Рішення

від 25.05.2023 по справі 300/200/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2023 р. справа № 300/200/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 36676,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 36676,43 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання на загальну суму 36676,43 грн. з орендної плати за землю з фізичних осіб, які нараховані податковими повідомленнями-рішеннями № 8494-13 від 30.06.2017, № 8495-13 від 30.06.2017.

Ухвалою від 01.02.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

01.03.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 від 01.03.2023 на позовну заяву. Відповідач заперечив щодо задоволення позову та зазначив, що ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства «Студинець», яке з 21.07.2017 перебуває в стані припинення, вимоги кредиторів розглядалися до 30.09.2017. Позивач з кредиторськими вимогами до відповідача, як голови фермерського господарства «Студинець», у строк до 30.09.2017 не звертався. Окрім цього, на підставі договору про спільну діяльність від 01.11.2013 земельними ділянками користувалося ТОВ «Фрукти Прикарпаття», яке й зобов`язане сплатити земельний податок за 2017 рік. ОСОБА_1 зазначив, що згідно долучених до позову копій корінців податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017 не визначено дату отримання відповідачем таких податкових повідомлень-рішень, а тому вони вважаються не врученими, а ОСОБА_1 вважається не повідомленим про наявність податкового зобов`язання. Також відповідач звернув увагу на те, що податкова вимога форми «Ф» за № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 була адресована на поштову адресу: АДРЕСА_1 , однак у селі Чорнолізці немає будинку за таким номером. За вказаних обставин, оскільки податкова вимога направлена не за місцем реєстрації відповідача, сума заборгованості у розмірі 36676,43 грн., яка заявлена до стягнення, не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу. Просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 25-41).

04.04.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 03.04.2023 № 4262/5/09-19-13-04 на відзив. Так, представник позивача зазначив, що відповідно до пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Згідно договору оренди землі від 30.10.2015 ОСОБА_1 є платником орендної плати з фізичних осіб, а тому саме відповідач має платити орендну плату за фактичний період перебування землі у власності, тобто до 28.11.2017. Щодо відсутності в корінцях податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017 прізвища, імені, по батькові відповідача та дати отримання відповідачем таких податкових повідомлень-рішень, то представник позивача звернув увагу на те, що відповідач не заперечує факт отримання вказаних податкових повідомлень-рішень, а не проставлення формальних реквізитів доказу отримання не впливає на законність таких податкових повідомлень-рішень. Щодо направлення податкової вимоги на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , то представник позивача зазначив, що податкова вимога форми «Ф» за № 0031648-1308-0913 від 13.08.2021 направлена за податковою адресою ОСОБА_1 , яка міститься в центральній базі даних Державного реєстру платників податків фізичних осіб. Що стосується доводів відповідача про те, що його зареєстроване місце проживання з 20.02.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , то ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок платника податків та не повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси. При цьому, податкові повідомлення-рішення № 8494-13 від 30.06.2017, № 8495-13 від 30.06.2017 та податкова вимога форми «Ф» за № 0031648-1308-0913 від 13.08.2021 направлені відповідачу до зміни зареєстрованого його місця проживання, що мала місце 20.02.2023. Також представник позивача зазначив, що відповідач оцінює правильність донарахування контролюючим органом сум зобов`язань, однак ці обставини входять до предмету доказування у справі щодо правомірності прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, а не у цій справі, предметом доказування в якій є підстави та склад податкового боргу. За вказаних обставин, представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 43-47).

13.04.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення представника відповідача від 13.04.2023 на відповідь на відзив. Так. Представник відповідача повідомила, що податкові повідомлення-рішення № 8494-13 від 30.06.2017, № 8495-13 від 30.06.2017 не містять розрахунку орендної плати, а тому не можливо встановити, чи включено орендну плату за грудень 2017 року. Також представник відповідача знову звернула увагу на відсутність в корінцях податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017 відомостей щодо прізвища, імені, по батькові відповідача та дати отримання відповідачем таких податкових повідомлень-рішень та направлення податкової вимоги форми «Ф» за № 0031648-1308-0913 від 13.08.2021 на адресу, за якою ОСОБА_1 не проживає (а.с. 48-52).

Встановлені судом обставини справи:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, зокрема з орендної плати з фізичних осіб.

На підставі договору оренди землі від 30.10.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 , відповідач користувався земельною ділянкою, кадастровий номер 2625882900:02:001:0001, площею 10,2905 га в урочищі Аеродром, що підтверджується копіями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 47627533 від 14.11.2015 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2601147482015 від 30.03.2015 (а.с. 37-38).

На підставі договору оренди землі від 30.10.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 , відповідач користувався земельною ділянкою, кадастровий номер 2625882900:02:002:0050, площею 29,0392 га в урочищі Аеропорт, що підтверджується копіями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 47629212 від 14.11.2015 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2601147472015 від 30.03.2015 (а.с. 39-40).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником Фермерського господарства «Студинець», яке з 21.07.2017 перебуває в стані припинення (а.с. 36).

Відповідно до витягу з реєстру платників податків фізичних осіб податкова адреса відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 30.06.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф № 8494-13, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, податковий період: 2017 рік, на загальну суму 9596,27 грн. (а.с. 6).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 30.06.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф № 8495-13, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, податковий період: 2017 рік, на загальну суму 27080,16 грн. (а.с. 6).

Вказані податкові повідомлення-рішення вручені під розписку платником податків, що підтверджується корінцями таких податкових повідомлень-рішень.

13.08.2021 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми Ф за № 0031648-1308-0913 на суму 44011,72 грн. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав податкову вимогу 16.08.2021 (а.с. 5).

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 08.12.2022 сума заборгованості відповідача з орендної плати за землю з фізичних осіб, яка нарахована податковими повідомленнями-рішеннями № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, становить 36676,43 грн. (а.с. 4).

Вирішуючи цей спір суд виходив з таких норм права та мотивів їх застосування. Висновок суду:

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору впорядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту14.1.156 статті 14 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

За положенням пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з пунктами 54.1, 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

20.1.18. Застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

20.1.34. Звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 ПК України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом вище, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 30.06.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф № 8494-13, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, податковий період 2017 рік, на загальну суму 9596,27 грн. (а.с. 6).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 30.06.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф № 8495-13, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, податковий період 2017 рік, на загальну суму 27080,16 грн. (а.с. 6).

Відповідач вказані вище податкові повідомлення-рішення не оскаржував ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання, визначені у них, вважаються узгодженими.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не звертався з кредиторськими вимогами до фермерського господарства «Студинець», головою якого є відповідач, у строк до 30.09.2017, то суд зазначає, що згідно податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017 платником податкових зобов`язань визначено ОСОБА_1 , а не Фермерське господарство «Студинець».

Що стосується доводів відповідача про те, що обов`язок щодо сплати земельного податку за 2017 рік належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрукти Прикарпаття», то суд вказує на таке.

Згідно договору про спільну діяльність від 01.11.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрукти Прикарпаття» та Фермерським господарством «Студинець», сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері ведення селянського фермерського господарства для досягнення господарських і комерційних цілей отримання прибутку від реалізації продуктів ведення селянського фермерського господарства. Відповідно до підпункту 4.2.1 вищевказаного договору про спільну діяльність від 01.11.2013, внесок Фермерського господарства «Студинець» - земельна ділянка, площею 40 га, надана на праві постійного користування для ведення селянського фермерського господарства.

Суд звертає увагу на те, що договір про спільну діяльність від 01.11.2013 не містить положень, які б встановлювали порядок розподілу між сторонами податкових зобов`язань. Натомість такий порядок регламентується Податковим кодексом України.

Окрім цього, відповідач вказує на обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрукти Прикарпаття» щодо сплати земельного податку. Натомість, позивач звернувся з цим позовом про стягнення податкового боргу за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, а не земельного податку, які є різними формами плати за землю, з різними підставами та порядком нарахування.

Так, пунктами 288.2 та 288.4 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 47627533 від 14.11.2015 та № 47629212 від 14.11.2015, орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 2625882900:02:001:0001 та 2625882900:02:002:0050 є ОСОБА_1 , а не Фермерське господарство «Студинець» чи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрукти Прикарпаття». Якщо відповідач вважає, що він є неналежним суб`єктом податкового зобов`язання з орендної плати, нарахованого податковими повідомленнями-рішеннями № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, то ОСОБА_1 має право оскаржити такі податкові повідомлення-рішення.

