Рішення

від 24.05.2023 по справі 580/241/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року справа № 580/241/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області (далі позивач) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області з позовом до відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, що розміщене за адресою: вул. І. Сірка, 7, м. Христинівка Уманського району Черкаської області;

- зобов`язати відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91126, що розміщене за адресою: вул. І. Сірка, 7, м. Христинівка Уманського району Черкаської області у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на території Христинівської міської територіальної громади знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 91126 за адресою: вул. І. Сірка, 7, м. Христинівка Уманського району Черкаської області у будівлі Христинівського ліцею №1 Христинівської міської ради Черкаської області, яка в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем, яким є відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради, вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є обмежено готовою до використання за призначенням, через що нездатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Вказав, що відповідач не вживає заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття людей.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.01.2023 від відповідача надійшла до суду заява, в якій останній вказав, що визнає позовні вимоги у справі, що розглядається.

01.03.2023 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до суду надійшло пояснення, в якому Головне управління просить задовольнити повністю адміністративний позов, вказавши, що додержання законодавчих вимог використання захисних споруд цивільного захисту, забезпечення їх утримання в належному технічному стані, забезпечення готовності до укриття населення є невід`ємною частиною підвищення рівня безпеки населення і захищеності територій від наслідків надзвичайних ситуацій, а невиконання балансоутримувачем законодавчих вимог у зазначеній сфері ставить під загрозу життя та здоров`я громадян, які в них укриваються.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На території Христинівської міської територіальної громади розміщено захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 91126 за адресою: вул. І. Сірка, 7, м. Христинівка Уманського району Черкаської області у будівлі Христинівського ліцею №1 Христинівської міської ради Черкаської області.

Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту № 91126 є відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради.

12.10.2021 проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, за результатами якої складено акт від 12.10.2021, в якому встановлено, зокрема, що протирадіаційне укриття визначено як обмежено готове до використання за призначенням та таке, що підлягає ремонту.

18.08.2022 повторно проведено огляд захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, за результатами якого складено акт від 18.08.2022, згідно якого протирадіаційне укриття визначено як обмежено придатне до використання за призначенням.

Прокурор зазначає, що бездіяльність відповідача полягає в не здійсненні ним заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91126, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням інтересів держави у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою КМУ №138 від 10.03.2017 (далі - Порядок №138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до п. 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно положень п. 12 Порядку №138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як визначено в п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з статтею 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Обов`язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

Аналіз зазначених вище приписів вказують на те, що Головне управління ДСНС України у Черкаській області є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

Як встановив суд, Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області після складення акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 12.10.2021 та акта огляду захисної споруди цивільного захисту від 18.08.2022 не вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Досліджуючи обставини, що стали причинами не здійснення Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області контролю за приведенням протирадіаційного укриття № 91126 відповідачем у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, державний нагляд (контроль) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Таким чином, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №303 від 13.03.2022 на період воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Черкаській області відсутні повноваження перевірки протирадіаційного укриття № 91126 на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення та звернення із даним позовом.

Суд врахував, що у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах зумовлена об`єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави у зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я, насамперед в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання заступником керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області адміністративного позову має на меті захист інтересів держави та як наслідок про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України Про прокуратуру, для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.

Як встановив суд, відповідно до паспорта захисної споруди цивільного захисту сховище (протирадіаційне укриття) № НОМЕР_1 та облікової картки захисної споруди цивільного захисту, захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 91126 належить відділу освіти Христинівської РДА, який реорганізовано у відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради, який є балансоутримувачем зазначеного протирадіаційного укриття.

За наслідками проведення 12.10.2021 оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 складено акт, в якому встановлено, зокрема, що протирадіаційне укриття визначено як обмежено готове до використання за призначенням та таке, що підлягає ремонту.

18.08.2022 проведено огляд захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, за результатами якої повторно складено акт від 18.08.2022, згідно якого протирадіаційне укриття визначено як обмежено придатне до використання за призначенням.

Надавши оцінку доводам учасників справи в контексті необхідності зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку № 138.

Зі змісту поданої 26.01.2023 відповідачем заяви від 19.01.2023 № 35 суд вбачає, що відповідач фактично не заперечує невідповідність протирадіаційного укриття № 91126 вимогам встановлених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач не здійснив усіх можливих заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема, рекомендації акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 від 12.10.2021 та акта огляду захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 від 18.08.2022 щодо проведення ремонту зазначеного укриття.

Тому, суд вважає, що захисна споруда є обмежено готовою до використання за призначенням. При цьому, належне документальне підтвердження набуття нею статусу готової до використання за призначенням на час розгляду справи в матеріалах справи відсутнє.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги надані представником відповідача докази та надавши оцінку посиланням сторін, суд дійшов висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126.

Відсутність же вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126 свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування, Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 №812/1296/18 зазначив, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Станом на час прийняття рішення у справі, відповідач не надав до суду належних доказів усунення порушень, встановлених актах від 12.10.2021 та від 18.08.2022, зокрема, доказів приведення протирадіаційного укриття в належному технічному стані відповідно до вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Суд врахував, що в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).

Суд врахував, що даний позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність правових підстав для звернення прокурора із даним позовом та встановлену, в ході розгляду даної справи, протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обгрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем вказаних судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, що розміщене за адресою: вул. І. Сірка, 7, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область.

Зобов`язати відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (вул. Соборона, 47, м. Христинівка Уманського району Черкаської області, 20001, код ЄДРПОУ 43922034) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 91126, що розміщене за адресою: вул. І. Сірка, 7, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