Постанова від 23.05.2023 по справі 260/3976/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3976/22 пров. № А/857/3439/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Кахнич Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя у І інстанціїГаврилко С.Є.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 05 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі ВЛК ВМКЦ ЗР), оформлену довідкою від 18 серпня 2022 року №602/2.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 260/3976/22 позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що у оскаржуваній постанові відповідачем не наведено жодних вказівок щодо видів служби (не рід військ, в яких позивач не може проходити військову службу у зв`язку з непридатністю) та не зазначено роботи, які протипоказані позивачеві, та причини незатвердження постанови ВЛК військової частини НОМЕР_2 (далі ВЛК в/ч НОМЕР_2 ) від 05 липня 2022 року № 448 із необхідними рекомендаціями.

Отже, постанова ВЛК ВМКЦ ЗР від 18 серпня 2022 року № 602/2 прийнята необґрунтовано, без належного та повного медичного обстеження ОСОБА_1 , у зв`язку із чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (далі ВМКЦ ЗР) у своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що постанова ВЛК в/ч НОМЕР_2 (свідоцтво про хворобу від 05 липня 2022 року №448) не затверджена штатною 16 Регіональною ВЛК, а не ВЛК ВМКЦ ЗР.

Щодо відсутності у спірній постанові видів служби та робіт, які протипоказані позивачу, то такі зазначаються лише у випадку встановлення відповідних протипоказань медичними фахівцями при медичному огляді.

Представник ВЛК ВМКЦ ЗР у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник Микулича А.Й. у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 був призваний Ужгородським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області на військову службу під час мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) на посаду стрільця згідно з наказом командира цієї частини від 28 лютого 2022 року № 5.

Відповідно до направлення медичної служби в/ч НОМЕР_1 від 16 червня 2022 року №366А позивачу було встановлено попередній діагноз: гіпертонія II стадії, ризик 3, ТХС з ураженням серця та направлено його до місця проживання для стаціонарного лікування в КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.

Відповідно до копій виписок з медичної карти стаціонарного хворого у період з 21 червня по 27 червня, з 16 липня по 25 липня та з 25 липня по 03 серпня 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, а з 07 липня по 13 липня 2022 року на стаціонарному лікуванні КНП «Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії» Закарпатської обласної ради з діагнозом «стенокардія напруги ФК III, Кардіосклероз постінфарктний (невідомої давності) та атеросклеротичний, Гіпертонічна хвороба III стадія, 2-й ступінь, ризик високий».

За розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 від 28 червня 2022 року позивача було скеровано до в/ч НОМЕР_2 для проведення військово-лікарської експертизи, за результатами проведення якої 05 липня 2022 року ВЛК в/ч НОМЕР_2 було складено свідоцтво про хворобу №448, у якому зазначено його основний діагноз: «гіпертонічна хвороба III стадія, 2-й ступінь, ризик дуже високий, Стенокардія напруги ФК II, Постінфарктний атеросклеротичний кардіосклероз» та визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У подальшому постанова ВЛК в/ч НОМЕР_2 (свідоцтво про хворобу від 05 липня 2022 оку №448) не була затверджена штатною 16 Регіональною ВЛК.

На виконання вимог штатної 16 Регіональної ВЛК був проведений медичний огляд ОСОБА_1 у ВЛК ВМКЦ ЗР, результати якого оформлено довідкою від 18 серпня 2022 року №602/2, згідно з якою позивач визнаний обмежено придатним до військової служби та непридатним до служби у високомобільних десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спеціальних спорудах.

ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження постанови ВЛК ВМКЦ ЗР, оформленої довідкою від 18 серпня 2022 року №602/2, до Центральної військово-лікарської комісії (далі - ЦВЛК). За результати розгляду скарги позивача підстав для скасування постанови ВЛК ВМКЦ ЗР, оформленої довідкою від 18 серпня 2022 року №602/2, чи направлення його на повторний медичний огляд ЦВЛК не встановлено.

Не погоджуючись із рішенням ВЛК ВМКЦ ЗР, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За правилами частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано приписами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII).

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У відповідності до частини 5 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:

призову громадян України на військову службу;

прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Приписами підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану звільняються з військової служби за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-ХІІ) визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом третім частини 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України було затверджене наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі Положення №402)

Згідно із пунктом 1.1 глави І розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави ІІ розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно із пунктом 2.2 глави ІІ розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону;

ВЛК евакуаційного пункту;

ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

У відповідності до приписів пункту 2.3 глави ІІ розділу І Положення №402:

2.3.1. ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

2.3.2. Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) Міністерства оборони України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

2.3.3. На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також:

розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я;

перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України;

контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти);

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК;

проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;

організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК;

підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК;

прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України;

проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

2.3.4. ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників;

запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту;

розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

2.3.5. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

У відповідності до приписів пункту 2.6 глави ІІ розділу І Положення №402:

2.6.1. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК високомобільних десантних військ;

ВЛК військових комісаріатів;

ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК);

ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

2.6.2. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

2.6.3. До складу ВЛК (ЛЛК), що створюється у військовому комісаріаті, ТЦК, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

2.6.4. Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

2.6.5. До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти військових лікувальних закладів, начальники медичної служби та представники командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

2.6.11. Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.

У відповідності до приписів пункту 2.7 глави ІІ розділу І Положення №402:

2.7.1. Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях.

У разі потреби у військових лікувальних закладах може бути створено декілька госпітальних ВЛК за клінічними профілями.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у військовому лікувальному закладі покладається на начальника закладу.

2.7.2. Гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України.

На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.

2.7.3. На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:

проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;

ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;

проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;

проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання.

2.7.4. Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;

залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених фактичних обставин суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що у зв`язку із незатвердженням постанова ВЛК в/ч НОМЕР_2 (свідоцтво про хворобу від 05 липня 2022 року №448) штатною 16 Регіональною ВЛК (а.с. 20 зворот) ВЛК ВМКЦ ЗР було проведено повторну оцінку стану здоров`я ОСОБА_1 і за своїми повноваженнями вказана комісія є рівнозначною до ВЛК в/ч НОМЕР_2 . Тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності у свідоцтві про хворобу від 05 липня 2022 року №448 причин незатвердження постанови ВЛК в/ч НОМЕР_2 є безпідставними.

Щодо висновків суду першої інстанції про невиконання ВЛК ВМКЦ ЗР приписів підпункту «г» пункту 20.3 розділу ІІ Положення № 402 апеляційний суд зазначає таке.

За правилами підпункту «г» пункту 20.3 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, зокрема, постанови «Обмежено придатний до військової служби». Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

У оскаржуваній постанові ВЛК ВМКЦ ЗР, оформленій довідкою від 18 серпня 2022 року №602/2, вказано про те, що ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби та непридатний до служби у високомобільних десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спеціальних спорудах.

На переконання апеляційного суду, таке формулювання відповідає приписам підпункту «г» пункту 20.3 розділу ІІ Положення № 402 та погоджується із доводами апелянта про те, що види служби та роботи, що протипоказані конкретній особі, вказуються у індивідуальному порядку і у зв`язку із невстановленням таких ВЛК ВМКЦ ЗР не були вказані.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно із приписами підпункту 2.3.5. пункту 2.3 розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 відповідне рішення ЦВЛК, яким було відмовлено у перегляді постанови ВЛК ВМКЦ ЗР, оформленої довідкою від 18 серпня 2022 року №602/2, у межах цієї справи не оспорює, а надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.

Водночас апеляційний суд наголошує на тому, що з урахуванням приписів частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України не вправі розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону задовольнити.

Скасувати рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 260/3976/22 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 25 травня 2023 року.