Рішення

від 25.05.2023 по справі 555/301/23

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/301/23

Номер провадження 2/555/258/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

з участю прокурора - Люшин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Березне цивільну справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Березнівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову, позивач вказав,що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власниками об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення утільскладу загальною площею 538.9кв.м., що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Куц І.В. 15.03.2016 зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 250 22 від 15.03.2016, укладеного між Березнівським районним споживчим товариством та ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 28746546 від 15.03.2016).

Рішенням сесії Березнівської міської ради від 11.02.2020 №660 «Про вилучення земельної ділянки в запас міської ради» , припинено право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 за Березнівським районним споживчим товариством, відомості про яке внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23.07.2020.

Нерухоме майно: утільскладу загальною площею 538.9 кв.м., що знаходиться на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 розміщене на земельній ділянці комунальної власності, сформованій як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером з кадастровим номером 5620410100:01:006:0333.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-5600835382022, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га є комунальною власністю Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, код цільового призначення (03.07), цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Однак, відповідно до інформацією Березнівської міської ради від 13.01.2023, міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки з ОСОБА_1 не укладався, відомості про оренду, суборенду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Враховуючи викладеного, ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

27 лютого 2023 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів у справі, учасниками справи не заявлялися.

Прокурор Люшин Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити позов .

Представник позивача в судове засідання не з"явився- повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується оголошенням про виклик до суду , причини неявки суд не повідомив. Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власниками об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення утільскладу загальною площею 538.9кв.м., що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Куц І.В. 15.03.2016 зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 250 22 від 15.03.2016, укладеного між Березнівським районним споживчим товариством та ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 28746546 від 15.03.2016).

Рішенням сесії Березнівської міської ради від 11.02.2020 №660 «Про вилучення земельної ділянки в запас міської ради» , припинено право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 за Березнівським районним споживчим товариством, відомості про яке внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23.07.2020.

Нерухоме майно: утільскладу загальною площею 538.9 кв.м., що знаходиться на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 розміщене на земельній ділянці комунальної власності, сформованій як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером з кадастровим номером 5620410100:01:006:0333.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-5600835382022, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га є комунальною власністю Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, код цільового призначення (03.07), цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Однак, відповідно до інформацією Березнівської міської ради від 13.01.2023, міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки з ОСОБА_1 не укладався, відомості про оренду, суборенду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Враховуючи викладеного, ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у 377 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

У той же час, ОСОБА_1 , з 23.07.2020, а саме моменту реєстрації припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га попереднім користувачем, та будучи власником об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення утільскладу загальною площею 538.9кв.м., що знаходиться на зазначеній земельній ділянці, упродовж тривалого часу не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Таким чином, ОСОБА_1 належно не оформив право користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, не уклав договору оренди з Березнівською міською радою та не здійснив державну реєстрацію речового права. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Законодавцем встановлено, що відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст. 14.1.147 ПК України, плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5).

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.14.1.136 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 288.5.1 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 287ПК Українипередбачено,що податковезобов`язаннящодо платиза землю,визначене уподатковій деклараціїна поточнийрік,сплачується рівнимичастками власникамита землекористувачамиземельних ділянокза місцезнаходженнямземельної ділянкиза податковийперіод,який дорівнюєкалендарному місяцю,щомісяця протягом30календарних днів,що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, з моменту реєстрації припинення права постійного користування земельною ділянкою 23.07.2020 у власника майна виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

У той же час, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстроване за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 0.13 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5620410100:01:006:0333, на якій розміщено належний їй об`єкт нерухомого майна утільскладу загальною площею 538.9 кв.м., тобто, відповідачем належно не оформлено право користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, не укладено договору оренди з Березнівською міською радою та не здійснено державну реєстрацію речового права. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Рівненській області від 28.12.2022 за №8504/5/17-00-24-10-05, ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку як платник плати за землю, не нараховує та не сплачує цей податок до бюджету.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Таким чином, володіння ОСОБА_1 належною йому нежитловою будівлею утільскладу загальною площею 538.9кв.м., що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га на території Березнівської міської ради Рівненського району за адресою АДРЕСА_1 , само по собі свідчить про фактичне використання відповідачем земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав для експлуатації та обслуговування вказаної будівлі.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 з 23.07.2020 по даний час не оформлено документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,13 га з кадастровим номером 5620410100:01:006:0333, на якій розміщено належний йому об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за використання даною земельною ділянкою, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.

А тому, ОСОБА_1 зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Березнівською міською радою здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5620410100:01:006:0333 без правовстановлюючих документів на неї. При здійсненні розрахунку плати за користування вказаною земельною ділянкою застосовано відсоткову ставку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України та рішень міської ради від 28.03.2018 №384 «Про встановлення податку на нерухоме майно в частині плати за землю», від 30.06.2021 №390 «Про встановлення податку на нерухоме майно в частині плати за землю на території Березнівської міської ради».

Для розрахунку втрат при мінімальній орендній платі за вказану земельну ділянку використано нормативну грошову оцінку земель м. Березне, яка затверджена рішенням сесії Березнівської міської ради 09.07.2015 №668 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Березне» з врахуванням індексації. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5620410100:01:006:0333 на 2020 рік становить 442324,57 грн., на 2021 рік становить 442324,57 грн., на 2022 рік становить 486557,03 грн., на 2023 рік становить 747960,19 (додається).

На підставі вищевказаних документів, Березнівською міською радою здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на неї.

Так, в період з 23.07.2020 по 31.12.2020- 1957,83 грн.;

2021 рік 4423,22 грн;

2022 рік 4865,57 грн;

2023 рік - 1081,2и грн;

Отже, за період з 23.07.2020 по 22.02.2023 складає 12327,82 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим 5620410100:01:006:0333 площею 0,13 га за адресою АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 11246,62 грн за період з 23.07.2020 по 21.02.2023, внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти.

Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за використання вказаної земельної ділянки складає 12327,82 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У даному разі наявні усі три вказані ознаки.

По-перше, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування спірною земельною ділянкою.

Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов`язане з цією земельною ділянкою. Тому, визнання за відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача.

Власником вказаної земельної ділянки в силу закону є територіальна громада в особі Березнівської міської ради.

Збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для стягнення безпідставно збереженого майна (коштів) за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, вина не має значення, оскільки незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення «виправданого очікування» відповідно до загальновизнаної практики Європейського суду з прав людини.

Так, п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотриманні кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади Березнівської міської ради.

Як вже зазначалось вище, норми ст. ст. 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/473/19.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того, чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому, відновлення порушених прав Березнівської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для ОСОБА_1 жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, в обраний спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Таким чином, ОСОБА_1 , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а територіальною громадою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок територіальної громади.

Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати, збережені ОСОБА_1 , підлягають стягненню на користь Березнівської міської ради.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 ЦК України, набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4ст.56ЦПК Українипередбачено,що прокурор,який звертаєтьсядо судув інтересахдержави,в позовнійчи іншійзаяві,скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту даного рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Відповідно ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Згідно положень ч. 2 ст. 83 ЗК України, в комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 вказаного Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

На даний час єдиним уповноваженим суб`єктом, який вправі передавати, отримувати та розряджатись вказаною земельною ділянкою, тобто реалізувати права власника на неї є територіальна громада в особі Березнівської міської ради.

Тобто, Березнівська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах Березнівської міської ради.

Плата за землю, яка є складовою податку на майно (ст. 265 ПК України), відповідно до вимог ст. 10 ПК України, ч.1 ст. 64 БК України належить до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів, у зв`язку з чим, збитки за безоплатне використання земельної ділянки у вигляді неотриманої орендної плати за землю підлягають перерахуванню на рахунок Березнівської міської ради.

Так, окружною прокуратурою, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 23.12.2022 скеровано лист до Березнівської міської ради щодо порушень законодавства та проінформовано про наявні підстави для представництва інтересів держави.

У відповідь, міська рада листом від 13.01.2023 №вих.02-01-13/1653 повідомила про розгляд на засіданні комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, протоколом № 1 від 13.01.2023 затвердили розмір збитків, які міська рада недоотримала за користування земельною ділянкою 5620410100:01:006:0333, на якій розміщено й об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 . Також Актом обстеження земельної ділянки від 13.01.2023 встановлено фактичне, безпідставне використання ОСОБА_1 .

Також листом Березнівської міської ради від 30.08.2022 № вих-601/02-01-26 ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки. Однак, дотепер відповідачем належно не оформлено право користування вказаною земельною ділянкою, збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на даний час, не сплачені.

Також у листі зазначено, що Березнівська міська рада не заперечує щодо звернення до суду окружною прокуратурою в інтересах Березнівської міської ради.

Тобто, Березнівською міською радою, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, самостійно заходи позовного характеру щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою не вживалися, у зв`язку із чим вказане порушення законодавства, на даний час, залишається не усунутим. Як наслідок, місцевий бюджет недоотримав належні йому кошти, що свідчить про неналежність захисту інтересів територіальної громади.

Згідност. 141 ЦПК Україниз відповідача має бути стягнуто підтверджені судові витрати у справі в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263-265,280-283,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Березнівської міської ради (код ЄДРПОУ 04387823, ГУК у Рівненській області/Березн.міс.тг/ код класифікції доходів: 24062100; номер рахунку: UA648999980333109331000017493 код надходжень 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494, банк отримувача: Казначейство України) кошти у розмірі 12327 (дванадцять тисяч триста двадцять сім) гривень 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2684 гривень за такими реквізитами: Рівненська обласна прокуратура р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк отримувач Державна казначейська служба України, код класифікації видатків бюджету 2800 (дві тисячі вісімсот) грн.

Сорони та інші учасники справи:

Позивач Керівник Здолбунівської окружної прокуратури вул. Княгині Ольги, 36, м. Здолбунів,Рівненська область, 35705код ЄДРПОУ 02910077.

Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області, 34600 м.березне вул. Київська,5 Рівненськорї області

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Мельничук Н. В.