Щодо відсутності в корінцях податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017 прізвища, імені, по батькові відповідача та дати отримання відповідачем таких податкових повідомлень-рішень, то суд вказує на таке.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначено Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розділом ІІІ регламентовано порядок надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків:

1.Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов`язки.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

2. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.

4. Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється:

1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - на корінці податкового повідомлення-рішення);

2) працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення).

5. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

6. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).

Форма податкового повідомлення-рішення та корінець до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» міститься в додатку № 1 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків та затверджені наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204. Так, форма корінця до податкового повідомлення-рішення містить графи для заповнення інформації про прізвище, ініціали, підпис особи та дату отримання такою особою податкового повідомлення рішення.

В спірному випадку, до позовної заяви долучено копії корінців податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, в яких містяться лише особисті підписи особи, яка отримала такі податкові повідомлення-рішення, та відсутня інформація про прізвище, ініціали та дату отримання таких податкових повідомлень-рішень (а.с. 6).

Водночас суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не заперечує, що отримав податкові повідомлення-рішення № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, а лише вказує на відсутність в корінцях таких податкових повідомлень-рішень інформації про прізвище, ініціали та дату отримання податкових повідомлень-рішень, яку мав зазначити платник податків особисто при їх отриманні. Позивач не надав суду доказів того, що підписи у вказаних корінцях податкових повідомлень-рішень йому не належать. Отже, суду не подано і в суду немає жодних доказів того, що відповідач не отримував податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017. Також ОСОБА_1 як зацікавлена особа не підтвердив факти вручення йому податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017 значно пізніше, ніж в 2017 році.

Окрім цього, доречно звернути увагу, що отримавши податкову вимогу № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021, в якій вказані суми податкових зобов`язань (зокрема й ті, що є предметом стягнення в цій справі - 36676,43 грн.) та не звернувшись про оскарження податкових повідомлень-рішень, яким ці суми нараховані, відповідач фактично визнав їх отримання до цього, ознайомлення з їх змістом, та погодився з їх правомірністю.

Що стосується доводів відповідача про те, що податкова вимога форми «Ф» за № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 була адресована на неіснуючу поштову адресу: АДРЕСА_1 , то суд вказує на таке.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів визначений статтею 42 ПК України.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.3 статті 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Як визначено пунктом 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 63.5 статті 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому, відповідно до положень пункту 70.7. статті 70.7 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання (підпункт 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України).

Суд звертає увагу на те, що усім громадянам України платникам податків на виконання вимог Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів" від 22.12.1994 за № 320/94-ВР (далі - Закон № 320/94-ВР) присвоювалися (присвоєно) ідентифікаційні номера, а надалі реєстраційні номера облікової картки платника податків.

Згідно із абзацом 2 частини першої статті 5 Закону № 320/94-ВР до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які, поряд з іншими, проживають в Україні, мають об`єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов`язані сплачувати податки та інші обов`язкові платежі.

Реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників (частина друга статті 5 Закону № 320/94-ВР).

Абзацом 5 частини третя статті 5 Закону № 320/94-ВР визначено, що під час реєстрації до облікової картки фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, серед іншого, вносяться дані про місце проживання.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону № 320/94-ВР на підставі відомостей, поданих підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, іншими органами, Головна державна податкова інспекція України надає фізичній особі - платнику податків та інших обов`язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об`єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.

Як було визначено приписами частини третьої статті 9 Закону №320/94-ВР фізичні особи - платники податків та інших обов`язкових платежів, зобов`язані:

- зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення об`єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов`язкових платежів;

- подавати до державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу відомості про зміну даних відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону протягом місяця з дня виникнення таких змін.

На реалізацію коментованого закону Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ за № 43 від 27.01.1998 "Про затвердження Положення про картку фізичної особи - платника податків" (далі - Положення № 43).

Пунктом 1.3 Положення № 43 визначалося, що фізичній особі - платнику податків та інших обов`язкових платежів надається ідентифікаційний номер, який надсилається до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи.

