Рішення

від 25.05.2023 по справі 345/1773/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1773/23

Провадження № 2/345/593/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2023 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді Миговича О.М.

секретаря - Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

що позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 . Матері ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з позивачкою належала земельна ділянка площею 0,1795 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2622881901:01:001:0255, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку, Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Так як вона на час смерті матері постійно спільно з нею проживала, то в силу ст.1268 ЦК України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20.09.2019 щодо реєстрації спадкової справи. Крім неї спадщину після смерті матері також прийняв і її батько ОСОБА_4 . Після смерті матері їй та батьку було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме на 3/10 частини кожному.

11.08.2020 батьком на її ім`я було залишено заповіт, згідно якого все належне майно він заповів позивачці. Після смерті батька вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20.07.2022. На належні батькові 3/10 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Добровляни їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки площею 0,1795 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , а також після смерті батька ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , відмовлено, в зв`язку з тим, що не визначена частка померлої у спільній сумісній власності.

Оскільки вона не може реалізувати своє право на спадщину, то змушена звернутися до суду із даним позовом, та просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на спадкове майно батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , а саме на частину земельної ділянки площею 0,1795 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.04.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.05.2023, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явився, однак подала заяву, в якій вказує, що позов підтримує, просить задоволити, а розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач також подав до суду заяву, в якій вказує, що позов визнає, не заперечує щодо його задоволення, а розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч. 3ст.200ЦПК Україниза результатами підготовчогопровадження суд ухвалюєрішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячизнаведеного, суд вважає,щорішення у справіможливопостановити при проведенніпідготовчого судового засідання.

Згідно ч. 4ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законнихпідставухвалюєрішення про задоволення позову.

Згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 (а.с.9).

Після смерті матері позивачка та її батько ОСОБА_4 прийняли спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.20), та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 (а.с.10).

Ще до своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все своє майно, яке буде йому належати на день смерті і на яке він за законом буде мати право, заповів позивачці ОСОБА_1 (а.с.17).

Після його смерті позивачка прийняла спадщину за заповітом , а саме на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.22,23).

Згідно Свідоцтва про право власності від 13.08.2013 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належала земельна ділянка, площею 0,1795 га для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (а.с.13).

Даний факт підтверджується також і Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11-12,14).

Ст.1226ЦК України часткау правіспільної сумісноївласності спадкуєтьсяна загальнихпідставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно дост.368ЦК України спільнавласність двохабо більшеосіб безвизначення частоккожного зних управі власностіє спільноюсумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.86 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч 1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно ч. 2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З врахуванням вище наведеного, суд приходить до переконання, що позивачці та її матері ОСОБА_3 , належало по частині земельної ділянки, площею 0,1795 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивачка та її батько після смерті ОСОБА_3 фактично прийняли спадщину на частину земельну ділянку ( по частині) , площею 0,1795 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, однак не оформили своїх спадкових прав.

Коли позивачказвернулася внотаріальну конторуіз заявоюпро прийняттяспадщини наземельну ділянкупісля смертіматері тапісля смертібатька,який фактичноприйняв спадщинупісля смерті ОСОБА_3 ,однак неоформив своїхспадкових прав,то увидачі свідоцтвапро право на спадщину їй було відмовлено в зв`язку з тим, що не визначена частка померлої у спільній сумісній власності на земельну ділянку. (а.с.16,15).

Згідностатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зіст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особі, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Застаттею 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1223 ЦККодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як вбачається зіст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як передбачено ч.1ст.1225 ЦК Україниправо власності на земельнуділянку переходить до спадкоємців на загальнихпідставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно дост.152 Земельного кодексу Українидержава забезпечуєгромадянам та юридичним особам рівніумовизахисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичнихосіб на земельніділянкиздійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельноїділянки, якийіснував до порушення прав, ізапобіганнявчиненнядій, щопорушують права абостворюютьнебезпекупорушення прав; визнання угоди недійсною;визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевогосамоврядування; відшкодуваннязаподіянихзбитків; застосуванняінших, передбачених законом, способів. Необхідність визнання прав на землю виникаєтоді, коли в іншихосібвиникаютьсумнівищодонаявності у особи певногосуб`єктивного земельного права, суб`єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізаціїпозивачемсвого права власності на земельнуділянкучи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на такуземельнуділянку.

Відповідно до п. г ч.1ст.81 Земельного кодексу України громадяни Українинабувають права власності на земельніділянки на підставіприйняттяспадщини.

ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_4 , як за законом першої черги, так і заповітом після смерті ОСОБА_4 , що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, на час смерті спадкодавців проживала разом з ними, та після їх смерті вступила в управління та користування спадковим майном, у встановлений законом строк звернулася в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Крім неї, інших спадкоємців, які б в установленому законом порядку звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядкуст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбаченихст. 1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбаченуст. 1241 ЦК України, не має. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

Відповідач на спадкове майно не претендує і не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, проаналізувавши зібрані і досліджені при розгляді справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.372, 368, 1223,1268,1269,1296,1297 ЦК України, ст.ст. 81,86,120, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.200,206, 259,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на спадкове майно за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частину земельної ділянки , площею 0,1795 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2622881901:01:001:0255.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: