Ухвала

від 19.05.2023 по справі 548/538/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/538/18 Номер провадження 11-кп/814/66/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017170330000248, за апеляційною скаргою прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 15 червня 2020 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку та мешканку АДРЕСА_1 , працюючу на посаді бухгалтера ДП «Укрспирт» Вишняківське МПД, заміжню, раніше не судиму, визнано невинуватоюта виправдано за ч. 1 ст. 197- 1 КК України за відсутності в її діях складу кримінального правопорушення.

Залишено без розгляду цивільний позов заявлений прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави в особі Новоаврамівської сільської ради Полтавської області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 88 349,35 грн.

Згідно з вироком суду, відповідно до обвинувального акту від 19 березня 2018 року ОСОБА_7 самовільно зайняла земельну ділянку, чим завдала значної шкоди її власнику, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України, за наступних обставин.

Так, рішенням голови Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 24.04.2001 надано дозвіл про передачу в оренду ОСОБА_7 земельної ділянки площею 67 га на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області строком на 5 років.

06.07.2001 між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 відповідно до вказаного рішення було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Новоаврамівській сільській раді від 20.07.2001 за № 3, на 15 років з моменту його державної реєстрації, тобто до 20.07.2016, що на десять років більше, ніж передбачено рішенням голови сільської ради.

15.11.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований Хорольським районним відділом Полтавської РФ Центру ДЗК 29.12.2009 за № 040050340927.

Зазначений договір суборенди припинив дію з закінченням дії договору оренди земельної ділянки на території Новоаврамівської сільської ради, тобто 20.07.2016, однак навесні 2017 року ОСОБА_7 , будучи обізнаною про сплив строку дії договору оренди землі та відмову Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні вказаного договору, діючи без належних правових підстав, уклала договір про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт № 1 від 01.03.2017 з ФОП ОСОБА_11 , організувавши посів, обробіток та збір сільськогосподарських культур на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради, тим самим вчинивши самовільне зайняття вказаної земельної ділянки, що було зафіксовано актом ТУ Держгеокадастру у Полтавській області № 207-ДК/386/АП/09/01/-17.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017 розмір шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, становить 88 349,35 грн, у 110 раз перевищуючи неоподаткований мінімум доходів громадян та є значною шкодою.

Виправдовуючи ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 197-1 КК України, районний суд вказав, що у даному кримінальному провадженні характер обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, зокрема об`єктивної сторони, яка сформована як самовільне зайняття ОСОБА_7 земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, що заподіяно значної шкоди державним інтересам в особі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області на загальну суму 88 349,35 грн з урахуванням встановлених судом суперечностей та розбіжностей, не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», відповідно до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, та практикою Європейського суду з прав людини.

Вказав, що наявність значної шкоди є елементом об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а судом встановлено недоведеність визначеного стороною обвинувачення розміру шкоди, завданої самовільним захопленням обвинуваченою ОСОБА_7 земельної ділянки.

Послався на висновок експерта № 1704/18-1 від 17.04.2018, в якому зазначено, що розмір збитків в сумі 88349 грн. 35 коп. заподіяних місцевому або державному бюджету внаслідок використання в 2017 році земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55.1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоавраміської сільської ради, що зазначений в інформаційному листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 10-16-0.14-6702/2-17 від 01.09.2017 не підтверджується.

Поміж тим судом зазначено, що висновок судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017, зроблений експертом ОСОБА_12 без врахування даних (квитанцій про сплату орендної плати за землю), що робить цей висновок неповним, та таким, що не спростовує прокурором версію сторони захисту, а тому судом не враховано цей висновок експертизи, як такий, що підтверджує наявність значної шкоди, як складової об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Прокурор в поданій апеляційній скарзі просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та неповнотою судового розгляду; постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватою за ч. 1 ст. 197-1 КК України та призначити покарання у виді штрафу 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн; задовольнити цивільний позов прокурора прокуратури Полтавської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави в особі Новоаврамівської сільської ради Полтавської області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 88 349,35 грн; стягнути з ОСОБА_7 судові витрати на залучення експертів у ході досудового розслідування на загальну суму 5942,40 грн., а саме: проведених судово-економічних експертиз; вирішити питання щодо речових доказів на підставі ст. 100 КПК України, а саме, речові докази по справі, вилучені у ході виконання тимчасових доступів до речей та документів оригінали та інших документів залишити при матеріалах кримінального провадження.

