Ухвала

від 25.05.2023 по справі 380/12433/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

м. Київ

справа №380/12433/22

адміністративне провадження № К/990/9145/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №380/12433/22

за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Відродження"

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Львівській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області

про визнання протиправною бездіяльності

за касаційною скаргою Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Відродження"

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, ухвалене у складі головуючого судді Коморного О. І.,

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І. І., суддів: Глушка І. В., Довгої О. І.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Львівській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просило:

1.1. визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо неповернення коштів в сумі 2500257,24 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» протиправною;

1.2. зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) повернути кошти в сумі 2500257,24 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля».

2. На обґрунтування позову зазначив, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У видана 09.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області щодо стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17131171,74 гривень. Державним виконавцем 14.03.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58587172 та про приєднання виконавчого провадження №58587172 до зведеного виконавчого провадження №55182794. В подальшому, 12.08.2022 з поточного рахунку Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» НОМЕР_1 Львівської філії обласного управління АТ «Ощадбанк» стягнуто кошти в сумі 2500257,24 гривень згідно з платіжною вимогою №55182794/В-8/3 від 05.08.2022 для погашення боргу по виконавчому провадженні №58587172 на виконання вимоги Головного управління ДФС у Львівській області №Ю-1188-17У від 09.01.2019, однак, борг згідно з вимогою №Ю-1188-17У від 09.01.2019, сплачений, про що свідчить повідомлення про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2022 №6071/5/13-01-13-05, в якому зазначено, що вимогу №Ю-1188-17У від 09.01.2019 вважати відкликаною 26.02.2020. Разом з тим, 19.08.2022 Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» повторно звернулося із заявою №3/1.6-09/698 від 19.08.2022 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення списаних коштів, проте, станом на момент пред`явлення позову кошти не повернуто та відповідь на обидві заяви не надано. Крім того, 22.08.2022 державним виконавцем винесено постанову про виведення виконавчого провадження №58587172 із зведеного виконавчого провадження №55182794 та постанову про закінчення виконавчого провадження №58587172. Позивач зазначає, що державний виконавець винісши 22.08.2022 постанову про закінчення виконавчого провадження №58587172 на підставі повідомлення Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2022 №6071/5/13-01-13-05 зобов`язаний був вирішити питання, щодо повернення коштів в сумі 2500257,24 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України та те що стягнуті кошті призначались для виплати заробітної плати працівникам ВП «Шахта «Відродження» за травень 2022 року. Вважаючи, що кошти в сумі 2500257,24 гривень набуті Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України без достатньої правової підстави та підлягають поверненню Відокремленому підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неповернення коштів в сумі 2500257,24 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля».

3. У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав, що згідно зі статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Стягнуті з боржника грошові кошти в сумі 2500257,24 гривень розподілені по зведеному виконавчому провадженні №55182794 про стягнення заборгованості з Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» наступним чином: - по ВП №57637008 перераховано 207599,94 гривень заборгованості зі сплати єдиного внеску, 20760,00 гривень виконавчого збору; - по ВП №62381452 перераховано 2065111,32 гривень заборгованості зі сплати єдиного внеску, 206511,13 гривень виконавчого збору та 274,85 гривень витрат виконавчого провадження.

3.1. Відповідач вказував, що здійснивши списання коштів в сумі 2500257,24 гривень банк не визнав рахунок НОМЕР_1 та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, тому, державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в рамках вимог Закону України «Про виконавче провадження».

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.

4. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У видана 09.01.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17131171,74 гривень.

5. 14.03.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Романом Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У виданої 09.01.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області та про приєднання виконавчого провадження №58587172 до зведеного виконавчого провадження №55182794.

6. Згідно з обліковою карткою на зведене виконавче провадження №55182794 про стягнення грошових коштів з Державного підприємства «Львіввугілля» ВП «Шахта «Відродження» в Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває 14 виконавчих проваджень.

7. 05.08.2022 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сформована платіжна вимога № 55182794/В-8/3, відповідно до якої з Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» стягується борг в розмірі 3788868,68 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1188-17У від 09.01.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, яка супровідним листом від 08.08.2022 №03.1-35/В-8/55182794/26592 направлена на адресу АТ «Ощадбанк» (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001).

8. 12.08.2022 з рахунку Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» стягнуто борг в розмірі 2500257,24 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1188-17У від 09.01.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, про що свідчить платіжне доручення №7723413214 від 12.08.2022.

9. 15.08.2022 Головним управлінням ДПС у Львівській області складено повідомлення про сплату боргу (недоїмки) №6071/5/13-01-13-05 та направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким повідомлено про сплату боргу Відокремленим підрозділом «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» в сумі 17131171,74 гривень та зазначено, що вимога від 09.01.2019 №Ю-1188-17У вважається відкликаною 26.02.2020 року.