Згідно із пунктом 2.1 Положення № 43 для отримання Картки громадянин України пред`являє паспорт громадянина України або паспортний документ, що містить необхідні для реєстрації у Державному реєстрі реквізити, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, місце народження та місце проживання (країна, область, район, населений пункт).

Виготовлені Картки розсилаються до органів державної податкової служби за місцем проживання фізичних осіб або за місцем отримання доходів, чи за місцезнаходженням об`єкта оподаткування (підпункт 2.17.2. пункту 2.17 Положення № 43).

До отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство, Картки неповнолітнім фізичним особам в силу вимог пункту 2.3 Положення № 43 видавалися одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та паспорта громадянина України одного з батьків або його паспортного документа з унесеними до нього відомостями про місце проживання або тимчасового перебування.

Окрім вказаного, положеннями пунктів 8.1. і 8.2. було регламентовано, що інформація щодо реєстраційних даних про фізичну особу коригується у разі, якщо в установленому законодавством порядку змінилися дані, що містяться у Картці. У разі виникнення змін у реєстраційних даних, що містяться у Картці, фізична особа протягом місяця від дня виникнення таких змін зобов`язана повідомити про необхідність коригування реєстраційних даних про неї орган державної податкової служби за місцем свого постійного проживання.

В подальшому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.11.2008 за № 722 затверджено Порядок формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (далі - Порядок № 722).

Згідно з пунктом 6.3. Розділ II Порядку № 722 працівник органу державної податкової служби у разі подання Облікової картки, поряд з іншим, зобов`язаний за даними відповідного рівня Державного реєстру, паспортного документа чи шляхом опитування фізичної особи - платника податків пересвідчитись у відсутності реєстрації фізичної особи - платника податків, установити, чи не змінювала фізична особа - платник податків прізвище, ім`я або по батькові, місце проживання, дату народження чи інші дані, які включаються до Облікової картки.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 722 у разі виникнення змін та/або уточнень у реєстраційних даних фізична особа - платник податків протягом місяця від дня виникнення таких змін зобов`язана подати Повідомлення до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання (у разі зміни місця проживання - до органу державної податкової служби за новим місцем проживання).

Надалі аналогічні за містом норми щодо обов`язку платника податків у випадку наявності об`єктів оподаткування здійснити подання відповідних документів для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, а також в частині обов`язку у випадку виникнення змін у власних облікових даних, в тому числі при зміні місця проживання (податкової адреси), на подання до відповідного податкового органу відповідних даних, окрім Податкового кодексу України (з 01.01.2011) визначалися в таких нормативно правових актах:

- наказ Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 за № 954 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України";

- наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 за № 779 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків";

- наказ Міністерства доходів і зборів України від 29.09.2017 за № 822 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків".

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру платників податків-фізичних осіб ДПС України, податкова адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Позивач направив податкову вимогу форми «Ф» за № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 саме на вказану в Державному реєстрі платників податків-фізичних осіб ДПС України податкову адресу відповідача.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про документ вважається врученим платнику податків вручення із зазначенням причини невручення.

Судом встановлено, що в податковій вимозі за № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 зазначено адресу місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 5).

До позовної заяви долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містить відмітку про отримання 16.08.2021 відповідачем поштового відправлення з податковою вимогою за № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 (зворотній бік, а.с. 5).

В суду відсутні будь-які сумніви щодо достовірності вручення поштового відправлення, оскільки відповідальність за встановлення особи адресата, вручення поштового відправлення несе відповідальна особа установи поштового зв`язку.

Таким чином, податкова вимога за № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 направлена на податкову адресу відповідача та вважається врученою ОСОБА_1 .

З дати виставлення податкового вимоги, податковий борг відповідача не переривався. Отже, немає підстав для виставлення нової податкової вимоги на збільшену суму податкового боргу.

У відзиві від 01.03.2023 на позовну заяву відповідач зазначив, що з 20.02.2023 змінив реєстрацію місця проживання на: АДРЕСА_2 . Однак суд звертає увагу на те, що такі зміни місця проживання відбулися лише в 2023 році, проте податкова вимога № 0031648-1308-02913 прийнята та направлена відповідачу 13.08.2021.

Окрім цього, ОСОБА_1 не подав суду доказів про зміну податкової адреси: АДРЕСА_1 , в установленому законом порядку за його заявою відповідно до вимог ст.ст. 66, 70 Податкового кодексу України.