На обґрунтування вимог посилається на те, що суд у своїх висновках допустився певних суперечностей, відхиливши заперечення обвинувача про те, що грошові кошти фактично сплачені до місцевого бюджету сільської ради не можуть вважатися орендною платою, оскільки у правовідносинах, які склалися відсутня юридична складова, а саме що між сторонами цих правовідносин не було укладено договір оренди землі, між сторонами діяли фактичні орендні відносини, при яких обвинувачена ОСОБА_7 тривалий час сплачувала щомісяця певні грошові кошти на рахунки Новоаврамівської сільської ради нібито в якості «орендної» плати за землю, які були фактично освоєні та використані розпорядником бюджетних коштів - цією сільською радою. Проте, сам суд констатував у вироку, що прийняття державною податковою інспекцією певних сум платежів в якості саме орендної плати за землю від фізичної або юридичної особи можливе лише у випадку наявності в цього державного органу інформації про цю фізичну чи юридичну особу, як саме орендаря земельної ділянки па території відповідної сільської ради.

На думку прокурора судом не досліджено в повному обсязі всі обставини справи та помилково зроблено висновок про наявність фактичних орендних відносин обвинуваченої ОСОБА_7 із власником земельної ділянки - державою відповідно до вимог земельного законодавства України.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених. Представник Держгеокадастру також підтримала апеляційну скаргу. Обвинувачена та її захисник заперечили проти доводів апеляційної скарги та вважають вирок суду законним. Представник правонаступника Новоаврамівської сільської ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про місце та дату судового розгляду.

Мотиви суду.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судових засіданнях доказів, висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України колегія суддів вважає правильним.

Так, за змістом ст.62Конституції України суд під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щододо веденості вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з вимогами ст.91КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Відповідно до п.13. ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленного йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі протии Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленного особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі протии Франції», п.52).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст.377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року № 8 суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення.

При цьому, суд приймає до уваги вимоги положень ст. 22 КПК України, відповідно до яких функцією суду є лише розгляд справи, під час якого він лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, і недопустимим є покладення на суд функцій, які властиві органам досудового розслідування та державного обвинувачення.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона самовільно зайняла земельну ділянку, чим завдала значної шкоди її власнику, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України, за наступних обставин.

Так, рішенням голови Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 24.04.2001 надано дозвіл про передачу в оренду ОСОБА_7 земельної ділянки площею 67 га на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області строком на 5 років.

06.07.2001 між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 відповідно до вказаного рішення було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Новоаврамівській сільській раді від 20.07.2001 за № 3, на 15 років з моменту його державної реєстрації, тобто до 20.07.2016, що на десять років більше, ніж передбачено рішенням голови сільської ради.

15.11.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований Хорольським районним відділом Полтавської РФ Центру ДЗК 29.12.2009 за № 040050340927.

Зазначений договір суборенди припинив дію з закінченням дії договору оренди земельної ділянки на території Новоаврамівської сільської ради, тобто 20.07.2016, однак навесні 2017 року ОСОБА_7 , будучи обізнаною про сплив строку дії договору оренди землі та відмову Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні вказаного договору, діючи без належних правових підстав, уклала договір про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт № 1 від 01.03.2017 з ФОП ОСОБА_11 , організувавши посів, обробіток та збір сільськогосподарських культур на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради, тим самим вчинивши самовільне зайняття вказаної земельної ділянки, що було зафіксовано актом ТУ Держгеокадастру у Полтавській області № 207-ДК/386/АП/09/01/-17.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017 розмір шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, становить 88 349,35 грн, у 110 раз перевищуючи неоподаткований мінімум доходів громадян та є значною шкодою.

