Рішення

від 25.05.2023 по справі 140/474/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/474/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІСОН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІСОН» (далі ТзОВ «АРТІСОН») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «АРТІСОН» складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну (далі ПН) від 30.09.2022 №6, проте згідно з квитанцією від 14.10.2022 реєстрація вказаної ПН була зупинена.

Позивач подав до Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області) повідомлення від 17.10.2022 №1 про подання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН.

Позивач не погоджується із рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 зокрема, з тих підстав, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН ПН, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції встановленим вимогам; позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо ПН, реєстрацію якої було зупинено, які свідчать про реальність господарської операції та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН в ЄРПН.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 про відмову в реєстрації ПН від 30.09.2022 №6, та зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану ПН від 30.09.2022 № 6, датою подання її на реєстрацію.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.57).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.60-64) представник відповідачів Кузьмич Ю.В. позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення, прийнятого у зв`язку із не наданням документів, які підтверджують факт здійснення оплати за реалізований товар.

Крім того, до суду подані інші заяви по суті справи а саме відповідь на відзив (а.с.68-72) та заперечення (а.с.76-77), у яких представники сторін навели доводи, аналогічні тим, які викладені у позовній заяві та відзиві.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2022 між ТзОВ «АРТІСОН» (постачальник) та ТзОВ «ВОЛВАГ» (покупець) укладено договір поставки №9/22, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність покупця продукцію, визначену у пункті 2.1 цього договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, визначеними згідно з накладними на поставку; відповідно до пункту 7.6 договору оплата за партію продукції здійснюється: 100 % попередня оплата вартості продукції (а.с.11-15).

30.09.2022 ТзОВ «АРТІСОН» виставило ТзОВ «ВОЛВАГ» рахунок на оплату №26 на товар (швелер №6,5У, ст.3пс5, 12м; швелер №12У, ст.3пс5, 12м; кутник 50х50 мм 4,0 мм, 6 м.; арматура 10 мм, А500 С, міра) на загальну суму 151000,00 грн, в т.ч. ПДВ 25166,67грн (а.с.16).

Згідно із вказаним рахунком ТзОВ «ВОЛВАГ» перерахувало на поточний рахунок позивача кошти, як попередню оплату за товар у сумі 100000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення від 30.09.2022 №2537565279 (а.с.18).

Позивач, за першою подією, у зв`язку із зарахуванням коштів на його рахунок, склав та подав до реєстрації в ЄРПН ПН від 30.09.2022 №6 (отримувач/покупець - ТзОВ «ВОЛВАГ»; товар - «швелер №6,5У; ст.3пс5; 12м», код товару згідно зУКТЗЕД7216 у кількості 0,465 т., обсягом постачання 17631,25грн, ПДВ 3526,25грн; «швелер №12У; ст.3пс5; 12м», код товару згідно зУКТЗЕД7216 у кількості 0,465 т., обсягом постачання 17631,25грн, ПДВ 3526,25грн; «кутник 50х50 мм 4,0 мм, 6 м.», код товару згідно зУКТЗЕД7216 у кількості 1 т., обсягом постачання 36250,00грн, ПДВ 7250,00грн; «арматура 10 мм, А500 С, міра», код товару згідно зУКТЗЕД7214 у кількості 0,39735844 т., обсягом постачання 11820,83грн, ПДВ 2364,166грн; загальна сума коштів - 100000,00грн, в т. ч. ПДВ 16666,67 грн) (а. с. 38-39).

Згідно із квитанцією від 14.10.2022 реєстрація ПН від 30.09.2022 №6 була зупинена з таких підстав: кодиУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 7216 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (а. с. 40).

17.10.2022 ТзОВ «АРТІСОН» подало повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено (а саме: по ПН від 30.09.2022 №6), кількість додатків 2, а в графі «пояснення» вказаного повідомлення зазначено: «податкова накладна створена на авансову суму» (а. с. 41).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 у реєстрації ПН від 30.09.2022 №6 відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податків копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а у графі «додаткова інформація» зазначено: «відсутній рахунок на оплату, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати по вказаній операції. Не надано документи щодо походження товару» (а.с.44-45).

Вказане рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 було оскаржене 28.10.2022 до ДПС України (а. с. 46).

Рішенням Комісії ДПС України від 28.11.2022 №65947/44361225/2 скаргу ТзОВ «АРТІСОН» залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня від 20.10.2022 №7488037/44361225 без змін, з таких підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с. 47).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначені критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 яких вказано: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок №520), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 - 4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 5, 6 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225, у реєстрації ПН від 30.09.2022 №6 відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, копій розрахункових документів та/або банківських виписок, а у графі «додаткова інформація» зазначено: «відсутній рахунок на оплату, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати по вказаній операції. Не надано документи щодо походження товару» (а.с.44-45).

