Рішення

від 25.05.2023 по справі 922/957/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/957/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», місто Харків, доАкціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», місто Харків, простягнення коштів, - ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», про стягнення штрафних санкцій за договором про виконання робіт № П/В-211118/НЮ від 15 листопада 2021 року у загальному розмірі 186590,01 грн. з них: 134964,32 грн. пеня та 51625,69 грн. штраф.

20 березня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, залишено позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заявип`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ регіональної філії "Південна залізниця", а також доказів наявності повноважень у В.М. Нечитайло щодо засвідчення копій документів, доданих до позовної заяви. 29 березня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/957/23. Розгляд справи № 922/957/23 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 26 квітня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, долучено до матеріалів справи відзив відповідача, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (вх. № 10027 від 24 квітня 2023 року) та залишено його без розгляду, адже означена заява по суті справи була направлена до суду поза межами строку, встановленого законом. 27 квітня 2023 року до суду позивачем було скеровано відповідь на відзив (вх. № 10563). Суд звертає увагу, що заяви по суті справи, що передбачені ст. 161 ГПК України, мають похідний характер один від одного. Тобто, реалізація позивачем права на подання відповіді на відзив можлива лише після прийняття судом відзиву. Так само, реалізація відповідачем права на подання заперечень можлива лише після прийняття судом відповіді на відзив. Враховуючи, що ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2023 року залишено без розгляду відзив відповідача (вх. № 10027 від 24 квітня 2023 року), то суд не може приймати до розгляду відповідь на відзив (вх. № 10563 від 27 квітня 2023 року) через похідний характер заяв по суті справи.

Згідностатті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

ОПИС ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА, ЩО ВИКЛАДЕНА У ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ.

Як зазначено у позовній заяві, 15 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (позивачем, замовник за договором) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (відповідачем, підрядник за договором) було укладено договір № П/В-211118/НЮ про виконання робіт по об`єкту: «Технічне переоснащення вузла обліку газу котельної (літера Б-2)» у м. Харків, вул. Беркоса, 2 «б» вагонного депо Харків-Сортувальний» (надалі «Договір») відповідно до проектно-кошторисної документації. Відповідно до п. 3.1. Договору ціна робіт визначається на основі Договірної ціни виконання робіт по об`єкту (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, є динамічною, визначеної на підставі конкурсної пропозиції і складає 737509,96 грн. Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування 60% попередньої оплати від суми Договору протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку. На виконання умов зазначеного пункту Договору позивач платіжним дорученням від 17.12.2021 року № 4288765 перерахував відповідачу 442505,98 грн. Відповідно до календарного плану на виконання робіт (додаток № 2 до Договору) роботи з технічного переоснащення вузла обліку газу котельної повинні бути виконані у строк до 28.12.2021 року. На порушення умов Договору відповідач роботи з технічного переоснащення вузла обліку газу котельної у зазначений строк та на суму Договору не виконав. Листом від 28.12.2021 року № 661-СЛ-12045-1221 відповідач повідомив позивача про те, що роботи не можуть бути виконані у повному обсязі у зв`язку із відтермінуванням поставок лічильників газу підприємством, що їх виробляє. Роботи з технічного переоснащення вузла обліку газу котельної були виконані лише 05.12.2022 року, про що свідчить підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт № 72000034. Пунктом 7.4. Договору встановлено, що за порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених Договором, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, крім того за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У зв`язку з цим, позивач прохає про стягнення пені за прострочення виконання робіт у розмірі 134964,32 грн. та штрафу в розмірі 7%, що становить 51625,69 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

ВІДНОСНО АНАЛІЗУ ПИТАННЯ НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ ЗА ДОГОВОРОМ.

Стаття 11 Цивільного кодексу Українивказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Встатті 174 Господарського кодексу Українивизначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

15 листопада 2021 року між позивачем (замовник за Договором) та відповідачем (підрядник за Договором) укладений Договір № П/В-211118/НЮ.

Як вбачається зі змісту умов укладеного сторонами Договору, він за своєю правовою природою є договором підряду, тому окрім загальних положень Цивільного кодексу України щодо зобов`язань, правовідносини між сторонами мають бути врегульовані нормами глави 61 "Підряд" Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ГПК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.1. Договору підрядник зобов`язується своїми засобами та силами виконати роботи по об`єкту: «Технічне переоснащення вузла обліку газу котельної (літера Б-2)» у м. Харків, вул. Беркоса, 2 «б» вагонного депо Харків-Сортувальний» (далі - Роботи), відповідно до проектно-кошторисної документації, яка надається підряднику замовником, замовник зобов`язаний прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником відповідно до Договору. Відповідно до п. 3.1. Договору ціна робіт визначається на основі Договірної ціни виконання робіт по об`єкту «Технічне переоснащення вузла обліку газу котельної (літера Б-2)» у м. Харків, вул. Беркоса, 2 «б» вагонного депо Харків-Сортувальний» (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, є динамічною, визначеною на підставі конкурсної пропозиції і складає 737509,96 грн., у тому числі ПДВ 122918,33 грн. Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування 60% попередньої оплати від суми Договору протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку. Відповідно до п. 4.2. Договору оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування 60% попередньої оплати від суми Договору протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунка. Відповідно до п. 4.3. Договору остаточні розрахунки за виконані роботи проводяться замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт не менше ніж 45 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної.

До суду представлено платіжне доручення № 4288765 від 17 грудня 2021 року на суму 442505,98 грн. До матеріалів справи представлено також Договірну ціну на виконання робіт по об`єкту «Технічне переоснащення вузла обліку газу котельної (літера Б-2)» у м. Харків, вул. Беркоса, 2 «б» вагонного депо Харків-Сортувальний» на загальну вартість 737509,96 грн.

Відповідно до п. 4.5. Договору виконані підрядником роботи підтверджуються підписаними сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3). Відповідно до п. 5.3. Договору робота вважається виконаною після підписання Акту приймання виконаних робіт Замовником або уповноваженою особою.

Відповідно до Календарного плану на виконання робіт по об`єкту «Технічне переоснащення вузла обліку газу котельної (літера Б-2)» у м. Харків, вул. Беркоса, 2 б вагонного депо Харків-Сортувальний», що доданий до позовної заяви, строк закінчення виконання робіт встановлено до 28.12.2021 року. Хоча відзив не був прийнятий до розгляду, про що було зазначено вище, однак суд звертає увагу, що кінцевий строк виконання робіт не заперечується відповідачем. Як вбачається з акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 72000034 від 05 грудня 2022 року роботи по об`єкту «Технічне переоснащення вузла обліку газу котельної (літера Б-2)» у м. Харків, вул. Беркоса, 2 вагонного депо Харків-Сортувальний» були прийняті саме 05 грудня 2022 року, тобто із простроченням їх виконання майже на рік.

Відповідно до 7.4. Договору за порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених Договором, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, крім того за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд прийшов до висновку про правильність їх нарахування, а отже наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі у наступному розмірі: пеня - 134964,32 грн., штраф - 51625,69 грн.

Відповідно до частини 2статті 614 Цивільного кодексу Українивідсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частини 3 та 4статті 13 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження здійснення повної оплати штрафних санкцій.

ВІДНОСНО СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.

Відзив відповідача, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (вх. № 10027 від 24 квітня 2023 року), за своїм змістом фактично є заявою про застосування строків позовної давності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідач визначає дату, з якої позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права, 28 грудня 2021 року, тобто останній день виконання робіт, а вже з 29 грудня 2021 року, на думку відповідача, має місце початок перебігу строку позовної давності.

Однак суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від30.03.2020№540-IX до Розділу"Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Тобто, строки, визначені статтею 258 ЦК України, продовжуються на строк дії відповідного карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 956 від 13.10.2020р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 р. Надалі було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідно до п. 1 цієї Постанови (в актуальній редакції) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Наразі, Постановою КМУ № 383 від 25.04.2022 року дію карантину на території України продовжено до 30 червня 2023 року.

При цьому, додатково, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповненорозділ"Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356), зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Тобто, строки, визначені статтею 258 ЦК України, продовжуються на строк дії воєнного стану». Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що досі триває.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з 19 грудня 2020 року має місце введення карантину, а з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, що зумовлюють продовження строку позовної давності, що визначений у статті 258 ЦК України.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогистатті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи викладене та керуючись статтями1-5,8, 10-12,20,41-46,73-80,86,123, п. 2 ч. 1 ст.129,статтями 232,233,236-238,240,241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (61004, місто Харків, вулиця Москалівська, будинок 57/59; код ЄДРПОУ: 03359552) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (61052, місто Харків, вулиця Котляра, будинок 7; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 40081216) пеню у розмірі 134964,32 грн., штраф у розмірі 51625,69 грн. та 2 798,85 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "25" травня 2023 р.

СуддяН.В. Калініченко