В суді першої та апеляційних інстанції ОСОБА_7 фактично не оспорювала те, що, після завершення дії договору оренди на земельну ділянку на території Новоаврамівської сільської ради площею 55,1018 га, тобто після 20.07.2016, вона навесні 2017 року уклала договір про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт № 1 від 01.03.2017 з ФОП ОСОБА_11 , організувавши посів, обробіток та збір сільськогосподарських культур на земельній ділянці. Та на підставі вказаного договору ОСОБА_11 засіяв вказану земельну ділянку насінням соняшнику. При цьому обвинувачена продовжувала сплачувати орендну плату на рахунок Новоаврамівської сільської ради.

За наведених обставин, суд у вироку погодився із стороною обвинувачення про доведеність факту самовільного зайняття обвинуваченою ОСОБА_7 спірної земельної ділянки, пославшись на ст.1 Закону4 України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 12, 78, 93, 123-126 Земельного Кодексу.

Судом встановлено наступне.

06.07.2001 року між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 67 га на території Новоаврамівської сільської ради, який був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Новоаврамівській сільській раді від 20.07.2001 року за № 3. Термін дії договору 15 років з моменту його державної реєстрації, тобто до 20.07.2016 року.

Умовами договору передбачено, що грошова плата за 1 га становить 50 грн, сторони домовились про використання земельної ділянки з урахуванням сівозміни, орендар має право використовувати земельну ділянку на власний розсуд відповідно до мети, обумовленої в договорі, одержувати продукцію і доходи.

Крім цього, орендар має переважне право за рівних інших умов на поновлення договору оренди, а також, за згодою сільської ради, передавати в суборенду зазначену земельну ділянку або її частину.

Зазначеним правом ОСОБА_7 скористалась, уклавши 25.12.2009 договір суборенди землі з орендарем ОСОБА_11 на 7 років до закінчення терміну дії договору оренди землі.

Зазначений договір був зареєстрований 29.12.2009 Хорольським районним відділом Полтавської РФ Центру ДЗК 29.12.2009.

За період дії договору оренди землі, укладеного між сільською радою та обвинуваченою, було проведено розпаювання земельних часток (паїв) загальною площею 10,85 га громадянам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , внаслідок чого зазначені громадяни отримали Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, розташовані в межах 67 га орендованої обвинуваченою землі на території Новоаврамівської сільської ради.

11.04.2016 обвинувачена ОСОБА_7 подала клопотання начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, а 03.06.2016 обвинуваченою подано заяву начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, наданої в оренду ОСОБА_7 , площею 55,3323 га, кадастровий номер: 5324884200:00:023:0002.

Незважаючи на дозвіл компетентного органу, наданий 12.05.2016, на розробку технічної документації із землеустрою, листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.06.2016 у відповідь на заяву ОСОБА_7 від 03.06.2016 останню повідомлено про неможливість поновлення договору оренди землі, оскільки одна з істотних умов договору, а саме площа та межа земельної ділянки, була змінена з 67 га на 55,3323 га, а тому одержання земельної ділянки на праві оренди повинно здійснюватись за проектом землеустрою щодо її відведення.

Таким чином, оскільки не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, переважне право орендаря ОСОБА_7 після закінчення договору оренди було припинено, відповідно також був припинений договір суборенди.

Не маючи документів, які б посвідчували право ОСОБА_7 на користування спірною земельною ділянкою, нею 01.03.2017 було укладено договір про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт № 1 з ФОП ОСОБА_11 , згідно якого на останнього, діючого згідно умов договору в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , було покладено обов`язок організувати посів, обробіток та збір сільськогосподарських культур на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради.

