Ухвала

від 24.05.2023 по справі 300/2797/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"24" травня 2023 р. Справа № 300/2797/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного підприємства «Енергопостачсервіс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №8190 від 12.11.2021 та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ПП «Енергопостачсервіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Луганській області №8190 від 12.11.2021 про відповідність ПП «Енергопостачсервіс» критерієм ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виключити ПП «Енергопостачсервіс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) дійшла висновку, що рішення контролюючого органу, не пов`язане з нарахуванням грошових зобов`язань, за умови попереднього адміністративного оскарження, оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана правова позиція Верховного Суду підтверджена в постанові від 03.11.2021 за результатом розгляду справи № 200/12336/19-а.

Що стосується випадків, коли платники податків не використовували процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, то Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи № 1.380.2019.006119 вказав, що строк звернення до суду з позовом про скасування таких рішень визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке позивач просить визнати протиправним, прийняте 12.11.2021.

До суду за захистом своїх прав позивач звернувся 18.05.2023.

На обґрунтування строків звернення до суду із цим позовом представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято 12.11.2021. 24.04.2022 почалося повномасштабне вторгнення на територію України, що спричинило неможливість подання позову у встановлені законом строки. З квітня 2022 року місто Лисичанськ, в якому розташоване ПП «Енергопостачсервіс» перебуває під тимчасовою окупацією. Лише станом на день подання цього позову з`явилася можливість оскаржити рішення податкового органу.

З цього приводу суду зазначає, що згідно довідки від 02.04.2022 №529-5000681866 ОСОБА_1 керівник ПП «Енергопостачсервіс», у квітні 2022 року взята на облік як внутрішньо переміщена особи та фактично проживає у місті Вінниця, де не ведуться бойові дії.

Позивачем не наведено, враховуючи місцезнаходження її керівника (місто Вінниця) непереборних та об`єктивних обставин, що унеможливлювали подання позову ПП «Енергопостачсервіс» у період з квітня 2022 року до 18.05.2023.

При цьому, позивач не надав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.

Крім того, як зазначає позивач у позові, 28.01.2023 та 01.03.2023 позивач звертався до контролюючого органу.

Суд зауважує, що 04.05.2023 позивач також звертався із позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (справа №300/2436/23).

Отже, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом.

Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Із матеріалів позову слідує, що позивач визначаючи відповідачем Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зазначив такий ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 43142559. Тобто, позовні вимоги звернені до суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 893 (надалі також - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43142559).

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43968084), забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Івано-Франківської області та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із вказаним кодом 43142559 внесено 22.10.2021.

При цьому, звернувшись із позовною вимогою до суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) позивач не обґрунтував підстав такого звернення до вже ліквідованого контролюючого органу.

Також, згідно пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Представником позивача у позовній заяві зазначено такі додатки до позову: ордер, судовий збір, свідоцтво Кучер, а також інші додатки.

Однак, позивачем всупереч вказаним вимогам не зазначено переліку доданих до позовної заяви описаних вище «інших додатків».

Крім зазначеного, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Луганській області №8190 від 12.11.2021 про відповідність ПП «Енергопостачсервіс» критерієм ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виключити ПП «Енергопостачсервіс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Таким чином, позивачем заявлена одна позовна вимога немайнового характеру.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який вступив в дію з 01.01.2023, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позовною вимогою немайнового характеру складає 2684,00 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, судом встановлено, що позивачем за подання цього адміністративного позову не сплачено судовий збір. Долучена до позовної заяви копія платіжної інструкції №1352 від 03.05.2023 в сумі 2684,00 грн. свідчать про оплату судового збору за подання 04.05.2023 позовної заяви у справі за №300/2436/23, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення - канцелярія Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

На виконання вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судом не встановлено зарахування судового збору за подання позивачем цього адміністративного позову.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, до матеріалів позову не додано доказів в підтвердження доводів позовної заяви.

Згідно довідки про доставку електронного листа повідомлення про відсутність можливості роздрукувати документи великого обсягу від 18.05.2023 представник позивача Кучер Ю.Ю. отримала 18.05.2023 о 10:26 год. у своєму електронному кабінеті за допомогою підсистеми Електронний суд.

Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву приватного підприємства «Енергопостачсервіс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №8190 від 12.11.2021 та зобов`язання до вчинення дій,- залишити без руху.

Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; уточненої позовної заяви із зазначенням правильних реквізитів Головного управління ДПС в Івано-Франківській області і переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/Біньковська Н.В.