Рішення

від 26.05.2023 по справі 908/1109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/108/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2023 Справа № 908/1109/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні,

без виклику представників сторін,

справу № 908/1109/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12, ідентифікаційний код юридичної особи 40560766 (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Сталеварів, буд. 153/12)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Промкабель, ідентифікаційний код юридичної особи 20471434 (69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 17, кв. 46)

про стягнення 20 580 грн 28 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 01.04.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Промкабель про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в період з липня 2020 по березень 2023 (16822 грн 08 коп. основного боргу, 3 190 грн 57 коп. інфляційних втрат та 567 грн 63 коп. 3% річних) та судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 справу 908/1109/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2023 у справі № 908/1109/23 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 08.04.2023.

Відповідач проти вимог позивача заперечив з підстав зазначених у відзиві, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог, відповідач посилається на те, що Статутом ОСББ не визначено строки та порядок сплати внесків співвласників, а лише міститься посилання на необхідність встановлення їх загальними зборами Об`єднання. Протоколи № 2 та № 3 загальних зборів, які додано до позовної заяви, не містять жодних посилань на строки сплати внесків співвласників. Вважає, що відсутні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних, оскільки це не передбачено рішеннями загальних зборів. Посилається на дію воєнного стану в Україні.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.05.2023 судом прийнято рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство «Промкабель», на праві власності належить нежитлове приміщення № 40 в підвалі А-3 загальною площею 108,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

03.06.2016 було прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12».

Рішеннями №№2, 3 загальних зборів ОСББ Соборний 153/12 встановлювався розмір щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

З урахуванням загальної площі приміщень, що знаходиться у власності відповідача 108 к.в.м, щомісячний внесок, який підлягає сплаті відповідачем становить 509 грн 76 коп.

Враховуючи несплату відповідачем внесків на утримання будинків та прибудинкової території з липня 2020 по березень 2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Промкабель на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в період з липня 2020 по березень 2023 (16822 грн 08 коп. основного боргу, 3 190 грн 57 коп. інфляційних втрат та 567 грн 63 коп. 3% річних) та судових витрат було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що органами управління ОСББ є загальні збори, правління, ревізійна комісія. Вищим органом управління ОСББ є Загальні збори (ч. 2 ст. 10).

До виключної компетенції Загальних зборів відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю СП «Промкабель» є власником нежитлового приміщення № 40 в підвалі А-3 в будинку АДРЕСА_1 площею 107,8 кв.м., що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та планом і експлікацією Запорізького бюро технічної інвентаризації.

В багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12», що відповідно до вимог діючого законодавства є юридичною особою.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12, затвердженого установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12 протоколом № 1 від 03.06.2016, вказане ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Об`єднання діє відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, чинного законодавства України та Статуту. Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис до реєстру стосовно державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12 внесений 10.06.2016.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» є юридичною особою, непідприємницьким товариством, що створено на підставі закону, а господарче забезпечення діяльності даного об`єднання здійснюється шляхом самозабезпечення і саме на відповідача покладений обов`язок належного утримання та експлуатації спільного майна власників житлових і нежитлових приміщень (співвласників спільного майна і інженерних мереж) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що виконується за рахунок обов`язкових внесків (коштів які сплачують власники житлових і нежитлових приміщень) на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

З пункту 1 розділу 2 Статуту ОСББ «Соборний 153/12» вбачається, що об`єднання утворилося з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Основним завданням ОСББ «Соборний 153/12» є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання, (п. 3 розділ 2 Статуту ОСББ «Соборний 153/12»).

Згідно з п. 1 розділу IV Статуту ОСББ «Соборний 153/12» джерелами фінансування є кошти Об`єднання, які складаються, зокрема, із внесків співвласників будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Як свідчать матеріали справи, протоколом № 2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Соборний 153/12» від 08.12.2018 затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2019 рік за 1 кв.м. у розмірі 4 грн 72 коп. для нежитлових приміщень.

Протоколом № 3 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Соборний 153/12» від 22.12.2019 затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинків та прибудинкової території будинків з 01.01.2020 і до моменту внесення змін у розмір внеску загальними зборами у розмірі 4 грн 72 коп. на 1 кв. м. для нежитлових приміщень. Строк оплати до 20 числа поточного місяця за поточний місяць.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.02.2021 у справі № 908/2615/20, яке оскаржувалось та вступило у законну силу 21.07.2021 позов задоволено частково, визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Соборний 153/12», результати яких оформлені Протоколом №3 від 22.12.2019 в частині прийнятих рішень у пункті 5 - "Затвердження розміру, порядку та строку сплати внесків співвласників на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення будинків, прибудинкової території" та у пункті 6 - "Розгляд питань про затвердження форми управління будинками ОСББ «Соборний 153/12».

Однак, скасування рішень загальних зборів, якими визначено обов`язкові внески на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку не є підставою не сплачувати відповідні внески.

Оскільки не встановлення загальними зборами співвласників порядку сплати внесків на утримання будинку не звільняє співвласників від сплати таких внесків. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» є неприбутковою організацією, кошти об`єднання складаються з внесків і платежів співвласників. Несплата співвласником в об`єднанні платежів і внесків порушує права інших співвласників.

З системного аналізу викладеного вище суд дійшов висновку про те, що особа, яка є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які були б підставою для звільнення його, як власника приміщень у багатоквартирному будинку від виконання обов`язків щодо належного утримання будинку та прибудинкової території, сплати коштів за отримані житлово-комунальні послуги, а також оплати інших платежів, передбачених законом і статутними документами.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічний висновок викладений у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2021 у справі № 908/243/21.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведені вище обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 16 822 грн 08 коп. заборгованості зі сплати внесків за період з липня 2020 по березень 2023.

При цьому, суд враховує, що відповідач сплачував відповідні внески за попередні роки, і у т.ч. до червня 2020, а судовими рішеннями між сторонами підтверджувався обов`язок відповідача сплачувати відповідні внески, у т.ч. і у разі скасування відповідних рішень Загальних зборів ОСББ,

Як свідчать матеріали справи, згідно з рахунками на сплату внесків та інших платежів за липень 2020 по березень 2023, відповідний внесок складав 509 грн 76 коп., з урахуванням розміру внеску 4 грн 72 коп. за 1 кв.м) і відповідач був обізнаний з обов`язком сплачувати відповідні внески, у т.ч. враховуючи висновки судів з розгляду справ між сторонами щодо рішень загальних зборів ОСББ та сплати внесків.

Заперечення відповідача з приводу відсутності порядку та строків сплати внесків є необґрунтованими, оскільки відповідачем здійснювалась оплата таких внесків до липня 2020, що підтверджується у т.ч. судовими рішеннями між сторонами, відповідно відповідачеві було відомо про відповідні реквізити оплати, а регламент сплати внесків кожного місяця є загальновідомою обставиною аналогічно сплаті комунальних платежів.

У відповідності до ст. 13 Закону № 2866-III у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Щодо строку оплати відповідних внесків, то згідно із судовою практикою, що склалась, з урахуванням відсутності встановлення відповідного строку, відповідач зобов`язаний кожного місяця, в строк до останнього календарного дня, сплачувати на розрахунковий рахунок ОСББ внесок на утримання будинку та прибудинкової території .

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідних внесків в сумі 16 822 грн 08 коп. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню

Щодо стягнення 3% річних і інфляційних втрат суд зазначає.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В пунктах 3.1., 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17.

За перевіреним судом розрахунком позивача, у нього виникло право на нарахування та стягнення з відповідача 567 грн 63 коп. 3% річних та 3 190 грн 57 коп. інфляційних втрат за заявлений період.

Отже, позов судом задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Також, позивачем заявлялось до стягнення з відповідача 2000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як свідчать матеріали справи, 27.03.2023 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник» укладено договір про надання правової допомоги за даним позовом.

Додатковою угодою між сторонами вставлено, що винагорода адвокатського об`єднання складає 2000 грн 00 коп. і оплачується протягом десяти днів з моменту підписання угоди.

Актом приймання-передачі № 1 наданих послуг за договором підтверджується надання послуг в сумі 2000 грн 00 коп. на складення та подання позовної заяви у даній справі.

30.03.2023 платіжною інструкцією № 1380 від 30.03.2023 позивачем сплачено юридичному об`єднанню 2 000 грн 00 коп. витрат на надання правової допомоги.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, 2000 грн 00 коп. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Судом задовольняються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу у даній справі.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Промкабель, ідентифікаційний код юридичної особи 20471434 (69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 17, кв. 46) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 153/12, ідентифікаційний код юридичної особи 40560766 (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Сталеварів, буд. 153/12) 16 822 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн 08 коп. заборгованості по внескам за утримання будинку та прибудинкової території, 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн 63 коп. 3% річних, 3 190 (три тисячі сто дев`яносто) грн 57 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору, 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на правову допомогу у даній справі.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 26.05.2023.

Суддя А.О. Науменко