Так, в суду немає відомостей про те, що відповідач звертався до позивача з інформацією про помилковість, недостовірність чи про зміну вказаної податкової адреси, тобто про зміну даних, які обліковуються в Державному реєстрі платників податків фізичних осіб ДПС України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.05.2021 у справі № 0940/1971/18.

Також суд звертає увагу на те, що факт отримання відповідачем податкової вимоги № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 7740103119773, з записом та підписом листоноші АТ «Укрпошта» про вручення рекомендованого листа 16.08.2021. Є очевидним те, що зазначення помилкової адреси може бути перешкодою для вручення рекомендованого листа адресату. Однак, потрібно зазначити, що найчастіше листоношами в населених пунктах є мешканці місцевих громад, які знають більшість місцевих мешканців, тим паче якщо це села, а особи, яким адресовані листи, є загальновідомими в таких громадах, наприклад, місцеві урядники, лікарі, вчителі, фермери тощо. Відповідач у відзиві на позов вказує, що він є головою фермерського господарства. Тобто буде розумним вважати, що місцевий листоноша в селі Чорнолізці, встановивши помилковість поштової адреси, та знаючи адресата, вручив таке поштове відправлення відповідачу або члену його родини, за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 , про що поставив відмітку та розписався у відповідному бланку. Суд вважає доречним звернути увагу на те, що згідно правил надання послуг поштового зв`язку саме працівник установи зв`язку несе відповідальність за достовірність вручення поштової кореспонденції адресату. За відсутності доказів протилежного, в суду немає правових підстав ставити під сумнів факт вручення поштової кореспонденції адресату. Таких доказів суду відповідачем не подано.

Отже, наявні докази у справі підтверджують факт належного вручення відповідачу як платнику податків податкової вимоги № 0031648-1308-02913 від 13.08.2021.

Таким чином відповідач був попереджений про необхідність погашення податкового боргу з орендної плати в розмірі 44011,72 грн., яка складається з податкового зобов`язання в сумі 36676,43 грн., яка є предметом цього позову, та штрафу в сумі 7335,29 грн. Також відповідач, отримавши таку податкову вимогу, в разі сумнівів щодо наявності такого боргу, підстав його виникнення, мав можливість в розумні строки звернутися до контролюючого органу щодо отримання відповідної інформації та звірки сум боргу. Однак суду не подано доказів, що відповідач вчиняв такі дії. Отримавши відповідну інформацію, в разі незгоди з податковим боргом, платник податків мав можливість оскаржити податкові повідомлення-рішення на підставі яких він виник.

Отже, суд вважає непереконливими заперечення відповідача щодо неотримання ним податкової вимоги як передумови для виникнення у позивача права на звернення до суду з цим позовом.

Відповідач не оскаржив ні в адміністративному порядку, ні до суду податкові повідомлення-рішення № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, на підставі яких виник податковий борг, що є предметом стягнення в цій справі. Зокрема відповідач мав можливість в цій справі подати до суду зустрічний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, однак таким правом не скористався.

Водночас, предметом оцінки в цьому спорі не є правомірність податкових повідомлень-рішень № 8494-13 від 30.06.2017 та № 8495-13 від 30.06.2017, зокрема, в частині визначення суб`єкта та бази оподаткування, оскільки предметом доказування в якій є підстави та склад податкового боргу, а не правомірність нарахування податкового зобов`язання.

Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 04.12.2018 в справі № 809/1448/16, від 19.05.2020 в справі № 809/12/17.

Відповідач не подав суду доказів сплати податкового боргу. Натомість такого податкового боргу відповідача підтверджено позивачем поданою довідкою про борг станом на 08.12.2022, витягом з автоматизованої інформаційної системи ДПС України Податковий блок, за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 18010900 (а.с. 4, 7).

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг (код бюджетної класифікації 18010900) в розмірі 36676,43 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із цим позовом.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 36676,43 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Щодо судових витрат у справі:

Суд, з огляду на частину другу статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку покласти на позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання цього позову до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) в дохід місцевого бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки, податковий борг (код бюджетної класифікації 18010900) в розмірі 36676 (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 43 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.