Рішення

від 21.04.2023 по справі 758/11580/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11580/22

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХА РІКА» до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року ТОВ «ХА РІКА» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 148177 грн. 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.12.2022 позивачем помилково перераховано на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк», що належить відповідачу, грошові кошти в сумі 148177 грн. 02 коп. з призначенням платежу «заробітна плата і відпускні за 11.2022». Водночас, відповідач не є працівником позивача та між сторонами не існує жодних договірних відносин. Відповідач працював у позивача на посаді техніка з ремонту рухомого складу відділу планово-попереджувальних робіт з 24.02.2020 по 07.07.2021 та був звільнений за власним бажанням. При виплаті заробітної плати 07.12.2022 позивачем було помилково обрано рахунок відповідача та сплачено на нього грошові кошти. Для повернення випадково сплачених грошових коштів позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, проте грошові кошти останнім не повернуто, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі 148177 грн. 02 коп., що належать відповідачеві та знаходяться на його банківському рахунку НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2022 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою судді від 16.12.2022 у задоволенні заяви ТОВ «ХА РІКА» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 12.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дійсно спірна сума є безпідставно набутим майном в розумінні глави 83 ЦК України. Проте, виходячи з обставин даної справи, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1215 ЦК України. Посилаючись на висновки Верховного Суду, представник відповідача вважає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Отже, закон встановлює два виключення з цього правила: якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів в їх сукупності. Враховуючи, що у справі відсутні докази: недобросовісності набувача та рахункової помилки, а також, враховуючи обставини справи з якими погоджуються сторони: перерахування коштів з призначенням платежу «заробітна плата», наявність в минулому трудових відносин між сторонами, перерахування спірної суми саме на той рахунок відповідача, який використовувався для отримання заробітної плати від позивача, безпідставно набуті відповідачем кошти не підлягають поверненню позивачу. Крім того, внаслідок помилкового перерахування позивачем коштів у відповідача відбулось дострокове погашення кредиту у розмірі 20188 грн. 49 коп., який обслуговувався саме на зазначеному рахунку і який відповідач не мав волі та коштів, щоб достроково погасити. Із наведених підстав представник просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що згідно виписки по рахунку за період з 07.12.2022 по 08.12.2022 АТ «Кредобанк» на рахунок № НОМЕР_1 було перераховано грошову суму у розмірі 148177 грн. 02 коп.

З реєстру документів по дебету вбачається, що 07.12.2022 ТОВ «ХА РІКА» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 148177 грн. 02 коп. на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , призначення платежу - заробітна плата і відпускні за 11.2022.

08.12.2022 на адресу відповідача позивачем надіслано лист з вимогою повернути помилково перерахований платіж, який був отриманий відповідачем 07.12.2022 на рахунок № НОМЕР_1 в сумі 148177 грн. 02 коп. Вимога обґрунтована тим, що сума набута відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки він не є працівником ТОВ «ХА РІКА» та між сторонами не існує договірних відносин.

Факт отримання грошових коштів в сумі 148177 грн. 02 коп. на рахунок відповідачем визнається.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньо правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частинами 2, 3 вказаної статті визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом вказаної норми зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилався на те, що у період з 24.02.2020 по 07.07.2021 відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем, а саме працював на посаді техніка з ремонту рухомого складу відділу планово-попереджувальних робіт ТОВ «ХА РІКА» та був звільнений 07.07.2021 за власним бажанням, що підтверджується наданими суду копіями наказу №16 К від 24.02.2020 про прийняття на роботу та наказу № 22-К від 07.07.2021 про звільнення з роботи.

Спірні грошові кошти було перераховано позивачем на рахунок відповідача 07.12.2022, через значний проміжок часу після звільнення, тобто на час перерахування грошових коштів відповідач у трудових відносинах з позивачем не перебував тривалий час, натомість в призначенні платежу позивачем зазначено - «заробітна плата і відпускні за 11.2022), що не заперечувалось і відповідачем.

Крім того, як зазначає представник позивача, перерахування грошових коштів відбулось в результаті обрання помилко рахунку відповідача, через наявність в базі товариства зарплатного рахунку відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що кошти були перераховані на безповоротній основі, на підтвердження укладення сторонами договору. трудових відносин або договору про благодійне пожертвування, чи будь якого іншого договору.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не заперечував отримання ним спірних грошових коштів у визначеному розмірі, тому вказані обставини згідно вимог частини 1 статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню

Тобто правовідносини, що склалися між сторонами, не врегульовані на рівні правочину, що не виключає застосування положень статті 1212 ЦК України.

Таким чином, наявні ознаки безпідставного набуття відповідачем майна за рахунок позивача.

З огляду на зазначене, суд, врахувавши фактичні обставини справи, надавши оцінку всім доказам у справі (ст. 89 ЦПК України), дійшов висновку про задоволення позову за наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХА РІКА» коштів у порядку статті 1212 ЦК України.

Посилання представника відповідача про застосування до вказаних правовідносин положень п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦПК України не заслуговують на увагу у зв`язку з наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.02.2019 по справі №545/163/17, а також у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.04.2019 по справі №150/164/17.

Як вбачається із матеріалів справи, вони не містять підтверджень, що перерахування вказаних грошових коштів в розмірі 148177 грн. 02 коп. є результатом рахункової помилки, суть позовної заяви полягає у тому, що позивач взагалі не мав на меті перерахування будьяких грошових коштів ОСОБА_1 , а вищезазначену суму помилково перерахував на банківський рахунок відповідача виключно внаслідок технічної помилки.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

У справі, що розглядається, інтереси позивача представляв адвокат Балабон В.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 081222-1 від 08.12.2022.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на правничу допомогу позивачем додано копію договору № 081222-1 про надання правової допомоги від 08.12.2022, в якому міститься перелік виконаних робіт адвоката на суму 47500 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, надання відповіді на відзив, розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 47500 грн.

Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

Також, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХА РІКА» до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХА РІКА» грошові кошти в сумі 148 177 (сто сорок вісім тисяч сто сімдесят сім) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХА РІКА» судовий збір у розмірі 2481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХА РІКА», місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3 А, оф. 4, код ЄДРПОУ 39971515;

- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 26.04.2023.

Суддя О. О. Ковбасюк