди, який складався з двох аркушів (чотири сторінки).

Запевняє, що договір спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:09:000:0087, від 01.12.2008 року, зареєстрований за реєстровим номером № 040901600291 від 27.02.2009 року, було укладено строком на 5 років, підтвердженням чого є довідка головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Іншого договору оренди спірної земельної ділянки спадкодавиця не укладала, підтвердженням чого є довідка головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області а також інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку.

Позивач стверджує, що після того як товариству стало відомо про смерть орендодавці ( ОСОБА_2 ) товариство підмінило першу сторінку договору, в якому у п. 8 (строк дії договору) строк на який було укладено договір оренди замість п`яти років було змінено на 49 років. На підставі викладеного просить суд усунути перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки.

В судовезасідання позивач ОСОБА_1 не з`явився,про дату,час тамісце розглядусправи бувповідомлений належнимчином.Надав досуду заявупро розглядсправи зайого відсутності,позовні вимогипідтримав тапросив судїх задовольнитиз підстав,викладених впозовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПКфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, за Конституцією України, ст.ст.4,49ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

В пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц зроблено висновок, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першоюстатті 3 Цивільного Кодексу України(далі -ЦК України) встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першоїстатті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другоюстатті 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першоюстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першоїстатті 78 Земельного Кодексу України(далі -ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною першоюстатті 792 ЦК Українивизначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно достатті 93 Земельного кодексу Україниправо оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК Українипередбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно достатті 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною першоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч. 1ст. 15 Закону України «Про оренду землі», у редакції станом на час укладання спірного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків та порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об`єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендареві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно достатті 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» визначені наслідки припинення або розірвання договорів оренди землі, зокрема, у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , була власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:09:000:0087, площею 6,3177 га ріллі, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Казанківської селищної ради Миколаївської області.

Судом встановлено, що 01 грудня 2008 року між ОСОБА_2 з однієї сторони, та між СТОВ «Відродження» з другої сторони, було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, б/№. Вказаний договір було зареєстровано у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель (Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Казанківській селищній раді), було вчинено запис від 27.02.2009 року за № 040901600291.

Устатті 6 Закону України «Про оренду землі»визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація - це офіційне визнання та посвідчення з боку держави факту виникнення, переходу та припинення прав на нерухоме майно (офіційне визнання і підтвердження державною фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно).

Згідно зістаттею 202 ЗК України(в редакції станом на час укладення спірного договору оренди землі відповідачем - 27.02.2009 року), державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі Державного реєстру земель, який складався з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів орендиземлі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі станом на 01.12.2008 року (на час укладення спірного договору оренди), та станом на 27.02.2009 року (на час державної реєстрації спірного договору оренди, регулювався «Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель», затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962) із змінами та доповненнями.

Вказаним Наказом було затверджено:

- тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель;

- форму книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у складі:

розділ 1 - записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб;

розділ 2 - записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку юридичних осіб;

розділ 3 - записи державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою;

розділ 4 - записи державної реєстрації договорів оренди землі.

Згідно вказаного порядку Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно п.п. 9.4.2 п. 9.4 розділу 4 книги реєстрації, записи реєстрації в графи: 4 - 8, 10 - 11 розділу 4 книги реєстрації вносяться з договору оренди земельної ділянки.

9.4.3 У графі 1 вказується порядковий номер запису реєстрації.

У графі 2 зазначається реєстраційний номер договору оренди. Структура реєстраційного номера наведена в пункті 8.2 цього Порядку.

У графі 3 зазначається дата реєстрації договору оренди. Запис складається з дворозрядного числа, яке відповідає дню, дворозрядного числа, яке відповідає місяцю, та чотирирозрядного числа, яке відповідає року.

У графі 4 зазначається інформація про орендодавця.

У графі 5 відображаються дані про орендаря земельної ділянки.

У графі 6 послідовно зазначаються кадастровий номер земельної ділянки та її місцерозташування.

У графу 7 вноситься розмір площі земельної ділянки, яка визначена в договорі оренди, в гектарах або у квадратних метрах. При внесенні даних у графу 7 уповноважена особа записує одиниці виміру відповідно: гектари - га, квадратні метри - кв. м.

