Рішення

від 25.05.2023 по справі 280/1737/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 280/1737/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КАСТОР ГРУП» до Дніпровської митниці про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «КАСТОР ГРУП» (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2022/000048 від 09.02.2022, прийняту Дніпровською митницею;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA110140/2022/000025/1 від 09.02.2022, прийняте Дніпровською митницею за результатами перевірки митної декларації №UA110140/2022/001156 від 09.02.2022.

Ухвалою суду від 27.03.2023 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 22.03.2019 між ПП «КАСТОР ГРУП» - Замовник та компанією Zhongshan Longway Casters Co., Ltd, Китайська Народна Республіка - Постачальник, укладено Контракт №5, відповідно до умов якого, Постачальник постачає, а Замовник отримує та оплачує згідно інвойсів колеса та ролики в асортименті (в зібраному та розібраному вигляді) для ручних візків та садових тачок, іменовані далі «Товар», на умовах FOB Жонгшан або FOB Ксіаолан. Товар постачається партіями на протязі строку дії Контракту. Номенклатура, кількість, ціна Товару в кожній партії буде визначатися в інвойсах.

Відповідно до Додатку №1 від 12.04.2019 до Контракту №5, Замовник оплачує партію Товару в 2 етапи: 30% вартості партії передоплата після підтвердження Постачальником відповідного замовлення; решта 70% - після отримання копії коносаменту по електронній пошті, або 90% вартості партії передоплата після підтвердження Постачальником відповідного замовлення; решта 10% - після отримання копії коносаменту по електронній пошті.

У лютому 2022 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від компанії Zhongshan Longway Casters Co., Ltd за вказаним вище контрактом товар та подано до митного поста «Дніпро-Лівобережний», який підпорядковано Дніпровській митниці митну декларацію №UA110140/2022/001156 від 09.02.2022.

Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Контракту №5 від 22.03.2019 та комерційного інвойсу №PI-LWY57-2 від 19 листопада 2021 року до Контракту №5 від 22.03.2019, та становить 40892,90 USD (1143443,18 грн.) без урахування транспортування та 1368443,18 грн. з урахуванням транспортних витрат.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару декларантом до митного органу подано документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.11.2021; рахунок-проформа (Proforma invoice) №РІ-LWY57-2 від 20.05.2021; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №РІ-LWY57-2 від 19.11.2021; коносамент (Bill of lading) №SZNLEG2111086; автотранспортна накладна (СМR) №115517; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №ССРІТ631 2104168673; рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД; платіжне доручення №4 від 01.02.2022; платіжне доручення №37 від 15.11.2021; рахунок на оплату за морське перевезення за межами України №35 від 09.02.2022 ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №5 від 22 03 2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.04.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 30.12.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 04.01.2021; специфікація №14 від 19.11.21; договір (контракт) про перевезення №063 від 02.01.2018; експортна митна декларація; митна декларація №110140/2022/001156 від 09.02.2022.

За результатами розгляду поданих документів позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10140/2022/000048.

09.02.2022 підрозділом Дніпровської митниці - митним постом «Дніпро- лівобережний» було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА110140/2022/000025.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірних рішень стали висновки митного органу про те, що:

1) Оцінювана партія товару переміщується на підставі прямого зовнішньоекономічного контракту з виробником товарів Zhongshan Longway Casters Co., Ltd від 22.03.2019 №5.

Відповідно до сертифікату якості зазначено покупця як Дистриб`ютор. Зазначене документально не підтверджено товаросупровідними документами та умовами зовнішньоекономічного контракту;

2) Згідно електронного інвойсу ЕМД декларантом заповнено відомості щодо торгівельної марки - КАSТОR. Але контракт, сертифікат якості, інвойс не містять відомості щодо торгівельної марки;

3) Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Відповідно до частини 5 статті 54 МКУ митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару).

Згідно умов контракту та інвойсу PL-LWY57-21 від 19.11.2021, комерційні умови поставки FOB XIAOLAN. На вказаних умовах поставки FОВ покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належить витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно.

Відповідно до частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно ДМВ UА110140/2022/001156 декларантом додані складові митної вартості: витрати на транспортування - 225000,00 грн.

У підтвердження зазначених витрат надано: договір ТЕО від 02.01.2018 №063 між експедитором ТОВ «Арді Логістик» та ПП «КАСТОР ГРУП» та рахунок 09.02.2022 №35.

Заявку на перевезення, яка передбачена умовами транспортного договору (п.1.2, 1.3) та рахунку 35 не надано декларантом;

4) Відповідно до п.2.2.3 договору від 02.01.2018 №063 передбачено, що Експедитор за рахунок та за дорученням клієнта забезпечує страхування вантажів клієнта.

Відповідно до вимог статті 58 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - складові митної вартості.

Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування не надані до митного оформлення.

Акт виконаних робіт відповідно до п.4.5 договору ТЕО не надано.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). У разі оплати транспортних послуг, прошу надати підтверджуючі документи;

5) У наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 18.11.2021 наявні реквізити морського коносаменті, що виданий пізніше -19.11.2021;

6) Відповідно до вимог п.5.1 та 5.2 зовнішньоекономічного контракту 22.03.2019 №5 зазначено, що якість товару повинні підтверджуватись сертифікатом відповідності ЕN стандарта ISO та сертифікатом якості. Всі технічні характеристики коліс та роликів повинні відповідати специфікації при кожному відвантаженні. Специфікація від 19.11.2021 №14 надана до митного оформлення, однак, вона не містить інформацію про всі технічні та якісні характеристики.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Стосовно посилань митного органу на те, що «Відповідно до сертифікату якості зазначено покупця як Дистриб`ютор. Зазначене документально не підтверджено товаросупровідними документами та умовами зовнішньоекономічного контракту» та «Згідно електронного інвойсу ЕМД декларантом заповнено відомості щодо торгівельної марки - КАSТОR. Але контракт, сертифікат якості, інвойс не містять відомості щодо торгівельної марки», суд зазначає, що зазначені обставини жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою як для витребування додаткових документів так і для коригування митної вартості товару.

Так, само не має значення для визначення митної вартості і факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що митного контролю не було надано документів на підтвердження вартості страхування, суд зазначає, що умови постачання та доставки товару не передбачали обов`язкового страхування вантажу. З пояснень представника позивача встановлено, що страхування товару не здійснювалось, а відповідно позивач не мав ані обов`язку, ані можливості, подати митному органу документи щодо страхування товару.

Стосовно посилань відповідача на недоліки у наданій до митного оформлення декларації країни відправлення, суд зазначає, що подання такого документи не є обов`язковим, а тому і недоліки у його оформленні не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Більш того, недолік стосувався дати документа, а не числових значень митної вартості товару.

Так само є безпідставними посилання митного органу на те, що специфікація №14 від 19.11.2021 не містить інформацію про всі технічні та якісні характеристики, оскільки такий недолік жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості імпортованого товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «КАСТОР ГРУП».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «КАСТОР ГРУП» (69008, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.9А, код ЄДРПОУ 38461711) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2022/000048 від 09.02.2022, прийняту Дніпровською митницею.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA110140/2022/000025/1 від 09.02.2022, прийняте Дніпровською митницею за результатами перевірки митної декларації №UA110140/2022/001156 від 09.02.2022.

Стягнути на користь Приватного підприємства «КАСТОР ГРУП» судовий збір в розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова