Рішення

від 24.04.2023 по справі 910/14236/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2023Справа № 910/14236/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ»

ОСОБА_2

ОСОБА_3 районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання зобов`язання припиненим

Представники:

від позивача Сухомлінов С.М.

від відповідача-4 Матюшенко О.М.

від інших учасників процесу не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» (відповідача-1), ОСОБА_2 (відповідача-2), ОСОБА_3 , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району міста Києва (відповідача-4), в якому просить:

- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ»;

- зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району міста Києва внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.

Суд своєю ухвалою від 23.12.2022, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 17.01.2023 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

ОСОБА_1 неодноразово звертався до учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» (далі - Товариство) про звільнення його з посади директора товариства у зв`язку з виходом на пенсію. Також позивач двічі вживав заходи щодо скликання загальних зборів Товариства, на порядок денний яких виносилось питання про звільнення позивача, проте збори не відбулись у зв`язку із неявкою учасників Товариства ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відзиви на позов не подали.

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація зазначила, що відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району міста Києва не може бути відповідачем, оскільки не є юридичною особою.

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація надала свої пояснення, зазначивши, що державна адміністрація, як суб`єкт державної реєстрації, при проведенні державної реєстрації та інших реєстраційних дій користується програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Закон про реєстрацію) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відомості про керівника виконавчого органу юридичної особи, які є обов`язковими для зазначення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, визначені пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Закон про реєстрацію). Такими відомостями є: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Наявність в ЄДР інформації про керівника юридичної особи передбачена нормативно-правовими актами та є обов`язковою. Програмним забезпеченням ЄДР технічно не передбачена можливість завершити будь-яку реєстраційну дію (у тому числі на підставі судового рішення) за відсутності відповідних відомостей про керівника виконавчого органу.

Тобто технічна реалізація програмного забезпечення ЄДР передбачає можливість вилучення відомостей про попереднього керівника лише шляхом їх заміни на відомості про нового керівника (виконувача обов`язків керівника).

Одночасно Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація зазначила, що внесення відомостей щодо наявності судового рішення про визнання трудових відносин припиненими технічно можливе лише шляхом внесення довільного тексту (наприклад, посилання на відповідне судове рішення) у блок «дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» без виключення інших відомостей про керівника виконавчого органу (максимальна кількість символів - 250).

ОСОБА_1 подав клопотання про заміну неналежного відповідача - відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району міста Києва, належним - Управлінням (Центром) адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, про що 06.03.2023 на місці постановив протокольну ухвалу.

ОСОБА_1 подав клопотання про заміну неналежного відповідача - відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району міста Києва, належним - Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією.

Позивач виклав позовну вимогу в такій редакції: «Зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію внести відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення трудових відносин ОСОБА_1 та товариства з обережною відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» (а.с. 131-133).

Суд своєю ухвалою від 27.03.2023 замінив відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району міста Києва на Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» (далі - Товариство) своїм рішенням від 30.01.2003, оформленим протоколом №б/н, призначили ОСОБА_1 на посаду директора Товариства.

Учасниками Товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 неодноразово звертався до учасників Товариства з заявами про звільнення із займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію (01.03.2021, 16.03.2021, 12.05.2021, 21.05.2021).

Згідно з п. 5.6.7 статуту Товариства обрання виконавчого органу Товариства (директора) належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства (директором) (п. 5.20 статуту).

20 жовтня 2021 позивач надіслав учасникам повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства на 22.11.2021 у зв`язку із звільненням позивача.

22 листопада 2021 року був складений акт про те, що загальні збори учасників Товариства не відбулися у зв`язку із неявкою учасників Товариства.

24 грудня 2021 року позивач надіслав учасникам повідомлення про скликання загальних зборів на 24.01.2022.

Заява про звільнення від 20.10.2021 та повідомлення про скликання на 24.01.2022 загальних зборів учасників Товариства були надіслані цінними листами з описами за адресами місця реєстрації учасників, що підтверджується накладними «Укрпошта» №0208107959491 та № 208107959505 від 24.12.2021.

24 січня 2022 року був складений акт про те, що загальні збори учасників Товариства не відбулися у зв`язку із неявкою учасників Товариства

Таким чином подані позивачем заяви не розглянуті, відповідач не видав наказ про звільнення позивача.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 ГК України).

Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом (ч. 1 ст. 79 ГК України).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначає Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон).

Управління товариством з обмеженою відповідальністю здійснюється її органами. Вищим органом управління є загальні збори товариства (ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Директор товариства з обмеженою відповідальністю є виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1 ст. 39 Закону) .

Обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону).

З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ст. 39 Закон).

Отже, наслідком обрання одноосібного виконавчого органу є виникнення трудових відносин між останнім та товариством, що засновані на безстроковому трудовому договорі.

Трудові відносини всіх працівників регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 КЗпП України).

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч. 1 ст. 3 КЗпП України).

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65))

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); «Волчі проти Франції» (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях «правової визначеності» та «належного здійснення правосуддя» як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); «Ефстатіу та Естатіус інші проти Греції» (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); «Ешим проти Туреччини» (Esim v. Turkey, заява № 59601/09, § 21).

За таких обставин суд знаходить обґрунтованими вимоги позивача, а позов таким, що підлягає задоволенню до товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» щодо припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Водночас вимога про припинення трудових відносин, що адресована ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає, оскільки між позивачем та цими особами відсутні такі відносини.

Також не підлягає задоволенню позов до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання її внести відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення трудових відносин ОСОБА_1 та товариства з обережною відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ».

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (далі - Закон).

В розумінні Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Одним із принципів, на яких базується державна реєстрація є заявницький принцип (ст. 4 Закону). Суть заявницького принципу полягає у тому, що реєстраційні дії здійснюються на підставі волевиявлення зацікавленої особи, яке оформлюється у вигляді заяви від неї.

Реєстраційні дії здійснюють державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якими є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація не є державним реєстратором, і суду не надано доказів звернення позивача з заявою про внесення відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення трудових відносин ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ».

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на товариство з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» 2481,00 грн судового збору, а в іншій частині на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ».

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

3. Відмовити ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний канал «О-ТВ» (вул. Причальна, 1/5, м. Київ, 02081, код 31520094) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2481,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 25.05.2023.

Суддя С. А. Ковтун