На виконання умов договору підрядником ФОП ОСОБА_11 у весняний період на вказаній земельній ділянці було здійснено комплекс сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці, а саме: дискування, культивація, оранка, та посів соняшника, крім цього, договором було передбачено, що у термін з 01.03.2017 по 31.12.2017 врожай підлягав збору та перевезенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту користування обвинуваченою ОСОБА_7 земельною ділянкою з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради шляхом укладення договору про надання послуг № 1, згідно якого ФОП ОСОБА_7 замовила у ФОП ОСОБА_11 виконання комплексу сільськогосподарських робіт, які підлягали виконанню у термін з 01.03.2017 по 31.12.2017, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Зазначені обставини встановлені судом в ході судового розгляду та підтверджуються доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , на які суд послався у своєму вироку. Вказані свідки є посадовими особами органів, уповноважених на розпорядження земельною ділянкою площею 55,1018 га, кадастровий номер 5324884200:00:023:0002, на території Новоаврамівської сільської ради, які зазначили, що дана земельна ділянка перебувала в оренді ОСОБА_7 згідно зареєстрованого у сільській раді договору оренди землі, згодом була передана в суборенду ОСОБА_11 , а після закінчення терміну дії договору 20.07.2016 земельну ділянку продовжував використовувати ОСОБА_11 , який здійснював оплату за оренду землі на рахунки Новоаврамівської сільської ради у період з січня по вересень 2016 року.

Факт обробітку ОСОБА_11 спірної землі у період проведення сільськогосподарських робіт 2016-2017 р.р., суд встановив також на підставі показань свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які є користувачами суміжних земельних ділянок. Також ці обставини в суді першої інстанції не заперечував сам ОСОБА_11 , який підтвердив, що здійснював обробіток спірної земельної ділянки на замовлення обвинуваченої згідно договору про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт від 01.03.2017.

Окрім показань свідків, встановлення вказаних обставин, суд обґрунтував і письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, які він детально навів у вироку, зокрема:

- рапорт ОСОБА_23 від 11.09.2017 про надходження від громадянина ОСОБА_21 повідомлення про те, що громадянин ОСОБА_11 без відповідного договору засіяв соняшник ( т. 2, а.с. 80);

- матеріали перевірки № 877 за повідомленням ОСОБА_22 щодо виникнення спору з ОСОБА_11 з приводу користування земельною ділянкою, згідно яких перевірку за зверненням припинено до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_11 про скасування виділення земельних часток в межах 67 га, наданих останньому в суборенду (т. 2, а.с. 36 64);

- заява голови Новоаврамівської сільськоїради ОСОБА_19 від 18.04.2017 та пояснення від 11.04.2017 про вчинення кримінального правопорушення (т. 2, а.с. 156 161);

- лист начальника СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області від 26.04.2017 голові Новоаврамівської сільської ради, в якому зазначено, що сторонам конфлікту рекомендовано завершити цивільні спори з метою встановлення прав на дану земельну ділянку (т. 2, а.с. 153);

- рішення Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 24.04.2001 року № 135-ХVІ, згідно якого жительці с. Вишняки ОСОБА_7 надано в користування на 5 років земельну ділянку площею 67 га із земель запасу сільської ради в полі № 4 та визначено орендну плату у розмірі 50 грн за 1 га (т. 2, а.с. 167);

- нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки від 06.07.2001 року, укладений між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 , разом з кадастровим планом земельної ділянки, згідно якого орендодавець надав ОСОБА_7 земельну ділянку в оренду площею 67 га терміном на 15 років, починаючи з дати реєстрації (т. 2, а.с. 162-166);

- договір суборенди землі від 25.12.2009, згідно якого орендар ОСОБА_7 передала в суборенду ОСОБА_11 земельну ділянку площею 67,00 га на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області терміном на 7 років до закінчення терміну дії договору оренди № 3 від 20.07.2001, укладеного між ОСОБА_7 та Новоаврамівською сільською радою (т. 2, а.с. 128 129);

- копія клопотання ОСОБА_7 від 11.04.2016, адресоване начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 2, а.с. 185);

- копія заяви ОСОБА_7 від 03.06.2016, адресована в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої в оренду ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоаврамівської сільської ради площею 55,3323 га, та укласти договір оренди даної земельної ділянки, кадастровий номер: 5324884200:00:023:0002 строком на 21 рік (т. 2, а.с. 186);

- лист виконавчого комітету Новоаврамівської сільської ради від 28.08.2017 (т. 2, а.с. 184 194);

- протокол огляду місця події від 19.08.2017 та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що на земельній ділянці площею 55, 1018 га на території Новоаврамівської сільської ради з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, знаходяться насадження соняшника, присутній при огляді землевпорядник сільської ради повідомила, що вказану земельну ділянку обробляє ОСОБА_11 за відсутності документів, що посвідчують його право користування цю земельною ділянкою (т. 2, а.с. 66 77);

- лист голови Новоаврамівської сільської ради слідчому ОСОБА_24 від 30.08.2017, з якого слідує, що 06.07.2001 між сільською радою та ОСОБА_7 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 67 га із земель запасу державної форми власності для сільськогосподарського використання, а 15.11.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було укладено договір суборенди зазначеної земельної ділянки. За рахунок вказаної земельної ділянки було проведено розпаювання земельних часток (паїв) загальною площею 10,85 га, на які громадянами виготовлена технічна документація, внаслідок чого зменшилася площа орендованої ОСОБА_7 земельної ділянки до 55,1018 га, що стало підставою для відмови Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні договору оренди на новий строк. На площі 55,1018 га ОСОБА_11 посіяний соняшник за відсутності дозвільних документів та всупереч зверненню сільської ради з проханням не проводити обробіток земельної ділянки (т. 2, а.с. 79);

- ухвалу слідчого судді від 14.09.2017 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, зокрема сільськогосподарської культури соняшника врожаю 2017 року(т. 2, а.с. 85 87);

- ухвалу слідчого судді від 21.09.2017 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, зокрема сільськогосподарської техніки (т. 2, а.с. 94-96);

- протокол огляду документу від 15.09.2017 та копія договору від 01.03.2017, з яких вбачається, що 01.03.2017 між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_11 було укладено договір про надання послуг № 1, згідно якого ФОП ОСОБА_7 замовила у ФОП ОСОБА_11 виконання комплексу сільськогосподарських робіт та порядок розрахунків. Договір підписаний сторонами та містить реквізити замовника та виконавця (т. 2, а.с. 88 90);

- протокол огляду місця події від 15.09.2017, з якого вбачається, що в с. Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області проведено огляд сільськогосподарської техніки вантажного автомобіля Камаз, днз НОМЕР_1 з причепом, днз НОМЕР_2 , вантажного автомобіля Рено 440 DXI, днз НОМЕР_3 з причепом, днз НОМЕР_4 , комбайну «New Holland», днз НОМЕР_5 , комбайну «New Holland», днз НОМЕР_6 , які передані володільцю ОСОБА_11 на відповідальне зберігання (т. 2, а.с. 99 100);

- довідку заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 21.08.2017, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_7 перебуває на обліку у Хорольському відділенні Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області як підприємець з 10.03.2016, за період з січня до липень 2017 року включно нею було сплачено орендну плату за землю в загальному розмірі 45633,22 грн (т. 2, а.с. 136);

- довідку заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 22.08.2017, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_7 за період з листопада по грудень 2016 року включно сплатила орендну плату за землю в загальному розмірі 13035,48 грн (т. 2, а.с. 137);

- лист заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.09.2017 року з додатком, з якого слідує, що орієнтовний розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 55,1018 га з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, розташованої на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, становитиме 88349 грн 35 коп (т. 2, а.с. 107 108);

- лист заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 06.09.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_11 проведено сплату орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за 2016 рік 65895,01 грн, за 2017 рік 0,00 грн, а ОСОБА_7 проведено відповідну орендну плату за 2016 рік 13035,48 грн, за 2017 рік 52153,22 грн (т. 2, а.с. 110);

- лист заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 30.08.2017, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_11 перебуває на обліку у Хорольському відділенні Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області як підприємець з 14.09.1999 року та має право на здійснення наступних видів економічної діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, змішане сільське господарство, допоміжна діяльність у рослинництві, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, вантажний автомобільний транспорт (т. 2, а.с. 111 112);

- копії платіжних доручень № 193 від 29.01.2016 року, № 200 від 29.02.2016 року, № 205 від 28.03.2016 року, № 210 від 19.04.2016 року, № 217 від 25.05.2016 року, № 224 від 29.06.2016 року, № 232 від 25.07.2016 року, № 255 від 30.08.2016 року, № 263 від 29.09.2016 року, № 271 від 24.10.2016 року, з яких вбачається, що ОСОБА_11 на рахунок Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за грудень 2015 року, а також за період з січня по вересень 2016 року було здійснено орендну плату на загальну суму 65895,01 грн (т. 2, а.с. 116 125);

- копії заяв на переказ готівки від 25.01.2017 року, 28.02.2017 року, 29.03.2017 року, 26.04.2017 року, 29.06.2017 року, 28.07.2017 року, з яких вбачається, що ОСОБА_7 на рахунок Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за період з січня по липень 2017 року здійснила орендну плату на загальну суму 39113,22 грн (т. 2, а.с. 130 135);

- лист заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.09.2017 року з доданими актом обстеження земельної ділянки від 19.08.2017 року № 207-ДК/332/АО/10/01/-17 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 31.08.2017 року № 207-ДК/386/АП/09/01/-17, з яких слідує, що в ході перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, розташована на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, самовільно зайнята громадянином ОСОБА_11 шляхом посіву соняшнику, орієнтовний розмір шкоди, заподіяний вказаними діями територіальній громаді, може становити 88349,35 грн (т. 2, а.с. 170 175);

- висновок судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017 року, яким відповідно до Методики для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, встановлено, що розмір можливої шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, становить 88349,35 грн та документально підтверджується. При визначенні розміру шкоди експертом було враховано розмір земельної ділянки, середньорічний дохід від використання земель сільськогосподарського призначення у Полтавській області, коефіцієнт функціонального використання земель, а також коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (т. 2, а.с. 199-206),

- висновок судового експерта ОСОБА_25 № 1704/18-1 від 17.04.2018 року за результатами проведення експертного економічного дослідження за заявою ОСОБА_7 , яким встановлено, що розмір збитків в сумі 88349,35 грн, заподіяних місцевому або державному бюджету внаслідок використання в 2017 році земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, який зазначений в інформаційному листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 10-16-0.14-6702/2-17 від 01.09.2017, з урахуванням сплаченої ОСОБА_11 та ОСОБА_7 орендної плати з липня 2016 року по липень 2017 року в загальному розмірі 84741,92 грн за використання цієї земельної ділянки, документально не підтверджуються (т. 2, а.с. 59-68);

- лист Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області від 06.11.2017 року з додатками, якими підтверджується факт надходження від ОСОБА_7 коштів в рахунок сплати орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради за 2016 рік в сумі 13035,48 грн, за 2017 рік 52153,22 грн. В той час, ФОП ОСОБА_11 сплачено 7235,35 грн в січні 2016 року як орендну плату за грудень 2015 року, а також в рахунок плати за користування землею в 2016 року ним перераховано 58659,66 грн, договір суборенди, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 припинений у зв`язку з закінченням строку основного строку (т. 3, а.с. 11 21), та іншими письмові докази.

Суд вказав, що дослідженими під час розгляду справи вищеперерахованими письмовими доказами встановлено, що спірною земельною ділянкою протягом тривалого часу користувалась обвинувачена на підставі договору оренди, а після спливу строку дії останнього 20.07.2016, здійснювала обробіток земельної ділянки площею 55,1018 га без відповідного дозволу уповноваженого органу, уклавши 01.03.2017 договір із ОСОБА_11 , в якому визначено, що сільськогосподарські роботи, які останній проводив на вказаній земельній ділянці, здійснювалися на замовлення ОСОБА_7 .

Хоча колегія суддів вважає хибним висновок суду про те, що ОСОБА_7 самовільно зайняла спірну земельну ділянку, все ж таки висновок суду про відсутність в діях обвинуваченої складу криімнального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України є привльним.

Відповідно до висновків Верховного Суду, що містяться у постанові від 16.06.2022 у справі №400/122/18 зазначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це дії, які свідчать про фактичне використання певної земельної ділянки без будь - яких правових підстав (ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

В силу норм ст.1 цього Закону, відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки не є безумовною ознакою самовільного зайняття земельної ділянки.

Водночас, статтею 34Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що у разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

В свою чергу, ст.54Кодексу Українипро адміністративніправопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Тобто несвоєчасне повернення або неповернення тимчасово займаних земель, наданих на підставі договору у тимчасове (короткострокове або довгострокове) користування є не злочином (ст.197-1 КК України), а адміністративним правопорушенням (ст. 54 КУпАП).

Із системного аналізу наведених законодавчих норм слідує, що несвоєчасне повернення орендарем тимчасово займаних земель, після закінчення строку дії договору оренди, тягне за собою не кримінальну, а адміністративну відповідальність.

Заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_7 набула право на користування земельною ділянкою кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, на законних підставах, а саме на підставі нотаріально посвідченого договіру оренди земельної ділянки від 06.07.2001, укладеного між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 . З огляду на це висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого кримінального правопорушення є правильним.

Ткож колегія судді погоджується із невстановленням судом першої інстанції наявності об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України через відсутність вказаних у обвинувальному акті збитків.

Так, відповідно до диспозиції частини першої ст. 197-1 КК України, відповідальність передбачена за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. А відповідно до примітки до зазначеної статті, шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, об`єктивна сторона зазначеного злочину полягає не лише у самовільному зайнятті земельної ділянки, а і у спричиненні самовільним зайняттям значної шкоди власнику землі.

Судом встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_7 було сплачено орендну плату Новоаврамівській сільській раді за період з листопада по грудень 2016 року у розмірі 13035,48 грн (6517,74 грн щомісячно), а також з січня по липень 2017 року 52153,22 грн (щомісячно по 7450,46 грн), таким чином у той період, коли спірна земельна ділянка оброблялась ОСОБА_11 , тобто самовільна зайнята обвинуваченою ОСОБА_7 , останньою було сплачено орендну плату сільській раді на загальну суму 65188,70 грн.

Крім цього, ОСОБА_11 проведено сплату орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за період з січня по вересень 2016 року 58659,66 грн (6517,74 грн щомісячно).

Лубенською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Полтавській області підтверджено факт надходження від ОСОБА_7 коштів в рахунок сплати орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради за 2016 рік в сумі 13035,48 грн, за 2017 рік 52153,22 грн, разом з тим ФОП ОСОБА_11 сплачено 7235,35 грн в січні 2016 року як орендну плату за грудень 2015 року, а також в рахунок плати за користування землею в 2016 року ним перераховано 58659,66 грн.

З огляду на те, що поняття шкода включає в себе збитки (неотримані доходи, упущену вигоду), суд правильно визнав визначений експертом ОСОБА_12 розмір завданої самовільним зайняттям земельної ділянки шкоди необгрунтованим та таким що не підтверджує розмір спричиненої шкоди, оскільки нею не було враховано суму сплачених обвинуваченою ОСОБА_7 коштів в рахунок орендної плати.

Судом зауважено, що в органів досудового розслідування малася інформація про сплату обвинуваченою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 орендної плати за землю, самовільне зайняття якої інкримінується ОСОБА_7 , в 2016-2017 роках, разом з тим ця інформація не була врахована при призначенні відповідних експертиз, так як слідчим на вирішення експерту ставилися питання, без врахування інформації про здійснення обвинуваченою ОСОБА_7 орендної плати за землю. При цьому експерт ОСОБА_12 , відповідаючи на питання слідчого, не виходила за межі поставленого слідчим питання.

Суд констатував, що прийняття державною податковою інспекцією сум платежів орендної плати за землю від фізичної чи юридичної особи можливе лише у випадку наявності в цього органу інформації про цю фізичну чи юридичну особу як орендаря земельної ділянки на території відповідної сільської ради.

Судом враховано показання експерта ОСОБА_12 , яка по-суті не підтримала свій висновок, оскільки зазначила, що у випадку, якщо під час проведення експертизи їй були б надані квитанції про сплату обвинуваченою орендної плати за землю та поставлене питання щодо наявності збитків та відповідно шкоди по даному кримінальному провадженню з урахуванням сплачених коштів, висновок експерта міг бути іншим.

Суд також врахував, що порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно затвердженої методики, який розраховується, виходячи з площі земельної ділянки, відносно сталих коефіцієнтів функціонального використання земель та індексації нормативно-грошової оцінки земель, а також з урахуванням середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням. Хоча експертом було пояснено, що зазначена методика передбачає встановлення шкоди не за несплату орендної плати, а за самовільне використання земельної ділянки, судом правильно встановлено, що при визначенні завданої шкоди експерт повинен враховувати середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель, а в даному випадку це значення не було коректним під час проведення експертизи, оскільки не було враховано сплачену обвинуваченою орендну плату, сума якої однозначно зменшила розмір неотриманого доходу та в цілому заподіяної шкоди.

Твердження прокурора про те, що кошти, сплачені обвинуваченою сільській раді, є іншими платежами та не можуть вважатись орендною платою, оскільки у правовідносинах, що склалися, відсутня юридична складова, а саме між сторонами не було укладено договір оренди, суд не бере до уваги, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що сплачені ОСОБА_7 кошти обліковувалися як орендна плата за землю, між сторонами діяли фактичні орендні відносини, при яких обвинувачена тривалий час сплачувала оренду щомісяця на рахунки Новоаврамівської сільської ради, ці кошти обліковувались саме як орендна плата, були освоєні та використані сільською радою.

Зазначений факт не заперечувався головою Новоаврамівської сільської ради ОСОБА_19 , яка пояснила, що дійсно від ОСОБА_7 та ОСОБА_11 після закінчення дії договору оренди та відповідно суборенди землі надходила орендна плата за користування земельною ділянкою, зазначені кошти були зараховані до бюджету громади як цільові надходження (орендна плата за землю) та використовувались сільською радою відповідно до потреб громади.

Експерт ОСОБА_12 , надаючи пояснень з цього питання, також зазначила, що якщо кошти надходили на рахунки сільської ради як орендна плата і враховувались як орендна плата, податковий орган, який контролює сплату орендної плати, зарахував ці кошти саме як плату за оренду землі, якби це були інші платежі, вони були б повернуті платнику, таким чином твердження прокурора про інше цільове призначення коштів сплачених обвинуваченою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 є безпідставним.

За таких обставин, судом правильно враховано висновок експерта ОСОБА_25 , який дослідив в економічному та юридичному значенні поняття «збитки», що є частиною шкоди, та включають в себе реально неотримані доходи, витрати для відновлення втраченого майна. Експерт посилається на практику ВСУ, зокрема на постанову у справі 6-2588цс15 від 14.09.2016, в якій судом встановлено, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, яку він міг би отримувати, якби його право не було порушене. Він робить висновок, що головною метою укладення договору оренди для орендодавця є отримання юридичної гарантії сплати орендарем коштів за користування землею. Оскільки таке право Новоаврамівської сільської ради, яка є отримувачем коштів, у даній ситуації не було порушено, так як за період з липня 2016 року по липень 2017 року з боку користувачів земельної ділянки ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_7 сільській раді було сплачено орендну плату в загальній сумі 84741,92 грн, розмір фактичних збитків, заподіяних місцевому або державному бюджету, не є тотожним сумі визначеної шкоди у розмірі 88349,35 грн.

Таким чином, виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим та вмотивованим, оскільки постановлений згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, з наведенням належних і достатніх мотивів для його ухвалення, а тому підстав для його скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 15 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 бз змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4