Рішення

від 25.05.2023 по справі 917/188/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 Справа № 917/188/23

м.Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" вул.Білокоровичське шосе, буд. 12, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500

до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" вул. Горького, 151, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

про стягнення 451 891,54грн

ВСТАНОВИВ:

02.02.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" про стягнення заборгованості за Договором поставки №21 від 28.12.2020 в сумі 451 891,54грн, з яких: 360 000,00 грн - основний борг, 9 054,25 грн - 3% річних, 82 837,29 грн - інфляційні втрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Паламарчука В.В.

Ухвалою від 13.02.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Копія ухвали від 13.02.2023р. що була надіслана відповідачу по справі повернулись до суду із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.02.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" (Продавець) та Приватним акціонерним товариством "Рижівський гранітний кар`єр" (Покупець) 28 грудня 2020 року укладено Договір поставки №21 (далі Договір а.с.4-6).

Умовами Договору сторони визначили наступне:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити Товар, асортимент, найменування та характеристики якого визначаються у видаткових накладних ( п.1.1).

- Моментом переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата після 100 % оплати товару (п.2.1)

- Товар відвантажується Покупцеві протягом 5(п`яти) робочих днів з моменту отримання замовлення та після отримання 30 % передплати за товар (п.3.4. цього договору), що підтверджується видатковою накладною (п.2.2).

- Загальна вартість Договору складає вартість всіх партій Продукції, поставлених під час дії даного Договору, що підтверджується первинними документами (видатковими накладними) (п.3.1).

- Умови оплати:

30% вартості товару сплачується Покупцем в якості попередньої оплати на підставі наданого Постачальником рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Покупцем відповідного рахунку Постачальника;

70% вартості товару сплачується Покупцем протягом 90 календарних днів з дати отримання Покупцем товару (п.3.4).

- Датою оплати вартості Товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.3.5).

- Сторони в Додатках до цього Договору можуть визначити інший порядок здійснення оплати за Товар (п.3.6).

-Покупець зобов`язується оплатити вартість (ціну) Товару у визначені цим Договором строки (терміни) (п.4.2.1).

- За невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором (п.5.1)

- За невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторона зобов`язана відшкодувати іншій Стороні заподіяні таким невиконанням та/або неналежним виконанням збитки (п.5.2).

- У випадку порушення (невиконання, неналежного виконання, несвоєчасного виконання) Покупцем строків (термінів) оплати за отриманий Товар, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (п.5.3).

- Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2021 p., а в іншому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Якщо протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після закінчення дії Договору жодна із сторін не заявить письмово про розірвання даного Договору, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п.8.1).

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу каток опорний 1-18 на суму 396 000,00 грн., що підтверджується накладною та товарно-транспортною накладною №Р11 від 01.02.2021р. та вал зірка 1-18 в зборі на суму 520 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №10 від 01.02.2021р. (а.с.7-9).

Оплата за поставлений товар відповідачем була сплачена частково, а саме згідно заключних виписок в розмірі 556 000,00 грн. (а.с.10-23).

Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021р. по 28.10.2022р. наданого позивачем заборгованість відповідача станом на 28.10.2022р. становить 360 000,00 грн. (а.с.24)

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати за поставлений товар згідно Договору поставки №21 від 28.12.2020р. становить 360 000,00 грн.

09 грудня 2022 р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №1 про погашення заборгованості в розмірі 360 000,00 грн. протягом 10-ти денного терміну (а.с.25-26). Проте, вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.

За порушення строку оплати, позивач заявив до стягнення 9054,25 грн. - 3% річних та 82 837,29 грн. - інфляційних втрат.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі Господарського кодексу України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.599 ЦК України та ст.202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних Постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" поставив Покупцю - Приватному акціонерному товариству "Рижівський гранітний кар`єр" Каток опорний 1-18 4 шт. на суму 396 000,00 грн. та Вал зірка 1-18 в зборі на суму 520 000,00 грн. (а.с.7, 9)

Поставка Катка опорного підтверджується також товарно-транспортною накладною №Р11 від 01.02.2021р. (а.с.8).

Вказані документи підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п.3.4 Договору, 30% вартості товару сплачується Покупцем в якості попередньої оплати на підставі наданого Постачальником рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Покупцем відповідного рахунку Постачальника; 70% вартості товару сплачується Покупцем протягом 90 календарних днів з дати отримання Покупцем товару.

За поставлений товар відповідачем оплачено частково в розмірі 556 000,00 грн., що підтверджується заключними виписками (а.с.10-23).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 360 000,00 грн. Станом на дату розгляду справи, сума основного боргу у розмірі 360 000,00 грн відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу на суму заборгованості 360 000,00 грн. за період 01.03.2022р. по 31.12.2022 р. інфляційні збитки в розмірі 82 837,29 грн., а також 3% річних в розмірі 9 054,25 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, виконані арифметично вірно, вказані суми нараховані обґрунтовано та підлягають до стягнення.

В зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги у розмірі 451 891,54 грн., з яких: 360 000,00 грн - основна сума боргу, 82 837,29 грн - інфляційні збитки, 9 054,25 грн. - 3% річних є правомірними, документально підтвердженими та задовольняються судом.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 129 ГПК України, в зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6778,37 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" (вул. Горького, буд.151, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 03327339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" (вул.Білокоровичське шосе, буд.12, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 36105543) заборгованість за Договором поставки №21 від 28.12.2020р. в розмірі 451 891,54 грн., з них: 360000,00 грн - основна сума боргу, 82837,29 грн - інфляційні збитки, 9054,25грн - 3% річних, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 6778,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Суддя Паламарчук В.В.