У графі 8 зазначається цільове призначення земельної ділянки.

У графі 9 перелічуються обтяження, встановлені на земельну ділянку.

У графу 10 вноситься термін дії договору оренди.

У графу 12 послідовно вносяться прізвище, ініціали уповноваженої особи, яка здійснює державну реєстрацію договору оренди, та її підпис.

Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації договору оренди, що посвідчує право на оренду земельної ділянки.

Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 3березня 2004року №220 (в редакції Постанови КМУ № 780 від 03.09.2008 р.), яка діяла під час укладання правочинів.

У тексті, зокрема, зазначалися інформація про орган, котрий провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності.

Отже, реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, допоки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером.

Згідно наданої суди копії договору вбачається, що на договорі оренди від 01.12.2018 року, є відмітка посадової особи з прикладенням гербової печатки про те, що договір оренди землі зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідні записи. Договір не прошитий та не пронумерований. Підписи сторін відсутні на кожній сторінці договору та містяться лише в кінці договору (другий аркуш, четверта сторінка договору).

Згідно довідки за вих/№ 35/354/-23 від 19.01.2023 року наданої Відділом № 1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області встановлено, що згідно Книги записів договорів оренди землі по Казанківській селищній раді за реєстрованим № 040901600291 зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:09:000:0087 укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Відродженння» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 5 років.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при проведенні державної реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Відродженння», зацікавленою особою (ініціатором проведення державної реєстрації) для вчинення реєстраційних дій державному реєстратору був наданий договір оренди (на якому ставиться відмітка державного реєстратора про проведення державної реєстрації), із визначеним та узгодженим п`ятирічним строком оренди земельної ділянки. Іншого договору, з іншим строком оренди (49 років) для вчинення реєстраційних дій державному реєстратору не надавалось. Іншого судом не встановлено. Таким чином внаслідок внесення 27.02.2009 року до державного реєстру (Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди землі) відповідних записів про реєстрацію договір оренди набув чинності, а тому здійснення його державної реєстрації свідчить про визнання та підтвердження державою факту виникнення у відповідача права оренди спірної земельної ділянки строком на п`ять років.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадкому реєстрі, сформованого 28.09.2020 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області 28.09.2020 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , є її онук - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки площею 6,3177 га з кадастровим номером земельної ділянки 4823655100:09:000:0087.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого28.09.2020 року, право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано 28.09.2020 року. Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за індексним номером 54291273.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 20.01.2023 року, відомості про інше речове право (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером) 4823655100:09:000:0087 в державному реєстрі - відсутні.

Частиною першою статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем -СТОВ «Відродження» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, не надано Оригіналу спірного договору оренди землі, зареєстрованого в державному реєстрі від 27.02.2009 року, тому суд критично відноситься до копії вказаного договору наданого відповідачем ОСОБА_1 та який присутній в матеріалах справи, оскільки строк оренди, зазначений п. 8 (перший аркуш перша сторінка договору) - 49 років, є відмінним від договору оренди, який надавався державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій (реєстрації договору оренди), строк оренди якого становив п`ять років, підтвердженням чого служить досліджена в судовому засіданні довідка Відділу № 1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області а за відсутності оригіналу вказаного договору спростувати вказані обставини суд позбавлений можливості. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що спірний договір оренди землі було укладено строком на 49 років, позивачем не надано.

Вирішуючі спірні правовідносини, враховуючи наведені обставини, дослідивши надані сторонами докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки факт укладення договору оренди землі між ОСОБА_2 та відповідачем на строк 49 (сорок дев`ять) років не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, то належним та ефективним способом захисту ОСОБА_1 права на користування власною земельною ділянкою є повернення її позивачу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10 - 13, 258, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки, - задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 на праві власності земельною ділянкою, площею 6,3177 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 48236551100:09:000:0087, яка розташована в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області, шляхом зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» звільнити земельну ділянку та повернути її власнику.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» повернути належну ОСОБА_1 на праві власності земельною ділянкою, площею 6,3177 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 48236551100:09:000:0087, яка розташована в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (юридична адреса: 56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Перемоги, буд. № 22, ЄДРПОУ: 03764755) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст рішення складено 28.04.2023 року.

Суддя: Іщенко Х.В.