Постанова

від 23.05.2023 по справі 400/5790/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/5790/22

Категорія: 111020300 Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В. Г.

Дата і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

при секретарі Аргіровій М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Миколаївська овочева база, про стягнення податкового боргу в сумі 128400,79 грн, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Миколаївська овочева база про стягнення податкового боргу в сумі 128400,79 гривні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА, яке перебуває в комунальній власності Миколаївської міської територіальної громади, відповідно до постанов Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2015, від 12.05.2015 і від 20.03.2017 має податковий борг на загальну суму 128400,79 гривні. Позивач стверджує, що ним вжито всіх заходів щодо стягнення наявного податкового боргу, що підтверджують інкасові доручення з доказами про повернення, листи від відповідача про відсутність коштів на погашення податкового боргу та постанови суду. Відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України позивач зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА, про звернення стягнення податкового боргу у розмірі 128400,79 грн задоволено повністю.

Звернуто стягнення податкового боргу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, шляхом стягнення з Миколаївської міської ради в дохід держави податковий борг КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА у розмірі 128400 (Сто двадцять вісім тисяч чотириста) гривень 79 копійок.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Миколаївська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи та їх суперечність нормам матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ним здійснено всі заходи, передбачені статтею 95 ПК України, а тому позовна вимога про стягнення податкового боргу з Миколаївської міської ради є передчасною При цьому зазначає, що навіть якщо у платника податку відсутнє майно, що може бути описано у податкову заставу, то це має бути відображено у акті, який відсутній в матеріалах справи.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить розгляд справи проводити за його участю, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного .

Судом першої інстанції встановлено, що засновником КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА, зареєстрованого як юридична особу 04.10.2002, є Миколаївська міська рада, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2021 № 230160912040.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, який сформовано 17.02.2023, в КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА нерухоме майно відсутнє, натомість все нерухоме майно, яке перебуває у власності цього комунального підприємства, згідно із записами про обтяження від 02.06.2016 № 14787678 і від 30.12.2021 № 46028983 є арештованим.

За сумами податкового боргу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА станом на 31.07.2014 контролюючий орган сформовав податкову вимогу від 01.08.2014 № 1275-25 (форма Ю) на суму 13242,03 грн, що була отримана комунальним підприємством 18.08.2014.

Постановами Миколаївського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили), позови Державної податкової інспекції в Інгульському (Ленінському) районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА задоволено та постановлено стягнути на користь держави з третьої особи податковий борг, а саме:

постановою від 16.01.2015 у справі № 814/3821/14 у сумі 71695,22 грн;

постановою від 12.05.2015 у справі № 814/1285/15 у сумі 29814,56 грн;

постановою від 20.03.2017 у справі № 814/2643/16 у сумі 61212,20 гривні.

Згідно з розрахунком податкової заборгованості КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА станом на 17.02.2023 загальний розмір податкового боргу третьої особи з урахуванням пені та сплаченої частини податкового боргу за вищенаведеними судовими рішеннями становить 128400,79 гривні.

Розмір податкового боргу третьої особи підтверджується також витягом з інтегрованої картки платника.

З метою стягнення податкового боргу позивач оформляв і подавав банкам, у яких було відкриті банківські рахунки боржника, інкасові доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу з рахунків КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА, а саме:

від 17.02.2015, від 06.03.2015, від 09.04.2015, від 17.11.2015, від 17.12.2015, які відповідно до повідомлень про повернення інкасових доручень були повернуті у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках;

від 06.06.2016, від 08.07.2016 і від 08.09.2016, які відповідно до повідомлень про повернення інкасових доручень були повернуті у зв`язку з накладеним арештом за іншим виконавчим документом.

Крім цього, контролюючий орган неодноразово звертався до Миколаївської міської ради з поданням про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату вказаного податкового боргу третьої особи та (або) вжиття інших заходів, встановлених статтею 96 ПК України, зокрема, листами від 06.04.2015 № 73/99/14-29-23-45, від 10.02.2015 № 715/9/14-02-25-028, від 11.07.2016 № 104/9/14-02-17-20, від 11.07.2016 № 105/9/14-02-17-20, від 14.12.2016 № 154/9а/14-29-17-45, від 16.03.2018 № 2333/9/14-29-17-18 і від 15.02.2021 № 1307/5/14-29-13-18

На ці подання позивача виконавчі органи Миколаївської міської ради надали відповіді про відсутність можливості виділення коштів з міського бюджету, а саме листами від 04.03.2015 № 1639; 1638; 1640; 1641/02.02.01-14/14/15, від 09.02.2017 № 15594/02.02.01-14/14/16, від 12.09.2019 № 4820/02.02.01-40/14/19 та від 19.03.2021 № 1779/02.02.01-40/14/21.

Оскільки КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА не сплатило податковий борг у сумі 128400,79 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом про звернення стягнення цього боргу до Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває зазначене комунальне підприємство.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення податкового боргу в порядку ст. 96 ПК України, оскільки податковим органом вжиті усі заходи, закріплені у статті 95 ПК України, які не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Механізм застосування податкової застави податковими органами визначається Порядком застосування податкової застави податковими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року № 586, пунктом 4 якого передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків обов`язків, визначених Кодексом, майно такого платника податків у випадках, встановлених Кодексом, передається у податкову заставу.

Пунктами 1 та 2 Розділу ІІ Порядку № 586 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).

При цьому, вказаним Порядком передбачено можливість як складення акта опису майна податковим керуючим, так і складення акта про відсутність майна у платника податків, що може бути описано у податкову заставу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п. 96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу наведених вище норм права, обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Наведені в пункті 96.1 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).

За змістом наведених норм лише дотримання процедури досудових дій, дає право контролюючому органу звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти місцевого самоврядування.

Передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування (органу виконавчої влади) у порядку ст.96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

При цьому, застосування передбаченої ст.96 ПК України процедури є допустимим за умови неможливості погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому ст.95 ПК України, та недостатності суми коштів, отриманих від продажу майна платника для погашення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що у розумінні ст.ст. 87, 95, 96 ПУ України податковому органу кореспондований обов`язок довести, що майно комунального підприємства не підлягає приватизації, та позивачем вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримано всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до власника про стягнення сум податкового боргу Комунального підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Миколаївського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили), позови Державної податкової інспекції в Інгульському (Ленінському) районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА задоволено та постановлено стягнути на користь держави з третьої особи податковий борг, а саме:

постановою від 16.01.2015 у справі № 814/3821/14 у сумі 71695,22 грн;

постановою від 12.05.2015 у справі № 814/1285/15 у сумі 29814,56 грн;

постановою від 20.03.2017 у справі № 814/2643/16 у сумі 61212,20 гривні.

Згідно з розрахунком податкової заборгованості КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА станом на 17.02.2023 загальний розмір податкового боргу третьої особи з урахуванням пені та сплаченої частини податкового боргу за вищенаведеними судовими рішеннями становить 128400,79 гривні.

Розмір податкового боргу третьої особи підтверджується також витягом з інтегрованої картки платника.

З метою стягнення податкового боргу позивач оформляв і подавав банкам, у яких було відкриті банківські рахунки боржника, інкасові доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу з рахунків КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА, а саме:

від 17.02.2015, від 06.03.2015, від 09.04.2015, від 17.11.2015, від 17.12.2015, які відповідно до повідомлень про повернення інкасових доручень були повернуті у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках;

від 06.06.2016, від 08.07.2016 і від 08.09.2016, які відповідно до повідомлень про повернення інкасових доручень були повернуті у зв`язку з накладеним арештом за іншим виконавчим документом.

Отже, позивач вжив заходи щодо погашення податкового боргу третьої особи шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Проте, такі кошти на банківських рахунках зазначеного комунального підприємства були відсутні, а тому податковий борг за їх рахунок не був погашений.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, які було сформовано 13.12.2016, від 18.09.2018, від 16.12.2021 і від 17.02.2023, в КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА нерухоме майно відсутнє, натомість все нерухоме майно, яке перебуває у власності цього комунального підприємства є арештованим.

Відтак у зв`язку з відсутністю майна у КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МИКОЛАЇВСЬКА ОВОЧЕВА БАЗА контролюючий орган не мав можливості стягнути податковий борг з цього комунального підприємства шляхом продажу його майна, яке перебуває у податковій заставі.

В свою чергу, доказів прийняття податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу, складення акту опису майна податковим керуючим або акта про відсутність майна у платника податків, що може бути описано у податкову заставу, контролюючим органом до суду не надано.

Позивачем не надано доказів вчинення дій з метою встановлено наявності майна, окрім нерухомого, яке може бути використано як джерело погашення податкового боргу.

Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу комунального підприємства з ради Головне управління ДПС повинно довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу) дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року (справа №240/4054/19) від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).

В даному випадку, контролюючий орган не вжив заходів щодо виявлення майна (зокрема рухомого) та активів підприємства, на які можливо звернути стягнення відповідно до вимог Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586, а здійснив лише перевірку електронних баз даних, за якими було встановлено накладення арешту на нерухоме майно.

В контексті положень п.87.5 ст.87 ПК України контролюючим органом також не надано доказів виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу державного підприємства у вигляді дебіторської заборгованості платника податків та її стягнення в порядку п.95.22 ст.95 цього Кодексу.

Отже, встановивши, що контролюючим органом не дотримано процедури досудових дій щодо стягнення податкового боргу, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та передчасність позовних вимог, що помилково не встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини справи, що стало підставою для неправильного вирішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Миколаївська овочева база, про звернення стягнення податкового боргу в сумі 128400,79 грн. відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 25 травня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова