Рішення
від 22.05.2023 по справі 924/33/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2023 р. Справа № 924/33/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали

за позовом ТОВ "ЮНІОН - ЦЕНТР", м. Нетішин, Хмельницької області

до Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Хмельницький

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», м. Нетішин

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ «Хмельницькобленерго», м.Хмельницький

про визнання недійсним рішення Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022р. за вих.№72-02/2363 щодо відсутності фактів порушення АТ "Хмельницькобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції

Представники сторін:

Від позивача: Думітращук В.А. - згідно ордера №1039293 від 10.02.2023р.;

Від відповідача: Онищенко І.І. - згідно з витяга з ЄДР;

Від третіх осіб: не з"явилися

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: з оголошенням перерви в судовому засіданні від 17.05.2023р.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "ЮНІОН - ЦЕНТР", м. Нетішин, Хмельницької області до Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Хмельницький про визнання недійсним рішення Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022р. за вих.№72-02/2363 щодо відсутності фактів порушення АТ "Хмельницькобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою суду від 06.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.02.2023р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, Вул. Рнкова, будинок 5; код ЄДРПОУ 21339688);

Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ «Хмельницькобленерго», (29018, м.Хмельницький, вул.Храновського, буд. 11А, код ЄДРПОУ 22767506).

Ухвалою суду від 20.04.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На адресу суду 19.01.2023р. від представника відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначає, що до відповідача надійшла заява позивача від 17.08.2022 року №01/17.08 з приводу неправомірної відмови АТ «Хмельницькобленерго» в укладанні договору про надання послуг із розподілу електричної енергії.

Пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу II Правил передбачено, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;

для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);

копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача);

копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робі т або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу с обов`язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).

Відповідач зазначає, що під час розгляду заяви позивачу неодноразово повідомлялось, зокрема АТ «Хмельницькобленерго» (листи від 29.09.2021р. №2021-0513-4413, 21.04.2022р. №2022-0513-1506, 05.08.2022р. №2022-0513-2810, протокол засідання комісії від 17.08.2021р. №89) та Сектором НКРЕКП (лист від 01.12.2021р. №13948/20.4/7-21, посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 26.12.2021р. №881, Акт від 21.01.2022р. №36) про перелік документів, який необхідно подати для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме копію документа, яким визначено право власності чи користування на електроустановку, зареєстроване в установленому законодавством порядку. При цьому, такий документ має бути дійсним, достовірним та відповідати вимогам законодавства.

Позивачем разом із заявами надано копії документів, які не відповідають вищезазначеним вимогам законодавства, а саме:

- копія договору купівлі продажу мереж №09-ВМ/21-КП від 14 травня 2021 року;

- однолінійна схема мереж;

- копія документів на право власності об`єкту за адресою: м.Нетішин, вул. Енергетиків, будинок 6/5, власником якого є фізична особа Ситник Олександр Анатолійович.

Відповідачем взято до уваги, що відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 зазначеного Закону, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону).

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (частина 4 статті 3 Закону).

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації передбачені статтею 4 Закону.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Таким чином, копії наданих позивачем документів для переукладення Договору не відповідали Правилам та ЦК України, тому АТ «Хмельницькобленерго» відмовило позивачу в укладенні Договору у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів, якими визначено право власності на об`єкт. Зокрема, оператору системи розподілу не було надано відомостей, що підтверджують державну реєстрацію права власності або іншого речовою права Товариства на об`єкт нерухомості.

Враховуючи вищевикладені обставини, в діях АТ «Хмельницькобленерго» відповідачем ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виявлено.

Відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи Комітету наділені повноваженнями для реалізації покладених на них законом завдань та обов`язків, зокрема, відмовляти у розгляді справи.

Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджені розпорядженням АМК від 19.04.1994р. №5, у разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції голова Відділення АМК відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Представник відповідача вважає, що відповідач діяв відповідно до визначених законодавством повноважень, законно та обгрунтовано та заперечує, щодо задоволення позову.

На адресу суду 28.02.2023р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» надійшла письмова позиція щодо заявленого позову в якій представник третьої особи вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем не повністю з`ясовані обставини справи, які мають значення, порушені норми матеріального та процесуального права, що є підставою для визнання рішення АМКУ недійсним згідно приписів статті 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

ТОВ «Юніон - Центр» в якості доказу права власності на систему розподільчих електричних мереж для АТ «Хмельницькобленерго» подавав до заяви про укладання договору на розподіл електричної енергії договір купівлі-продажу обладнання №09-ВМ/21-КП від 14.05.2021р. Зобов`язання по вказаному договору сторони ПАТ «УБ ХАЕС» та ТОВ «Юніон-Центр» виконали повністю. Обладнання, що є рухомим майном, передано згідно специфікації до договору по Акту.

Згідно публічного договору приєднання (про надання послуг з розподілу електричної енергії), що розміщений на офіційному сайті АТ "Хмельницькобленерго" (пункт 11.2.) дія Договору достроково припиняється у разі, зокрема отримання Оператором системи розподілу від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт.

ПАТ «УБ ХАЕС» листом від 19.05.2021р. №11/97 повідомило ОСР АТ «Хмельницькобленерго» про продаж розподільчих електричних мереж.

Після підписання Акту приймання-передачі обладнання позивач є відповідальним за технічний стан та обслуговування належних йому електроустановок та зобов`язаний забезпечувати надійне та якісне електропостачання інших користувачів, в тому числі шляхом виконання ремонтів, в ході яких відбувається заміна обладнання.

На думку представника ПАТ «УБ ХАЕС» АТ «Хмельницькобленерго» безпідставно вимагає від позивача докази про право власності на нерухоме майно, а саме на об`єкт, який має бути зареєстрований у реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така вимога незаконна, оскільки здійснення передачі електроенергії можливо технічно системою розподільчих мереж з відповідним обладнанням без наявності у цій системі об`єктів нерухомого майна.

Розділ 11 Кодексу систем розподілу (далі КСР) визначає загальні умови надання доступу до системи розподілу та умови надання послуг з розподілу електричної енергії та поширюється на ОСР та Користувачів (споживачів, електропостачальників, виробників, операторів УЗЕ), ОМСР а також споживачів, що приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР.

Позивач має право на доступ до системи розподілу та на отримання послуг з розподілу електричної енергії від відповідного ОСР, тобто від АТ "Хмельницькобленерго" оскільки вимоги щодо приєднання до системи розподілу були виконані до набуття позивачем права на систему розподільчих електричних мереж (пункт 11.1.3. КСР).

Наведені обставини були предметом з`ясування при розгляді справи №924/911/21.

АТ «Хмельницькобленерго», відмовляючи позивачу в укладенні договору розподілу електроенергії і надання його у паперовому вигляді, у своїх вимогах до поданих позивачем документів посилається на вимоги законодавства, які передбачають подання документів при формуванні заяви на приєднання до електромережі (договір про приєднання до електромережі не є тотожнім договору про надання послуг з розподілу електроенергії).

Відповідач наведених фактів не встановив, тобто, належні обставини по справі органом АМКУ не з`ясовані, що є підставою для визнання рішення відповідача недійсним.

Згідно п. п. 11.3.7., 11.3.8. Кодексу систем розподілу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018 р. у разі надання Заявником не всіх документів, передбачених цим розділом, ОСР протягом 3 робочих днів з дати отримання заяви повідомляє Заявника у письмовій формі про відмову у задоволенні його заяви із зазначенням причин такої відмови. Заявник, який отримав відмову у задоволені його заяви, після усунення причин відмови має право подати нову заяву та відповідні документи для укладення договору про надання послуг із розподілу електричної енергії. Не допускається надання ОСР нових (додаткових) зауважень.

Зважаючи на наведене, ПАТ «УБ ХАЕС» погоджується з позицією позивача, яка викладена у позовній заяві та вважає, що прийняте рішення відповідача у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022р. №72-02/2363 є винесеним завчасно та з порушенням чинного законодавства.

Також, на адресу суду 28.02.2023р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ «Хмельницькобленерго» надійшло письмове пояснення з приводу заявленого позову, в якому представник третьої особи вважає оскаржуване рішення Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформлене у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022р. за вих. №72-02/2363 щодо відсутності фактів порушення АТ «Хмельницькоблєнерго» законодавства про захист економічної конкуренції законним та обґрунтованим.

Вважає, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідачем правильно проаналізовано та досліджено усі матеріали, які були надані позивачем до заяви від 17.08.2022р. №01/17.08 з приводу неправомірної на думку позивача відмови АТ «Хмельницькоблєнерго» в укладенні договору про надання послуг із розподілу електричної енергії, відповіді на додаткові вимоги до АТ «Хмельницькобленерго», Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Хмельницькій області, а також правильно опрацьовано норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 2.1.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 (надалі -ПРРЕЕ) для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи, зокрема копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача).

АТ «Хмельницькобленерго» листами від 29.09.2021р. №2021-0513-4413; від 21.04.2022р. № 2022-0513-1506; від 05.08.2022р. №2022-0513-2810 неодноразово повідомлялося позивачу про перелік документів, який необхідно подати для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Однак, позивачем разом із заявами надавалися копії документів, які не відповідають вимогам законодавства, а саме: копія договору купівлі - продажу мереж № 09-ВМ/21-КП від 14.05.2021р.; однолінійна схема мереж; копія документів на право власності об`єкту за адресою: м. Нетішин, вул. Енергетиків, 6/5, власником якого є фізична особа Ситник О.А.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права у порядку, встановленому законом.

Копії документів наданих позивачем для переукладення договору не відповідали нормам Правил та Кодексу систем розподілу, що затверджений постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., тому АТ «Хмельницькобленерго» правомірно відмовило позивачу в укладенні договору у зв`язку з відсутністю документального підтвердження державної реєстрації права власності позивача на об`єкт.

На підставі звернень позивача від 06.10.2021р. №01 та від 02.11.2021р. №01/10 щодо неукладення оператором системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго» з ТОВ «Юніон-центр» договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за об`єктом - системою розподільчих мереж 10 кВ, що розташовані за адресою: вул. Промислова, б/н, м. Нетішин, Хмельницька область, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання АТ

«Хмельницькобленерго» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017р. № 1470, за результатами якої не виявлено порушень законодавства зі сторони АТ «Хмельницькобленерго», про що складено Акт позапланової виїзної перевірки від 21.01.2022р. № 36, що доданий позивачем до позовної заяви.

Також, 17 серпня 2021 року було проведено засідання комісії інформаційно -консультаційного центру по роботі зі споживачами електричної енергії за участю голови комісії - Ірхіна СІ., членів комісії - Монастирського А.Ф., Поліщука І.О. та директора ТОВ «Юніон - центр» Ситника О.А. Відповідно до протоколу засідання встановлено невідповідність та недостатність наданих документів для оформлення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ «Хмельницькобленерго» та позивачем.

На думку представника АТ «Хмельницькобленерго» відповідач в оскаржуваному рішенні дійшов до правильного висновку, що в діях АТ «Хмельницькобленерго» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виявлено, у зв"язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, на адресу суду 27.04.2023р. від представника позивача надійшло клопотання про застосування правових позицій Верховного Суду. Дане клопотання судом оглянуте та долучене до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову обгрунтовуючи доданими до позовної заяви доказами.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Представники третіх осіб в засідання суду не з"явились.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022 р. за вих.№72-02/2363 під назвою "Про результати розгляду заяви", відмовлено ТОВ "Юніон-Центр" у визнанні фактів порушення АТ "Хмельницькобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції, що викладенні у Заяві позивача до АМК від 17.08.2022 р. за вих. №01/17.08, згідно якої позивачем обґрунтовано те, що АТ "Хмельницькобленерго", зловживаючи власним монопольним становищем на ринку, створюють перешкоди ТОВ "Юніон-Центр" та фактично відмовляють останньому в укладенні договору на розподіл електричної енергії.

ТОВ "Юніон-Центр" за Договором купівлі - продажу обладнання №09-ВМ/21-КП від 14.05.2021р. придбало у ПАТ «Управління будівництва ХАЕС» обладнання - систему розподільчих електричний мереж 10КВ придатного для використання за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, б/н. Одночасно з продажем вказаного обладнання продавець передав покупцю 20 МВТ дозволеної до використання приєднаної потужності належні продавцю згідно договору про приєднання, що укладений між ним та оператором систем розподілу АТ "Хмельницькобленерго".

ТОВ "Юніон-Центр" звернувся до оператором систем розподілу АТ "Хмельницькобленерго" із заявою щодо укладення договору про надання послуг із розподілу електричної енергії для, подальшої можливості здійснення продажу електричної енергії.

Листом за вих. №2022-0513-2810 від 05.08.2022 р. АТ "Хмельницькобленерго" на звернення ТОВ "Юніон-Центр" № 01/07.07 від 07.07.2022 р. (яким обґрунтовувалось незаконність заперечень ОСР щодо неможливості укладення договору про надання послуг із розподілу електричної енергії) повідомило про відмову від укладення такого правочину, посилаючись на надання вичерпної відповіді із порушеного питання у листі за вих.№2022-0513-1506 від 21.04.2022 р., який отримано -представником ТОВ "Юніон-Центр" 30 червня 2022 р.

У листі датованим 29.09.2021 р. за вих. №2021-0513-4413 АТ «Хмельницькобленерго» з посиланням на п.4.1.24 КСР зазначає, що за ініціативою замовника відбулися зміни комплексу умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника, а саме змінився рівень напруги у точці приєднання та замовленої потужності (якщо зміна потужності призводить до зміни точки забезпечення потужності), у зв`язку із цим є необхідність укладення нового договору на приєднання об`єкту замовника.

ТОВ "Юніон-Центр" не володіє об`єктом, оскільки за Договором купівлі - продажу обладнання №09-ВМ/21-КП від 14.05.2021 р. придбало у ПАТ «Управління будівництва ХАЕС» не об`єкт у розумінні Правил, а обладнання - систему розподільчих електричний мереж 10КВ та 20 МВТ дозволеної до використання приєднаної потужності.

Обладнання приєднане до мереж попереднім власником ПАТ «Управління-будівництва ХАЕС», встановлений рівень приєднаної потужності відповідно до укладеного Договору №3435 від 01.12.2011р. між АТ «Хмельницькобленерго» та ПАТ «Управління будівництва ХАЕС».

У листі від 29.09.2021р., АТ «Хмельницькобленерго» зазначає, що ТОВ "Юніон-Центр" всупереч п.2.1.8. Правил не надав правовстановлюючі документи, яким визначено право власності чи користування на об"єкти, приєднані до цих мереж.

На підставі звернень позивача від 06.10.2021р. №01 та від 02.11.2021р. №01/10 щодо неукладення оператором системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго» з ТОВ «Юніон-центр» договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за об`єктом - системою розподільчих мереж 10 кВ, що розташовані за адресою: вул. Промислова, б/н, м. Нетішин, Хмельницька область, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання АТ

«Хмельницькобленерго» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017р. № 1470, за результатами якої не виявлено порушень законодавства зі сторони АТ «Хмельницькобленерго», про що складено Акт позапланової виїзної перевірки від 21.01.2022р. № 36, що доданий позивачем до позовної заяви.

Також, 17 серпня 2021 року було проведено засідання комісії інформаційно -консультаційного центру по роботі зі споживачами електричної енергії за участю голови комісії - Ірхіна СІ., членів комісії - Монастирського А.Ф., Поліщука І.О. та директора ТОВ «Юніон - центр» Ситника О.А. Відповідно до протоколу засідання встановлено невідповідність та недостатність наданих документів для оформлення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ «Хмельницькобленерго» та позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування Рішення АМК, яке оформлене у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022 р. за вих.№72-02/2363 під назвою "Про результати розгляду заяви", яким відмовлено ТОВ "Юніон-Центр" у визнанні фактів порушення АТ "Хмельницькобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції, що викладенні у Заяві позивача до АМК від 17.08.2022 р. за вих. №01/17.08, згідно якої позивачем обґрунтовано те, що АТ "Хмельницькобленерго", зловживаючи власним монопольним становищем на ринку, створюють перешкоди ТОВ "Юніон-Центр" та фактично відмовляють останньому в укладенні договору на розподіл електричної енергії..

Щодо визначення подібності правовідносин суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, де Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Слід зазначити, що за змістовним критерієм постанови Верховного Суду від 17.11.2022р. у справі №910/11453/21, від 29.11.2022р. №910/12229/21 від 28.07.2022р. №910/11304/21 є подібною зі справою 910/12229/21 стосовно застосування Комітетом Правил.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оформленого у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022р. за вих.№72-02/2363 щодо відсутності фактів порушення АТ "Хмельницькобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції.

За принципом належного урядування влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб. З принципу "правової держави" витікає вимога законності та узгодженості діяльності її органів. Саме тому на рівні Основного закону закріплено, що органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень державним органам обсяг, яких не має чітко визначених меж було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією і Конституцією України.

Саме тому Закон має чітко визначати межі дискреційних повноважень будь-яких державних органів та порядок їх здійснення (пункт 67 рішення у справі "Котій проти України" (Kotiy v. Ukraine) від 5 березня 2015 року, заява № 28718/09; пункт 60 рішення у справі "Зосимов проти України" (Zosymov v. Ukraine) від 7 липня 2016 року, заява № 4322/06).

Конституційний Суд України (далі - КСУ) у своєму рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 зазначив, що принцип юридичної визначеності, як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Згідно з юридичною позицією КСУ цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 08.06.2016 № 3-рп/2016).

Отже, кожен орган влади, використовуючи визначені законом саме для нього владні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.

Суд виходить з того, що дискреційні повноваження Антимонопольного комітету України мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Дискреційні повноваження органу Антимонопольного комітету України не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Зазначена правова позиція послідовно викладалася у низці постанов, зокрема, Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №910/23000/17, Верховного Суду від 09.07.2020 зі справи № 910/13869/19, від 01.10.2020 зі справи № 920/890/19, від 15.04.2021 зі справи № 910/17929/19, від 15.07.2021 зі справи № 904/4598/20, від 07.06.2022р. № 910/3603/21.

У постанові від 02.07.2019р. зі справи № 910/23000/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган Антимонопольного комітету України має враховувати при ухваленні рішень.

Перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України з`ясовує і визначає наявність/відсутність, а тому доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України через призму/критерії, зокрема, неповноти з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

Отже, спеціально-дозвільний принцип, встановлений у статті 19 Конституції України передбачає зобов`язання органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією або ж законами України. Норми Конституції не містять прямої безпосередньої вказівки на можливість багатоваріантної поведінки при здійсненні органами державної влади своїх повноважень. Водночас реалізація окремих повноважень може залежати від оцінки відповідної потреби їх застосування з метою належної реалізації вимог закону. Свобода розсуду є необхідною для здійснення цілого ряду завдань, які мають бути виконані при здійсненні державної влади. Проте однією з вимог до здійснення дискреційних повноважень є вимога до суб`єкта владних повноважень використовувати дискреційні повноваження з метою, з якою воно було надано, зокрема, згідно з відповідним законом.

Судом встановлено, що до відповідача надійшла заява позивача від 17.08.2022 року №01/17.08 з приводу неправомірної відмови АТ "Хмельницькобленерго" в укладанні договору про надання послуг із розподілу електричної енергії.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначає Закон України "Про захист економічної конкуренції", який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Позивач вважає, що вказане рішення Відповідача, оформлене у вигляді листа-повідомлення від 03.11.2022 р. за вих.№72-02/2363 під назвою "Про результати розгляду заяви", відмовлено ТОВ "Юніон-Центр" у визнанні фактів порушення АТ "Хмельницькобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції, що викладенні у Заяві позивача до АМК від 17.08.2022р. за вих. №01/17.08, згідно якої позивачем обґрунтовано те, що АТ "Хмельницькобленерго", зловживаючи власним монопольним становищем на ринку, створюють перешкоди ТОВ "Юніон-Центр" та фактично відмовляють останньому в укладенні договору на розподіл електричної енергії є незаконним, необгрунтованим та упередженим, винесеним без належного аналізу законодавства та обставин правовідносин, що склалися між позивачем та АТ "Хмельницькобленерго", а також без належного надання правової оцінки та усебічної перевірки дій та бездіяльності останнього, що призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, визначених розділом VII Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначених главою 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та Правилами.

Основним завданням АМК, відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах.

За приписами частини першої статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються АМК відповідно до його повноважень, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (частина друга статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначені Правилами.

Згідно з пунктом 18 цих Правил визначено, що заява подається в письмовій формі й повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику. Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення (пункт 19 Правил розгляду справ).

Пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 передбачено, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;

для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);

копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача);

копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робі т або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу с обов`язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).

Під час розгляду заяви позивачу неодноразово повідомлялось, зокрема АТ "Хмельницькобленерго" (листи від 29.09.2021 №2021-0513-4413, 21.04.2022 №2022-0513-1506, 05.08.2022 №2022-0513-2810, протокол засідання комісії від 17.08.2021 №89) та Сектором НКРЕКП (лист від 01.12.2021 №13948/20.4/7-21, посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 26.12.2021 №881, акт від 21.01.2022 №36) про перелік документів, який необхідно подати для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме копію документа, яким визначено право власності чи користування на електроустановку, зареєстроване в установленому законодавством порядку. При цьому, такий документ має бути дійсним, достовірним та відповідати вимогам законодавства.

Позивачем разом із заявами надано копії документів, які не відповідають вищезазначеним вимогам законодавства, а саме:

- копія договору купівлі продажу мереж №09-ВМ/21-КП від 14 травня 2021 року;

- однолінійна схема мереж;

- копія документів на право власності об`єкту за адресою: м.Нетішин, вул. Енергетиків, будинок 6/5, власником якого є фізична особа Ситник Олександр Анатолійович.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 зазначеного Закону, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону).

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (частина 4 статті 3 Закону).

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації передбачені статтею 4 Закону.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Таким чином, копії наданих позивачем документів для переукладення Договору не відповідали Правилам та Кодексу, тому АТ "Хмельницькобленерго" відмовило позивачу в укладенні Договору у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів, якими визначено право власності на об`єкт. Зокрема, оператору системи розподілу не було надано відомостей, що підтверджують державну реєстрацію права власності або іншого речовою права Товариства на об`єкт нерухомості.

Законом України "Про Антимонопольний комітет України" органи Комітету наділені повноваженнями для реалізації покладених на них законом завдань та обов`язків, зокрема, відмовляти у розгляді справи.

Частина перша статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", передбачає таке:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення

Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджені розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5, у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції голова Відділення відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Згідно з приписами статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи із системного аналізу положень статей 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд, врахувавши висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, - дійшов обґрунтованого висновку про те, що відмова АМК в розгляді справи, оформлена листом (а не розпорядженням), по свій суті є рішенням АМК, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 28.07.2022р. зі справи №910/11304/21.

У розгляді даної справи суд звертається до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 18.06.2019 зі справи № 922/1966/18, Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17, згідно з якою: "господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм".

З огляду на вказані приписи чинного законодавства, враховуючи, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають фактичним обставинам справи, відповідачем правильно проаналізовано та досліджено усі матеріали, які були надані позивачем до заяви від 17.08.2022р. №01/17.08 з приводу неправомірної на думку позивача відмови АТ "Хмельницькоблєнерго" в укладенні договору про надання послуг із розподілу електричної енергії, відповіді на додаткові вимоги до АТ "Хмельницькобленерго", Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Хмельницькій області, а також правильно опрацьовано норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини.

Копії документів наданих позивачем для переукладення договору не відповідали нормам Правил та Кодексу систем розподілу, що затверджений постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., тому АТ "Хмельницькобленерго" правомірно відмовило позивачу в укладенні договору у зв`язку з відсутністю документального підтвердження державної реєстрації права власності позивача на об`єкт.

На підставі звернень позивача від 06.10.2021р. №01 та від 02.11.2021р. №01/10 щодо неукладення оператором системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" з ТОВ "Юніон-центр" договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за об`єктом - системою розподільчих мереж 10 кВ, що розташовані за адресою: вул. Промислова, б/н, м. Нетішин, Хмельницька область, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання АТ

"Хмельницькобленерго" вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017р. № 1470, за результатами якої не виявлено порушень законодавства зі сторони АТ "Хмельницькобленерго", про що складено Акт позапланової виїзної перевірки від 21.01.2022р. № 36.

Також, 17 серпня 2021 року було проведено засідання комісії інформаційно -консультаційного центру по роботі зі споживачами електричної енергії за участю голови комісії - Ірхіна СІ., членів комісії - Монастирського А.Ф., Поліщука І.О. та директора ТОВ "Юніон - центр" Ситника О.А. Відповідно до протоколу засідання встановлено невідповідність та недостатність наданих документів для оформлення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ "Хмельницькобленерго" та позивачем.

Враховуючи вищевикладені обставини, в діях АТ "Хмельницькобленерго" судом ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виявлено.

В даному випадку у діях Комітету не вбачається того, що при здійсненні останнім своїх дискреційних повноважень державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції та реалізації вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" невірно застосовано норми права, які б давали можливість та були підставою для визнання недійсним прийнятого ним рішення.

Суд враховує, що у кожному конкретному випадку судом досліджуються обставини щодо наявності чи відсутності підстав в органу Антимонопольного комітету України для висновку про те, що заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідає встановленим Комітетом вимогам і це перешкоджає її розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Аналогічні позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019р. зі справи №910/23000/17, Верховного Суду від 09.07.2020р. зі справи № 910/13869/19, від 01.10.2020р. зі справи № 920/890/19, від 15.04.2021р. зі справи № 910/17929/19, від 15.07.2021р. зі справи № 904/4598/20, від 07.06.2022р. № 910/3603/21.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено та підписано 25.05.2023р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 5 прим.:

1- до справи

2- позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2;

4 - третій особі - ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, Вул. Рнкова, будинок 5);

5 - третій особі - АТ «Хмельницькобленерго», (29018, м.Хмельницький, вул.Храновського, буд. 11А, kanc@hoe.com.ua)

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 25.05.2023р.

Дата ухвалення рішення22.05.2023
Оприлюднено30.05.2023

Судовий реєстр по справі —924/33/23

Постанова від 02.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 11.10.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 28.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 28.09.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

Постанова від 16.08.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Юрчук М.І.

Ухвала від 15.08.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Юрчук М.І.

Ухвала від 03.07.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Юрчук М.І.

Рішення від 22.05.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

Ухвала від 20.04.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

Ухвала від 23.03.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Вибодовський О.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні