Ухвала

від 23.05.2023 по справі 922/725/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

23 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/725/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ"

(вх. № 9423/23 від 17.04.2023 та аналогічне клопотання від 21.04.23 вх.№ 9838/23) про призначення судової почеркознавчої експертизи

у справі

за позовом Фермерського господарства "Гарбовської О.С." (вул.Фархутдінова, буд. 2, смт Братське, Вознесенський район, Миколаївська область, 55401; код ЄДРПОУ: 42026885) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ" (вул.Гвардійців-Широнінців, буд. 5, кв. 43, м. Харків, 61153; код ЄДРПОУ: 35473719) про за участю представників: стягнення 111147,89 грн, позивача - Чумака Р.В.,

відповідача - Никифорака Т.Р.;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/725/23 за позовом Фермерського господарства "Гарбовської О.С." до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 111147,89 грн, з яких сума основного боргу складає 105035,27 грн; сума інфляційних втрат складає 2327,73 грн; сума 3% річних складає 1100,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № 45 від 16.09.2022 та Додатку (Специфікації) № 1 до нього, а також в порушення приписів чинного законодавства, не виконав у повному обсязі зобов`язання по сплаті отриманого від позивача товару.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 23.05.2023, судом було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ" (вх. № 9423/23 від 17.04.2023 та аналогічне клопотання від 21.04.23 вх.№ 9838/23) ) про призначення судової почеркознавчої експертизи підписів, наявних на оригіналах видаткової накладної № 3 від 29.09.2022, довіреності № 1 від 25.09.2022 та товарно-транспортній накладній № 16 від 29.09.2022.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та просив його задовольнити.

Представник позивача проти призначення у справі судової експертизи заперечував.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Зі змісту зазначеного випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 102 ГПК України передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Відповідно до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Отже, для проведення почеркознавчих досліджень підписів експертові необхідно надавати виключно оригінали документів, які містять досліджуваний підпис.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми), дата складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені якої складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вищезазначеного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15).

Як вказує відповідач, після ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні Господарського суду Харківської області у нового директора TOB "СБМ" Никифорака Тараса Романовича виник сумнів у тому, що всі підписи на доданих до позову документах, які за твердженням позивача здійснені колишнім директором TOB "СБМ" Горбачовим P.M., виконані саме цією особою.

У зв`язку з цим, відповідач просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставити питання належності підписів наявних на оригіналах видаткової накладної № 3 від 29.09.2022, довіреності № 1 від 25.09.2022 та товарно-транспортній накладній № 16 від 29.09.2022 з підписами директора, який виконував обов`язки керівника TOB "СБМ" на день ймовірного підписання вказаних вище документів, а також поставити питання послідовності виконання реквізитів видаткових накладних в графі підпис та відтиск штампу, яким способом нанесений відтиск штампа на видатковій накладній № 3 від 29.09.2022, довіреності № 1 від 25.09.2022 та товарно-транспортній накладній № 16 від 29.09.2022; чи відбулося підписання документів та проставлення печатки на них в один і той же час; чи нанесена печатка та підпис на спірних документах в один і той час, яким датований документ.

Водночас, з відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач підтверджує той факт, що Договір поставки № 45 від 16.09.2022 разом з його додатками № 1, № 2 дійсно було укладено.

Матеріали справи свідчать, що на виконання укладеного договору відповідач здійснив оплату:

1) 51 678,42 грн в якості 25% передоплати за товар, як того вимагає п. 2.3 Договору;

2) 50 000 грн після спливу останнього дня оплати вартості товару.

При цьому, слід зазначити, що товар загальною масою 15560 кг на загальну суму 206713,69 грн було поставлено позивачем 29.09.2022, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 29.09.2022 та товарно-транспортною накладною №16 від 29.09.2022.

Згідно з п. 2.3 Додатку № 1 до Договору поставки № 45 від 16.09.2022, покупець здійснює передплату вартості товару у вартості 25% від кожної партії товару.

Перерахування коштів, в якості авансового платежу в розмірі 51678,42 грн відбулось 04.10.2022, тобто після поставки товару позивачем, про що свідчить виписка з рахунку позивача № НОМЕР_1 , оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

А вже 09.11.2022, після спливу строку останнього дня оплати вартості товару, відповідачем відбулась саме часткова сплата, як оплата, за поставлений товар згідного Договору поставки № 45 від 16.09.2022 та додатків до нього, в розмірі 50000,00 грн, що також підтверджується випискою з рахунку позивача.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідач вже після поставки товару позивачем обрахував та сплатив суму авансового платежу в розмірі 25% саме від вартості фактично поставленого товару, яка могла бути йому відома лише при фактичному отриманні товару та підписанні товарно-транспортної накладної та видаткової накладної.

А отже, це свідчить про те, що відповідач був обізнаний про точну кількість поставленого товару, точну ціну товару (після вирахування коштів за невідповідність граничним вимогам, вказаних в додатку № 1), оскільки сума авансового платежу складає рівно 25% від вартості фактично поставленого товару позивачем, а подальша сплачена сума в розмірі 50000,00 грн являється частковою сплатою, як оплата, за поставлений товар.

Отже, твердження відповідача протирічать його діям. Зокрема, відповідач стверджує, що видаткову та товарно-транспортну накладну він не підписував, чим заперечує проти поставки товару, проте вчинив дії пов`язані з поставкою товару - сплатив грошові кошти.

Крім того, на підписах, достовірність яких відповідач ставить під сумнів, наявна печатка ТОВ "СБМ".

Наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку (постанова КГС ВС від 23.07.2019 № 918/780/18).

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи збігається така особа з відповідачем у даній справі).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі № 915/878/16.

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Водночас, відповідач не наводить фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надає доказів звернення до правоохоронних органів через втрату чи викрадення печатки та/або підробку підпису директора на документах ТОВ "СБМ". Тому відсутні підстави вважати, що у спірному випадку печатка використовувалася проти волі ТОВ "СБМ".

Також в матеріалах справи немає інформації, що ТОВ "СБМ" зверталося з позовом про визнання Договору поставки від № 45 від 16.09.2022 недійсним.

З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача стосовно невідповідності підписів директора ТОВ "СБМ" необґрунтованими та безпідставними.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, і для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідачем заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи з метою підтвердження факту, що колишній директор підприємства відповідача Горбачов P.M. не підписував видаткову накладну № 3 від 29.09.2022, довіреності № 1 від 25.09.2022 та товарно-транспортну накладну № 16 від 29.09.2022.

Проте, суд вважає, що з`ясування питання - чи директором підприємства було підписано вищевказані документи, не входить до предмета доказування у даній справі, оскільки відповідно до практики застосування позицій Верховного суду в аналогічних правовідносинах дослідженню підлягає факт переміщення та отримання товару, та встановлення судом обставини, в їх сукупності, про участь TOB "СБМ" у здійсненні господарської операції за спірними накладними, а не з`ясування, яка саме з посадових осіб відповідача підписала їх.

Також суд бере до уваги, що сам колишній директор ТОВ "СБМ" Горбачов Р.М. хоча і не заперечує проти проведення судової почеркознавчої експертизи, але і не стверджує, що вищевказані первинні документи були підписані від його імені іншою особою.

З огляду на викладене вбачається, що призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі є недоречним та призведе лише до затягування розгляду справи.

Отже, підстави для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відсутні, у зв`язку з чим клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 74, 77, 78, 79, 96, 99, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ" (вх. № 9423/23 від 17.04.2023) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2023.

СуддяН.М. Кухар