Суд не погоджується із вказаними підставами прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Так, реєстрація спірної ПН від 30.09.2022 №6 згідно із квитанцією від 14.10.2022 (а.с.40) була зупинена виключно з такої підстави: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7216 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, вказана квитанція від 14.10.2022 про зупинення реєстрації ПН від 30.09.2022 №6 не містила конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації в ЄРПН зазначеної ПН.

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, відповідно до якиху випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови дляможливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21).

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20).

Отже, не зазначення у квитанції від 14.10.2022 про зупинення реєстрації ПН від 30.09.2022 №6 чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної ПН.

На думку суду, подані позивачем документи для реєстрації ПН від 30.09.2022 №6 підтверджують господарську операцію та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаної ПН.

Так, судом встановлено, що ПН від 30.09.2022 №6 була складена по першій події дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню. Відтак, для реєстрації вказаної ПН позивач має підтвердити подію, яка зумовила формування ПН саме цією датою (зокрема, надати договір поставки та документи, що засвідчують факт зарахування коштів на його банківський рахунок; інші документи є допоміжними та дають змогу зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента).

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2022 ТзОВ «АРТІСОН», відповідно до умов договору поставки від 19.07.2022 №09/22 (а.с.11-15), виставило ТзОВ «ВОЛВАГ» рахунок на оплату №26 на товар на загальну суму 151000,00 грн (а.с.16). Згідно з цим рахунком контрагентом була проведена оплата частинами, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.09.2022 №2537565279 на суму 100000,00грн (а.с.18) та від 04.10.2022 №2537565284 на суму 51000,00 грн (а.с.19).

При цьому, як встановлено під час розгляду цієї справи, в подальшому позивачем було поставлено ТзОВ «ВОЛВАГ» вказаний товар, про що свідчить видаткова накладна від 06.10.2022 №26 (а.с.17) та товарно-транспортна накладна від 06.10.2022 №Р26 (а.с.20-21).

При вирішенні спору суд бере також до уваги пояснення, викладені у повідомленні від 17.10.2022 №1 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено (тобто, по ПН від 30.09.2022 №6) (а.с.41), про те, що податкова накладна створена на авансову суму.

Стосовно зазначеної в оскаржуваному рішенні Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 (а.с.44-45) такої підстави відмови у реєстрації ПН від 30.09.2022 №6, як «відсутній рахунок на оплату, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати по вказаній операції. Не надано документи щодо походження товару», то суд наголошує на тому, що вказана ПН була складена за правилом першої події, якою є дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню, кошти в сумі 100000,00грн надійшли на рахунок позивача 30.09.2022. Крім того, у квитанції від 14.10.2022 про зупинення реєстрації ПН від 30.09.2022 №6 не було зазначено конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації в ЄРПН такої ПН, тому позивач на власний розсуд подав документи, які вважав достатніми для підтвердження вказаної господарської операції.

Відносно доводів представника відповідачів, зазначених у відзиві на позов про те, що до матеріалів справи долучений більш розширений перелік документів, ніж той, що досліджувався Комісією ГУ ДПС у Волинській області при прийнятті оскаржуваного рішення, то суд зазначає, що копії зазначених документів позивачем були долучені до скарги від 28.10.2022 на рішення від 20.10.2022 №7488037/44361225 (а.с.46), яким не було надано належної оцінки.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №7488037/44361225 прийняте без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарської операції, по якій складена спірна ПН від 30.09.2022 №6, та поданих після зупинення реєстрації ПН позивачем вказаних вище первинних документів є достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірної ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Відтак, з наведених вище мотивів, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягають до задоволення.

Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії, з огляду на таке.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а подані позивачем документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складена спірна ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивачапохідні позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН від 30.09.2022 №6 в ЄРПН датою подання на реєстрацію належить також задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00грн згідно із платіжною інструкцією від 11.01.2023 №157 (а.с.10, 56).

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2684,00грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС у Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000,00грн суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Позивач, на підтвердження витрат на правничу допомогу, подав договір про надання правової допомоги від 09.01.2023 (а.с.48-49), акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.01.2023 (а.с.30), платіжну інструкцію №158 від 12.01.2023 (а.с.32), та з вказаних документів вбачається надання позивачу адвокатом Ольховським М.В. у цій справі правової допомоги в сумі 5000,00 грн.

При цьому, пунктом 3.3 вказаного договору визначено фіксовану суму гонорару (5000,00грн).

Представник відповідачів Кузьмич Ю.В. у відзиві на позовну заяву вказала, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її вирішенні враховані висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених вище постановах Верховного Суду), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на подане заперечення представника відповідачів, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 5184,00грн (з них: судовий збір в сумі 2684,00грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 жовтня 2022 року №7488037/44361225.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІСОН» (43006, Волинська область, м.Луцьк, вул.Ківерцівська, 7А, ідентифікаційний код 44361225) податкову накладну від 30 вересня 2022 року №6 датою подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІСОН» (43006, Волинська область, м.Луцьк, вул.Ківерцівська, 7А, ідентифікаційний код 44361225) судові витрати в загальному розмірі 5184 гривні 00 копійок (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх