Рішення

від 26.05.2023 по справі 917/214/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2023 Справа № 917/214/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна"

про стягнення 652 217,90 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 652 217,90 грн, у тому числі: 600 921,73 грн основного боргу згідно договору № ПЕ-109/20 від 19.11.2020 про постачання електричної енергії споживачу, 41423,60 грн - інфляційних втрат, 8872,60 грн - 3% річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за фактично спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 27.02.2023 було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов (а.с.70-71).

Ухвалу від 27.02.2023 відповідач отримав 05.04.2023 безпосередньо в суді (а.с.77-78).

Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 20.04.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.55-56).

Ухвалою від 14.02.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (а.с.59). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.63-64).

Ухвалою від 27.02.2023 суд відкрив провадження у справі № 917/214/23, визнав справу малозначною, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.70-71).

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином.

Ухвала від 27.02.2023 була надіслані на офіційну електронну адресу представника позивача у системі Електронний суд та ним отримано відповідно 27.02.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 27.02.2023 (а.с.72).

Відповідно до п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст. 242 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 §2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем Електронний кабінет, Електронний суд, зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

Отже, ухвала від 27.02.2023 доставлена позивачу в установленому порядку, що підтверджено довідкою із системи Електронний суд.

Ухвалу від 27.02.2023 відповідач отримав 05.04.2023 безпосередньо в суді.

Також вказана ухвала надсилалися на електронну пошту сторін, вказану у позові та у заяві-приєднанні (а.с. 75).

На офіційному сайті Господарського суду Полтавської області 28.02.2023 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.74).

Отже, сторони належно повідомлені про розгляд цієї справи у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В зв`язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, для надання можливості сторонам реалізувати право на подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП, № 2270 від 05.11.2019 (адреса доступу: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenziy-z-postachannya-elektrichnoi-energii-spozhivachu-tov-elektrozbut-servis-tov-enerdzhikonsortsium-tov-ls-treyding-tov-megatreyding-tov-ovis-treyd-ta-at-ukrtransnafta?id=45547).

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», відповідно до п.2 якої укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії шляхом подання заяви-приєднання за формою.

Постачальник розмішує договір постачання електричної енергії споживачу на своєму офіційному веб-сайті. Позивачем на своєму офіційному сайті: ovistrade.com розміщений договір про постачання електричної енергії споживачу для загального доступу.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" подало до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» заяви-приєднання від 19.11.2020, від 17.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с.18, 34, 35).

Згідно із заявами-приєднання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № ПЕ-109/20 від 19.11.2020 (далі Договір; а.с.14-34).

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2.Договору).

За цим Договором постачальник зобов`язується продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору, додатків до цього Договору, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 307, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 311. Іншими нормативними документами НКРЕКП та чинним законодавством України, (п.2.1. Договору)

Відповідно до умов Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.3.) Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.4.) Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.5.) Оплата електричної енергії здійснюється споживачем до 25 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, на підставі Акту прийома-передачі електричної енергії (п.5.6.)

Сторони також підписали Комерційну пропозицію № 1 додаток № 2 до Договору (а.с.32).

Позивач у позові вказує, що відповідач свої зобов`язання з травня 2022 року за вказаним Договором виконував не належно, за спожиту електричну енергію з травня 2022 року по вересень 2022 року не розрахувався повністю, заборгованість відповідача перед позивачем складає 600921,73 грн.

В підтвердження поставки електричної енергії відповідачу сторони підписали наступні акти прийому-передачі електричної енергії: № 4558 від 31.05.2022 на суму 187 579,02 грн, № 4559 від 31.05.2022 на суму 8214,90 грн, № 5658 від 30.06.2022 на суму 5631,67 грн, № 6824 від 31.07.2022 на суму 123072,55 грн, № 6827 від 31.07.2022 на суму 3195,85 грн, № 7823 від 31.08.2022 на суму 3090,06 грн, № 7822 від 31.08.2022 на суму 128 801,30 грн, № 9286 від 30.09.2022 на суму 4934,30 грн (а.с.45-52).

Згідно вказаних актів (які додані до позову як первісні документи в підтвердження позовних вимог) загальна вартість поставленої позивачем електричної енергії відповідачу становить 464 519,65 грн.

Доказів оплати боргу відповідач не надав.

При вирішення спору суд зазначає наступне.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 464 519,65 грн основного боргу підтверджені первісними бухгалтерськими документами та підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення основного боргу суд вважає непідтвердженими з таких підстав.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В підтвердження позовних вимог позивач додав до позову лише вказані вище акти прийому-передачі електричної енергії на загальну суму 464 519,65 грн № 4558 від 31.05.2022, № 4559 від 31.05.2022, № 5658 від 30.06.2022, № 6824 від 31.07.2022, № 6827 від 31.07.2022, № 7823 від 31.08.2022, № 7822 від 31.08.2022, № 9286 від 30.09.2022 (а.с.45-52). Ці ж акти зазначені у позові як додатки (а.с.4). На цю суму суд визнав вимоги позову правомірними.

Позивач жодних доказів поставки електричної енергії відповідачу на суму 136 402,08 грн не надав.

Надані акти звірки розрахунків за період 2022 (а.с.53) та за період 31.12.2020 17.10.2022 (а.с.54) самі по собі не можуть бути визнані судом належними та достатніми доказами в підтвердження факту передачі електричної енергії відповідачу, оскільки це не відповідає умовам договору та діючому законодавству.

Вказані акти звірки не є первісними бухгалтерськими документами, не містять даних щодо обсягу споживання, відомостей про застосовані тарифи, найменування предмету поставки.

Згідно з п. 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

У п. 4.14 цих Правил вказано, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

У п. 5.6 Договору перебачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем до 25 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, на підставі Акту прийома-передачі електричної енергії.

Згідно з підп. 2 п. 7.2 Договору постачальник зобов`язався нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

У п.5 Комерційної пропозиції № 1 додаток № 2 до Договору (а.с.32) сторони узгодили, що рахунки з остаточного розрахунку відповідно до фактичного обсягу споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів комерційного обліку, надаються споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступним за розрахунковим (у разі необхідності).

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем до 25 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, на підставі Акту прийома-передачі електричної енергії.

У ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Отже, за умовами Договору підтвердженням поставки відповідачу електричної енергії можуть бути рахунки або акти приймання-передачі. А оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі Акту прийома-передачі електричної енергії.

Ні рахунки, ні акти прийома-передачі електричної енергії на суму боргу 136 402,08 грн суду не надав. Отже, позивач не довів факту поставки електричної енергії на цю суму, виникнення у відповідача обов`язку оплатити цю суму та наявність боргу у цій частині. Тому позовні вимоги суд в цій частині не задовольняє.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

За несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати електричної енергії позивач нарахував відповідачу 8872,60 грн - 3% річних за період з 25.06.2022 по 06.02.2023, та 41423,60 грн інфляційних втрат за період липень 2022р. січень 2023 (а.с.12).

Після проведення перевірки розрахунку суд встановив, що враховуючи визнану правомірною судом суми основного боргу, належна до стягнення сума 3% річних становить 6935,29 грн, а інфляційних втрат - 32406,77 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних слід відхилити за їх безпідставністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі, до яких включає витрати на оплату судового збору у сумі 9783,30 грн та 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що за подання цього позову позивач сплатив 9783,30 грн судового збору за платіжним дорученням № 16322 від 06.02.2023 (а.с.65). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 06.02.2023 (а.с.69).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 7557,93 грн.

У позовній заяві позивач прохає стягнути з відповідача 50 000,00 грн судових витрат на правову допомогу.

У підтвердження факту понесення позивачем цих судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надано:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.7);

- ордер № 1127874 від 30.01.2023 року (а.с.10),

- попередній (орієнтований) розрахунок витрат (а.с.13),

- договір про надання правової допомоги (правничих послуг) від 30.01.2023 № 30/01 укладений між Адвокатом Бевзюк Оксаною Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" (а.с.8-9).

За умовами договору від 30.01.2023 № 30/01 його сторони узгодили наступне:

- п. 1.1. адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо представництва прав і законних інтересів клієнта в господарському суді першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" суму боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № ПЕ-109/20 від 19.11.2020.

- п 2.1.1.- правова допомога, що надається за цим договором в межах замовлення/замовлень, яку виконавець зобов`язується надати замовнику.

- п.4.1. - на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

- п.4.2.- сторонами узгоджено розмір адвокатського гонорару за даною справою в сумі 500,00 грн за годину роботи та загальним розміром (вартістю) до 10% від суми позову. У разі збільшення обсягу наданих послуг адвокатом, ніж узгоджено сторонами на момент укладення даного Договору, сторони окремою домовленістю сторін визначають іншу суму гонорару.

Відповідно до частин 4, 5 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п.4.3. Договору про надання правової допомоги оплата послуг за цим Договором здійснюється клієнтом на користь адвоката будь-яким способом - готівковим або безготівковим розрахунком після підписання сторонами Акту наданих послуг.

Передбачений вказаним Договором Акт наданих послуг, як доказ надання правничої допомоги у відповдіному обсязі, позивачем не наданий.

Таким чином, на дату прийняття рішення у суду відсутні підстави для вирішення клопотання про відшкодування вказаних судових витрат.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половка, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010; ідентифікаційний код 38194448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" (вул. Клочківська, буд.98-А, м. Харків, 61022; ідентифікаційний код 34392042) 464519 грн 65 коп. основного боргу, 6935 грн 29 коп. - 3% річних, 32406 грн 77 коп. інфляційних, 7557 грн 93 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 26.05.2023.

Суддя Т.М. Безрук