Постанова

від 17.05.2023 по справі 344/14782/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/14782/22

Провадження № 22-ц/4808/641/23

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Баркова В.М., Пнівчук О.В.,

секретаря Кузів А.В.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Житлово-експлуатаційнебудівельно-виробничепідприємство «МЖКЕкспрес-24»про стягнення3%річних таінфляційних втратза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 березня 2023 року під головуванням судді Бабій О.М. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 06.10.2020 між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого відповідач зобов`язувався передати у його власність у строк до 30.06.2021 квартиру, що буде створена в майбутньому і розташована в багатоквартирному житловому будинку за будівельним номером АДРЕСА_1 , проектний номер квартири АДРЕСА_2 . Цього ж числа було укладено аналогічний договір який стосується квартири проектний номер 29. Продавець зобов`язаний передати квартиру в термін згідно договору за актом прийому-передачі. Згідно договору за квартиру АДРЕСА_2 він сплатив 532 244 грн, а за квартиру АДРЕСА_3 491 160 грн, а всього 1 023 600 грн. Акт приймання передачі квартир складено 19.10.2022. Продавець за період користування коштами за період з 30.06.2021 по 30.10.2022 повинен сплатити 3% річних та інфляційні втрати. Просив стягнути з відповідача 298 337,68 грн, інфляційних втрат та 40 944 грн 3% річних, а всього 339 281,68 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючисьз рішеннямсуду першоїінстанції ОСОБА_1 подав апеляційнускаргу,в якій зазначає, що рішення підлягає скасуванню в зв`язку з порушення судом норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив факт прострочення будівництва та передачі майна у власність. Однак, вирішуючи питання стягнення пені зазначив, що покупець не користувався чужими коштами, а тому підстав для стягнення пені не має.

З такими висновками суду апелянт не погоджується та вказує на те, що предметом укладених договорів купівлі-продажу є квартири, які продавець зобов`язаний збудувати та передати в майбутньому за кошти передані покупцем повністю.

На момент укладення вищезазначених договорів 06.10.2020 відповідачу було передано частину грошових коштів в рахунок вартості збудованого майна в майбутньому, тобто передано авансовий платіж.

Відповідно до п.1 та п.12.1 договору сторони погодили, що продавець за передані йому раніше кошти зобов`язаний збудувати та передати квартиру в термін згідно договору за актом прийому передачі до 30.06.2021.

Апелянт вважає, що без передачі продавцем майна у визначений строк, є факт користування чужими коштами.

Не зважаючи на це, відповідач в строки визначені договорами у власність квартири не передав, а реєстрація права власності відбулась тільки в листопаді 2022 року.

Апелянт вказує на те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Однак згідно актів приймання передачі квартири йому передали тільки в 18.10.2022.

Апелянт зазначає, що відповідно до п.14.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Відповідальність продавця за порушення строків передачі майна договором не передбачена.

Однак апелянт вважає, що за користування чужими грошовими коштами відповідно до вимог ст. 536 ЦК України боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. При цьому розмір зазначених процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тому продавець за період користування чужими коштами з 30.06.2021 по 30.10.2022 повинен сплатити 3% річних та інфляційні витрати.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Представник ТОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з доводами апелянта.

Умовами договорів було передбачено орієнтовний строк створення і передачі предмету договору на які могли плинути фактори, що не залежать від волі сторін - форс мажорних обставин та прийняття рішення органом місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси, а основною умовою передачі майна було здійснення повної оплати вартості майнових прав покупцем, в тому числі і різниці площі, згідно п.11.3., п.11.4., п.11.5 договорів. Тобто належне виконання відповідача з передачі майна залежало від належного виконання зобов`язання позивачем.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що в даному випадку грошового зобов`язання у відповідача перед апелянтом не виникало, грошового боргу у відповідача перед позивачем немає, оскільки немає суми грошових коштів, які відповідач повинен був повернути позивачу. Положеннями укладених сторонами договорів купівлі-продажу майнових прав передбачено обов`язок відповідача з передачі позивачу нерухомого майна, остаточна вартість якого повинна бути сплачена ним після обмірів БТІ чи іншої ліцензованої організації та уточнення його площі. При чому, 03.02.2022 позивач був повідомлений шляхом надсилання йому телефонного електронного повідомлення про необхідність здійснення ним повного розрахунку за квартири та ведення будинку в експлуатацію. Однак позивач не з`явився до офісу відповідача для здійснення доплати за нерухоме майно та підписання відповідних актів приймання-передачі.

Укладеними сторонами договори купівлі-продажу майнових прав від 06.10.2020 не передбачають нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та не встановлюють їх розміру, а також вони не містять та не передбачають будь-якого грошового зобов`язання відповідача, за яке могли б бути передбачені штрафні санкції, визначені ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.

Навіть якщо має місце прострочення відповідача в передачі нерухомого майна позивачу, останній все одно не набуває права на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, оскільки в даному випадку не існує грошового зобов`язання відповідача.

Суд першої інстанції прийняв законне обґрунтоване рішення, яке прийняте з дотриманням норм матеріального права та застосуванням всіх норм права для правильного вирішення даного спору.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ТОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» Назарук О.В. вимоги апеляційної скарги заперечив, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» уклали договір купівлі-продажу майнових прав, за яким продавець ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» зобов`язався передати у власність покупця ОСОБА_1 в строк до 30 червня 2021 року квартиру, яка буде створена в майбутньому і розташована в багатоквартирному житловому будинку за будівельним номером АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язався її оплатити і прийняти (а.с.4-6).

В п. 6 договору вказано, що квартира однокімнатна, на 8 поверсі з проектним номером 28, орієнтовною площею 44,37 м.кв. Пунктом 10.2 договору визначено, що договірна вартість майнових прав на квартиру загальною площею 44,37 м.кв. складає 532 440 грн.

Між ОСОБА_1 та ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» 06 жовтня 2020 року укладено ще один договір купівлі-продажу майнових прав, за яким продавець ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» зобов`язався передати у власність покупця ОСОБА_1 в строк до 30 червня 2021 року квартиру, яка буде створена в майбутньому і розташована в багатоквартирному житловому будинку за будівельним номером АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язався її оплатити і прийняти (а.с.14-16).

В п. 6 договору вказано, що квартира однокімнатна, на 8 поверсі, проектний номер квартири АДРЕСА_3 , орієнтовна площа квартири 40,93 м.кв. Пунктом 10.2 договору визначено, що договірна вартість майнових прав на квартиру загальною площею 40,93 м.кв. складає 491 160 грн.

Обидва вищеназвані договори купівлі-продажу за змістом і умовами є однаковими, тільки відмінними є площі та вартість майнових прав на договірні квартири.

З довідок № 61/20 від 08.10.2020 та № 62/20 від 08.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 08.10.2020 згідно договорів купівлі-продажу майнових прав від 06.10.2020 проінвестовано 44.37 м.кв. квартири (оплачено), проектний номер 28 та проінвестовано 40.93 м.кв. квартири (оплачено), проектний номер 29 (а.с.10, 19).

Згідно квитанції від 06.10.2020 позивачем оплачено на рахунок відповідача згідно договорів купівлі-продажу майнових прав від 06.10.2020 за квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 грошові кошти в сумі 990 000 грн (а.с.13).

Керівник ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» 11.06.2021 звернувся із заявою про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 (а.с. 61).

На підставі акта від 19.11.2021 про готовність об`єкта до експлуатації 29.12.2021 видано сертифікат № ІФ122211216471 (а.с. 62).

Згідно наказу директора Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради від 03.02.2022 присвоєно поштову адресу об`єкту будівництва багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 згідно сертифікату закінченого будівництвом об`єкта № ІФ122211216471 (а.с.41).

ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» 03.02.22 повідомило ОСОБА_1 , шляхом надіслання повідомлення на мобільний номер телефону, про необхідність з`явитись до офісу компанії для оформлення документів на право власності та проведення остаточних розрахунків (а.с.42), що не спростовано позивачем.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_1 набув 28.10.2022, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.7, 20).

Технічні паспорти на квартири були виготовлені 19.10.2022 (а.с.11, 21). У цей же день ОСОБА_1 провів доплату різниці площі, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.12, 23).

Між ОСОБА_1 та ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» 19.10.2022 було підписано акти прийому-передачі житла згідно договорів купівлі-продажу майнових прав від 06.10.2020 (а.с.9, 18).

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі Порядок), визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Пунктами 11-13 Порядку визначено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у ТзОВ «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство «МЖК Експрес-24» не виникло грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 , яке б він не виконав, тому немає підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, оскільки немає суми грошових коштів, які відповідач повинен був повернути позивачу. Відповідач повинен був передати позивачу майно, остаточна вартість якого повинна була бути сплачена позивачем після проведення остаточних обмірів площі квартири після її створення.

Колегія апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції правильним і додатково зазначає, що позивач просив стягнути на його користь з відповідача на підставі частини другої статті 625 ЦК України 298 337,68 грн інфляційних втрат і три відсотки річних у розмірі 40 944 грн за прострочку виконання зобов`язання. Однак зі змісту позовних вимог убачається, що позивачем не заявлялася вимога до відповідача про розірвання укладених між сторонами договорів, що виключає можливість застосування наслідків їх розірвання повернення сплачених на підставі чинних договорів грошових коштів, а також інфляційних втрат, нарахованих позивачем на суму внесених платежів.

Посилання апелянта на те, що без передачі продавцем майна у визначений строк є факт користування чужими коштами та відповідач в строки визначені договорами у власність квартири не передав і зобов`язання не виконувалися відповідно до умов договору, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав відповідач зобов`язувався передати ОСОБА_1 майно, остаточна вартість якого повинна була бути сплачена позивачем після проведення остаточних обмірів площі квартири після її створення.

Договорами від 06.10.2020 не встановлено терміну введення будинку в експлуатацію, однак визначено, що квартири мають бути передані у власність покупця до 30.06.2021. В той же час, договори визначають умови за яких майнові права повністю переходять до покупця, а саме, після повної оплати вартості квартири, яка вже створена.

Поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання» не є тотожним. Враховуючи умови які визначені у договорах, сторони погодили, що договір діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Основною умовою передачі майна було здійснення повної оплати вартості майнових прав покупцем, в тому числі і різниці площі, згідно п.11.3., п.11.4., п.11.5 договорів купівлі-продажу майнових прав.

Пунктом 11.2 договорів передбачено, що розрахункова вартість майнових прав може бути змінена продавцем з врахуванням можливої зміни вартості 1 м.кв. квартири, в тому числі виходячи з результатів обмірювання фактичної загальної площі квартири, зроблених ОБТІ або іншою ліцензованою установою.

В пунктах 11.3 договорів зазначено, що вартість майнових прав, що визначена в п. 10.2 цього договору, має бути уточнена після створення квартири в залежності від співвідношення її загальної площі, що передбачена п. 6 договору, та фактичної площі квартири, згідно з технічним паспортом.

Відповідно до п. 11.5 договорів різниця між фактичною площею та площею згідно договору сплачується покупцем в 10 денний термін з моменту повідомлення від продавця, але до підписання акта прийому-передачі.

Пунктом 15 договору передбачено, що строки створення нерухомого майна та передачі предмету договору можуть бути змінені при виникненні обставин форс-мажор.

Відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав від 06 жовтня 2020 року орієнтовна площа квартири АДРЕСА_2 становить 44,37 м.кв., договірна вартість майнових прав на квартиру загальною площею 44,37 м.кв. складає 532 440 грн, а відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно набув 47 м.кв.(а.с.4,7)

Орієнтовна площа квартири АДРЕСА_2 становить 40,93 м.кв., договірна вартість майнових прав на цю квартиру загальною площею 40,93 м.кв. складає 491 160 грн., відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно набув 45,8 м.кв.(а.с.14, 20).

Різницю між фактичною площею та площею згідно договорів покупець мав сплатити в 10 денний термін з моменту повідомлення від продавця.

ОСОБА_1 19.10.2022 доплатив різницю вартості квартир, які за площею більші від проектної площі. Тобто, зобов`язання щодо оплати повної вартості вже готових квартир згідно договорів від 06.10.2020 ОСОБА_1 виконав лише 19.10.2022 і в той же день було підписано акти прийому-передачі житла згідно договорів купівлі-продажу майнових прав від 06.10.2020.

Належне виконання умов договору відповідачем з передачі майна залежало від належного виконання зобов`язання позивачем.

Відповідно до пунктів 16 договорів, продавець звільняється від відповідальності за порушення строків передачі майнових прав/квартири у випадку несвоєчасного, неправомірного чи неприйняття рішення виконавчим комітетом відповідної міської ради про присвоєння поштової адреси об`єкту.

Судом встановлено, що керівник відповідача звернувся із заявою про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 11.06.2021 та таку заяву отримано Департаментом містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради в цей же день, про що свідчить відповідна відмітка на заяві. Натомість Департаментом містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради 03.02.2022 присвоєно поштову адресу об`єкту будівництва. В цей же день товариство повідомило ОСОБА_1 шляхом надіслання повідомлення на мобільний номер телефону, про необхідність з`явитись до офісу компанії для оформлення документів на право власності та проведення остаточних розрахунків.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2023 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.М. Барков О.В. Пнівчук