10. Відокремлений підрозділ «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» звернувся до заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою від 17.08.2022 №3/1.6-09/674 в якій просив терміново повернути кошти в сумі 2500257,24 гривень на поточний рахунок НОМЕР_1 ЛО АТ «Ощадбанк» для здійснення виплати заробітної плати працівникам шахти. Заява отримана 17.08.2022, про що свідчить штамп з вхідним №10571.

11. Заявою від 19.08.2022 №3/1.6-09/698 Відокремлений підрозділ «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» повторно звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив терміново повернути кошти в сумі 2500257,24 гривень на поточний рахунок НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк» для здійснення виплати заробітної плати працівникам шахти. Заява отримана 22.08.2022, про що свідчить штамп з вхідним №10751.

12. 22.08.2022 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романом Н.О. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, відповідно до якої, виведено виконавче провадження №58587172 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У виданої 09.01.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17131171,74 гривень із зведеного виконавчого провадження №55182794 у зв`язку з надходженням повідомлення від 15.08.2022 №6071/5/13-01-13-05 про сплату боргу (недоїмки) в повному обсязі.

13. 22.08.2022 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романом Н.О. керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58587172 у зв`язку з надходженням повідомлення від 15.08.2022 №6071/5/13-01-13-05 про сплату боргу (недоїмки) в повному обсязі.

14. Листом від 26.08.2022 №10571/03.1-18/30449 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав відповідь на заяви від 17.08.2022 №3/1.6-09/674 та від 19.08.2022 №3/1.6-09/698, в якому повідомив, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №55182794 до складу якого входять 14 виконавчих проваджень. Відповідно до статті 45-47 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено розподіл стягнутих грошових сум, тому, правові підстави для задоволення заяви щодо повернення грошових коштів, списаних з рахунку боржника - відсутні.

15. Розрахунком розподілу стягнутих з боржника сум, кошти, що надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень від Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» 12.08.2022 в сумі 2500257,24 гривень у відповідності до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподілено наступним чином: 1) розпорядженням №57637008 від 30.08.2022 перераховано суми: в розмірі 207599,94 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У виданої 07.08.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області; в розмірі 20760,00 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору; 2) розпорядженням №62381452 від 30.08.2022 перераховано суми: в розмірі 2065111,32 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У виданої 13.05.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області; в розмірі 206511,13 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору; в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

16. Вважаючи протиправною бездіяльність щодо неповернення коштів в сумі 2500257, 24 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. 28 вересня 2022 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

18. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державним виконавцем здійснювалися дії в рамках Закону України «Про виконавче провадження», а саме дії направлені на примусове виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) виданих Головним управлінням ДФС/ДПС у Львівській області, оскільки, надходження повідомлення про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2022 №6071/5/13-01-13-05 ніяким чином не змінює факт перебування на виконанні зведеного виконавчого провадження №55182794, в якому об`єднанні виконавчі провадження щодо примусового виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) та свідчить лише про сплату та погашення боргу (недоїмки) визначену вимогою №Ю-1188-17У видану 09.01.2019, а тому, твердження позивача щодо обов`язку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі повідомлення Головного управління ДПС у Львівській області вирішити питання, щодо повернення коштів в сумі 2500257,24 гривень, що знаходились на депозитному рахунку є помилковими.

18.1. Також, за висновком судів попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», з якого були списані кошти відноситься до рахунку, а кошти розмішені на ньому відносяться до таких, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

ІV. Касаційне оскарження

19. 14 березня 2023 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Відродження" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

20. У касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

21. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №820/5422/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19 щодо застосування приписів частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції №95, ратифікованої Україною 4 серпня 1961 року, а також не враховано висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 910/1238/17, від 26 червня 2018 року у справі 910/9072/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі №334/2517/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №539/3403/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 910/16334/19.

22. 22 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання до Верховного Суду касаційної скарги в новій редакції та надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

23. На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду позивачем усунуто встановлені судом недоліки шляхом направлення платіжного доручення від 31 березня 2023 року №603 про сплату судового збору разом з касаційною скаргою в новій редакції.

24. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача. Витребувано із Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/12433/22.

25. 26 квітня 2023 року справа № 380/12433/22 надійшла до Верховного Суду.

26. 04 травня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на касаційну скаргу, в якому відповідач, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

27. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

30. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (пункт 7 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

31. Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

32. Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

33. Відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

34. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закон №1404-VIII).

35. Відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону №1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

36. Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 цього ж Закону).

37. Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

38. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №1404-VIII, платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

39. Згідно з частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

40. Відповідно до частини третьої статті 39 Закону №1404-VIII у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

41. Статтею 40 Закону №1404-VIII передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

42. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

43. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 40 Закону №1404-VIII).

44. Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

45. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII).

46. Відповідно до статті 45 Закону №1404-VIII розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

47. Відповідно до частини другої статті 45 Закону №1404-VIII розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

48. Згідно з частиною першою статті 46 Закону №1404-VIII у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

49. Відповідно до частини другої статті 46 Закону №1404-VIII вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

50. Статтею 47 Закону №1404-VIII встановлений порядок виплати стягнутих грошових сум. Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні). Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

VІ. Позиція Верховного Суду

51. Частиною першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Спірним у цьому касаційному провадженні є питання бездіяльності відповідача щодо неповернення коштів в сумі 2500257,24 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» після закінчення виконавчого провадження, які, на думку позивача, набуті Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України без достатньої правової підстави.

53. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1188-17У видана 09.01.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17131171,74 гривень.

54. 12.08.2022 з рахунку Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» стягнуто борг в розмірі 2500257,24 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1188-17У від 09.01.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, про що свідчить платіжне доручення №7723413214 від 12.08.2022.

55. 15.08.2022 Головним управлінням ДПС у Львівській області складено повідомлення про сплату боргу (недоїмки) №6071/5/13-01-13-05 та направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким повідомлено про сплату боргу Відокремленим підрозділом «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» в сумі 17131171,74 гривень та зазначено, що вимога від 09.01.2019 №Ю-1188-17У вважається відкликаною 26.02.2020.

56. Відокремлений підрозділ «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» вважає, що державний виконавець винісши 22.08.2022 постанову про закінчення виконавчого провадження №58587172, зобов`язаний був поверути кошти в сумі 2500257,24 гривень на поточний рахунок НОМЕР_1 ЛО АТ «Ощадбанк», оскільки стягнуті кошти призначались для виплати заробітної плати працівникам Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» за травень 2022 року.

57. Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

58. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з врахуванням доводів касаційної скарги про те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції не правильно застосував приписи частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції №95, ратифікованої Україною 4 серпня 1961 року без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №820/5422/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, а також не враховано висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 910/1238/17, від 26 червня 2018 року у справі 910/9072/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі №334/2517/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №539/3403/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 910/16334/19.

59. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

60. Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз`яснення як треба розуміти подібність правовідносин.

61. Розглядаючи це питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

62. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).

63. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

64. Колегія суддів наголошує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

65. Аналіз постанов Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №820/5422/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17, від 26 червня 2018 року у справі №910/9072/17, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі №334/2517/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №539/3403/17, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 910/16334/19, на які посилається у касаційній скарзі позивач, як на приклад правильного застосування норм права, не підтверджує підставу для касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, оскільки наведена у касаційній скарзі судова практика щодо застосування Верховним Судом при вирішенні справ норм матеріального та процесуального права не є релевантною до предмета позову та встановлених судовим розглядом обставин у цій справі.

66. Так, у справі №820/5422/17 позивачем оскаржувалась постанова заступника начальника відділу Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах від 01 листопада 2017 року про арешт грошових коштів боржника ВП № 52114748, якою накладено арешт на спеціальні рахунки ДП "СГП ДКВС України (№ 109)".

67. У справі №916/1572/19 предметом позову було стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніан" суми у розмірі 1 545 646,00 грн у зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору поставки від 31 січня 2018 року № 088/102 (далі - договір поставки).

68. У справі №910/1238/17 суди вирішували спір між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» та ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 52260,50 грн.

69. У справі №910/9072/17 вирішувався спір про стягнення основної заборгованості в розмірі 15178423,19 грн, процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 7421505,87 грн, пені в розмірі 5950576,98 грн та штрафу в розмірі 2301328,11 грн, що разом становить 30851834,15 грн, сплачених як аванс на виконання умов Договору.

70. У цивільній справі №334/2517/16-ц суди вирішували спір про стягнення безпідставно отриманих коштів на виконання правочину правочин, який виник між сторонами та був спрямований на виготовлення та встановлення меблів.

71. Також у цивільній справі №539/3403/17 предметом спору було стягнення безпідставно набутих грошових коштів у рахунок виконання договорів позики, укладених між ОСОБА_1 і ТОВ «Саната 777».

72. У справі № 910/16334/19 предметом спору було визнання банківських гарантій такими, що не підлягають виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів, визнання недійсним кредитного договору та стягнення збитків.

73. Натомість, предметом спору у цій справі є визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) повернути кошти в сумі 2500257,24 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля».

74. При цьому, колегія суддів не встановила наявності певної правової позиції, викладеної Верховним Судом у зазначених постановах щодо застосування приписів частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції №95, ратифікованої Україною 4 серпня 1961 року, про зазначено скаржником у касаційній скарзі.

75. Отже, наведені постанови Верховного Суду у межах спірних правовідносин у цій справі не можуть бути прикладом правозастосування, яке повинно враховуватися судом при виборі норми права, що підлягає застосуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

76. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що обставини справи та спірні правовідносини у справі № 380/12433/22 та у справах №820/5422/17, №916/1572/19, №910/1238/17, № 910/9072/17, №334/2517/16-ц, №539/3403/17, №910/16334/19, не є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.

77. У силу вимог пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, вказані обставини є підставою для закриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.

78. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 339, 344, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження №К/990/9145/23 за касаційною скаргою Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Відродження" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі № 380/12433/22 за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Відродження" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Львівській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська