Рішення

від 25.05.2023 по справі 520/2613/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 р. справа №520/2613/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, 61022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" (просп.Московський, буд.55, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ37151644) про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд:

- стягнути з ТОВ «Тріада - Плюс» капіталізовані платежі в розмірі 34015,56 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятнадцять грн. 56 коп.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" перебувало на обліку та сплачувало страхові кошти до Фонду як платник страхових коштів. За даним підприємством обліковується заборгованість у сумі 34015,56 грн., яка визнана страхувальником ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" у встановленому порядку. Станом на 24.12.2022 року сума капіталізованих платежів не погашена.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022р. поновлено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023р. замінено неналежного позивача - Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана судом відповідачу на адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт, в якому було надіслано вказану ухвалу суду повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку про повернення відправлення в зв`язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про неотримання відповідачем відправлення без поважних причин.

Суд зазначає, що іншої адреси, на яку необхідно здійснювати відправлення кореспонденції суду, матеріали справи не містять.

Отже, судом було вжито всіх необхідних процесуальних заходів для повідомлення учасника справи про наявність ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.

Згідно із п.4 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що наведені норми підлягають розширеному тлумаченню, враховуючи, що ухвала суду про відкриття провадження у справі є процесуальним рішенням суду, з якого у сторін адміністративного процесу виникають відповідні права та обов`язки та воно, нарівні із судовою повісткою здійснює інформування учасника справи про наявність судового провадження та можливість брати участь у ньому.

Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас, суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надано, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомлено.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Первісний позивач - Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (стаття 4 Закону України №1105-XIV).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" є юридичною особою, відповідно до Закону №1105ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України" з 12.07.2010р. зареєстровано як платник страхових коштів.

На ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" з працівником ОСОБА_1 11.05.2011 року стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. В результаті ушкодження здоров`я згідно виписки МСЕК від 24.10.2016р. № 020337 потерпілому встановлено 30% втрати працездатності та третя група інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом від 11.05.2011. Він отримує страхові виплати у робочих органах Фонду соціального страхування.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові 08.11.2016р. отримано лист за підписом ліквідатора Бакрадзе К.А. з інформацією про те, що 22.09.2016р на загальних зборах учасників ТОВ "Тріада-Плюс" прийняте рішення про ліквідацію ТОВ "Тріада-Плюс". Також ліквідатор просила надати інформацію про наявність або відсутність заборгованості щодо сплати загальнообов`язкових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Листом від 23.11.2016р №5811/07-11 Відділенням повідомляло ліквідатора про суму капіталізованих платежів, які мають бути сплачені в зв`язку із ліквідацією підприємства. Крім того, у строк, який встановлено для пред`явлення кредиторських вимог Відділення подало заяву голові ліквідаційної комісії ТОВ "Тріада-Плюс" Бакрадзе К.А. про визнання майнових вимог у сумі 37328,64 грн. та включення їх до другої черги реєстру кредиторів.

Оскільки у встановлений законом строк відповідь на заяву не надійшла, Відділення звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Тріада-Плюс» на користь Відділення капіталізованих платежів у сумі 37328,64 грн. За наслідками розгляду справи Харківським окружним адміністративним судом 23.01.2017р. по справі №820/316/17 позовну заяву залишено без розгляду. 02.02.2017р. постановою Господарського суду Харківської області ТОВ "Тріада-Плюс" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі постанови Господарського суду Відділення провело новий розрахунок капіталізованих платежів станом на момент визнання боржника банкрутом. Відділення направило ліквідатору Бакрадзе К.А. та до Господарського суду Харківської області заяву про визнання грошових вимог на суму 34015,56 грн. Дана заборгованість є капіталізованими платежами.

ТОВ «Тріада -Плюс» кредиторські вимоги Відділення визнано у повному обсязі, що підтверджено листом ліквідатора від 22.03.2017 №кред-148-2.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2017 по справі №922/4593/16 визнано вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Харкові до ТОВ "Тріада-Плюс" у сумі 34015,56 грн. та включено до другої черги реєстру вимог кредиторів.

За розрахунками позивача сума капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із вищезазначених зобов`язань складає 34015,56 грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає наступне.

Статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з ч.2 ст.1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV тут та далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.3 Закону №1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю.

Статтею 18 Закону №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до частини 1 статті 35 Закону № 1105-XIV підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням положень ст.1205 ЦК України до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку № 986.

За приписами пункту 2 Порядку №986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно з пунктом 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

При цьому аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги ч.2 ст.1205 ЦК України, статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 820/2837/17.

Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Фонд повинен сплатити застрахованій особі (або особам, визначеним у статті 41 Закону №1105-XIV) за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв`язку з ліквідацією страхувальника.

Як зазначено вище, потерпілий ОСОБА_1 , який був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-Плюс", за випискою МСЕК від 24.10.2016р. №020337 має втрату працездатності 30% та 3 групу інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом.

Суд також звертає увагу, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації не тягне правонаступництва, стосовно зобов`язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого. Це правило не діє повною мірою, оскільки відповідно до ст.609 ЦК України передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Позивачем здійснений розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом життя потерпілого, згідно з яким загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 34015,56 грн.

При цьому відповідачем не подано будь-яких заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку.

Станом на час розгляду справи до суду не надано відомостей про сплату зазначеної суми капіталізованих платежів відповідачем.

Отже, відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов`язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві, протягом його життя.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч.5 та 6 ст.105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації юридичної особи встановлений статтею 111 ЦК України.

Частиною 8 статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до пункту 9 статті 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується провадиться в порядку черговості, визначеної статтею 112 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №925/1005/18 викладено висновок про те, що дані правовідносини, а саме, спори, пов`язані із стягненням з особи, що ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, підлягають розгляду відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України №1105 (в редакції Закону України від 21.09.2022 №2620-ІХ) з 01.01.2023 уповноваженим органом управління у системі загальнообов`язкового державного страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Разом із тим, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1105 припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Оскільки капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, тому вони підлягають стягненню в судовому порядку, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, 61022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" (просп.Московський, буд.55, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ37151644) про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 37151644) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) капіталізовані платежі в розмірі 34015,56 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятнадцять) грн. 56 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров