ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 420/10433/22
адміністративне провадження № К/990/9519/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника відповідача - Аветюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Бітов А.І., Танасогло Т.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» (далі - Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.06.2022 року за №3987/15-32-01-01 та від 02.12.2021 року №0293560701, №0293540701, №0293580701, №0293590701, №0293310711.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «АКС-ОДЕСА» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року.
18 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №420/10433/22.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «АКС-ОДЕСА» зареєстроване 04.02.2016 року за №15561020000057162. Основним видом економічної діяльності Товариства є: «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах» (код КВЕД 47.73).
На підставі направлень від 20.08.2021 року, виданих ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, згідно плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 02.08.2021 року №5510-п, проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «АКС-ОДЕСА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року.
За результатами перевірки, 11.10.2021 року податковим органом складено акт перевірки №22430/15-32-07-01-17/40255829, у висновках якого встановлено низку порушень вимог законодавства, а саме:
1. п.44.1, п.44.2 ст.44, п п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 242 825 грн, у т. ч.: у декларації за І півріччя 2021 року на суму 242 825 грн;
2. п.44.1 п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 101 337 334 грн;
3. п.44.1 ст.44, п.192.1, п.192.2, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на загальну суму 65 295 грн;
4. п.44.1 ст.44, п.192.1, п.192.2, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 41 394 264 грн;
5. п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України, внаслідок чого встановлено подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 квартали 2018 року, 1-4 квартали 2019 року, 1-4 квартали 2020 року, 1-2 квартали 2021 року з недостовірними відомостями;
6. п.10 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не забезпечено по 8РРО друкування або створення в електронній формі контрольних стрічок у паперовій та/або електронній формі;
7. п.5 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» неподання до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки №22430/15-32- 14/38891214 від 11.10.2021 року, ТОВ «АКС-ОДЕСА» направило до ГУ ДПС в Одеської області заперечення на вищевказаний акт перевірки.
В подальшому, на підставі встановлених порушень, 02.12.2021 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0293560701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 242 825 грн;
- №029354071 про збільшення ТОВ «АКС-ОДЕСА» суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 123 606 557 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 39 455 184 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 9 863 796 грн;
- №0293580701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 65 295 грн;
- №0293590701, яким до ТОВ «АКС-ОДЕСА» застосовано штраф у розмірі 3 974,48 грн за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»;
- №0293310711, яким до ТОВ «АКС-ОДЕСА» застосовано штраф у розмірі 1 020 грн за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п».
Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «АКС-ОДЕСА» оскаржило їх до ДПС України.
17.06.2022 року ДПС України прийнято рішення №5826/6/99-00-06-01-01-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.02.2021 року за №0293550701 в частині 1 016 189 грн застосованих штрафних санкцій за 2019 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 року №0293560701, №0293540701, №0293580701, №0293590701, №0293310711 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
В подальшому, 28.06.2022 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №3987-15-32-07-01 про збільшення ТОВ «АКС-ОДЕСА» суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники» на 123 606 557 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 101 337 334 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 22 269 223 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулося до суду із даним позовом.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача про проведення відповідачем документальної планової виїзної перевірки під час дії мораторію, встановленого підпунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась. У підтвердження своєї позиції суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06 липня 2022 року (справа №360/1182/21). З урахуванням позиції, викладеної Верховним Судом в постановах від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18), від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18), суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Скасувавши рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» є цілком правомірними.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір між сторонами, суди попередніх інстанцій встановили, що документальну планову виїзну перевірку підприємства позивача було призначено і проведено під час дії мораторію, встановленого пункту пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Спір між сторонами в цій частині відсутній.
При прийнятті наказу про проведення перевірки ГУ ДПС керувалось нормами постанови №89, якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Суд першої інстанції підтримав позицію Товариства про відсутність визначених законодавчих підстав для проведення у спірний період документальної планової виїзної перевірки та визнав такі порушення такими, що тягнуть за собою визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість, апеляційний суд не встановив процедурних порушень при призначенні податкової перевірки.
Отже, з урахуванням меж касаційного провадження ключовим питанням у цій справі є те, чи належить проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та постанови КМУ №89 до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень, прийнятих згідно із такими висновками.
Для вирішення цього питання першочергово слід встановити, чи є протиправним проведення документальної планової виїзної перевірки у березні 2021 року на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та постанови КМУ №89.
Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Зокрема, згідно із пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та Постановою КМУ №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.
У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМУ № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова КМУ №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.
При цьому, різниця у предметі спору у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, які були предметом розгляду Верховним Судом у справах №420/12859/21 і №140/1846/21, не змінює того, що правовідносини у справах є подібними з різницею лише у часі (етапі) реалізації права платниками податків на оскарження дій контролюючого органу, пов`язаних із призначенням перевірки на підставі положень постанови КМУ № 89. У справі, у якій подано касаційну скаргу, реалізація права на оскарження дій контролюючого органу відбулася вже після фактичного проведення перевірки і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а у вищенаведених справах, які були предметом розгляду Верховним Судом - до моменту її проведення.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АКС-ОДЕСА» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28 грудня 2022 року у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України вже є сформованою, усталеною і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї. Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не відповідають наведеній вище правовій позиції.
За вказаних обставин, в межах даної справи оцінка доказів судом першої інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.
Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої ст.341 КАС України (в редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів касаційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції помилково скасував правильне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою ТОВ «АКС-ОДЕСА» було сплачено судовий збір у розмірі 214 720,00 грн згідно із платіжним дорученням від 03 березня 2023 року №276.
Разом з тим, оскільки на момент звернення з касаційною скаргою сплаті підлягав судовий збір у розмірі 49620 грн, таким чином, судові витрати, понесені позивачем у розмірі 49620 грн підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.
Керуючись статтями 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року скасувати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року залишити в силі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) 24810 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень) 00 коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» (65012, м. Одеса, вул. Одеса-Головна, 35, код ЄДРПОУ 40255829) судових витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2023 року.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.В.Дашутін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2023 |
Оприлюднено | 26.05.2023 |
Номер документу | 111108570 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білоус О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні