Постанова

від 25.05.2023 по справі 640/18409/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18409/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкон-Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкон-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецкон-Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 20 грудня 2021 року №3548912/44605648; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 29 листопада 2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року повернуто позовну заяву без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що він не отримував ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших підстав, ніж вказані позивачем у позові.

Суд першої інстанції виходив з того, що копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року направлена на електронну пошту позивача, яка зазначена ним у позовній заяві та прийнята останнім 10 листопада 2022 року, однак станом на 29 листопада 2022 року позивач не надав до суду доказів усунення недоліків позовної заяви.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 08.11.2022 позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, тому наявні підстави для повернення позовної заяви згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частин 1, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин 1,2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обізнаності позивача про залишення позовної заяви без руху, оскільки направлення копії відповідної ухвали на електронну адресу представника позивача та її доставка до електронної скриньки не є належним доказом підтвердження прочитання такого електронного листа. При цьому, відповідний звіт про прочитання такого листа відсутній.

Натомість апелянт звертає увагу, що ним взагалі не було отримано копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 у справі №640/18409/22 про залишення позовної заяви без руху направлено на електронну адресу представника позивача, зазначену у позовній заяві (i.mazur@goldrein.com).

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто зазначаючи електронну адресу, яка використовуються для направлення та обміну, зокрема, процесуальними документами, позивач (його уповноважений представник) зобов`язаний своєчасно її перевіряти на наявність вхідної кореспонденції. Надання електронної адреси не є формальним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність у суду першої інстанції права надати оцінку зазначеним обставинам, та у разі подальшого умисного вчинення таких дій дійти висновку про зловживання з боку позивача своїми процесуальними правами.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції про отримання позивачем копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022, а лише досліджувалось питання отримання відповідної ухвали. Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкон-Україна»- задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкон-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про скасування рішення направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 25.05.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова