Рішення

від 16.05.2023 по справі 908/2452/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/9/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 Справа № 908/2452/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик (85142 Донецька область, Краматорський район, с. Олександро-Калинове, вул. Шкільна, 3, ідентифікаційний номер юридичної особи 31222274)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД (69091 м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71 А, кімната 901, ідентифікаційний номер юридичної особи 24316073)

про зобов`язання поставити нафтопродукти

за участю

представника позивача: не з`явився

представник відповідача: Зелений С.М. ордер АН № 1113640 від 01.02.2023

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем у справі Регіональним ландшафтним парком Клебан-Бик в системі Електронний суд сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД (бульвар Шевченка, 71А, кімн. 901 м. Запоріжжя, 69091, код за ЄДРПОУ 24316073) поставити регіональному ландшафтному парку Клебан-Бик (вул. Шкільна, 3, с. Ол.-Калинове, Краматорський район, Донецька область, 85142, Код ЄДРПОУ 31222274) нафтопродукти відповідно до договору No 97-КБ купівлі-продажу нафтопродуктів від 05.10.2021 а саме: бензин А-92 у кількості 2 180 л. на суму 54 500,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.), з ПДВ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2452/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 07.12.2022 позовну заяву Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик залишено без руху, надано Регіональному ландшафтному парку Клебан-Бик строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2452/22. Присвоєно справі номер провадження 27/9/23. Підготовче судове засідання призначено на 01.02.2023.

26.01.2023 від відповідача надійшов письмовий відзив, відповідно до якого останній вказав, що відповідно до наданої позивачем видаткової накладної №ВТ000005712 від 08.10.2021 від Продавця до Покупця було передано право власності на паливо Бензин А-92 у кількості 4000 л. на загальну суму 120 000 грн. У подальшому відповідно до вказаної накладної це паливо було передано на зберігання Продавцю (відповідачу). Таким чином, із боку відповідача було належним чином виконане зобов`язання щодо постачання (продажу) товару, та виникли інші зобов`язання щодо зберігання товару. Наявність форс-мажорних обставин полягає у тому, що через військову агресією російської федерації, через ведення бойових дій, ми втратили повний контроль над належним нам майном, яке розташоване на окупованій території, безпечний доступ до цих територій на теперішній час відсутній. Введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, який на теперішній час не припинено, є загальновідомим фактом, а також те, що зазначені форс-мажорні обставини підтверджено відповідним рішенням ТПП України, тому саме ці обставини вплинули на не можливість повернення палива зі зберігання позивачу. Через військову агресією російської федерації підприємство відповідача повністю втратило контроль над АЗС на яких знаходилось паливо та інші товари, які розташовані у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях. Окрім цього, АЗС, які розташовані у м. Бахмут, по вул.Горбатова, 6.80 та вул. Незалежності 6.220, та на яких безпосередньо зберігалося паливо були знищені під час обстрілів. На підтвердження цього надаємо копії заяв до правоохоронних органів. Також, через ракетні обстріли було пошкоджено обладнання єдиного нафтопереробного заводу в України - ПАТ «Укртатнафта», який виробляв пальне А-92, у зв`язку із чим виробництво та продаж вказаного виду нафтопродуктів в Україні припинено. Також відсутня можливість імпорту цього виду нафтопродуктів з країн Європейського Союзу, через те, що цей вид палива, відповідно до діючого там стандарту ЕN 228:2012 + А1:2017, не передбачає виробництво бензинів автомобільних із октановим числом меншим ніж 95. У зв`язку із чим відповідачем було проінформовано позивача про наявність форс-мажорних обставин, та було здійснено спробу врегулювати фінансові зобов`язання, щодо повернення зі зберігання палива. Позивачу відповідно до листа повідомлення про форс-мажор та відповіді на претензію №60 від 15.06.2022 було запропоновано повернення грошових коштів за сплачене паливо. Таким чином, є прямій зв`язок із початком військової агресії російської федерації та відсутністю можливості придбати в Україні або імпортувати бензин автомобільній А-92, що не дозволяє повернути саме таку кількість палива. Крім того, не можливість повернення палива обумовлена його втратою через захоплення населених пунктів, де розташовані наші АЗС, та зберігалось паливо. На підставі викладеного, внаслідок обставин непереборної сили, ТОВ «Параллель-М ЛТД» втратило належне позивачу майне, яке знаходилось на зберіганні, через знищення та пошкодження АЗС у м. Бахмут. Стосовно позовних вимог поставити нафтопродукти відповідач вважає, що позивачем обрано не вірний та не ефективний спосіб захисту. На теперішній час зобов`язання щодо поставки нафтопродуктів (палива) з боку відповідача виконано, право власності передано позивачу, паливо знаходиться на зберіганні у відповідача. На підставі викладеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, так як із боку відповідача відсутній обов`язок щодо постачання товару, позивач за власного ініціативою не скористався можливістю отримати грошову компенсацію, відповідальність із боку відповідача відсутня.

Ухвалою суду від 01.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 29.03.2023.

Ухвалою суду від 29.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.04.2023.

В судовому засіданні 17.04.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 16.05.2023.

У судовому засіданні 16.05.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу «Акорд».

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

16.05.2023 представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

16.05.2023 представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в позові повністю.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2452/22.

В засіданні суду 16.05.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 16.05.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника позивача.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Регіональний ландшафтний парк «Клебан Бик» (далі Парк, Позивач) є неприбутковою природоохоронною рекреаційною установою регіонального значення. Парк перебуває в оперативному управлінні Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації.

Парк є юридичною особою. В своїй діяльності Парк керується Законом України «Про природно-заповідний фонд України», Господарським, Цивільним кодексами України та іншими нормативно правовими актами, Положенням про Парк, має право укладати договори, угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем в судових справах.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

05 жовтня 2021 року за результатами процедури відкритих торгів, Регіональним ландшафтним парком «КЛЕБАН-БИК» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (Продавець) укладено Договір № 97-КБ купівлі-продажу нафтопродуктів (Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Продавець зобов`язувався передати паливо, а саме бензин А92 (по талонах) у власність Покупця згідно Додатку № 1 (специфікації), яка є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його у розмірі, в строки та на умовах встановлених Договором. З моменту переходу права власності на паливо, паливо залишається на зберіганні в Продавця. Відпустка палива зі зберігання Покупцеві здійснюється на підставі пред`явлених талонів на паливо АЗС.

Талони на паливо спеціальний талон, обумовленого номіналу, придбаний на умовах і за відпускною ціною, що підтверджує право його власника на одержання на АЗС фіксованої кількості нафтопродуктів певного найменування й марки, які позначені в ньому.

Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено, що у період дії даного Договору, вартість одного літра палива є величиною незмінною по виданим Покупцеві талонам.

Загальна сума Договору становить 120 000,00 грн. у тому числі ПДВ 20 000,00 грн. (п. 2.4 Договору).

Згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною (додаток № 1) до Договору сторони погодили ціни на товар: бензин А-92 в кількості 4 000 (чотири тисячі) літрів по 30,00 грн. за один літр на загальну суму 120 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що термін дії Договору з дати його підписання по 31 грудня 2021 року, а в частині договірних зобов`язань до повного виконання.

Платіжним дорученням № 119 від 18.10.2021 позивачем було перераховано відповідачу оплату за паливо (по талонах) у повному обсязі 120 000,00 грн. з ПДВ.

Позивач вказував на те, що відповідачем було фактично відпущено позивачу паливо у кількості 4 000 л. згідно з видаткової накладної № ВТ000005712 від 08.10.2021. Залишок не отриманого палива становить бензин А-92 2 180 літрів на суму 54 500,00 грн. з ПДВ.

04 травня 2022 року на електронну адресу позивача від відповідача надійшов лист, відповідно до якого повідомлялося, що відпуск палива по талонам, які були видані позивачу до введення воєнного стану, тобто до 24.02.2022 є неможливим.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за № 110/01-01 від 04.05.2022 з вимогою виконати умови Договору та здійснити поставку палива в обумовлених об`ємах.

Як зазначив позивач, 07.06.2022 останнім від відповідача отримано відповідь на претензію, відповідно до якої відповідач пропонував обмін талонів або оплати коштів за ці талони.

У зв`язку з незгодою позивача, останнім надіслано на адресу відповідача претензією за № 115/01-01 від 115/01-01 з вимогою виконати умови Договору та здійснити поставку палива в обумовлених об`ємах.

Позивач зазначив, що 20 червня 2022 року на електронну адресу позивача було надіслано відповідь на претензію вих. № 60 від 15.06.2022 з повторним пропонуванням обміна талонів або оплати коштів за ці талони.

Позивач вказав на те, що ним виконане своє зобов`язання за Договором в повному обсязі, натомість відповідачем не виконано належним чином своїх зобов`язань з поставки нафтопродуктів, в зв`язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання Договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У статті 664 Цивільного кодексу України закріплені норми, що визначають момент виконання обов`язку продавця передати товар, за змістом яких обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Метою заявленого позову (зобов`язання виконати умови договору поставки) є спонукання відповідача до виконання цього передбаченого договором обов`язку, від якого залежить і виконання Постачальником свого основного зобов`язання передати Покупцю товар в повному обсязі, передбаченому договором, який є оплаченим та належить на праві власності позивачу, однак, зберігається у відповідача.

Невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань однією із сторін договору закономірно має своїм наслідком порушення як майнових, так і немайнових інтересів іншої сторони за договором. Порушене право позивача полягає у позбавленні позивача можливості реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порушенні права власності на майно (товар).

Отже, заявлені позовні вимоги направлені саме на захист порушених майнових прав та інтересів позивача на товар, право власності на який належить позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов`язання, а саме, оплатив в повному обсязі нафтопродукти, відповідно дол. накладної № ВТ000005712 від 08.10.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 119 від 13.10.2021.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем оплаченого палива в обсягах 2180 літрів бензин А-92 на суму 54500 грн.

За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що відповідачем порушено умови Договору щодо передачі палива в обсягах, які встановлені Договором та Специфікацією до нього.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, заявлені позовні вимоги направлені саме на захист порушених майнових прав та інтересів позивача на товар, право власності на який належить позивачу.

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання відповідача поставити нафтопродукти відповідно до Договору No 97-КБ купівлі-продажу нафтопродуктів від 05.10.2021 а саме: бензин А-92 у кількості 2 180 л. на суму 54 500,00 грн., з ПДВ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та доведено позивачем, на виконання умов Договору матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу пального в обсязі, який був оплачений.

Посилання відповідача на п. 5.1 Договору та те, що неможливість повернення палива обумовлена його втратою через захоплення населених пунктів, де розташовані АЗС, та зберігалось паливо, внаслідок обставин непереборної сили, ТОВ «Параллель-М ЛТД» втратило належне позивачу майно, яке знаходилось на зберіганні, через знищення та пошкодження АЗС у м. Бахмут суд не приймає, оскільки відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б свідчили, що спірне пальне знаходилось у тимчасово окупованих містах.

Крім того, необґрунтованим є також твердження відповідача щодо форс-мажорних обставин та звільнення останнього від обов`язку поставити нафтопродукти, оскільки в разі дотримання всіх умов, звільнення від відповідальності можливе лише за невиконання умов Договору, а не основного зобов`язання.

Стосовно неналежного способу захисту, обраного позивачем, суд зазначає, що згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позивачем заявлено позов у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з поставки палива в обумовлених об`ємах, відповідно до Договору № 97-КБ від 05.10.2021.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 16 ЦК України, та здатний відновити порушені права позивача при задоволенні позову.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати па кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик до Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД (бульвар Шевченка, 71А, кімн. 901, м. Запоріжжя, 69091, код за ЄДРПОУ 24316073) поставити Регіональному ландшафтному парку Клебан-Бик (вул. Шкільна, 3, с. Олександро-Калинове, Краматорський район, Донецька область, 85142, Код ЄДРПОУ 31222274) нафтопродукти відповідно до Договору No 97-КБ купівлі-продажу нафтопродуктів від 05.10.2021, а саме: бензин А-92 у кількості 2 180 л. на суму 54 500,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.), з ПДВ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД (69091 м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71 А, кімната 901, ідентифікаційний номер юридичної особи 24316073) на користь Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик (85142 Донецька область, Краматорський район, с. Олександро-Калинове, вул. Шкільна, 3, ідентифікаційний номер юридичної особи 31222274) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 26.05.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.